2 743
0
22 квітня 2023 року за ініціативи лідерів Печерської елітної ради лідерів “ПЕРЛ” Палац дітей та юнацтва Печерського району Києва провів освітню зустріч “Лідерський форум”.
За словами ініціаторів заходу, ради лідерів “ПЕРЛ”, учасники форуму були одягнуті в діловому стилі й мали на собі елемент традиційної, офіційної символіки лідерського руху Печерського району, а саме хустинку коралово-салатового кольору з написом “Печерська елітна рада лідерів”.
На фотографіях колір хустинок відрізнявся від оригінального й нагадував колір червоних піонерських краваток доби СРСР. Громадськість обурила така символіка.
В Управлінні освіти та інноваційного розвитку Печерської районної державної адміністрації роз’яснили, що з 1998 року кожен район Києва має свою символіку й традиції, серед яких і кольори, що ідентифікують раду лідерів серед інших у столиці. Лідерські ради взаємодіють у форматі трикутника “вчителі – батьки – діти”.
Символом цієї тріади є трикутна хустина. Кольори ПЕРЛу – зелений і кораловий. Окрім того, кожен район має свою форму у відповідних кольорах: футболки, кепки, краватки, світшоти тощо. На кожному заході один з елементів форми вдягають лідери, залежно від зручності й характеру події.
Щоб уникнути в майбутньому подібних непорозумінь у багатозначності, лідерський рух повідомив, що вони опрацьовують питання зміни кольорів у своїй символіці.
Представники лідерського руху “ПЕРЛ” зазначили, що вони постійно займаються волонтерською діяльністю: організовують благодійні акції на користь ЗСУ й вимушено переміщених осіб, заходи з прибирання довкілля. Представники руху підкреслюють, що підтримують декомунізацію.
Міністерство освіти і науки України на своїй сторінці у Фейсбуку так відгукнулося про подію: “Мережі вибухнули обговоренням фотографій учнів у хустинках, які нагадують піонерські. І ми теж звернули на це увагу. Але, дійсно, в цій ситуації треба було розібратися краще. Учнівське самоврядування організувало захід. І це варто вітати, адже дітей важливо підтримувати і надихати. Жодним чином не обрізати їм крила. Жодним чином не принижувати. Це неприпустимо.
Ми жодним чином не підтримуємо цькування дітей і будемо стояти на їх захисті в усіх освітніх процесах. Із радістю запрошуємо учасників заходу на екскурсію та знайомство до міністерства!”
У групі “Батьки SOS” одна з учасниць, Младена Качурець, написала пост, у якому закликала не цькувати дітей, адже “вони точно не повинні терпіти такого тону, насмішок і цькування від дорослих самореалізованих людей”. Вона зазначила, що одна з дівчат у хустинках є лідеркою самоврядування у школі, де навчається донька дописувачки, і команда самоврядування часто проводить важливі й цікаві заходи.
“Я розумію, що діти дійсно могли не прорахувати ризики візуального стилю чи невдалої кольорокорекції. А знаєте, чому? Бо їм … по 13-15 років і вони, на щастя, не застали піонерії і може й задньої думки не мають про такі асоціації. І їх батьки – 35-40 річні люди, може, й народилися за совка, але школу закінчували без піонерії, хоча й виросли на скетчах з єралашу. Якщо до когось і можуть бути претензії, то до дорослих, які не допомогли прорахувати ризики. Якщо дорослих взагалі питали, що одягти і який має бути колір мерчу”, – додала Младена Качурець.
На її думку, таке цькування від дорослих може демотивувати підлітків виявляти активність, “висовуватися”, щоб не наразитися на небезпеку, формує хибне уявлення, що найменша помилка – це трагедія.
Водночас критиці піддають й формулювання самої назви “елітних лідерів”. Так, співголова ГО “Батьки SOS” Олена Парфьонова у своєму пості зазначила: “Все що відбулося – це провина дорослих, які культивують і примножують нерівність одних перед іншими. Печерський район Києва – елітний район (так мені пояснили), і саме тому “елітна рада лідерів” – проте не має межі елітності. Конча-Заспа значно елітніша, але якось не зустріла ще лідерського учнівського самоврядування Кончи-Заспи з назвою “супер елітні” чи “істеблішмент самоврядування здобувачів освіти”“.
Акцентуємо, що редакція “НУШ” не підтримує цькування в будь-якому вияві, особливо неповнолітніх.
Читайте також: “Кого частіше цькують у школі і як українські підлітки вцілому ставляться до булінгу – результати PISA-2018”.
Фото: “ПЕРЛ”
Обговорення