Кабмін ухвалив законопроєкт про права нацменшин: які зауваження є в мовного омбудсмена

Уряд України ухвалив законопроєкт № 10288, який має уніфікувати українське законодавство відповідно до норм Європейського Союзу щодо реалізації прав представників національних меншин. Надалі його має підтримати Верховна Рада.

Про це повідомило Міністерство освіти України.

Згідно з проєктом закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах”, Кабінет Міністрів України пропонує внести такі зміни:

• гарантувати право на використання мов національних меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС, в освітньому процесі України;
• визначити, що українську мову і літературу, історію України та захист України представники національних меншин зобовʼязані вивчати державною мовою;
• дозволити закладам освіти (зокрема, за вимогою батьків або учнів) розширювати перелік предметів для вивчення українською мовою;
• визначити, що заклади вищої освіти України приватної форми власності можуть обрати будь-яку мову навчання, яка є офіційною мовою Європейського Союзу (українську мову здобувачі освіти в такому випадку мають вивчати як окрему дисципліну).
• відтермінувати дії відповідних положень для російської мови на 5 років після скасування воєнного стану;
• дозволити представникам національних меншин, які розпочали навчання у школах до 1 вересня 2018 року, завершити повну загальну середню освіту за попереднім законодавством.

Запропоновані зміни стосуються лише національних меншин, мови яких є мовами ЄС. Представники інших національних спільнот в Україні здобуватимуть базову і профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 80% річного обсягу навчального часу.

Однак, на думку уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя, деякі положення законопроєкту щодо прав національних меншин значно погіршують функціонування української мови в окремих сферах суспільного життя.

Зокрема, він вважає, що ухвалення Парламентом закону № 10288,:

• порушить норми щодо обов’язкової частки книг державною мовою для видавців і книгорозповсюджувачів;
• знизить присутність державної мови на телебаченні й радіо;
• не зможе запобігти зросійщенню.

Водночас Тарас Кремінь зауважив, що раніше Конституційний Суд визнав відповідність норм мовного закону Конституції міжнародним зобов’язанням України, а також обгрунтував необхідність та пропорційність законодавчих норм для забезпечення виконання статті 10 Конституції.

“Тому намір врахувати ті рекомендації Венеційської комісії, які суперечать згаданому рішенню, є хибним. … Закликаю Верховну Раду України доопрацювати внесений законопроєкт ще до розгляду в першому читанні, врахувати рішення Конституційного Суду України, позицію уповноваженого із захисту державної мови, а також позитивний європейський досвід, зокрема балтійських країн”, – наголосив мовний омбудсмен.

Раніше ми розповідали, що в Україні готові внести зміни, які стосуються мов нацменшин, до Закону про освіту.

Титульне фото: “Аргумент”