Як вчителька інформатики з Гощі на Рівненщині допомагає учнівству протидіяти кібербулінгу

Ольга Коток працює вчителькою інформатики, консультанткою Центру професійного розвитку педагогічних працівників у селищі Гоща, що на Рівненщині. У пошуку нових форм роботи з учнями, Ольга натрапила на можливість відкрити в школі кіноклуб документального кіно Docudays UA. Й ось уже майже два роки вчителька організовує в школах громади покази та обговорення документальних фільмів про права людини.

• Як робота кіноклубу впливає на молодь у селищі?
• Як документальне кіно допомагає протидіяти кібербулінгу?
• Які результати адвокаційної кампанії?

Про все це нам розповіла Ольга Коток, модераторка кіноклубу Docudays UA “Довкіл” при Русивельському ліцеї Гощанської селищної ради.

“У МЕНЕ ТЕЖ ТАКЕ БУЛО”: ЧОМУ ВЧИТЕЛЬКА ВИРІШИЛА ПРАЦЮВАТИ З КІБЕРБУЛІНГОМ ЧЕРЕЗ ДОКУМЕНТАЛЬНЕ КІНО

“Ідея працювати з проблемою кібербулінгу через документальне кіно виникла в мене ще на початку роботи кіноклубу, – пригадує Ольга. – Я побачила, як учнівству відгукуються фільми, які ми переглядаємо й обговорюємо. Діти – це дуже вдячна аудиторія, вони значно більш безпосередні й відкриті, ніж дорослі, не бояться висловлювати свої думки. Це, як то кажуть, чисті душі, з якими можна працювати і які готові до сприйняття важливої інформації. А вміння захищати права людини є дуже важливим для їхнього майбутнього”.

Показ фільму молодшим школярам

За підтримки Мережі DOCU/CLUB Ольга Коток втілила у своїй громаді адвокаційний проєкт із протидії кібербулінгу в школах. Фактично в усіх закладах освіти Гощанської громади вона провела покази й обговорення фільму “Пранкнули” французького режисера Ісмаеля Жоффруа Шандуті. Ця короткометражна стрічка розповідає про свотинг (swatting) – небезпечну для життя форму кібернасильства, яке чатує на онлайн-гравців у мережі.

Скриншот із сайту docuclub.docudays.ua

“Ця тема близька мені як вчительці інформатики, – розповідає модераторка. – Пандемія і повномасштабна війна перевели значну частину нашого життя в онлайн. Учні, звісно, теж користуються можливостями інтернету.

Проблема в тому, що ні батьки, ні діти не знають правил поведінки в онлайн-світі, не знають про небезпеки, які на них чатують. Звичайно, педагоги багато говорять з учнями про булінг та кібербулінг, але часто ці розмови відбуваються у форматі лекцій. А документальне кіно допомогло мені перенести спілкування в практичну площину”.

Вчителька каже, що на початку проєкту навіть не здогадувалася, що серед учнів є так багато стрімерів, які транслюють себе чи свої дії в прямому ефірі або дивляться трансляції інших людей. Суперечки, образи, погрози, які вони бачать або яких самі зазнають під час стріму, не сприймаються ними як загроза. Учні часто не розуміють, що подібні дії мають ризики, зокрема можуть бути небезпечними для їхнього фізичного й ментального здоровʼя.

“Фільм стає тим ключем, який допомагає дітям відкритися і ділитися своїм досвідом. Найцінніше для мене, що учні впізнають себе, усвідомлюють, що в деяких ситуаціях вони й самі є постраждалими від кібербулінгу або булерами.

Я часто чую під час обговорення:

• “У мене теж таке було”,
• “Я потрапляла в таку ситуацію”,
• “А я навіть не думав, що когось принижую своїми повідомленнями”.

Для мене це означає, що вони вперше замислилися над цими своїми вчинками. І я впевнена, що наступного разу, перш ніж написати якийсь гнівний чи образливий коментар під чиїмось дописом, вони подумають про те, що відчуватиме адресат“, – переконана модераторка кіноклубу.

Показ фільму “Пранкнули”

ПРО СИСТЕМНІСТЬ ТА ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ

Аби досягти такого результату, водночас уникнувши лекційного підходу, Ольга Коток використовує різні способи обговорення фільму, наприклад:

• дискусії між учнями,
• інтерактивні завдання,
• розігрування ситуацій кібербулінгу в ролях.

Вона пояснює: “Я будую обговорення фільму в такий спосіб, аби залучати всіх учасників, обʼєднувати їх у групи. Дітей це захоплює, вони охоче сприймають від мене нову інформацію, рекомендації чи поради. Під час обговорення діляться і своїми відкриттями.

Наприклад, багатьох дивує, що за кібербулінг можна бути покараним. Є стереотип, що поки немає синця, ніхто тебе за дії не покарає, а виявляється, що писати образливі повідомлення в інтернеті все ж не варто.

Я питаю в старшокласників, чи може кібербулінг завдати фізичної шкоди здоровʼю. І переважна більшість відповідає, що ні. Але коли я знайомлю їх із реальними історіями людей, які загинули внаслідок кібербулінгу, вони починають по-справжньому усвідомлювати глибину проблеми. Документальний фільм створює підґрунтя для такої глибокої й довірливої розмови”.

Ольга Коток

Від кібербулінгу потерпають люди будь-якого віку. Тож модераторка кіноклубу вирішила показати фільм не лише учнівству закладів освіти Гощанської громади.

“Кібербулінг може зачепити будь-кого. Я розмовляю з учнями, але постраждати через кібербулінг можуть і їхні близькі, рідні, знайомі. І це також страшно. Тому під час адвокаційного проєкту ми проводили різні заходи не лише з дітьми. Ми працювали й з батьками, і з вчителями.

Я з радістю ділюся з ними інформацією, усіма напрацюваннями й методичними матеріалами, щоб вони також ставали обізнаними. Одна людина може зробити дуже багато, але коли навколо протидії кібербулінгу обʼєднується велика кількість людей, це дає значно більший і вагоміший результат”, – переконана модераторка.

Як наслідок, відділ освіти Гощанської громади вирішив внести зміни в план заходів із протидії булінгу та кібербулінгу на 2023–2024 роки.

“Це означає, що ми продовжуємо проводити подібні заходи, – каже Ольга Коток. – Вони стали системними, і це дуже важливо. Прояви кібербулінгу змінюються і до цього потрібно бути готовими. Ми не можемо сказати, що повністю подолали це явище або навчили всіх йому протидіяти. Це ніби вчитися першої домедичної допомоги: ти знаєш, доки практикуєш. Як тільки минають рік або два після останнього тренінгу – без практики все забувається. Тож про загрози кібербулінгу треба постійно нагадувати й дітям, і дорослим. Тому я переконана, що ось цей системний підхід обов’язково дасть свій результат”.

Тренінг із кібербулінгу

Звісно, під час адвокаційної кампанії Ольга мала підтримку від керівництва громади, освітян та співробітників Центру професійного розвитку педагогічних працівників Гощі. “Ми прекрасно розуміємо яким є рівень матеріально-технічного забезпечення шкіл, особливо сільських. Знаємо, що станом на сьогодні в освіті бракує кваліфікованих кадрів. Але ми всіма силами намагаємося дати нашій молоді якомога більше корисної й практичної інформації, яка знадобиться їм у дорослому житті. Я думаю, що на цьому проєкті ми крапку не поставимо. У нас ще багато викликів, які треба подолати”, – каже вчителька.

Обговорення фільму з педагогами за участі директорки департаменту Національних “гарячих ліній” ГО “Ла Страда-Україна”, експертки з питань кібербулінгу та кібербезпеки Альони Кривуляк

Шкільний кіноклуб, яким керує Ольга Коток, цього року ініціював у громаді нову адвокаційну кампанію – цього разу вона присвячена розробці місцевої програми національно-патріотичного виховання. “Йтиметься про українську ідентичність, – анонсує модераторка. – Вважаю, що до розробки програми мають бути залучені учні, вчителі, батьки, громада й місцева влада. Це має бути справді дієва програма, бо її тема в час війни має особливу вагу”.

Восени Ольга Коток уже презентуватиме результати нової адвокаційної кампанії. А тим часом модераторка кіноклубу готова ділитися своїми напрацюваннями з колегами: “Ми зробили багато для протидії кібербулінгу в закладах освіти, і я не проти поділитися ідеєю та напрацюваннями з іншими громадами. Якщо в колег-освітян виникне запит, я із задоволенням проведу у їхніх закладах модерований показ та обговорення документального фільму, покажу на практиці, як це працює, і поділюся таким дієвим інструментом роботи з учнями”.

Поспілкуватися з Ольгою Коток можна у Facebook.

Ольга Гургу, спеціально для “Нової української школи”

Фото в тексті: особистий архів Ольги Коток