Зміст освіти з української мови й літератури: які є програми для 5-9 класів та чи вдалося їх розвантажити (частина перша)

З попереднього (2022-2023) навчального року 5-ті класи почали вчитися за модельними програмами, створеними на основі нового Державного стандарту базової середньої освіти. А якщо простіше, за програмами НУШ. Цьогоріч за цими новими програми на загальнонаціональному рівні вчаться вже в 6-х класах, тож сьогодні можемо говорити про те, які з них є найпопулярнішими, розвантажують вони чи, навпаки, додатково навантажують учнів порівняно із попередніми.

Про те,

• які програми доступні для вибору вчителям української мови й літератури, що викладають у базовій середній школі для “дітей НУШ”;
• які з них є найпопулярнішими серед учителів-предметників;
• чи зменшилося годинне навантаження за новим Держстандартом,

читайте в першій частині нашого аналітичного дослідження.

[Спойлер: у наступних серіях ми розповімо про те, чим за змістом відрізняються нові програми від старих, чим може бути зумовлена перевантаженість програми з української літератури й чому вони досі потребують перегляду, наскільки вправними читачами є українські учні й учениці згідно з міжнародними дослідженнями, як побудована програма з мови й літератури в більш успішних у читанні країнах (за даними PISA)].

ЯКИЙ ВИБІР ПРОПОНУЮТЬ РОЗРОБНИКИ МОДЕЛЬНИХ ПРОГРАМ

Модельні навчальні програми з української мови й літератури (а також з інтегрованого мовно-літературного курсу) для 7-9 класів оприлюднені на сайті МОН. Їх апробують пілотні класи НУШ (наразі 7-мі класи).

Учителі 5-9 класів, які впроваджують НУШ, мають такий вибір модельних програм з української мови й літератури (не враховуючи програм для закладів із навчанням мовами національних меншин), на основі яких можуть укласти власні навчальні програми:

І. З української мови:

• Модельна навчальна програма “Українська мова. 5-6 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Голуб Н.Б., Горошкіна О.М.);
• Модельна навчальна програма “Українська мова. 5-6 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.);
• Модельна навчальна програма “Українська мова. 7–9 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Голуб Н.Б., Горошкіна О.М.);
• Модельна навчальна програма “Українська мова. 7–9 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.).

Як бачимо, два авторські колективи, що укладали модельні програми з української мови для 5-6 класів, у незмінному складі продовжили роботу над програмами для 7-9-х. Це дає підстави сподіватися на послідовну реалізацію в цих програмах мовної й мовленнєвої ліній, започаткованих в адаптаційному циклі базової середньої школи.

II. З української літератури:

• Модельна навчальна програма “Українська література. 5-6 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.);
• Модельна навчальна програма “Українська література. 5-6 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Чумарна М.І., Пастушенко Н.М.);
• Модельна навчальна програма “Українська література. 5-6 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Яценко Т.О., Качак Т.Б., Кизилова В.В., Пахаренко В.І., Дячок С.О., Овдійчук Л.М., Слижук О.А., Макаренко В.М., Тригуб І.А.);
• Модельна навчальна програма “Українська література. 7-9 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Яценко Т.О., Пахаренко В.І., Слижук О.А., Тригуб І.А.).
• 1 грудня 2023 року було затверджено модельну програму “Українська література. 7-9 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Заболотний О.В., Слоньовська О.В., Ярмульська І.В.).
• 27 грудня 2023 року було затверджено модельну програму “Українська література. 7-9 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Пастушенко Н.М., Чумарна М.І.).
• Така пізня поява програм може спричинити проблеми: по-перше, у пілотних 7-х класів не було змоги ними скористатися, по-друге, конкурс підручників для 7-х класів уже оголосили, і викликає певні сумніви, що автори підручників устигнуть створити якісний контент за цією програмою до 6 лютого 2024 року (дедлайн подання комплектів навчальних матеріалів відповідно до наказу).

Вибір програм з літератури у вчителів ширший – і, забігаючи наперед, зазначимо, що програми з літератури суттєво відрізняють одна від одної у змістовій частині. Наразі роботу над модельною програмою для 7-9 класів продовжили два авторські колективи (Таміли Яценко і Марії Чумарної) – натомість авторський колектив Олександра Заболотного раніше не брав участі в розробленні програм з літератури. Із якою з трьох наявних модельних програм для 5-х класів вона має узгоджуватися в аспекті розвитку наскрізних умінь, ключових і предметних компетентностей, у розробленні не зазначено.

III. Інтегровані курси:

• Модельна навчальна програма “Драматургія і театр. 5-6 класи” (міжгалузевий інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (Старагіна І.П., Чужинова І.Ю., Івасюк О.М.);
• Модельна навчальна програма “Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 5-6 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Старагіна І.П., Новосьолова В.І., Терещенко В.М., Романенко Ю.О., Блажко М.Б., Ткач П.Б., Панченков А.О., Волошенюк О.В.);
• Модельна навчальна програма “Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 7-9 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Старагіна І.П., Новосьолова В.І., Терещенко В.М., Романенко Ю.О., Блажко М.Б., Ткач П.Б., Панченков А.О.);
• Модельна навчальна програма “Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5-6 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Яценко Т.О., Тригуб І.А.);
• Модельна навчальна програма “Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5-6 класи” для закладів загальної середньої освіти” (авт. Чумарна М., Пастушенко Н.);
• Модельна навчальна програма “Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 7-9 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Яценко Т.О., Пахаренко В.І., Тригуб І.А., Слижук О.А., Молодик К.Ю.);
• Модельна навчальна програма “Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 7-9 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Ніколенко О.М., Мацевко-Бекерська Л.В., Качак Т.Б., Богосвятська А.-М.І., Рудніцька Н.П., Туряниця В.Г.).

Серед авторів інтегрованих курсів бачимо вже знайомі прізвища. Зокрема, Таміла Яценко й Марія Чумарна, крім окремих курсів з української літератури, доклалися до розроблення ще й інтегрованих мовно-літературних – для 5-6 і для 7-9 класів.

Коротко про програми за старим Держстандартом

Програми з української мови та літератури для 5-9 класів за старим Державним стандартом (за ним 2023–2024 року навчаються сучасні 7-мі (не пілотні) і 8-9-ті класи) теж можна завантажити на сайті МОН. У 2017 році їх оновлювали, щоб увідповіднити концепції “Нової української школи”. Зокрема, в оновлених програмах застосували компетентнісний підхід, зазначили рекомендовані види роботи до тем, у програмі з мови виокремили мовленнєву змістову лінію.

Цікаво, що в оновленні програм з української літератури за старим держстандартом не брав участь ніхто з тих авторів, які пізніше розробили модельні програми за новим стандартом. Щодо “старої” програми з української мови, у її розвантаженні 2015 року, а пізніше – в оновленні 2017 року брала участь авторка модельних програм для 5-6-х і 7-9-х класів Ніна Голуб. Імовірно, науковиця використала цей досвід і під час створення нових програм.

ЧИ ВІДБУЛОСЯ РОЗВАНТАЖЕННЯ?

Перші ніж перейти безпосереднього до змісту програм, окреслимо, яке годинне навантаження на учнів вони пропонують.

*Години із зарубіжної літератури можна додати до інтегрованого літературного або мовно-літературного курсу, якщо його оберуть у школі.

Як бачимо, на рівні обсягу годин розвантаження галузі за новим Держстандартом не сталося. Ба більше – гранична кількість годин з української мови зросла, і сумарно це, попри незначне зменшення годин на зарубіжну літературу, дає ту саму, що раніше, або більшу кількість годин на мовно-літературну галузь.

Наказ про затвердження Типової освітньої програми нагадує про те, що зменшувати кількість годин з української мови не можна (Додаток 3): “Кількість навчальних годин для вивчення української мови у навчальному плані закладу освіти відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 11 Закону України “Про повну загальну середню освіту” не може бути меншою, ніж у типовому навчальному плані”.

Щодо решти дисциплін мовно-літературної галузі заклад освіти має певну автономію. Зокрема, може змінювати кількість навчальних годин на вивчення предмета чи інтегрованого курсу в межах діапазону, який визначений у Державному стандарті. Для мовно-літературної галузі (крім трьох представлених вище предметів, до неї відносять ще й іноземні мови) цей діапазон такий:

При цьому важливо забезпечити умови досягнення результатів навчання в тому обсязі, який визначений обраною модельною програмою.

ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО ВИБІР МОДЕЛЬНИХ ПРОГРАМ УЧИТЕЛЯМИ

У процесі підготовки матеріалу ми звернулися по коментар до кількох учителів української мови й літератури. Як зазначають опитані, варто обирати одну програму (точніше, по одній з мови й літератури) на всю шкільну кафедру (методоб’єднання), щоб у випадку форсмажорних обставин освітяни могли заміняти одне одного. Раз обравши програму, потрібно наскрізно дотримуватися саме її, адже вона побудована в такий спосіб, що вивчення певних тем послідовно забезпечує розвиток відповідних компетентностей. В іншій програмі послідовність буде іншою, і її однаково доведеться змінювати відповідно до рівня й обсягу знань і вмінь дітей.

Статистики обрання вчителями тих чи тих модельних програм з української мови та літератури у публічному доступі немає. На відповідний запит до Інституту модернізації змісту освіти редакція “НУШ” відповіді не отримала.

Втім, такі дані про обрання програм у 5-6 класах можна із певним рівнем достовірності відтворити за результатом конкурсу підручників. В ідеалі підручник має бути укладений відповідно до тієї програми, яку обрали педагоги. На жаль, це не означає, що вчителі отримують саме ті підручники, які обрали: минулого року через воєнний стан і секвестр бюджету підручники взагалі не були надруковані вчасно. А згодом школи не завжди отримували ті назви підручників, які замовляли, натомість їм прийшли ті, які погодилися профінансувати міжнародні партнери.

11 квітня 2023 року в ІМЗО оголосили результати вибору закладами загальної середньої освіти підручників для 6-х класів. Узагальнені результати вибору підручників для 6-х класів на 2023-2024 рік за областями можна переглянути за посиланням.

Зазначимо, що на вибір підручника, звісно, може впливати не лише зміст грифованих модельних програм, за якими вони укладені. Чинниками можуть бути й відомість (медійність, авторитет у вчительських колах тощо) автора/авторки, і “звичність” навчального матеріалу, і навіть вказівки керівництва щодо бажаного вибору. Зрозуміло, що автора підручника, який уже давно на ринку й зарекомендував себе позитивно, обиратимуть частіше, ніж талановитого початківця, а в певному регіоні одні автори будуть популярніші, ніж інші, бо вони є земляками вчителів – або “за традицією”. Про проблеми створення, грифування, вибору підручників ми розповідали докладніше в цій публікації.

Однак принаймні можемо співвіднести назви із модельними програмами, яким вони відповідають, і вивести фактичні відсотки, що припадають на кожну з програм.

Згідно з вихідними даними в підручниках вони відповідають певним модельним програмам. У таблиці нижче ми представили цю відповідність у такий спосіб: у лівій крайній колонці – авторські колективи модельних програм, у другому рядку, під заголовком “Підручники” – авторські колективи підручників. Знаком “+” позначені збіги, тобто певний авторський колектив писав підручник за модельною програмою авторів з крайньої лівої колонки. Наприклад, за модельною програмою Голуб і Горошкіної створили підручники самі авторки програми, Інна Літвінова, Анастасія Онатій і Тарас Ткачук, а також колектив під керівництвом Олени Семеног. Під “+” у дужках зазначена сумарна кількість замовлених учителями примірників.

Як бачимо, за першою програмою створено більше назв підручників, однак учителі втричі частіше обирають другу – за редакцією Олександра Заболотного й колективу авторів. Підручники Заболотного з української мови на ринку не перший рік, тож уже знайомі вчителям. До того ж цю програму “підсилює” те, що за нею створив підручник Олександр Авраменко, чиє ім’я багато років асоціюється із підготовкою до ЗНО, освітніми проєктами з культури мовлення тощо.

Вихідні дані в підручниках свідчать, що вони відповідають модельним програмам у такий спосіб (розміщені за тим самим принципом, що й вище – в аналогічній таблиці з української мови):

Як і у випадку з українською мовою, припускаємо, що підручники від Олександра Авраменка, Олександра та Віктора Заболотних значно “підсилили” першу модельну програму завдяки популяризації експертності авторів у медіа.

Щодо інтегрованих курсів у зведених даних з вибору підручників інформація найскупіша. Фактично охочі обирали лише інтегрований курс з української та зарубіжної літератури для 6-го класу – “Література (українська та зарубіжна)” підручник інтегрованого курсу для 6-го класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах): Яценко Т.О., Пахаренко В.І., Тригуб І.А., Слижук О. А. Тож робити висновки – крім тих, що авторський колектив відповідної модельної програми подбав про створення підручника, – на цій підставі було б неправомірно.

Отже, судячи з конкурсу підручників, найпопулярнішими модельними програмами серед учителів є

• програма з української мови за редакцією Олександра Заболотного й колективу авторів,
• з української літератури – за редакцією Валентини Архипової, Світлани Січкар і Світлани Шило.

Наскільки сильно ці модельні програми відрізняються від інших, які взагалі є суттєві відмінності між старими програмами й новими модельними, розглянемо у наступній публікації цього циклу.

Ірина Пасько, Анастасія Загідулліна, “Нова українська школа”

Титульне фото: НУШ

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США