Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

6 Серпня 2023

Як батькам проконтролювати витрати закладу освіти на безпеку – роз’яснення від освітнього омбудсмена

До Служби освітнього омбудсмена надходять скарги від батьків, які повідомляють про те, що місцева влада в деяких населених пунктах не поспішає ремонтувати укриття. Певні міста закрили всі заклади освіти й перевели дітей на дистанційне навчання.

“Зараз ми з’ясовуємо, що відбувається в цих містах і чому обрана громадянами місцева влада не вкладає необхідні кошти в безпеку наших дітей. Ми розуміємо, що фінансові ресурси громад зараз обмежені, але пріоритетом у країні, що воює, має бути забезпечення нашого війська та безпека громадян, зокрема учасників освітнього процесу”, – зазначили в Службі.

У 2023 році була виділена державна субвенція на укриття в розмірі 1,5 млрд грн. Також закладам освіти допомагають облаштувати укриття закордонні донори.

Як наголошує освітній омбудсмен Сергій Горбачов, поки не розв’язане питання влаштування модульних укриттів у закладах освіти: відсутні нормативні документи для зведення таких споруд.

Але безпечне освітнє середовище – це не лише наявність укриття, а й забезпечення закладу сучасними системами протипожежного захисту, проведення ремонтних робіт із якісних матеріалів тощо. Крім того, частина закладів потребує відновлення й ремонту через пошкодження від ракетних ударів.

У Службі зауважують: громада, зокрема батьки й педагоги мають бути обізнаними про те, що відбувається в місті, селищі чи селі, які заходи будуть здійснювати щодо безпеки, які закупівлі товарів та послуг були здійснені чи заплановані. Якщо запити громадян до влади не діють, то ефективним інструментом впливу є розголос як у соціальних мережах, так і в медіа про проблеми, а також опис дій, зроблених для їх розв’язання.

Служба освітнього омбудсмена підготувала роз’яснення про те, як кожен громадянин може дізнатися про закупівлі товарів і послуг, про заходи щодо безпеки, які здійснила чи планує здійснити влада в закладах освіти, про те, скільки коштів на це виділено, а саме:

  • хто відповідальний за матеріально-технічне забезпечення закладів освіти;
  • де шукати інформацію про кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг;
  • як знайти закупівлі на Prozorro та Dozorro;
  • як і куди поскаржитися на неякісний товар;
  • як правильно зробити запит на доступ до публічної інформації.

З огляду на важливість матеріалу публікуємо його в майже незмінному вигляді.

Відповідальність за матеріально-технічне забезпечення

Утримання й розвиток матеріально-технічної бази закладу освіти забезпечує його засновник, що визначено ч. 6 ст. 25 Закону України  “Про освіту”. Тобто це завдання органів місцевого самоврядування – сільських, селищних, міських рад відповідної територіальної громади. Заклад освіти формує запит зі своїми потребами й передає до управління, департаменту освіти. Потім місцева влада збирає цю інформацію в межах населеного пункту чи громади, плануючи фінансування на наступний рік.

Приводити укриття в належний стан, виділяти кошти для його облаштування також повинні засновники. Згідно з Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, опікуватися захисними спорудами мають балансоутримувач захисної споруди – власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі, а це і є засновники закладів освіти.

Де шукати, скільки коштів виділили й використали на безпеку

Є потреби закладів освіти, які частково фінансують із державного бюджету за кошти субвенцій. Наприклад, на заробітну плату вчителів виділяють освітню субвенцію. А цьогоріч як уже зазначали, була виділена субвенція на укриття та облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти.

Цей портал дозволяє ознайомитися з видатками на дошкільну, загальну середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу, вищу, післядипломну, позашкільну освіту.

Інформацію про показники виконання зведеного й державного бюджету у сфері освіти за відповідні місяці можна переглянути на сайті Міністерства фінансів України тут.

Також на сайті Міністерства можна ознайомитися з інтерактивними дашбордами видатків на освіту за 2018, 2019 та 2020 роки. Вони узагальнюють дані видатків на одного учня по країні, а також загальні шкільні видатки й видатки на учня по кожній області, по кожній школі у певній територіальній громаді. І хоч останній дашборд надає інформацію за 2020 рік (нові не були зроблені через повномасштабну війну), він у зручній формі показує важливі для аналізу видатків аспекти, зокрема знайомить із кількістю закладів, учнів, наповнюваністю класів та кількістю учнів на одного вчителя, кількістю непедагогічного персоналу та педагогічних працівників пенсійного віку.

На цьому інформаційному ресурсі опубліковані відкриті дані про використання бюджетних коштів розпорядниками й одержувачами коштів державного й місцевих бюджетів.

Інформація про витрачені кошти, закупівлі, товари, послуги

Саме засновник або уповноважений ним орган затверджує кошторис і приймає фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством, а також здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти. Це визначено статтею 25 Закону України “Про освіту”. У кошторисі зазначають усі види витрат, назви товарів, робіт, на які ці витрати передбачають. З кошторисом, фінансовим звітом закладу освіти, переліком і вартістю робіт, послуг батьки можуть ознайомитися:

  • На сайті засновника закладу освіти (сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади) або на сайті відповідного департаменту, управління освіти. 

Районні, міські, сільські й селищні ради зобов’язані оприлюднювати офіційну звітність про всі отримані й використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти. Це визначено частинами 2 і 3 статті 66 Закону України “Про освіту”.

  • На сайті закладу освіти. Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України “Про освіту” заклади освіти, що отримують публічні кошти, зобов’язані оприлюднювати на своїх вебсайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.
  •  Prozorro 

В електронній системі публічних закупівель Prozorro за ЄДРПОУ чи назвою закладу освіти можна знайти закупівлі того закладу освіти, який має власну бухгалтерію.

На цьому порталі можна здійснити моніторинг витрат закладу освіти та перевірити якість закупівель.

Методичний посібник  “Як перевірити закупівлі школи”, створений глобальним рухом Transparency International Ukraine завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID), визначає такі кроки для перевірки якості шкільних закупівель:

  • у полі пошуку “Замовник” слід ввести повну назву закладу освіти або його код ЄДРПОУ;
  • якщо школа не здійснює закупівлі самостійно, бо не має власної бухгалтерії, батьки можуть проаналізувати закупівлі відповідного управління освіти чи іншого відповідального органу, який цим займається. Для цього треба ввести повну назву та обрати необхідний варіант із випадного списку.

Якщо ж ви помітили, що товари, закуплені для, наприклад, облаштування чи ремонту укриття або ремонтні послуги неякісні або зроблено, придбано менше, ніж зазначено в закупівлі – можна залишити відгук на DOZORRO. Відгук опрацюють представники DOZORRO-спільноти, які здійснюють публічний моніторинг закупівель. У разі виявлення порушення вони скерують цю інформацію до відповідних правоохоронних органів чи органів контролю.

Запит на публічну інформацію: як правильно оформити

Інформацію про закупівлі, про кількість виділених коштів на укриття чи інші безпекові потреби закладу можна отримати на підставі Закону України “Про доступ до публічної інформації” через запит на інформацію.

Якщо на сайті закладу освіти чи засновника немає інформації щодо того, які ремонтні роботи були проведені в закладі, зокрема в укритті, скільки коштів на це було виділено, а скільки витрачено (а відсутність такої інформації – це вже порушення законодавства) або ж у закладі чи в укритті дуже повільно здійснюють ремонт, при цьому вимагаючи кошти з батьків, – можна звернутися із запитом на публічну інформацію до керівника закладу освіти, відповідного відділу, управління або департаменту освіти щодо виділених коштів на ту чи ту потребу закладу освіти. Далі, проаналізувавши інформацію, можна надати їй розголосу. Це може спонукати органи влади до більш активних дій для гарантування безпеки.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації” запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що перебуває у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит може бути індивідуальним або колективним, його можна подати усно, письмово чи в іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Але Служба освітнього омбудсмеа радить подавати запит у письмовій формі, щоб у разі необхідності відстояти свої права, надати факти порушень і документи для розголосу.

Щоб отримати відповідь на свій запит, його потрібно правильно оформити. У статті 19 згаданого вище Закону зазначені такі вимоги до інформації, що має бути в запиті:

1) ім’я (найменування) запитувача, поштова адреса або адреса електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назва, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дата за умови подання запиту в письмовій формі.

Методичний посібник  “Як перевірити закупівлі школи” надає, зокрема такі рекомендації щодо створення запиту про закупівлі:

  1. Писати чітко, без оціночних суджень чи емоцій.
  2. Не перевантажувати запит запитаннями – краще написати додаткові запити.
  3. Чітко вказувати період, за який запитуєте інформацію.
  4. Вимагати надати копію документа з усіма додатками, якщо просите таку копію.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше, ніж через 5 робочих днів з дня отримання запиту. Якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження (стаття 20 Закону України  “Про доступ до публічної інформації”).

Інформація на запит надається безоплатно. Але якщо відповідь на запит передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується. Розмір фактичних витрат на копіювання та друк визначає розпорядник у межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. Якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безоплатно (стаття 21 Закону України “Про доступ до публічної інформації”).

Якщо ж запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше, ніж через 48 годин з дня отримання запиту (ст. 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації”).

Подати запит можна, зокрема, через вебсайт “Доступ до правди”.

Запити громадян до влади, розголос як у соціальних мережах, у медіа про проблеми, опис дій, зроблених для їх розв’язання, а головне – наполегливість та активність – це важливі інструменти впливу на владу для захисту своїх прав.

Читайте також: ““Навчати(ся): що розповісти про доброчесність на уроці”: безоплатний курс для вчителів від НАЗК”.

Фото: ілюстративне – шкільне укриття в Кременчуку, “Телеграф”


Обговорення