72% дітей хочуть навчатися у школах із сучасною інфраструктурою та цікавими предметами на вибір

Про це розповіла Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU, під час громадського обговорення реформи профільної середньої освіти у Рівному за участі Міністерства освіти і науки України та представників громад.

Головні завдання громадських обговорень у регіонах – донести важливість і необхідність змін, напрацювати критерії моделювання закладів профільної середньої освіти, врахувати винятки й узгодити мережу академічних ліцеїв на місцях, повідомляє МОН.

“Великою експертною командою ми супроводжуємо розроблення стратегії та дорожньої карти реформи, адже без чіткого, зрозумілого всім плану таку складну реформу, яка стосується всього українського суспільства, не впровадити.

У межах аналітичного етапу розроблення стратегії разом з Київським міжнародним інститутом соціології ми провели дослідження громадської думки і з’ясували, що 72% дітей хотіли би вчитися у школі з сучасною інфраструктурою, де цікаво викладають різні предмети і ці предмети можна обирати залежно від своїх інтересів. Щоб реалізувати ідею цієї реформи, дуже важливо, щоб в неї повірили на місцях”, – зазначила Валентина Полторак.

Під час зустрічі МОН із представниками громад й ОВА Рівненщини доповідачі розповіли про головні причини запровадження реформи.

1. Реформа профільної середньої освіти має за мету подолати розрив у якості освіти між містом і селом. Адже згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA–2022 розрив між учнями з міст і учнями із сіл становив: у читанні майже 5 років навчання; у математиці – більше ніж 4,5 року навчання; у природничо-наукових дисциплінах – майже 4 роки.
2. Кількість обов’язкових для вивчення предметів надто велика, тож від учнів очікують, що кожен з них вони знатимуть на глибокому рівні. Проте кількості годин на вивчення цих предметів упродовж двох років недостатньо для якісного опанування програми. Водночас перевантаженість учнів навчанням та домашніми завданнями призводить до стимулювання недоброчесності, оскільки неможливо вивчати всі дисципліни на однаково високому рівні. Також це посилює роль репетиторів в успішності учнів, тобто школа не справляється з основним завданням – надати якісну освіту всім дітям.
3. Учні не мають можливості обирати: школи часто не забезпечують належний вибір освітніх профілів для індивідуального розвитку та підготовки до вступу в заклади вищої освіти; найближчі до учнів ліцеї пропонують однакові профілі, а вибір предметів та інтегрованих курсів недоступний.

Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, розповів про цілі реформи. За його словами, основна мета нововведень – створення освітнього середовища, у якому кожна дитина, обравши індивідуальний вектор навчання, зможе розвивати свій потенціал.

“Ми хочемо зробити академічні ліцеї, у яких учні зможуть обирати предмети та інтегровані курси для вивчення. Це відповідь на запитання “навіщо це вчити?”, яке часто мають нинішні підлітки. Завдяки поліпшенню профорієнтації в школах учні й учениці задумаються, які знання та навички будуть їм потрібні надалі, що треба вчити на поглибленому рівні й що вивчати додатково для особистого розвитку, - пояснював Дмитро Завгородній.

Водночас така система дасть змогу поліпшити якість освіти, зокрема, для учнів із невеликих громад. Адже, розробляючи проєкт мережі закладів освіти, разом із представниками ОВА і громад зважаємо на їхню територіальну доступність. На зручній до місця проживання учня відстані мають бути якісні ліцеї та професійні коледжі. Ми шукаємо баланс між якістю та доступністю”.

• Нагадаємо, з 2027 року передбачено запровадження трирічної профільної середньої освіти (10–12 класи) за двома спрямуваннями: академічним – із поглибленим вивченням предметів (курсів) і підготовкою до здобуття вищої освіти та професійним – зі здобуттям професії.
• До 1 вересня цього року відповідно до Закону України “Про повну загальну середню освіту” має бути затверджено мережу закладів профільної освіти. Мета МОН — спільно з ОВА й органами місцевого самоврядування сформувати спроможну мережу закладів, у яких можливо буде організувати вибір профілів, предметів та інтегрованих курсів для учнівства.

Реформа профільної середньої освіти передбачає:

• створення мережі відокремлених академічних ліцеїв із великою кількістю учнів на паралелі;
• учні зможуть обирати профілі, а також поглиблено вивчати як предмети та курси в межах профілю, так і поза ним;
• в учнів з’явиться можливість вчитися у великих багатопрофільних ліцеях, доїжджати до них за потреби чи проживати в пансіоні;
• або обрати один із кількох монопрофільних ліцеїв поблизу місця проживання.

Читайте також: “10 міфів про профільну середню освіту та пояснення МОН, що насправді буде зі старшою школою (частина перша)”.

Фото: МОН