8 979
0
Про те, що освітніх втрат під час воєнного стану уникнути неможливо, неодноразово говорили освітні управлінці. Пропущені школярами теми, не здобуті знання та навички необхідно ідентифікувати й компенсувати. У цей складний час освітні втрати мають практично всі діти шкільного віку, де б вони не перебували.
Офіс Освітнього омбудсмена Сергія Горбачова проаналізував цю проблему й поділився рекомендаціями. Публікуємо цей матеріал у майже незмінному вигляді.
Через тривалі перебої й відсутність електропостачання та інтернет-зв’язку, перебування в укриттях освітні втрати мають ті, хто зараз перебуває на контрольованій Україною території.
Не мають доступу до української освіти, а відповідно мають суттєві освітні втрати ті діти, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Діти, які перебувають за кордоном, змушені навчатися у двох школах, але більшість обирає навчання в школі країни перебування, і переходить на сімейне або екстернатне навчання, за якість якого відповідають лише батьки. Свою роль відіграє й подвійне навантаження.
Незважаючи на самовіддані зусилля вчителів і допомогу батьків своїм дітям, мусимо визнати, що українські діти мають серйозні освітні втрати. Наразі в Україні на рівні держави, на жаль, відсутні усталені процедури для дослідження рівня освітніх втрат та їх компенсації, але представники Сектору освіти Світового банку зазначають, що через пандемію та війну освітні втрати в Україні можуть становити понад один рік.
Світовий банк у галузевому огляді “Освіта: наслідки війни в Україні” зазначає, що доводиться відмовлятися від масштабних інвестицій у фізичну інфраструктуру України на користь прямої підтримки процесу викладання та навчання. Українцям радять організувати шкільне навчання де завгодно – на кшталт того, як це зробила Південна Корея 1951 року. Одна з порад Світового банку – зосередитися на оцінюванні втрат, підтримці та репетиторстві, щоб забезпечити досягнення мінімального рівня знань.
А на етапі відновлення Світовий банк радить приділяти пріоритетну увагу поверненню до навчання, щоб подолати прогалини. Частині здобувачів освіти може знадобитися адресне навчання. Економічне зростання України в середньостроковій перспективі вимагатиме значних інвестицій у людський капітал, причому безпосереднім пріоритетом має стати відновлення системи надання високоякісної освіти.
Сьогодні маємо вкладатися в освіту, компенсувати втрачені знання, щоб через декілька років мати економічне зростання, підвищення ВВП країни та добробуту українських людей.
Батьки, педагоги, освітні управлінці та експерти розуміють, що освітні втрати необхідно компенсувати, і починати це робити зараз, не чекаючи завершення війни. Надолуження освітніх втрат в Україні не є миттєвим процесом – воно вимагає тривалої роботи та взаємодії між державними установами, освітніми установами та суспільством.
РОЗРОБЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ ВИМІРЮВАННЯ ТА КОМПЕНСАЦІЇ ОСВІТНІХ ВТРАТ
Громада або/та заклад освіти можуть розробити стратегію (програму) вимірювання та компенсації освітніх втрат. У документі варто зазначити:
Такої стратегії на рівні держави немає – зокрема, і в документі ПЛАН ВІДНОВЛЕННЯ Освіта і наука. Служба освітнього омбудсмена запропонує цю ініціативу під час обговорення документа.
КОМУНІКАЦІЯ З БАТЬКАМИ ЩОДО ВИМІРЮВАННЯ ТА КОМПЕНСАЦІЇ ОСВІТНІХ ВТРАТ
Під час роботи над стратегією закладу освіти щодо компенсації освітніх втрат та під час проведення такого навчання варто співпрацювати з батьками, щоб зрозуміти їхню позицію та організувати якісний освітній процес.
Школи, які поділилися своїм досвідом зі Службою освітнього омбудсмена, свідчать про активну та постійну залученість батьків до роботи школи. Саме з батьками ці школи визначили предмети, з яких відбуватиметься вимірювання та компенсаційне навчання, певні дні та години для проведення занять.
Наприклад, директорка ліцею з Київської області поділилася досвідом організації навчання з компенсації освітніх втрат. Педагоги закладу освіти, який вона очолює, проводять уроки, що не відбулися через повітряні тривоги та відключення електропостачання, у вихідні дні або в будні у вечірні години. Час занять визначають залежно від графіка вимкнення світла.
Педагоги ліцею постійно комунікують з батьками та спільно визначають формати, дні та години таких занять. Також запланували проведення індивідуальних консультацій з дітьми для безпосереднього надолуження знань.
КАРТА ОПОРНИХ ЗНАНЬ ПРЕДМЕТА
У такій карті має бути зазначено головні знання з кожного предмета за певний клас (це та основа знань, якою повинен володіти учень і без них він не зможе навчатися в наступному класі). До карти опорних знань мають увійти найголовніші теми (правила, формули тощо), для кожного класу з певного навчального предмета.
Водночас омбудсмен закликає вчителів не вдаватися до предметного шовінізму, який, на жаль, наявний у великої кількості освітян, які вважають свій предмет найголовнішим для дітей.
Педагоги можуть об’єднати зусилля щодо розроблення карт опорних знань на рівні закладу освіти, методичного об’єднання або окремої громади.
ВИМІРЮВАННЯ ДЛЯ З’ЯСУВАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ
Щоб компенсувати освітні втрати, необхідно спочатку визначити рівень опорних знань у школярів. Поки що на державному рівні освітні вимірювання не розроблені й не проводяться, хоч в Україні є достатня кількість наукових та науково-методичних установ як державного, так і обласного рівнів, які б могли розробити відповідні методики й інструменти.
Наразі розроблені діагностичні тести з математики й української мови для учнів 5, 7 та 9 класів, які розміщені на вебсайті Всеукраїнської школи онлайн. Докладна інструкція щодо того, як користуватися тестами, розміщена тут.
Щоб з’ясувати рівень володіння опорними знаннями з інших предметів в інших класах, омбудсмен радить педагогам напрацювати відповідні завдання на основі карти опорних знань предмета.
ВАРІАНТИ КОМПЕНСАЦІЇ ОСВІТНІХ ВТРАТ ТА МОЖЛИВОСТІ ОПЛАТИ ЗА ЦЮ РОБОТУ
Питаннями компенсації освітніх втрат займалися як окремі країни, так і міжнародні організації. Зокрема, ЮНЕСКО підготувала документ “Відновлення освітніх втрат: що можна зробити швидко та масштабно, у якому запропонували варіанти програм для подолання прогалин у знаннях через Covid19.
Служба освітнього омбудсмена здійснила аналіз цих програм та можливість їхнього застосування в умовах війни в Україні.
Коригування тривалості навчального року
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 711 “Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні” було встановлено тривалість 2022/20223 навчального року з 1 вересня 2022 року по 30 червня 2023 року, тобто 175 днів. Така тривалість була і в довоєнні часи. Червень є навчальним місяцем, але фактично школярі у червні не навчалися. Окремі громади та міста ініціювали проведення в червні 2023 року повноцінного навчання або навчання з окремих предметів.
Дітей під час такого навчання можна поділити не на класи, а на групи – залежно від рівня знань та рівня освітніх втрат, які мають показати вимірювання. Освітній процес може відбуватися у формі пришкільного табору або навчання з окремих предметів.
Додаткової оплати з бюджету така програма не потребує, адже вчителі забезпечені заробітною платою у червні коштом освітньої субвенції.
Програми надолуження освітніх втрат та корекційні програми
Програми надолуження освітніх втрат – це короткострокові програми, які надають учням змогу надолужити матеріал завдяки повторному доступу до нього паралельно з продовженням стандартного навчання.
Корекційні програми орієнтовані на учнів, які мають труднощі в навчанні. У школі такі програми реалізують як додаткову цільову підтримку за стислим навчальним планом одночасно зі звичайними заняттями. Це можуть бути індивідуальні додаткові заняття з учителем або виокремлення групи учнів, які потребують допомоги. Під час такого навчання зосереджуються на формуванні мінімальних навичок та знань, необхідних для адекватного сприйняття матеріалу на рівні класу.
У закладі освіти такі програми можна впровадити у вигляді факультативу, курсу за вибором або індивідуальних занять, але є проблема оплатити роботи вчителів. У 2023 році обсяг субвенції визначили без врахування додаткових годин навчального плану на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття. У разі запровадження таких програм оплату можуть здійснювати лише за кошти місцевого самоврядування або за рахунок економії освітньої субвенції.
Альтернативою є недержавні програми, які впроваджують громадські організації – перелік буде наведено нижче.
Програми прискореного навчання
Ідея цієї програми – подати найважливіші знання та навички, зосередитися на головному, нейтралізувати предметний шовінізм.
Прискорене навчання — це проєктний, діяльнісний підхід. Під час такого навчання повторення матеріалу відбувається під час відпрацювання навичок. Учні на таких уроках мають виявляти активність, зокрема фізичну, бути залученими емоційно.
Ця програма підійде для дітей, які мають великі перерви в навчанні, зокрема для тих, хто перебував в окупації чи зоні бойових дій, тих, хто перебуває за кордоном і не навчався тривалий час за українською програмою.
Таку програму можна також провадити як факультатив, курс за вибором, індивідуальні заняття, реалізувати в червні. Організувати таке навчання можна на звільнених, з невеликими групами дітей у громаді.
ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ПІД ЧАС КОМПЕНСАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Під час компенсаційного навчання освітянам варто використовувати різні техніки та прийоми для покращення психологічного стану дітей. Можна долучити до такого навчання психолога для консультування батьків і вчителів, проведення психологічної профілактики та корекційної роботи.
З переліком інформаційних ресурсів для дітей можна познайомитися за покликанням. Дізнатися про те, як батькам зменшити рівень тривожності та стресу і де знайти допомогу, можна в цьому матеріалі.
РЕАЛІЗАЦІЯ, МОНІТОРИНГ ТА КОРИГУВАННЯ КОМПЕНСАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
ЮНЕСКО у документі “Відновлення освітніх втрат: що можна зробити швидко та масштабно” зазначає, що реалізація програми потребує значних ресурсів (бюджет, інфраструктура, людські ресурси, матеріали, організація тощо).
Але варто на етапі реалізації оцінювати дієвість програм компенсаційного навчання – контролювати та оцінювати виконання програми, щоб за потреби проводити коригування. Під час моніторингу варто оцінювати результативність навчання, рівень оволодіння знаннями та навичками з певних предметів та тем, сприйняття навчання учнями та батьками. Залежно від результатів заклад освіти може розробити нові підходи до навчання, адаптовані до конкретних умов.
НЕДЕРЖАВНІ ПРОЄКТИ ЩОДО КОМПЕНСАЦІЇ ОСВІТНІХ ВТРАТ
“Освітній суп” – це безоплатні онлайн-заняття (академічний тьюторинг у малих групах) з урахуванням шкільної програми для учнів та учениць 5-10 класів. Цьогоріч проєкт фокусується на двох предметах – математика та українська мова.
У 2023 році відбуватиметься три хвилі набору:
Більше деталей – у реєстраційній формі.
“Залишаємось з Україною” від ГО “Смарт освіта”
Проєкт “Залишаємось з Україною” від ГО “Смарт освіта” не є безпосередньо компенсаційним навчанням, але він дає можливість учням 5-11 класів, які перебувають за кордоном, зберігати зв’язок з Україною та її системою освіти.
Долучившись до проєкту, діти матимуть змогу вивчати українську мову, літературу та історію України. Безоплатні українознавчі онлайн-заняття відбуваються ввечері в будні та в суботу.
Щоб приєднатися до занять, батьки мають заповнити форму.
“Catch up-класи” на Житомирщині за підтримки UNICEF
У Житомирській області в межах крос-секторального проєкту “Catch up-класи” реалізують програму “Спільно до навчання”, що надає можливості для навчання та розвитку дітям, які мають обмежений доступ до освіти.
В області вже 419 вчителів із 26 територіальних громад додатково займаються зі школярами в таких “catch up-класах”, щоб допомогти дітям надолужити пропущений навчальний матеріал. Це вчителі, які проводять заняття з математики, української мови, та психологи.
Зараз триває набір дітей та вчителів до проєкту. Освітянам та психологам, щоб долучатися до проєкту, необхідно заповнити онлайн-форму, пройти відбір та навчання.
Батьки можуть залишити заявку, аби записати свою дитину до “catch up-класу”. Заняття безоплатні.
Відповідно до територіального розміщення та пріоритетної форми навчання (в онлайн- чи офлайн-форматі) підберуть учителя, який допоможе учневі чи учениці наздогнати навчальний матеріал.
Проєкт реалізує ГО “НУО “Ін Тач Юкрейн Фундейшн” за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).
ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД КОМПЕНСАЦІЇ ОСВІТНІХ ВТРАТ
У Великій Британії для подолання впливу COVID-19 на успішність і навчання учнів розробили Національну програму репетиторства. Це державна програма, яку реалізують у партнерстві з п’ятьма благодійними організаціями, розроблена для того, щоб охопити учнів з найменш заможних родин. На її реалізацію виділено 1 мільярд фунтів. Докладно про програму можна дізнатися тут.
У документі “Відновлення освітніх втрат: що можна зробити швидко та масштабно” наводять досвід різних країн щодо компенсації освітніх втрат, психічної підтримки, консультування педагогів тощо.
Як висновок омбудсмен зазначив, що освітні втрати, які мають українські діти через пандемію і війну, вплинуть як на майбутнє кожного громадянина, так і на економіку країни. Цю проблему не можна замовчувати, удаючи, що все гаразд.
Відбудовувати зруйновані заклади освіти потрібно, але це тривалий і дорогий процес. Водночас уже зараз можна врахувати поради міжнародних партнерів України і включити до порядку денного компенсацію освітніх втрат здобувачів освіти на всіх рівнях: від державного рівня, рівня громади до закладу освіти, батьків і педагогів.
Читайте також: “Потрібні системні рішення з подолання освітніх втрат – Іванна Коберник”.
Слава Україні!
Героям слава!
Переможемо!
Фото: Служба освітнього омбудсмена України
Обговорення