Наукові ліцеї: чим відрізняються від інших закладів та чому разом із назвою варто змінювати зміст

Ще у 2019 році в Україні ухвалили Положення про науковий ліцей. Згідно з документом, поруч із мистецькими, спортивними та військовими ліцеями з’явилися і наукові.

Основна їхня відмінність у тому, що в закладах освіти цього типу учнівську молодь готують до наукової й науково-технічної діяльності: учні пишуть наукові роботи, захищають їх на різних конкурсах, проводять власні дослідження, а також можуть отримувати академічні стипендії.

Водночас експерти та директори застерігають від надмірної кількості наукових ліцеїв, оскільки є побоювання, що в погоні за “статусом” зміниться лише назва, але не зміст.

Цим текстом “Нова українська школа” починає серію матеріалів про наукові ліцеї в Україні. Ми поговорили з освітніми управлінцями та директорами трьох наукових ліцеїв про те, як працюють їхні заклади освіти, і дізналися про таке:

• які є типи спеціалізованих закладів в Україні;
• чим відрізняються наукові ліцеї та які можливості пропонують учням;
• як отримати статус наукового ліцею;
• чому не в усіх закладах виплачують стипендії;
• які переваги й недоліки мають заклади такого типу.

ЩО ТАКЕ НАУКОВИЙ ЛІЦЕЙ І ЧИМ ВІН ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ІНШИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

Відповідно до Закону України “Про повну загальну середню освіту”, крім класичних типів закладів (початкова школа, гімназія, ліцей), здобуття загальної середньої освіти також забезпечують спеціалізовані заклади з різним спрямуванням:

• мистецький ліцей;
• спортивний ліцей;
• військовий (військово-морський) ліцей, ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою для дітей з 13 років;
• професійний коледж (коледж) спортивного профілю;
• мистецький коледж;
• науковий ліцей;
• інші заклади спеціалізованої освіти, визначені законодавством.

Головна відмінність наукових ліцеїв у тому, що вони, згідно з Положенням про науковий ліцей, залучають та готують учнівську молодь до наукової й науково-технічної діяльності.

За даними МОН у відповіді на запит редакції, станом на початок 2021–2022 навчального року в Україні було всього 19 наукових ліцеїв. Щоби отримати статус наукового, заклади мають відповідати низці критеріїв, як-от:

• мати укладений не менш як на три роки договір (угоду, меморандум) про співпрацю у сфері науки із закладом вищої освіти або науковою установою (та/або бути заснованим закладом вищої освіти);
• мати у своєму складі методичні комісії відповідно до профілів навчання та/або за напрямом діяльності ліцею;
• мати в складі команди осіб із науковими ступенями, ученими званнями або почесними званнями “народний”, “заслужений” тощо.

Потім, перевіривши відповідність усім критеріям, директори закладів освіти звертаються до Державної служби якості освіти, яка проводить позаплановий інституційний аудит. За його результатами засновник (наприклад, місцеве управління чи департамент освіти) може визначити новий статус закладу як науковий ліцей.

Серед переваг отримання такого статусу, які вказало Міністерство освіти й науки у відповіді на запит редакції НУШ:

• класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів;
• використання завдань та досліджень високого рівня складності (олімпіадних, турнірних, проєктно-конкурсних тощо);
• проєктні групи учнів;
• поєднання навчання з участю та/або підготовкою учнів до наукової діяльності;
• власні освітні програми;
• академічні стипендії для учнів наукового ліцею в розмірі:
• 5–8 класи – 32 % мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії студентів закладів вищої освіти I–II рівня акредитації;
• 9 клас – 36 %;
• 10 клас – 40 %;
• 11–12 класи – 44 %.

Також у наукових ліцеях відрізняється і, власне, підхід до організації навчання, додає Петро Коржевський, директор департаменту освіти й науки Рівненської ОДА, яка стала засновницею місцевого наукового ліцею.

За словами посадовця, діти, які створюють інноваційні рішення, шукають відповіді на складні питання, вміють працювати в команді, мають хист до досліджень, часто засвоюють матеріал швидше за інших, тому й потребують іншого темпу й підходів до навчання.

Тому, як пояснює Петро, у науковому ліцеї працюють вчителі різних категорій, серед яких заслужені вчителі, кандидати наук. Також заклад має право укладати цивільноправові угоди з різного роду науковцями та долучати їх до освітнього процесу. Адміністрація може відкривати лабораторії для наукових досліджень, де діти експериментуватимуть.

Сам науковий ліцей, заснований на державній або комунальній формі власності, має статус бюджетної установи й фінансується з коштів державного або місцевого бюджетів.

Наукові ліцеї потребують дещо більшого фінансування, ніж звичайні заклади освіти, оскільки кошти потрібні й на розвиток матеріально-технічної бази, оплату праці вчителів, організацію харчування, проживання в пансіоні, створення освітнього сучасного простору, у якому діти будуть вмотивовані вчитися і займатися наукою тощо.

“Окремо варто поговорити й про фінансування стипендій учнів наукових ліцеїв, адже тут виникають певні питання щодо нормативно-правових актів. У Положенні про наукові ліцеї питання про стипендії носить декларативне формулювання, жодного порядку виплат не визначено. Поняття регіонального замовлення саме для наукових ліцеїв також відсутнє, законодавством не врегульоване. Тому подекуди учням не має змоги виплачувати кошти. Коли фінансовий аудит проводитиме дослідження і запитає, чому здійснюється така виплата, це треба буде якось пояснити. А тут питання в нормативно-правовому забезпеченні”, – зауважив посадовець.

Загалом джерелами для фінансування стипендій можуть бути кошти:

• державного бюджету;
• обласного бюджету;
• або ж юридичних осіб (меценатів, замовників).

Здебільшого наукові ліцеї фінансує місцева влада, тож, якщо коштів у бюджеті на стипендії недостатньо або не закладено, то учні їх не отримуватимуть. Тому ситуація в різних областях та закладах може відрізнятися.

Також Петро Коржевський застерігає, що під час створення наукових ліцеїв варто дотримуватися балансу, адже є ризик сформувати велику мережу закладів, які лише змінять назву, але не зміст освіти.

“Статус наукового ліцею не має отримувати будь-який заклад, який просто повісить гучну табличку на вході”, – додав він.

ЩО КАЖУТЬ ДИРЕКТОРИ НАУКОВИХ ЛІЦЕЇВ

• Валерій Колебошин, директор Рішельєвського ліцею (Одеса), який має статус наукового

Далі – пряма мова Валерія.

Науковий ліцей – це вікно можливостей у світі науки. Але варто наголосити, що це штучний продукт і вони не можуть бути масовими, як звичайні школи та ліцеї. Натомість цей тип закладів потребує окремої уваги як фінансової, так і організаційної: лабораторії, самостійність у формуванні штатного розпису, переліку обов’язкових предметів, своєї особистої освітньої програми, автономії як фінансової, так і методичної. Тому вважаю, що наукові ліцеї не можуть “починатися із чистого аркуша”.

Учні Рішельєвського ліцею відвідують фізичну лабораторію одного з місцевих університетів під час літньої школи. Фото: Facebook ліцею

Наприклад, наш заклад отримав статус наукового в серпні 2020 року, але історія ліцею сягає аж 1817 року. Як Рішельєвський ліцей заклад почав працювати в 1989 році. У нас роками формувався науково-педагогічний колектив, ліцеїсти мали досягнення в інтелектуальних наукових змаганнях як всеукраїнського, так і міжнародного рівнів, вчителі працювали над авторськими науково-педагогічними розробками, було й міжнародне співробітництво із закладами освіти тощо, що дало змогу нам згодом стати науковим ліцеєм.

Наразі в ліцеї можуть навчатися учні 5–11 класів (кількість учнів ліцею – понад 900):

• щоби вступити до 5, 7, 8, 9 та 10 класів учні шкіл проходять конкурсні випробування;
• обов’язковими є математика з елементами логіки та українська мова. Якщо йде добір до профільних класів, то обов’язковими є математика та профільний предмет;
• оскільки ліцей багатопрофільний, природничо-математичного напряму, то обов’язковим предметом на всіх іспитах є математика.

Учні, які успішно вчаться, згідно з рекомендаціями стипендіальної комісії, отримують право на стипендії. Кошти на їхню виплату передбачаються при формуванні обласного бюджету (засновником ліцею є Одеська обласна рада). Однак зараз питання стипендій є болючим. Через пандемію, а потім повномасштабну війну, коштів не завжди вистачає. Тож варто доопрацювати цей механізм.

Однак загалом наукові ліцеї важливі для української освіти, адже вони формують класи майбутніх сучасних технологів, інженерів, науковців інших напрямів із новим баченням змісту науки. За останні кілька років наші учні відзначалися на різних олімпіадах. Останніми роками за результатами ЗНО/НМТ Рішельєвський ліцей посідав від 50 до 16 місця в загальному рейтингу, а з окремих предметів мав і перші місця.

А щоби навчання було ще більш ефективним, на мою думку, ліцей обов’язково повинен мати у своїй структурі гімназію. Тому що допрофільна підготовка має великий вплив у тому числі й на вибір профілю.

Крім цього, потрібна й зацікавленість у співпраці закладів вищої освіти. Але вона, на мою думку, з’явиться лише за умови, що учні наукових ліцеїв будуть мати преференції для вступу до університетів-партнерів.

• Олена Гулько, т. в. о. директора наукового ліцею-інтернату “Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського” (Вінниччина)

Далі – пряма мова Олени.

Наш заклад освіти спочатку працював як Обласний гуманітарний ліцей для обдарованих дітей із сільських шкіл Вінницької області. У 2021 році ми отримали статус наукового ліцею, адже це відкривало більші можливості для учнів у сфері наукових досліджень. Наразі ми здійснюємо підготовку учнів 10–11 класів (загалом 63 учні; загальна спроможність – 150) за двома профілями: універсальним (без виокремлення профільних предметів) і правовим.

Досвід показує, що іноді учні, обираючи після 9-го класу той чи той профіль навчання, змінюють його до завершення здобуття освіти в ліцеї. Наприклад, по завершенню 10 класу учні з універсального профілю можуть перейти на правовий, якщо під час навчання зрозуміли, що це їм більше до душі. Профільність допомагає школярам зануритися в окремий напрям підготовки, побачити себе в обраній спеціальності й зробити остаточний вибір майбутньої професії.

Учні ліцею під час обговорення своїх наукових робіт

Щоби вступити до нашого ліцею, учні мають пройти творчий конкурс у три етапи:

• написання змісту творчих робіт;
• їхню перевірку й рецензування;
• публічний захист робіт.

Учні шкіл, які підготували творчі роботи, захищають їх перед комісією, до складу якої входять представники адміністрації коледжу та ліцею, викладачі-предметники, науково-педагогічні працівники. Це дає змогу одразу побудувати ефективну комунікацію із майбутніми ліцеїстами, побачити їхні творчі здібності, рівень знань, розвитку, вміння презентувати себе аудиторії, оскільки для наших учнів ці якості є необхідними під час захисту науково-дослідних робіт у МАН України.

Учні ліцею вчаться захищати свої наукові роботи перед аудиторією

Також для здобувачів освіти в нашому закладі проводять і професорські години, під час яких вони взаємодіють не лише із науковцями з нашого коледжу, а й відомими по всій Україні. Цей чинник, безумовно, впливає на розвиток наукового потенціалу учнів ліцею.

Щоправда, одним із недоліків системи наукових ліцеїв є те, що учні поки не можуть отримувати стипендії, оскільки коштів у місцевих бюджетах не вистачає.

[Ред. – За відкритими даними, останніми роками ліцей не потрапляв у топрейтинги за результатами ЗНО/НМТ].

• Наталія Сосюк, директорка Обласного наукового ліцею в м. Рівне Рівненської обласної ради

Далі – пряма мова Наталії.

Статус наукового ліцею ми отримали у 2020 році за рішенням Рівненської обласної ради. Ми відповідали всім критеріям, які прописані в Положенні, зокрема, мали угоди про співпрацю у сфері науки із закладами вищої освіти, методичні комісії, педагогів із кандидатським званням, заслужених вчителів України тощо.

Одне із приміщень ліцею, де навчаються учні

Також щороку в закладі приблизно до 140–150 учнів були переможцями й призерами МАН та інших всеукраїнських і міжнародних конкурсів, що доводило високу результативність [ред. – зокрема, цьогоріч ліцей посів 46 місце в топ 200 шкіл України за результатами НМТ]. Тому не скажу, що отримати цей статус було дуже складно. Ми виконали всі вимоги, а сам процес зайняв від одного до трьох місяців.

Уже третій рік наш заклад забезпечує допрофільну підготовку та поглиблене вивчення предметів у 8–9 та за профілями у 10–11 класах з урахуванням інтересів учнів та їхніх батьків. Загалом у закладі навчається 676 учнів, із загальною спроможністю – 700. Працюємо за такими напрямами:

• фізико-математичний;
• біолого-хімічний;
• інформаційно-технологічний;
• філологічний (іноземні мови);
• історичний.

За яким профілем навчатись, учні обирають самостійно.

Щоби потрапили до нашого ліцею, претенденти й претендентки мають пройти конкурсний відбір:

• вступна кампанія починається 15 червня. Учні, які вступають до 8 класу, проходять тестування з української мови та профільного предмета, який обирають. Також попередні результати навчання не мають бути нижчі за 6 балів;
• коли ж дев’ятикласники вступають до 10 класу, то їм уже зараховують наукові здобутки: участь у різній наукові діяльності, наукові роботи, дослідження тощо (мінімум – одна робота).

Саме навчання – з науковим підходом. Учні працюють у лабораторіях багатьох університетів, з якими укладені угоди про співпрацю. Там проводять різні дослідження з хімії, біології тощо. З інформатики вивчають програмування і пишуть власні програми, для цього в нас є п’ять кабінетів інформатики із сучасним обладнанням.

Один із кабінетів інформатики наукового ліцею в місті Рівне

Усі учнівські дослідження, тези виступів друкуються в наукових виданнях як нашого ліцею, так і вишів. Тобто учні, починаючи з 8 класу, уже вчаться аргументувати свої думки, втілювати їх на практиці, виступати й обстоювати власні погляди, писати наукові роботи й це дуже необхідні навички для навчання у вишах та подальшої роботи у сфері науки.

Розвиваємо ми й міжнародне партнерство: наші учні беруть участь у 2-тижневих програмах освітнього туризму та можуть навчатися певний період у закордонних школах та фахових коледжах Великої Британії.

Також у нас є пансіон, де живуть діти, які мешкали щонайменше за 3 км від закладу. Проживання та харчування учнів фінансує Рівненська обласна рада.

Подбали й про мотивацію вчителів – вони отримують усі обіцяні доплати – від 5 % і до 30 %, залежно від досягнень.

Проте проблемним питанням поки є отримання стипендій. Учням нашого закладу їх не виплачують. Ми це питання підіймали й будемо підіймати неодноразово, тому що ще досі не прописано жодного типового положення про порядок присвоєння стипендій саме учням наукових ліцеїв.

ЩО ВАРТО ПОКРАЩИТИ

Що, на думку Наталії Сосюк, потрібно доопрацювати в роботі наукових ліцеїв:

• немає типового навчального плану саме для наукового ліцею. Зараз обласний науковий ліцей у м. Рівне працює за типовим планом для ліцеїв та гімназій. І тому, особливо на учнів старших класів, йде велике навантаження кількістю предметів, попри те, що навчання має бути профільним;
• також варто порушити питання доступу учнів до наукових бібліотек України й світу. Це значно розширило б можливості для досліджень та написання наукових робіт.

“Попри певні труднощі, загалом з отриманням статусу наукового ліцею в нас з’явилося більше можливостей для практичного навчання дітей у лабораторіях, а вчителі можуть писати власні освітні програми та отримувати доплати за свою працю”, – додала Наталія Сосюк.

Однак Валерій Колебошин застерігає, що іноді цікава ініціатива уряду спотворюється формальним підходом у регіонах, а саме створенням наукових ліцеїв шляхом перейменування звичайних ліцеїв заради престижу. Цю думку підтримує і Петро Коржевський:

“Важливо, щоб це не була лише імітація наукового ліцею, де, скажімо, викладачі самі пишуть за учнів наукові роботи. Нам потрібно позбуватися совкової погоні за статусом. Дуже хотілося б, щоб це справді були центри наукових досліджень, з педагогами іншого рівня підготовки та впевненою учнівською молоддю”.

Вихід посадовець бачить у розробленні чіткої структуризації для всіх типів закладів загальної середньої освіти з окремими вимогами для гімназій, ліцеїв та спеціалізованих закладів, серед яких і наукові ліцеї.

За його словами, в Україні вже був досвід, коли утворилася велика кількість ліцеїв, якими стали школи й першого, і другого, і третього ступенів. Але чи покращилася завдяки цьому якість освіти?

[Ред. – якщо наукові ліцеї проводять набори за конкурсами, то, відповідно, у закладах мають навчатися мотивовані учні з високим рівнем знань – усі, а не окрема вибірка. Натомість серед наукових ліцеїв є такі, що в рейтингах ЗНО/НМТ за останні роки не потрапляють і в перші сотні].

“Під час реформи старшої школи потрібно законодавчо унормувати всі типи освітніх закладів, лише тоді можна сформувати дієву мережу закладів загальної середньої освіти”, – переконаний посадовець.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – zinkevych, freepik.com

Фото в тексті: Валерій Колебошин, Наталія Сосюк та Олена Гулько