Теми статті: батькам, вчителям, директорам, НУШ
29 Грудня 2022
14 042
0
Ідея реформи Нової української школи, зокрема, у тому, щоби діти мали більше практичних завдань, працювали в команді, могли пізнавати себе через співпрацю і спілкування, набували вмінь оцінювати себе й порівнювати не з кимось, а із собою в минулому.
Тож як підходи НУШ впливають на дітей?
“Нова українська школа” поговорила з батьками, вчителями та адміністраціями закладів освіти про їхні спостереження та враження, як змінюються діти НУШ та які навички мають. А також – із заступницею директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко про дослідження мʼяких і твердих навичок дітей НУШ.
Тетяна Вакуленко розповідає, що окрім усього, Український центр оцінювання якості освіти проводить і дослідження у сфері освіти. Найбільше з них – міжнародне дослідження якості освіти PISA. Перший цикл, у якому Україна брала участь, відбувся у 2018 році та став точкою відліку.
“У першому циклі дослідження ми засвідчили суттєві проблеми з математикою, тому що понад 30 % наших учасників не досягали базового рівня опанування математичною грамотністю. Цього року ми також провели основний етап міжнародного дослідження PISA наступного циклу, тобто циклу 2022 року. На жаль, говорити про результати рано. Ми лише передали базу даних про Україну міжнародним партнерам для подальшого аналізу. Результати дослідження будуть відомі в грудні 2023 року. Цей цикл муситиме зафіксувати зміни в освіті внаслідок карантину й війни”, – розповідає Тетяна.
Ще одне дослідження, яке проводить УЦОЯО і яке є не менш масштабним за кількісним показником, але є українською розробкою, – це зовнішній загальнодержавний моніторинг якості початкової освіти.
Результати цього дослідження оприлюднили в жовтні 2022 року. У ньому йдеться про четвертокласників у квітні-травні 2021 року і їхні результати в читанні та математиці. Для дослідження були обрані саме ці галузі, адже вони відіграють роль базових, а рівень опанування ними свідчить про здатність чи нездатність дитини ефективно продовжувати навчання.
“Порівнюючи з результатами 2018 року, ми бачимо зниження результатів навчальних досягнень учнів. Найімовірніше, суттєвий чинник зміни результатів – довготривалий період дистанційного чи змішаного способів навчання. Найбільш негативні зміни мають дівчата із сільської місцевості, у яких відбулося суттєве зниження результатів. Нам як не педагогам складно зрозуміти причину, чому так відбувається. Але як дослідники ми радимо вчителям приділяти більшу увагу під час дистанційного навчання саме дівчатам. Вочевидь підходи онлайн-навчання для цієї категорії є не настільки результативними, як очне навчання, і ці дівчата потребують підтримки”, – пояснює Тетяна Вакуленко.
За словами Тетяни можна припустити, що так відбувається, бо дівчата цієї вікової категорії потребують більше емпатії, підтримки, зорового контакту тощо. Але такі гіпотези в УЦОЯО не перевіряли.
Суто м’які навички дітей у дослідженнях УЦОЯО не досліджували. Водночас, пояснює Тетяна Вакуленко, треба розуміти, що вивчення математики й читання формують важливі компетентності, які також багато чим допомагають сформувати навички критичного мислення, співпраці, здатності оцінювати й інтерпретувати інформацію тощо.
А ще дослідники детально аналізували проблему булінгу, зокрема, те, хто найчастіше є жертвою або ініціатором процесу. Серед цікавих знахідок: часто жертвами булінгу стають діти, які на рік раніше чи пізніше, ніж їхні однокласники, прийшли до закладу освіти.
Важливо зауважити, що результатів щодо суто дітей НУШ УЦОЯО не має. У моніторингу не брали участь ті діти, які були частиною найактивнішої фази реформи НУШ. Адже у 2021 році в НУШ навчалися лише пілотні 4 класи.
“В УЦОЯО не ставили собі за мету перевірити ефективність пілотування НУШ. Ми не закладали такий критерій – школа НУШ могла туди потрапити, якщо вона підходила нам за іншими показниками. Ми не розкриваємо список шкіл-учасниць, аби запобігати будь-яким бажанням учасників оцінювання маніпулювати результатами. Метою другого циклу моніторингу було зафіксувати точку відліку, коли НУШ ще не імплементовано на рівні програм підручників і посібників, але викладають учителі, які вже натхненні НУШ”.
А от у наступному циклі дослідження братимуть участь ті четвертокласники, вчителі яких повністю пройшли етапи з підготовки до викладання в межах НУШ, опанували технології НУШ і викладають за філософією НУШ. Таким буде цикл дослідження 2024 року. До цього циклу в УЦОЯО також планують додати природничі й наукові дисципліни.
Натомість про м’які й тверді навички в дітей НУШ існують інші дослідження. Так, перший етап дослідження ефективності впровадження реформи “Нова українська школа” провели у 2019 році. Залучили учнів третіх класів, які пішли до школи у 2017 році. Серед них були учні пілотних класів НУШ. Загалом у дослідженні взяли участь 150 шкіл обласних міст, сіл і районних центрів: загальноосвітні, спеціалізовані та пілотні.
Деякі результати, які показало дослідження:
Директорка Київської гімназії східних мов № 1 Оксана Проскура:
Ми помічаємо результати НУШ – діти, які пройшли повний цикл реформи (закінчили 4 клас), стали більш відкритими та щирими. Вони не бояться вчителя, можуть подискутувати, розповісти свої секрети. А ще їм стало цікаво вчитися, пройшла “зашореність” і з’явилася мотивація.
Заступниця директора з навчально-методичної роботи та вчителька німецької мови Шабівського закладу загальної середньої освіти І-III ступенів Діна Завгородна:
Окрім усього, я викладаю німецьку мову в пілотному 6 класі. Ми працюємо з дітьми другий рік і відчуваємо суттєву різницю між дітьми НУШ і не НУШ. НУШ – це зовсім інші діти, яких нам підготували вчителі початкової школи.
Я хочу поділитися своїми спостереженнями щодо одного з впроваджених у молодшій школі методів – ранкові зустрічі. Минулого року ми проводили такі зустрічі в 5 класі. Хоча це було важче впровадити, адже тут багато вчителів. Тому ми вирішили зробити в такий спосіб: вчитель-предметник, який мав перший урок у цьому класі, проводив із ними ранкову зустріч.
От з одним із 5 класів я проводила зустрічі, бо там був мій перший урок, а з іншим – ні. Спостереження таке: з класом, з яким я проводила ранкові зустрічі, взаємини більш довірливі, діти тягнуться до мене, вони відкритіші, активні. Окрім усього, саме ці зустрічі дають можливість промоніторити стан кожної дитини, можливості, настрій, готовність до уроку.
А ще діти НУШ дуже розсудливі, завбачливі. Наприклад, друга іноземна завжди не пріоритетна для дітей. А коли прийшли 5 класи НУШ, то на перше запитання: “Як ви думаєте, навіщо вам німецька мова?”, вони чи не вперше в моєму досвіді дуже чітко розповідали про свої цілі й завдання для цих уроків.
Заступниця директора з навчально-виховної роботи та вчителька початкових класів у Харківській загальноосвітній школі № 58 Оксана Плаксіна: Є величезні плюси формувального оцінювання – у НУШ ми маємо насамперед похвалити дитину, розповісти, що не вдалося, направити й пояснити, як досягти успіху в наступній роботі. Щоби навіть якщо дитині нічого не вдалося, у неї однаково був хороший настрій працювати далі. І це дає хороший результат.
Тепер виклик прийняли вчителі 5 класу, бо вони мусять перелаштовуватися на НУШ. Однак усі розуміють, що це – для дітей, тому стараються. Діти НУШ – зовсім інші. Вони не бояться помилитися, знають, що вчитель не каратиме й не принижуватиме. Вони – вільні, спілкуються з учителем як із партнером, чого раніше не було. Групова робота дає їм можливість розкритися, вони допомагають один одному.
Директор Класичної гімназії при ЛНУ імені Івана Франка, що у Львові, Юрій Джала: На п’ятикласників НУШ точно вплинули роки дистанційного навчання під час пандемії. Вчителі відчувають проблеми з тим, що діти не зовсім пристосовані вчитися в колективі наживо й не завжди можуть комунікувати між собою на уроці.
Заступниця директора з навчально-виховної роботи в Бродівському опорному закладі загальної середньої освіти № 3, що на Львівщині, Оксана Рябуш:
Діти стали більш відкриті до комунікації та швидко перемикаються з різних видів діяльності, вони підтримують будь-яку ініціативу вчителя, завжди із задоволенням втілюють різноманітні проєкти, працюють у парах і поодинці, грають в ігри. Їм подобається щось досліджувати, захищати свої проєкти.
Директорка Потічанського НВК І-II ступенів, що на Полтавщині, Ірина Платко:
НУШ приносить свої плоди. Учні та вчителі НУШ – це партнери, у дітей немає страху сказати щось не те. Якщо дітей у нашій школі щось не влаштовує, вони приходять до мене й розповідають про це. Вони знають, що я із цим розберуся, і вони не постраждають і не будуть принижені. Ці діти відкриті, бо вчитель дивиться їм в очі, а не згори донизу.
Наприклад, цього року наш заклад вп’яте долучався до Всесвітнього дня гідності. Я пригадую, як ми верше про це “говорили”, тобто, мовчали. Є велика різниця, як ми говорили цього року – чесно, відкрито, зацікавлено.
До того ж у нас був літній табір, де ми багато спілкувалися. Він мав тривати до 12 щодня, а тривав до 15. Ми не могли розійтися. І діти не просилися додому. Це точно про зміни. А найважливіше – діти хочуть ходити до школи, зокрема, діти з ООП. Дуже важливо, що вони відчувають себе рівними.
Загалом ті діти з ООП, які з 1 класу пішли одразу в НУШ, мають зовсім інші результати, у них більша ефективність. Вони навчалися в іншому середовищі, з асистентом, у них є бажання вчитися.
Тим, хто пішов у НУШ із 5 класу, важче. Бо сенс у тому, що все має бути досліджено в дошкіллі та працювати з 1 класу. До того ж інші діти розуміють, що відчувають діти з ООП: що їм також важливо розбиратися в темі й мати підтримку й похвалу. Раніше вчитель працював на відмінника, лише відмінник розумів, про що вчитель каже. Зараз учителі працюють для всіх.
Учителька 4 класу в Харківській загальноосвітній школі № 58 Анастасія Бережна:
Концепція НУШ дуже добре впливає на дітей. З першого класу мої діти звикли, що все, що є в їхньому класі, допомагає їм. Під час перерв на офлайн-навчанні діти могли взяти з полиці настільну гру й пограти. Водночас вони знають, що її треба поставити на місце, адже це – їхній простір і він має бути доглянутий. Вони можуть спілкуватися на килимку чи малювати на магнітній дошці. Вони не знають, як інакше – коли в класі правило “не чіпай”.
Звісно, коли вони підуть у старшу школу й учителі будуть проводити уроки за старими принципами, моїм дітям точно буде незвично та некомфортно. Але я сподіваюся, що у вчителів змінюється свідомість та принципи роботи.
Діти НУШ ростуть демократичними, вони відкриті, знають, що можуть висловити свою думку. Я їх завжди вчу тому, що вони мають критично ставитися навіть до мене чи до того, що я пишу на дошці. Адже я – теж людина й можу помилитися. Людина, яка критично ставиться до всього, – це наше майбутнє.
Учителька української мови в 5 класі Запорізької гімназії № 25 Олександра Біла:
Попри всі складнощі, реформа НУШ дуже важлива. Діти, які прийшли з початкової школи НУШ, сміливі, вони не бояться, вільно можуть ставити запитання на будь-яку тему, не соромляться розказувати про себе та своє життя, безпосередні, допитливі. Але їм важко утримувати увагу – з ними постійно треба змінювати різновиди діяльності, картинку перед очима, вони звикли до того, що інформація дуже швидко змінюється.
Учителька початкових класів Помічнянського ліцею № 1 імені героя України Березняка Євгена, що на Кіровоградщині, Катерина Яцишина:
Загалом класно, що засади НУШ збігаються з прагненнями вчителів щодо того, які якості мають бути в дітей. Наприклад, навчаючи дітей з 1 до 4 класу, я старалася вчити їх не боятися висловлювати свою думку, говорити впевнено, справедливо та всебічно оцінювати себе.
Також я хотіла, щоби діти товаришували між собою і не порівнювали когось із кимось чи себе з кимось, а ще були впевнені в тому, що роблять. Окрім цього, принципи та підходи НУШ часом допомагали відкрити в дітях дещо нове, до чого я б не так швидко дійшла сама.
До того ж круто, що на уроках можна використовувати гаджети й дивитися з дітьми відео, спілкуватися під час ранкового кола, робити руханки на перервах, ходити на екскурсії, брати участь у проєктах. Це – розширена форма роботи, якої не було у звичайній школі. Діти не бояться і люблять ходити в школу, адже тут можна проводити час цікаво, а не просто сидіти. Я дуже сподіваюся, що старша школа підхопила це вміло і продовжує.
Вчителька початкових класів Потічанського НВК І-II ступенів, що на Полтавщині, Оксана Грисюк:
Коли діти з минулого випуску пішли в 5 клас, мені вчителі казали, що це зовсім інші діти. Вони не бояться висловити свою думку, у будь-якій ситуації відчувають себе комфортно, їм рідко буває соромно, вони шукають вихід, а не розчаровуються, якщо щось трапилося. НУШ – це відповідь на те, що діти змінюються і потребують нових форм і підходів у навчанні.
Мама четвертокласника Харківської загальноосвітньої школи № 58 Тетяна Бабіна:
У мене є старша донька, вона в 9 класі, і я звикла запитувати її, коли вона приходить зі школи, які були оцінки. А тепер нас так налаштували вчителі, проводили багато занять із батьками й розповідали концепцію НУШ, що я запитую: “Що ви вивчали сьогодні в школі? Яку тему? Що було цікавого, що сподобалося і запам’яталося?”. Тобто, змінився і рівень розуміння батьків.
Дітям зараз дуже бракує спілкування, а концепція НУШ у цьому допомагає. Наприклад, діти спілкуються перед уроками між собою в зумі, а також – після, про свої вподобання, захоплення, що їх турбує тощо.
З НУШ діти відкритіші, вони не бояться відповідати, висловлювати свою думку, робити помилки. Мене все влаштовує, позитивно ставлюся до НУШ, як і інші батьки, з якими спілкуюся.
Мама третьокласниці Запорізької гімназії № 25 Світлана Левицька:
Загалом учитель на уроці завжди коментує, на що треба звернути увагу, що дитина зробила добре, що можна зробити краще і як. Якщо потрібно, розмовляє з дітьми поза уроками, щоби пропрацювати тему. Ці діти ростуть більш компетентними. Вони не бояться вчителя, вільно й по-партнерськи розмовляють із ним.
Мама учениці 5 класу Помічнянського ліцею № 1 імені героя України Березняка Євгена, що на Кіровоградщині, Віра Зінченко:
Навчання в НУШ цікавіше – більше практичних і прикладних завдань. Моя друга донька старша на три роки, і під час її навчання зазвичай діяв принцип так званого муштрування. Я не можу сказати, що це дало добрі результати й вона нині хоче навчатися. Стара програма не була спрямована на те, щоби напрацювати в дитини мотивацію до навчання.
Натомість моя менша донька навчається, тому що їй справді цікаво. Їй подобається висловлювати свою думку – і вчителі це дозволяють. У нового покоління немає страху отримати погану оцінку. Наприклад, донька каже: “Мені поставили сьогодні низький рівень – так у всього класу”. Але немає такого: “Це жах, на мене будуть кричати, що робити”. Дитина просто констатувала факт і зрозуміла, що треба підтягнути.
Мама першокласника та шестикласника із Шабівського закладу загальної середньої освіти І-III ступенів, що на Одещині, Олена Гуцул:
У НУШ мені подобаються підходи, завдяки яким, у результаті, діти більш комунікабельні, легше контактують з іншими людьми, швидше й легше знаходять вихід із різних проблем і викликів. До того ж у них ширший світогляд, розвинуті критичне мислення і вміння фільтрувати інформацію, шукати альтернативу й нові знання.
Якщо цим дітям сказати, що щось не можна, вони це так не залишать і не погодяться, а запитуватимуть, чому. Тоді з ними треба шукати компроміс. А ще ці діти часто “сидять” в інтернеті не просто так, а щоби щось прочитати чи дізнатися щось цікаве.
Мама першо- і другокласників Потічанського НВК І-II ступенів, що на Полтавщині, Наталія Гончаренко:
У дітей є килимок для розмов, куточок для відпочинку. У школі створюють атмосферу, дружню до дитини, її вподобань, характеру, можливостей, настрою тощо.
Коли мій син ішов у перший клас, дуже погано говорив, і я хвилювалася за нього. Втім, він так вибалакався в школі, що я не могла такого уявити, – усе через спілкування. Усі учні – на одному рівні зі вчителем, вони мають величезну підтримку від учителя, тому не бояться висловлювати свої думки. Загалом дітям цікаво ходити до школи, бо там відбувається багато активностей: конкурси, акції, ярмарки, квести. Усе – щоби зацікавити дитину.
Марія Марковська (Булейко), спеціально для “Нової української школи”
Титульне фото: автор – AndrewLozovyi, Depositphotos
Обговорення