Теми статті: батькам, вчителям, дружня школа, педагогіка партнерства, учням
27 Лютого 2024
3 502
0
Від антистрес-іграшок та дерев’яних роботів до меблів та фільтрів для води в укриття. І все це з найпростіших підручних матеріалів! Такі вироби створювали вчителі разом із дітьми в межах участі в Інженерному тижні-2024, мета якого – зацікавити учнів та учениць наукою і дати поштовх до розвитку власного інженерного потенціалу.
Хоч цьогоріч Інженерний тиждень уже завершився, та команда поділилася з “Новою українською школою” готовими інструкціями зі створення різних виробів, щоби якомога більше учнів змогли дослідити свій інженерний потенціал. Знайти та завантажити їх ви зможете в нашому новому матеріалі.
Зокрема, прочитавши статтю, ви дізнаєтеся:
“Раніше ми розповідали учням про інженерію як щось таке, що, можливо, знадобиться їм у майбутньому. Сьогодні ж ми всі трохи інженери. Коли через обстріли в нас вимикається світло чи немає води, або ж коли перебираємося в укриття і маємо там зручно облаштувати простір… Тут скрізь стануть у пригоді інженерні навички. Розвинути їх у собі допомагають наші завдання”, – каже Олена Шульга, керівниця громадської організації “Про.Про.Лаб”, координаторка “Інженерного тижня”, який реалізують у межах програми TOLOCAR за підтримки Федерального уряду Німеччини.
Темою цьогорічного Інженерного тижня обрали самозарадність. Адже вміння бути самозарадними посилює нашу незалежність від зовнішньої допомоги, розвиває відповідальність та прискорює нас.
Крім того, самозарадність – важливий складник розвитку креативності, кажуть організатори проєкту.
У цьому контексті команда запропонувала вчителям провести такі тематичні уроки й надала відповідні методичні матеріали:
Разом із вчителями учні отримали змогу змайструвати меблі з картону, дізналися про альтернативні способи збору та очищення води, робили різні портативні освітлювальні прилади, механічні іграшки з мінімальної кількості матеріалів. Також педагоги могли доповнити завдання власними STEM-активностями (додаткові завдання, науковий ярмарок, конкурси, квести, презентації доробок школярів або чогось іншого).
Загалом, щоб узяти участь в Інженерному тижні у 2024 році, зареєструвалося понад 1 900 шкіл (цікаво, що найбільше закладів освіти із Донеччини – 187). Інженерні уроки українські освітяни провели й у Польщі, Литві, Словаччині та Угорщині для дітей, які змушені були поїхати з України через повномасштабну війну.
Попри російську агресію та життєві труднощі вчителі, учні та батьки з прифронтових областей також долучалися до Інженерного тижня. Педагоги кажуть, що навіть у дистанційному форматі завдання допомогли урізноманітнити уроки та проявити креатив учнів.
Як зазначила Тетяна Таган, вчителька математики опорного закладу “Успіх” Краматорської міської ради (Донеччина), дистанційне навчання досить одноманітне. І хоча вчителі намагаються використовувати різні інтерактивні форми подання інформації, дітям не вистачає живого спілкування поза шкільними уроками. Завдання від Інженерного тижня, за словами вчительки, змогли розвантажити дітей та відкрити в них нові вміння.
“Для нашого Лисичанського ліцею № 27 (Луганщина) участь в Інженерному тижні – це можливість бути разом усією ліцейною родиною, бо наразі Лисичанськ – це окупована територія. росіяни позбавили нас можливості навчатися в рідній школі, але не відібрали жагу до навчання! Нехай це й дистанційна форма, але з дітьми працюють педагоги-фахівці, які не бояться експериментувати та вчать дітей STEM-технологій”, – ділиться Світлана Борзенкова, директорка ліцею.
За її словами, виконання спільних проєктів об’єднує і вчителів, й учнів, і батьків та нагадує про те, що вони – єдині, частина Лисичанської громади.
“Учні кожної паралелі мали своє завдання. Наприклад, учні початкової школи робили дитячі іграшки, паралель п’ятих класів – механічний телефон, шестикласники працювали над виготовленням підставки для телефону та планшету. Сьомі класи виготовляли дощолов, восьмі – фільтр для води, дев’яті – робили меблі для укриття, а 10–11-ті класи розробляли 3D-модель укриття та меблі для нього”, – пригадує освітянка.
Наприклад, ось такі іграшки-ходунки виготовляли учні 3 класу:
На жаль, умови, у яких опинилися діти, не всім дали змогу придбати якісний матеріал для виготовлення виробів. Але це не стало на заваді. Вихід було знайдено – використовували картонні коробки з-під гуманітарної допомоги. Адже головним стало бажання майструвати, вигадувати, спільно працювати. Це дало змогу хоч на трохи відволіктися від складних реалій життя, підсумувала Світлана Борзенкова.
Команда Київської гімназії Східних мов № 1 теж активно інтегрувала процес створення інженерних виробів в уроки математики, фізики, технологій, хімії, інформатики тощо.
“Упродовж тижня інженерні активності перетворили наші шкільні уроки на цікаві інженерні майстерні. Наші учні й учениці точно навчилися краще працювати в команді, мали можливість сформувати уявлення про пріоритети майбутньої професії, навчилися проявляти ініціативу”, – ділиться Наталія Литвин, вчителька математики в гімназії.
Активно долучилися до Інженерного тижня і вчителі Коломийського ліцею № 1 імені В. Стефаника. Загалом участь узяли 86 педагогів ліцею та 1 242 учні. Серед них – 20 учнів з особливими освітніми потребами, додала Мар’яна Лисишин, заступниця директора з виховної роботи.
“Учням початкових класів особливо цікаво було створювати механічний телефон, про який вони, як виявилося, навіть не чули, бо ж користуються смартфонами. Старшокласники створили фільтри для води в укриття. А вчителі інтегрували розроблення на різних предметах. Наприклад, на технологіях учні майстрували будинок чи стілець із картону, а вже на уроках англійської вчились описувати їхні деталі англійською мовою”, – ділиться заступниця.
Які ж вироби стали найпопулярнішими серед дітей цього року та як їх змайструвати – розповідаємо далі.
💡 Крісло Одома
Цей виріб може доповнити шкільне укриття, водночас він не потребує залучення великих коштів – лише підручні матеріали. Учні зможуть застосувати свої знання з фізики та геометрії про статику, розподіл навантаження, міцність матеріалів. Це завдання краще давати учням старших класів.
Щоби змайструвати крісло Одома, вам знадобиться:
Крок за кроком:
Докладну інструкцію можна завантажити за посиланням.
Власну відеоінструкцію записали учні Київської гімназії східних мов № 1:
А учениці 6-А класу гімназії показали, як зробити мініверсію крісла:
💡 Перекотиполе – іграшка-антистрес
Вам знадобиться:
Крок за кроком:
Докладну інструкцію завантажуйте тут.
💡 Картонний пуф
Вам знадобиться:
Крок за кроком:
Завантажуйте покрокову інструкцію тут, а викрійку – ось тут.
💡 Портативний мініліхтарик
Що знадобиться:
Крок за кроком:
Як зібрати ліхтарик:
Інструкцію можна завантажити тут, а креслення для ліхтарика – тут.
💡 Дерев’яний робот “Спільник”
Його можуть змайструвати учні 6−12 років (початкова та середня школа).
Що знадобиться:
Крок за кроком:
Тут хай діти не стримують фантазію. Ось декілька зображень для натхнення та покрокова інструкція.
💡 Тіп-топ
Заспокійлива іграшка для дітей 6–10 років (молодша та середня школа).
Що знадобиться:
Крок за кроком:
Докладну інструкцію завантажуйте за посиланням.
💡 Прискорювач літаків
Саморобна машинка для дітей віком 8–12 років (початкова та середня школа).
Що знадобиться:
Крок за кроком:
Докладну інструкцію завантажуйте за посиланням.
За новинами про проведення наступних Інженерних тижнів радимо стежити на сайті проєкту та в соцмережах.
Ірина Троян, “Нова українська школа”
Фото: Марія Брикимова (ГО “Смарт освіта”) та фейсбук Інженерного тижня
Обговорення