Російські пісні в плейлистах українських школярів: чому не варто слухати музику ворога і як це пояснити дітям

Хоча з початком повномасштабної війни значна частина українців відмовилася від споживання російського контенту, за даними опитування Gradus Research, 22 % респондентів усе ще слухають російську музику, щоправда, значно менше. Ще 7 % опитаних споживають цей контент у тому ж обсязі, що й до 24 лютого 2022 року.

Однак варто пам’ятати, що російська музика є частиною економіки рф, яка зараз працює на знищення українців та наших міст, містечок і сіл. До того ж, пісні російських виконавців є частиною інформаційних атак та пропаганди.

Саме такі причинно-наслідкові зв’язки між прослуховуванням музики ворога та російсько-українською війною варто проговорювати й зі школярами, у яких лише формуються музичні смаки.

Про те, як розмовляти з дітьми на тему прослуховування російських пісень, “Нова українська школа” розібралась у матеріалі.

У новій статті читайте:

• чому не етично слухати російську музику під час війни;
• у чому загроза від прослуховування пісень ворога;
• як про це розповісти дітям та підліткам;
• як донести свої аргументи та побудувати конструктивний діалог.

Про це нам розповіли Любов Найдьонова, докторка психологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, спільно з Любов’ю Григоровською, ученою секретаркою Інституту, Олексій Удовенко, кризовий психолог, фахівець із протидії гендерно-зумовленому насильству та Ігор Панасов, музичний оглядач.

ЧИ ЕТИЧНО СЛУХАТИ МУЗИКУ ВОРОГА ПІД ЧАС ВІЙНИ

Це не стільки питання етики, скільки цілісності нашого світогляду, впевнена Любов Найдьонова. Тому важливо визначити, чи є в ньому інтегрованість, взаємопов’язаність різних частин нашого життя, чи людина просто не відчуває і не співвідносить суперечності.

Звісно, цілісність не виникає автоматично – просто тому, що дитина стає старшою. Тому для цього потрібно проводити внутрішню рефлексію. Завдяки цьому ми можемо створювати цінності, які підтверджуються діями (наприклад, відмова від бажаного через те, що це суперечить цінностям).

Однак у людей, які не звикли до внутрішнього самоаналізу, може виникнути ситуація, коли цінність свободи країни та боротьби з ворогом – визнається, але ніяк не пов’язується зі своїми музичними уподобаннями. Ніби немає різниці, кого слухати для себе.

“Тут випливає й інша причина цього нерозуміння – нестача цифрової грамотності, наприклад, як наша інформаційна поведінка монетизується на користь того, кого ми слухаємо. А з доходу від прослуховувань платяться податки, з яких фінансується російська армія.

Тому, коли ми питаємо, чи етично слухати музику, важко дати однозначну відповідь. А якщо зрозуміємо причинно-наслідкові зв’язки, що слухати російських виконавців – означає донатити на ворожу армію, то відповідь на питання “Чи слухати музику ворога?” знаходиться дуже легко. Адже фінансово сприяти ворогу – це несправедлива дія. Несправедлива щодо тих, хто зараз своїм життям захищає нас і наше право вільного вибору, у тому числі вибору, кого слухати”, – наголосила психологиня.

Російська музика є частиною економіки рф, яка зараз потужно працює на знищення України, додав Ігор Панасов. Також вона є частиною інформаційних атак та впливу на нас. За його словами, доки українці, які роками слухали російське і виховували в такому середовищі власних дітей, не почнуть рефлексувати над цим, доти в наших рейтингах будуть російські виконавці.

Серед причин, чому деякі українські школярі й досі слухають пісні російських виконавців, він додав і такі:

• несвідоме споживання контенту: “якщо людина пхає собі у вуха те, що їй дають алгоритми, то вона буде слухати багато російського. Адже грошей на просування музичної індустрії в росії багато”;
• також у “модній” блогерсько-реперській російській музиці, яку слухають деякі українські школярі, є зміст, який може приваблювати підлітків: самоствердження, агресія, секс та зухвалість.

“Дехто каже, що проблема в тому, що на музичному ринку немає в достатній кількості такого контенту українською мовою, тому дітей і тягне на російське. Формально – це так. Але мені здається, що розв’язанням цього питання є не створення україномовних аналогів таких пісень про агресію, самоствердження чи секс, а більш потужна промоція іншої “екологічнішої” музики, яка теж може привернути увагу школярів. Інакше чим ми тоді відрізнятимемося від росіян?”, – каже оглядач.

ЯК ФОРМУЮТЬСЯ МУЗИЧНІ УПОДОБАННЯ ПІДЛІТКІВ

Саме в підлітковому віці визначаються музичні смаки, які можуть залишатися незмінними вже й у дорослості, додала Любов Григоровська. За результатами наукових досліджень, які проводить лабораторія психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, слухання музики залишається основною медіапрактикою підлітків упродовж останніх 15 років (усього періоду моніторингу лабораторії – з 2008 року).

“Музичні вподобання для підлітків є важливим механізмом усвідомлення себе, своєї ідентичності, групи однолітків, думка яких важлива. Музичні уподобання – це й питання моди, тому варто задуматися, як деякі виконавці стають популярними, з якої причини. Для підлітків також важливо не тільки знайти свою групу, але і зрозуміти свою відмінність. “Усі це слухають” не значить, що й мені це має обов’язково сподобатися”, – розповіла вона.

Також часом підлітки кажуть, що слухають російську музику через те, що українська “не така”. Але якщо запитати як і де вони шукали цю музику, кого саме слухали, виявляється, що в них немає стратегії розширення свого досвіду слухання (як-от використання різних ресурсів, алгоритмів пошуку тощо).

Через це підлітки не усвідомлюють, що можна знайти іншу музику, яка буде викликати схожі стани й водночас не приноситиме шкоди. Адже підбираючи під себе музичні ритми й мелодії, можна управляти власними психічними станами.

Ще один бік цього питання – мовне. Часто підлітки, які вдома й у побуті розмовляють російською мовою, хочуть і музику слухати російською. Вони не аналізують, зі своєї країни ці виконавці, чи з ворожої. Тож тут завдання постає і перед дорослими – який у них досвід прослуховування музики та яку інформаційну поведінку вони транслюють своїм дітям.

ЧОМУ СЛУХАТИ РОСІЙСЬКІ ПІСНІ НЕБЕЗПЕЧНО

Небезпека споживання російської музики не тільки в тому, які фінансові механізми обслуговують цю індустрію, зауважила Любов Найдьонова. У тоталітарній державі всі суспільні інститути, у тому числі й культура, працюють на державу і є складником системи ідеологічних впливів. Сучасна пропагандистська машина є дуже винахідливою і має багато психологічних мішеней.

Нав’язування зневіри, безнадійності, протесту заради хизування силою, безкарністю і вседозволеністю, героїзація ризикованої саморуйнівної поведінки, знецінення життя – усе це складники маніпулятивного впливу на підліткову свідомість.

Ритм, мелодія і слова можуть у своїй взаємодії дуже сильно впливати на стани слухача й посилювати механізми навіювання. А в кліпах, де використовується ще й відеоряд, можливостей для маніпулятивних впливів стає ще більше.

Також Олексій Удовенко звернув увагу й на інші наслідки:

• російський медіапростір наповнений шовінізмом та ксенофобією. Тож поглинаючи російський контент, ми переймаємо ці ідеї;
• сучасна російська “творчість” може обслуговувати режим та є елементом ІПСО (інформаційно-психологічна операція: як-от пропаганда, дезінформація тощо), нести ідеї страху перед режимом.

ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО РОСІЙСЬКИЙ КОНТЕНТ ТА ПОЯСНЮВАТИ, ЧОМУ ЙОГО НЕ ВАРТО СПОЖИВАТИ

Співробітниці Інституту соціальної та політичної психології НАПН України радять:

• кожне покоління має свої улюблені пісні, тому можна обмінюватися думками про свої музичні уподобання, заохочувати гумор і самоіронію в розмові про музику, яку ми слухаємо;
• не варто прагнути нав’язати, що кому слухати, або заборонити прослуховувати щось конкретне;
• варто ініціювати роздуми – розбиратися, що саме приваблює в певній пісні, який стан вона викликає, у чому цінність цього стану, як часто виникає в ньому потреба, чи можна цю потребу задовольнити чимось іншим;
• головне завдання – розвинути в дітей бажання розібратися, чому вони слухають ту чи ту музику. Наприклад, часом діти та дорослі використовують фонове прослуховування музики, щоб її ритмом підтримати активацію свого стану.

Здається, що це допомагає зробити якесь завдання швидше та ефективніше. Тож варто проговорити, чому саме таку пісню обрали для цього стану, а не іншу, запропонувати альтернативи;

• музика може навіювати й напівтрансові медитативні стани, які збалансовують емоції й заспокоюють нас. Якщо ми разом із підлітками визначимо на підтримку яких станів спрямовуються музичні практики, то це дасть можливість експериментувати зі своїми музичними уподобаннями більш свідомо.

На підґрунті музичних смаків можуть виникати конфлікти, додав Олексій Удовенко. Когось дійсно може сильно тригерити російська музика. У такому випадку не варто одразу казати, що “так не можна”, краще встановити чіткий та зрозумілий взаємозв‘язок і надати пояснення, а не імператив чи нав’язування.

До дітей різного віку має бути різний підхід.

• Молодшим школярам можна пояснити, що ворог купує ракети за кошти, виручені від прослуховування російської музики.
• Зі старшими учнями можна обговорити елементи ІПСО тощо.

Експерт впевнений, що в цьому випадку критичне осмислення інформації дає змогу людині встановити правильні причинно-наслідкові зв‘язки. Тобто пов‘язати одні події з іншими, як-от прослуховування російської музики, війна та прильоти по містах. Тож він радить навчати школярів критичного осмислення, вміння аналізувати та зіставляти факти.

Конструктивний діалог про музику набагато легше побудувати, якщо в родині вже є усталена традиція конструктивних діалогів, зазначила Любов Найдьонова.

“Тобто, періодично батьки спілкуються із сином чи донькою на різні теми, вислуховують їхні думки. Це може бути відкрита тематична рамка – що нового в них сьогодні було, яких нових людей зустріли, стосунки, емоції чи думки, як вони сьогодні відчувають світ тощо. Варто виокремити час для розмов про нас самих”, – додала психологиня.

Для підлітків такі діалоги є дуже важливим психологічним ресурсом. Тут можна висловитися безпечно та без засудження. Дітям важливо почути, що батьки на їхньому боці – якщо діти ухвалять якесь рішення, то завжди можуть звернутися до дорослих за підтримкою.

У такому довірливому діалозі можна допомогти нашим дітям та підліткам відчути, наскільки різноманітною і чудовою є наша українська музична культура.

“Уже з молодшого підліткового віку можна ініціювати розмови про музичні уподобання – це чудова практика усвідомлення того, що можна бути різними й водночас вміти домовлятися, експериментувати, відчувати, визначати свої вподобання і керувати ними”, – підсумувала Любов Найдьонова.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне зображення: “НУШ”