Теми статті: батькам, вчителям, директорам, освітнім управлінцям, педагогіка партнерства
16 Листопада 2023
2 952
0
Вміння водити авто чи розвʼязувати конфлікти, надавати першу медичну допомогу чи ідентифікувати інтернет-шахраїв – усі ці та багато інших навичок потрібні сучасній дорослій людині. Частину з них діти можуть отримати вже під час навчання в школі. До того ж давати не лише знання, а й уміння застосовувати їх у житті, розвивати компетентності – це ключові принципи реформи “Нової української школи”.
Втім, що про потреби в навичках їхніх дітей думають сучасні батьки? Медіа “Гречка” спільно з “Новою українською школою” провели опитування серед батьків Кропивницького й дізналися, яких, на їхню думку, предметів чи навичок бракує школярам.
Серед затверджених на державному рівні навчальних програм зʼявився курс із підприємництва та фінансової грамотності для 8–9 класів, який заклади освіти можуть обирати. І це дуже доречно, адже батьки вважають, що знань із цієї теми випускникам бракує насамперед.
Загалом, думку батьків підтверджують і дані НБУ. Так, у жовтні 2023 року на сайті Нацбанку опублікували дані опитування про платіжне шахрайство. Зʼясувалося, що кожен дев’ятий опитаний (11 %) ставав жертвою шахраїв із початку повномасштабного вторгнення. Найбільша частка ошуканих – молодь у віці 18–24 років (14 % жертв).
Так, проблема лежить на перетині відсутності навичок фінансової та цифрової грамотності, адже низка фінансових шахрайств відбувається через неналежний захист даних і фішинг.
У 2021 році НБУ та проєкт USAID “Трансформація фінансового сектору” проводили ще одне дослідження - “Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021 році”. За його результатами, фінансову грамотність тоді викладали лише в 10 % шкіл. А рівень фінансової грамотності українців знаходився на позначці 12,3 бала із 21 можливого, у той час, як мінімальний рекомендований Організацією економічного співробітництва та розвитку показник мав би становити 14 балів. Прикметно, що найнижчі результати тоді теж були серед учасників дослідження 18–24 років.
На думку дослідників, причини такої “картини”, зокрема, у тому, що попри наявність навчальних матеріалів, немає системи якісної підготовки вчителів із цього предмета, а також те, що в родинах часто уникають розмов про фінанси й діти не мають достатнього досвіду користування грошима.
Батьки вказують і на брак медіаграмотності та критичного мислення в дітей. У Кропивницькому подібний предмет, наприклад, викладали учням альтернативної школи “КРОК”.
“У мене було дві групи – молодші школярі й підлітки. Було дуже цікаво спостерігати за їхнім сприйняттям інформації. Скажу чесно, легше було з молодшими.
Курс медіаграмотності я розробила на основі
Спершу ми розібралися, що таке інформація, що може бути джерелом інформації, що таке “критичне мислення”, “маніпуляція”, вивчили слово “фактчекінг”, навчилися розрізняти поняття “факт” і “оцінне судження”, а потім уже розбирали конкретні випадки на місцевих і національних прикладах.
Це було 5 років тому, коли ще не були настільки популярні Telegram-канали й TikTok, але вже вигулькували повідомлення в соцмережах на кшталт: “На РЖД збираються приспати 1200 вівчарок”.
На мою думку, медіаграмотність – це обов’язковий складник самоосвіти для людей будь-якого віку. Зараз є багато ресурсів та проєктів, які можуть допомогти тренеру”, – каже журналістка Інна Тільнова, яка викладала цей курс.
Крім того, варто працювати над тим, щоб зростав і рівень медіаграмотності всіх педагогів, аби елементи медіаграмотності проникали в інші профільні предмети. Зокрема, навчають вчителів і надають необхідні матеріали Академія української преси та IREX.
Важливим, на думку батьків, є статеве виховання, яке нині розглядають лише в деяких темах на біології та за ініціативи вчителів під час виховних годин.
9 лютого на сайті президента України створили петицію з пропозицією впровадити обовʼязкове статеве виховання в початковій та середній школі, а також у закладах вищої та професійно-технічної освіти. Ініціатори створення петиції – громадський альянс “Політична дія жінок” та експертний ресурс “Гендер у деталях”. “Учні й учениці повинні знати про фізіологічні та психологічні зміни, пов’язані зі статевим дозріванням, про методи контрацепції, незаплановану вагітність, особисту безпеку, знати законодавство й розуміти базові принципи культури згоди.
Статеве виховання дітей і молоді значно знижує ризики насильства, рівень злочинності, кількість підліткових вагітностей, а також підвищує вік першого статевого акту” – зазначала авторка петиції Ірина Тишко.
За місяць петиція зібрала 25 тисяч підписів і її розглянув президент України. “[…] я звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням опрацювати викладені в електронній петиції пропозиції та поінформувати про результати розгляду мене та автора звернення”, – вказав у відповіді Президент. Наразі доля петиції невідома.
Утім, наповнення цього курсу потенційно може викликати дискусії серед батьків. Адже згідно з дослідженням, проведеним аналітичним центром Cedos у партнерстві з Info Sapiens на замовлення UNFPA та за підтримки МОН у 2019–2020 роках,
Цікаво, що 30 % опитаних вчителів вважають, що якщо розповісти підліткам про контрацепцію, це підштовхне їх до активного ведення статевого життя.
Вміння водити авто – одна з важливих навичок. Батьки вважають, що корисно було б, аби діти могли вже в старших класах вчитися їздити. Від школи очікують якщо не практичних навичок, то принаймні якісного викладання правил дорожнього руху, аби випускники могли скласти теоретичний іспит.
Батьки вважають важливими навички надання першої медичної допомоги й хотіли б фокусу в школах не лише на теорії, а й на практиці.
Втім, тут теж надзвичайно важлива підготовка педагогів. Хоч і “ринок” курсів пропонує відповідне навчання, чи відвідують його вчителі, чи отримують практичні навички, залежить від конкретного вчителя. Хтось отримує знання онлайн, а хтось проходить практичні курси – зараз на вибір кожного.
Батьки хотіли б, аби школа вчила дітей надавати першу психологічну допомогу собі та іншим.
Вважають, що школярам варто розповідати про “червоні прапорці” психологічного стану, самодопомогу, практичні речі, які б “замінили звичне для багатьох шкіл “психологічне тестування”, яке нічим не завершується”.
Батьки стверджують, що в деяких випускників є проблеми з усним висловлюванням власних думок та умінням вести конструктивну дискусію. Згодна з ними й Надія Часткова, викладачка обласного осередку Малої академії наук України.
“Багато учнів сьогодні, на жаль, не завжди можуть висловити свою думку, тим паче зробити це грамотно, красиво, зрозуміло. Я завідую секцією літературної творчості Кіровоградської МАН 12 років і спостерігаю цю невтішну тенденцію давно. Особливо ж ситуацію ускладнив перехід на дистанційне навчання, коли потреба комунікувати, висловлювати думки вголос трохи відійшла на другий план.
Під час занять секції літературної творчості я працюю з учнями різного віку, і прагну активувати творче мислення, сприяти розвитку фантазії. Це допомагає дітям відчути, що таке образність, зрозуміти, як за допомогою слів можна створити власний неповторний текст. Наше навчання відбувається у формі тренінгів, що дає змогу учням почувати себе розкуто, говорити, що вони думають і не боятися, що вони кажуть щось неправильне. У нас є правило: немає правильної чи неправильної думки – є ТВОЯ думка, яку ти маєш донести іншим”, – каже Надія.
Вона вважає, що написання власних віршів чи оповідань дуже розвиває мовленнєвий потенціал дітей, дає змогу почувати себе вільно і впевнено. Також для розвитку мовлення і зняття бар’єрів у комунікації Надія застосовує метод дебатів, рольові ігри, розмовні клуби, під час яких учні озвучують свої думки, аргументують їх.
“Важливу роль у формуванні вміння висловлювати свою думку відіграє читання. Учні, які читають, мають значно кращий лексичний запас і почувають себе більш упевнено”, – каже вона.
Зазначимо, що ніхто з опитаних батьків не згадав про потреби в знаннях і навичках із цивільної оборони. Втім, на думку обох редакцій (“Гречки” та “Нової української школи”) ці навички є критично важливими.
Анастасія Дзюбак, “Гречка”, спеціально для “Нової української школи”
Титульне фото: blog.schoolmint.com
Усі gif у тексті: giphy.com
Довідково:
Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.
Обговорення