Перемовини між Україною та Угорщиною у сфері освіти: про що домовляються держави

Нове освітнє законодавство, ухвалене у 2017 та 2020 роках, урегулювало питання, який відсоток викладання для представників національних спільнот у закладах освіти має бути українською мовою. Зокрема, з 5 до 9 класу він має зростати з 20% до 40%, а у старших класах сягнути 60%. Повернення ж до попереднього законодавства відсунуло б зміни щодо якості освіти й реформи НУШ. Адже діти, які пішли до школи з 2018 року, навчаються вже за новими програмами.

Про те, як наразі відбуваються перемовини у сфері освіти з Угорщиною, у своїй колонці для порталу “Українська правда. Життя” розповів перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець.

“Коли ми говоримо про 20-40 % навчання українською мовою, то для середньої школи сюди входить суто український компонент – мова, література, історія, а далі додається культура та правознавство. Ми запитали в угорських колег, якою мовою вони б хотіли, щоб діти представників національних спільнот в Угорщині вивчали такі предмети в їхній країні. Їхня відповідь була “угорською”, то ж ми знайшли порозуміння”, – розповів заступник міністра.

Однак, за словами Євгена Кудрявця, зміни до законів, ухвалені у 2017 та 2020 роках, усе ж мають низку проблем, щодо розвʼязання яких країни дійшли домовленостей і спільної позиції.

• Зокрема, ключовою проблемою є різкий перехід у мові навчання для дітей, які пішли в школу до 2018 року (7 клас і старше). Саме тому, у червні 2023 року в Україні ухвалили закон, що ще на рік продовжує перехідний період. Крім того, наразі у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт, який узагалі звільняє від переходу таких школярів і школярок. Як зазначив Євген Кудрявець, його ухвалення має розвʼязати проблему.

“Для таких дітей перехід на нові правила відбувався б моментально, без адаптації, що потребує додаткових ресурсів, інвестицій та педагогічних зусиль. Ми обговорювали його [законопроєкт, – ред.] з угорськими колегами та мали підтримку. Це б зняло напругу та дозволило б дітям довчитися за законодавством, яке діяло до 2018 року”, – додав він.

Подібну ініціативу, за словами посадовця, підтримала також міністерка освіти Румунії Лігія Дека. Це є важливим фактором, адже в Україні нині близько 100 шкіл з угорською мовою навчання та приблизно 80 шкіл румунською (з них 16 шкіл раніше були з молдавською мовою викладання).

Крім того, за словами Євгена Кудрявця, у вересні цього року відновила діяльність угорсько-українська міжурядова робоча група з питань освіти.

“Вона декілька років була на паузі. Можна говорити, що цей процес зрушив з мертвої точки. … Маємо спільне розуміння щодо доступу до підручників, доступу до складання НМТ мовами національних спільнот і білінгвальної освіти”, – наголосив заступник міністра.

Посадовець також повідомив, що Україна та Угорщина узгодили Дорожню карту, яка передбачає:

• роботу з нормативною базою – програми навчання для 10-12 класів, визнання у Державному стандарті профільної середньої освіти мовою національних меншин, компонент про історію та культуру національних спільнот України в програмі для всіх українських шкіл;
• створення умов для вивчення мов національних меншин – забезпечення підручниками, проведення олімпіад з мов національних меншин, білінгвальна позашкільна освіта;
• навчання вчителів, які будуть працювати в таких школах;
• консультації зі спільнотами та міжнародними організаціями.

“Від угорських колег ми отримали першу ноту щодо підтримки загального плану та зараз очікуємо їхні підтвердження щодо технічних складових. … Ми сподіваємося, що угорська сторона буде дотримуватися домовленостей, які досягнуто та затверджено спільно”, – додав Євген Кудрявець.

Він також наголосив, що це стосується всіх національних спільнот, які навчаються мовами Європейського Союзу в Україні, не тільки Угорщини.

“Наша мета – забезпечити можливість представникам національних спільнот бути гідними громадянами України, зберігаючи національну ідентичність, культуру та мову”, – резюмував заступник міністра.

Раніше ми розповідали, що в Україні готові внести зміни, які стосуються мов нацменшин, до Закону про освіту.

Титульне фото: mukachevo.net