Теми статті: вчителям, інформатика, якість освіти
2 Травня 2024
1 939
0
Про комп’ютерні технології сучасні діти знають навіть краще, ніж більшість дорослих. Різні девайси оточують їх ледь не з перших років життя. Ще до школи вони отримують свій перший смартфон, починають вільно користуватися комп’ютерами / планшетами та застосунками на них.
Одне з головних завдань, яке ставить перед собою НУШ, – підготовка до майбутнього, зокрема через розвиток різних компетентностей. Шкільна інформатика, про яку сьогодні йтимемо мова, має допомогти учням сформувати вміння працювати з інформацією, аналізувати дані та швидко опановувати цифрові технології.
“Якщо повернутися на 15–20 років назад та порівняти, то побачимо, що сучасні діти зовсім інші”, – каже Микола Тарасюк.
Микола – вчитель інформатики Житомирського ліцею № 17, тренер збірної України з комп’ютерних технологій, а віднедавна ще й переможець премії “Ранкові зорі”, першої нагороди для освітян від видавництва “Ранок”. Разом зі своїми учнями вчитель розробив декілька проєктів і застосунків, які принесли їм призові місця на національних і міжнародних конкурсах, а нині їх використовують педагоги з різних областей України.
Як каже Микола Тарасюк, аби урок інформатики залишався актуальним для учнів, учитель має стежити за вподобаннями школярів і трендами на ринку та навчати дітей того, що їм найцікавіше.
Сьогодні учні більше користуються смартфонами й планшетами, тож саме ці девайси мають стати основними інструментами роботи на уроках інформатики.
“Інколи й самому корисно повчитися в учнів та учениць, як працювати з такими пристроями. Тут і з’являється зв’язок із дитиною для подальшої роботи”, – ділиться досвідом Микола Тарасюк.
Встановлювати контакт і взаємодіяти з учнями – чи не найголовніше завдання педагога. За час викладання кожен учитель розробляє власні прийоми, які допомагають йому зацікавити дітей і мотивувати їх до навчання.
– лише частина з тих методів, які використовує на своїх уроках Микола Тарасюк.
“У нас є карта “Три десятки”, яку можна отримати, якщо виконати всі домашні завдання не нижче семи балів. Ця карта – це три додаткові оцінки високого рівня, які дитина може використати під час вивчення будь-якої теми та в такий спосіб покращити свій бал у тематичній атестації. Картку не можна передавати чи дарувати, – розповідає він.
– А ще учні можуть отримати одну додаткову оцінку, якщо в щоденнику за хорошу роботу біля кожної оцінки вчитель додасть патріотичну наліпку. Десять таких наліпок – і ти маєш додаткові десять балів. Так діти охочіше носять щоденник для оцінки”.
1. Розробка вебсайтів
“Інтернет-публікації нині є тим, із чим ми стикаємося щоденно. Тому вчимо з дітьми всі процеси створення і подачі інформації через інтернет. Розглядаємо багато цікавих технологій як по “беку”, так і по “фронту””, – каже вчитель.
Зі своїми учнями Микола створив вебсайт для закладу освіти та низку інших проєктів. Аби допомогти дітям розвиватися в IT та краще розуміти, чого очікують від спеціалістів у цій сфері, Микола Тарасюк співпрацює з різними IT-компаніями. Як результат – уже з десятого класу його учні починають брати невеликі проєкти на фрилансі, а більшість згодом іде навчатися до ЗВО саме за цим напрямом.
2. Монтаж відео
Вміння якісно обробити відео для соцмереж, навчання чи роботи сьогодні дуже важливе. “Спочатку прошу відзняти відео так, щоб у кадрі обов’язково були учень чи учениця. Потім усе це треба монтувати. Усі думали, що працювати блогером легко, але ми цей міф розвіяли. Тут можна залучити весь свій потенціал: від роботи оператором і аж до створення фінальних титрів”, – каже Микола Тарасюк.
На уроках він пропонує працювати з різними відеоформатами, аби діти краще розуміли, яке відео потрібно створити для тієї чи тієї платформи. Наприклад, його учні створюють сторіз для соцмереж, рекламу та навіть короткометражні відеоролики на соціальні теми.
3. Створення газети
Микола Тарасюк допомагає учням відчути себе не лише програмістами й блогерами, але й видавцями. У цьому допомагає інше проєктне завдання – створення власної газети.
“Діти можуть побувати в ролях репортерів, фотографів і редакторів. Вони працюють як на вулиці, так і в офісі або класі. Збирають матеріал, а потім його опрацьовують у MS Word. Відредагувавши всю інформацію, передаємо матеріал у “типографію” і друкуємо. Після цього отримуємо власні шпальти газети”, – ділиться досвідом вчитель.
4. QR-квести
Завдання, які точно подобаються всім дітям, – тести, інтерактивні ігри та квести. Вивчення нового матеріалу вчитель перетворює на квест, під час якого дітям потрібно знайти QR-коди із зашифрованими завданнями та виконати їх.
“Так, під час вивчення теми “Кодування та декодування” в дітей є можливість проходити етапи квесту по всій школі, а фінальний – на вулиці. Маршрути руху для орієнтування також представлені схемами”, – розповідає він.
Як каже педагог, такі квести значно цікавіші для учнів, ніж інші завдання. Вони мотивують їх до роботи та вчать працювати в команді.
5. 3D-моделювання
Наостанок Микола Тарасюк радить використовувати різні програми для моделювання об’єктів. Так діти зможуть здобути на уроках не лише навички роботи з комп’ютером, а і знання з інших предметів, наприклад, математики, а також залучити творче мислення.
“Тут і відбуваються перші кроки вступу в професії інженер чи дизайнер”, – каже вчитель.
На уроках учні можуть створювати різні об’єкти, 3D-фігури, а також проєктувати будинки й займатися дизайном інтер’єру. Саме останні два види робіт є найцікавішими для школярів.
Загалом на уроках інформатики учням варто пропонувати оригінальні завдання, які й мотивуватимуть їх до вдосконалення вмінь у сфері комп’ютерних технологій, і допомагатимуть застосовувати знання з інших предметів на практиці. Такий підхід буде цікавішим для школярів і відповідатиме принципам НУШ, каже Микола Тарасюк.
Для виконання всіх цих завдань Микола Тарасюк пропонує використовувати прості програми й застосунки, які можна відкривати безпосередньо через браузер.
“Я завжди пропоную дітям сервіси, які є невибагливими до системних вимог їхніх пристроїв. Здебільшого ми використовуємо інтернет-ресурси у вигляді сайтів чи додатків.
Також ми створюємо і власний софт для роботи й виконання завдань. Так, ми розробили “Testic” – платформу, де вчитель може згенерувати тест, додати учнів, а далі – справа техніки. Наш сайт автоматизує всю вашу роботу. Перевірить, розішле результати й заповнить за вас електронний журнал”, – розповідає вчитель.
Це не єдина розробка, яку створив педагог разом зі своїми колегами та учнями. Ще одна – проєкт “Розумійка” для дітей з особливими освітніми потребами. Це ігрова програма, яка дає можливість дітям розвивати свої розумові, мануальні здібності й готуватися до школи. Нині “Розумійку” використовують освітяни з різних областей України.
“А для вивчення біології цього року створили проєкт “Анатомія птаха”. Це 3D-модель від скелета, м’язів, внутрішньої будови тіла птаха до його звичайного вигляду. На відміну від конкурентів, у нас він вийшов безоплатною моделлю, яку можуть використовувати всі школи”, – ділиться Микола Тарасюк.
Розробка вебсайтів чи монтування відеороликів точно підійдуть для старших школярів. Однак учням початкових класів краще пропонувати простіші роботи.
“З малечею завжди складніше. Доводиться працювати не лише з ними, а й із їхніми батьками. Тому вчимо батьків, а вони вже закріплюють матеріал із дітьми додатково”, – каже Микола Тарасюк.
Через дистанційку проводити уроки стало складніше. Однак, як каже Микола Тарасюк, він та його учні звикли й до таких умов.
“Усі хочуть тобі щось розповісти, тож я одразу інтегрую це в заняття. Наприклад, є така програма для друку тексту. Я можу запропонувати дітям надрукувати в ній мені свою розповідь, а потім разом її прикрасимо (відформатуємо, відредагуємо тощо)”, – розповідає він.
Дітям подобається такий формат роботи, адже він більше нагадує гру. Загалом більшість своїх занять для школярів молодших класів учитель проводить у форматі гри.
“Також я створюю для дітей окремі кабінети, де вони можуть працювати над своїми завданнями, а я – допомагати й перевіряти роботи паралельно”, – додає педагог.
Як розповідає Микола Тарасюк, молодшим дітям складно записувати щось у зошит і вчити якусь інформацію (особливо визначення), тому він відійшов від цих методів. Натомість просить дітей розповідати у вигляді історій те, як вони розуміють той чи той термін або ситуацію, а замість письма пропонує друкувати на девайсах.
Учням подобається, коли вид діяльності постійно перемикається, тому такий урок інформатики цікавий і ефективний навіть для наймолодших школярів.
Нині вчителі інформатики мають не лише ділитися актуальними знаннями зі своїми учнями, а й постійно розвивати свої вміння і навички. Головне, як вважає Микола Тарасюк, не боятися змін і чогось невідомого.
“Наразі ми без технологій уже нікуди, і наше навчання не закінчиться ніколи. Тож ті, хто ще не встиг “сісти за парту”, налаштовуйте себе на те, що це однаково доведеться колись зробити.
І не бійтеся запитати щось у своїх учнів, адже ваша допитливість може лише підняти вас в очах дітей”, – каже педагог.
Наостанок учитель радить своїм колегам не зупинятися. “Колись я написав такий меседж:
“Не підрізайте мені й моїм пташенятам крила, дайте можливість високо злетіти!”.
Тепер я знаю, що сам можу все зробити так, як воно має бути. Саме ми, педагоги, створюємо нових, проактивних громадян нашої країни. І наше майбутнє буде залежати від успішної роботи тих, кого ми виростимо!” – підсумовує Микола.
Редакція НУШ, видавництво “Ранок”, спеціально для “Нової української школи”
Усі фото: особистий архів Миколи Тарасюка
Обговорення