Апробація підручників: велика розмова з УІРО про те, як вчителі можуть впливати на якість шкільної літератури

Один підручник може вичитувати декілька людей, але якісь помилки “виловлюють” аж на етапі користування ним у школі. Щоб мінімізувати ці ризики та створити більше гарантій якості навчального контенту, цього року в Україні вперше проводитимуть ще один етап перевірки підручників, посібників та навчальних програм – апробацію.

До участі в апробації долучені вчителі, які тестують зміст підручників безпосередньо на уроках з учнями. Також педагоги даватимуть авторським колективам зауваження та рекомендації щодо змісту підручників – у такий спосіб впливатимуть на їхню якість.

Тож апробація – це ще один механізм покращення якості підручників, щоби в них не було фактів про лікування раку содою або карт України без Криму.

Оскільки все нове лякає та породжує певні перестороги, наприклад, чи немає між авторами та вчителями змови, щоби спільно “просунути” в друк конкретний підручник, “Нова українська школа” розпитала про суть та виклики апробації команду Українського інституту розвитку освіти (УІРО): директорку Наталію Софій, начальницю відділу змісту освіти Ірину Круть та начальника відділу цифрових освітніх технологій Юрія Ковальчука.

У матеріалі читайте:

• чим апробація відрізняється від експертизи;
• як авторські колективи співпрацюють з учителями;
• як врахують думки вчителів щодо змісту апробованих підручників;
• які проміжні висновки роблять фахівці УІРО після старту апробації;
• як у майбутньому може змінитися експертиза підручників.

ЧИМ АПРОБАЦІЯ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД “СТАРОЇ” ЕКСПЕРТИЗИ ПІДРУЧНИКІВ

Раніше авторські колективи та видавці подавали рукопис підручника чи його частини на експертизу в Інститут модернізації змісту освіти (ІМЗО).

• Йшлося про проєкт підручника, який оцінювали експерти комісій, затверджених наказом МОН.
• Експертні комісії перевіряли зміст підручника за різними критеріями та готували експертні висновки.
• На основі цих висновків та рішень комісій підручники отримували гриф “Рекомендовано”, якщо експертизу пройшов підручник, або “Схвалено”, якщо експертиза стосувалася його частини у вигляді навчального посібника.
• Далі відбувався конкурсний добір підручників у школах.

Що змінилося з 2 вересня 2024 року (ця дата офіційно визначена Міністерством освіти й науки як стартова для розширення повноважень УІРО та початку апробації):

• за експертизу навчальних програм тепер відповідає УІРО, а не ІМЗО;
• УІРО вже оголосив про добір нових експертних комісій;
• додалася обов’язкова апробація для навчальної літератури, яку планують друкувати коштом державного бюджету;
• апробація навчальних матеріалів відбуватиметься після отримання грифу “Рекомендовано”, який надає МОН, або “Схвалено”, який надаватимуть експертні комісії УІРО;
• лише після апробації підручники допускають до конкурсу, а в разі перемоги в ньому – до друку державним коштом.

Тобто до ланцюжка “експертиза – конкурс – друк” додався ще один проміжний етап – апробація.

“Впроваджуючи щось нове в освітньому процесі, треба перевіряти, як новація працює на практиці. Раніше підручники аналізували експерти за низкою критеріїв, але це лише теоретичний аналіз. Як цей підручник працюватиме в класі з дітьми, чи цікавий він їм, чи не заскладний, наскільки інтерактивний і наскільки вчителям легко з ним працювати – про все це ми могли лише здогадуватися, – розповідає Наталія Софій.

Завдяки апробації вчителі й вчительки можуть оцінити, як підручник заходить учням. До апробації можна залучати й батьків, як учасників освітнього процесу, які теж можуть дати свою думку щодо змісту чи завдань підручника”.

Дехто з видавців, авторів та представників шкіл сприйняв апробацію як додаткову роботу, але, як пояснюють в УІРО, для поліпшення якості підручників без цього не обійтися.

• До того ж апробація передбачена законом “Про освіту” (стаття 75), а з 1 січня 2024 року визначена як обов’язкова процедура перевірки підручників, які друкуються за державний кошт (докладніше про нормативне підґрунтя апробації можна дізнатися в нашому матеріалі).
• Для підручників та посібників, які друкуються за підтримки міжнародних партнерів чи інших благодійників, апробація не є обов’язковою.

Однак в УІРО кажуть, що якщо видавці хочуть апробувати свої навчальні матеріали, які друкуються не коштом державного бюджету, однаково можуть подавати їх на апробацію.

Ще одне питання, яке хвилювало видавців, – чи не доведеться їм двічі платити за апробацію та експертизу підручників і посібників. Насправді апробація для всіх безплатна на відміну від експертизи. Часом саме за експертизу доводиться платити декілька разів – тоді, коли видавці подають частини підручника. Наприклад, три частини підручника означає три окремо оплачені експертизи.

Як додає Ірина Круть, експертиза оплачується за обсягом, а повторна оплата може бути, якщо потрібна повторна експертиза, бо підручник був суттєво змінений за результатами апробації. Але є виняток. У разі схвальних висновків експертних комісій на першу, другу частини підручника, який зараз проходить апробацію, автоматично вважатиметься, що експертизу пройшов весь підручник.

ХТО І ЯК АПРОБУЄ ПІДРУЧНИКИ У 2024–2025 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Цього року апробують підручники для 8-х пілотних класів НУШ, які вже пройшли експертизу комісій ІМЗО. Бо нові повноваження щодо перевірки підручників на всіх етапах до УІРО перейшли нещодавно.

Як додає Наталія Софій, цього року конкурси оголошені ще й на підручники для 1–2-х класів. Та оскільки вони друкуються коштом міжнародних партнерів, на апробацію не потрапляють.

До апробації залучені:

Одна вчителька чи вчитель може апробувати водночас два підручники. Наприклад, вчитель/-ка математики може тестувати підручники з геометрії та алгебри, а вчитель/-ка української філології – з української мови та української літератури. З огляду на це, у загальному переліку підручників та шкіл, які їх апробуватимуть, налічується майже дві тисячі позицій (одна школа може апробувати декілька підручників).

• Щоб один підручник, з яким працюють пілотні школи, міг пройти апробацію, відповідні заяви до УІРО мало подати мінімум 5 вчителів із двох регіонів України.
• Для підручників непілотних шкіл діє вимога про щонайменше 10 вчителів із мінімум трьох регіонів України, які апробуватимуть один підручник.

Інформацію про апробацію поширював УІРО через МОН та освітні департаменти, які безпосередньо комунікують зі школами.

“Автори є брендом свого підручника. Це було помітно на конкурсах підручників, і це підсвітила апробація. Здебільшого вчителі обирали улюблені чи знайомі імена авторів, – пояснила Ірина Круть, як саме відбувався пошук учителів-апробантів. – Звісно, видавці надавали демонстраційні матеріали всіх підручників для 8 класу, з якими могли ознайомитися вчителі. Але однаково впізнаваність авторів зіграла свою роль.

Наприклад, один підручник відомого авторського колективу вибрало 56 вчителів, а менш відомого, який пропонує інтегрований курс, обрало 5 освітян. Тобто ті, кого більше знають, тих більшість і обирає. І часом через це страждають інші гарні рішення, як-от інтегровані курси. Крім цього, інтегровані курси не хочуть обирати, бо є загроза скорочення штату вчителів і необхідність змінювати освітні програми”.

Уся комунікація щодо апробації підручників, а також самі підручники та додаткові матеріали до них розміщуються на платформі “Всеукраїнська школа онлайн” (“ВШО”). З часом це має стати єдиним автоматизованим ресурсом, на якому відбуватимуться всі етапи експертизи підручників. А це означає мінімальний вплив людського чинника, тобто зв’язків, авторитетності авторів підручників, тиску видавців на школи тощо.

Зараз ці процеси поступово запускаються на платформі “ВШО”.

• Наприклад, кожен підручник має тут своє віртуальне місце – курс, на який видавці завантажують підручники чи їхні частини або діляться посиланнями на навчальний матеріал, що може бути розміщений на іншому ресурсі, скажімо, сайті видавництва. Так чи так вчителі можуть знайти необхідні матеріали через платформу “ВШО”.

“Ми пропонували видавцям пройти навчання щодо роботи зі “ВШО”, щоби вони могли викласти на ресурсі навчальні матеріали. Для вчителів на початковому етапі достатньо учнівського інструментарію: після реєстрації на платформу вони отримують доступ до курсу, де розміщені матеріали підручника”, – додав Юрій Ковальчук.

• Доступ до підручника, розміщеного на “ВШО”, мають учителі та учні (для цього їм потрібно зареєструватися на платформі або реєстрацію може пройти лише вчитель/-ка та роздруковувати матеріали для учнівства чи поширювати їх в інший зручний спосіб).
• Упродовж апробації вчителі можуть залишати на платформі “ВШО” свої коментарі до частини підручника про якість його змісту, цікавість учням тощо. Ці коментарі бачать лише учасники апробації (інші вчителі, які працюють із цим же підручником, фахівці УІРО, видавці й автори).
• Своєю чергою на “ВШО” автори можуть давати вчителям рекомендації до певної теми чи завдань підручника.
• За спілкуванням видавців, авторів та вчителів стежать модератори УІРО.

“Участь учителів в апробації стає важливою доданою вартістю до якості підручника, – вважає Наталія Софій. – Адже вчитель працює з підручником не наодинці, а бачить реакцію учнів, пише рекомендації, які враховує або бере до уваги частково авторський колектив. А завдяки платформі “ВШО” це ще і процес спілкування в спільнотах. Для вчителів це створює відчуття причетності, розуміння, що вони також впливають на якість підручників. Для авторського колективу це неоціненний практичний досвід співпраці зі школами”.

ЯК ДУМКА ВЧИТЕЛІВ ВПЛИВАЄ НА ЯКІСТЬ ПІДРУЧНИКІВ

На завершення апробації (у грудні 2024 року) вчителі підготують фінальні висновки про підручники, які вони оцінять за інструктивно-методичними рекомендаціями УІРО.

Відповідно до рекомендацій, освітянам треба звернути увагу на:

• відповідність змісту підручника/посібника очікуваним результатам навчання;
• принцип науковості;
• системність, логічність і послідовність викладу навчальної інформації;
• змістове наповнення підручника/посібника;
• інтегрований підхід;
• диференційований підхід;
• ціннісні орієнтири та українознавчий компонент;
• антидискримінаційний аспект;
• мотивацію самостійної освітньої діяльності;
• ілюстративний матеріал;
• відповідність текстів підручника/посібника нормам літературної мови.

У фінальному висновку можуть бути пропозиції й коментарі вчителів, що саме треба покращити чи змінити. На них має відреагувати авторський колектив.

• Якщо автори погоджуються з учительськими коментарями й пропозиціями, то вносять відповідні правки.
• Якщо ні, тоді сумнівні чи дискусійні моменти розглядає комісія з апробації, до складу якої входитимуть представники МОН та УІРО (працюватиме одна комісія для розгляду різних випадків).

“Ми сподіваємося, що на платформі “ВШО” під час апробації триватиме жвава дискусія. Вчителі періодично залишатимуть тут свої пропозиції чи поради, і їм не доведеться у фінальних висновках писати про зауваження, бо їх вдасться виправити раніше, до завершення апробації”, – каже Юрій Ковальчук.

В УІРО сподіваються, що, завдяки прозорості та автоматизації процесу апробації, оприлюдненню її проміжних та фінальних результатів, підсумкові висновки будуть чесними й незаангажованими.

ПРО ЯКІ ПРОБЛЕМИ ПІДРУЧНИКОТВОРЕННЯ ЗАСВІДЧИЛИ ПЕРШІ ЕТАПИ АПРОБАЦІЇ

“Попри те, що ми намагалися все спланувати та передбачити ймовірні ризики, однаково з’являються несподіванки. Оскільки в стислі терміни ми готували необхідну документацію, паралельно проводили зустрічі з усіма учасниками апробації, бачимо, що нам забракло часу на якісну комунікацію, а вчителям, видавцям, освітнім департаментам не вистачило поінформованості, навіщо ця апробація. Не всі розуміють її переваги та важливість, а частина вчителів відмовляється від апробації, сприймаючи це як додатковий тягар”, – розповідає Наталія Софій.

Тож перші тижні апробації, яка, нагадаємо, триватиме до кінця 2024 року, підсвітили декілька проблем, які в УІРО врахують під час наступної апробації.

1. Більше комунікаційної роботи з учасниками апробації.

В УІРО планують поліпшувати комунікацію зі школами, які фактично є ключовими гравцями апробації. Наприклад, поширювати інформацію про алгоритми участі в апробації та її перебіг.

“Нам потрібна потужна інформаційна кампанія, бо треба чесно визнати, що стимулів насправді дуже мало. Апробація зараховується вчителям в атестацію та сертифікацію. Як правило, ті, хто долучається до апробації, не має із цим проблем, бо це й так активні та ініціативні освітяни.

Апробація може бути цікавою та важливою для вчителів, які потенційно готові брати участь у створенні навчальних матеріалів. Для них це цінний досвід, а після апробації їх можуть запрошувати до співпраці авторські колективи”, – додає Наталія Софій.

2. На базі пілотних шкіл немає можливості апробувати підручники мовами корінних народів, національних меншин та всі представлені підручники з іноземних мов.

“Через це ми вийшли за межі пілотних закладів освіти та розмістили на сайті МОН та УІРО оголошення про добір учителів для апробації підручників мовами національних меншин. Також поширювали цю інформацію через освітні департаменти, – каже Ірина Круть. – Нагадаю, що апробантами можуть бути вчителі, які мають три роки стажу, не мають конфлікту інтересів та відсутні в списках осіб, які підозрюються в корупції”.

Як пояснила Ірина, через тимчасову окупацію відбулося скорочення шкіл, де велося навчання мовами нацменшин, а учні переїхали в інші регіони України або за кордон. Через це зменшилася вибірка тих закладів освіти, де б могли апробуватися підручники мовами нацменшин. Для підтримки цих учнів в УІРО хочуть знайти нові рішення, як ще апробувати ці підручники й підтримувати зв’язок із тимчасово окупованими територіями та учнями-переселенцями.

3. Сучасні освітні рішення потребують інформаційної підтримки.

Насамперед ідеться про підручники для інтегрованих курсів, які поки що не мають популярності серед вчителів. Щоб виправити це, в УІРО хочуть створювати спільноти педагогів, які працюють з інтегрованими курсами, і можуть ділитися досвідом із колегами.

4. Удосконалення курсів для підручників, тобто їхніх віртуальних місць розташування на платформі “ВШО”.

Як пояснив Юрій Ковальчук, зараз один курс сконструйований під різні модельні програми. У майбутньому в УІРО планують розробляти окремі курси під різні підручники та модельні програми.

“Нинішні курси підручників є частиною значно більшого процесу, до якого ми рухаємося. Весь шлях експертизи та апробації має відбуватися на платформі “ВШО”. Спочатку певний підручник подаватиметься на “ВШО” на експертизу, потім тут же пройде апробацію (вчителі можуть доєднатися до неї, подаючи заявки зі своїх кабінетів на “ВШО”). І, зрештою, той же курс підручника разом з інтерактивним електронним додатком у майбутньому залишиться в загальному доступі для учнів і вчителів, якщо успішно пройде конкурс”, – розповів Юрій Ковальчук.

5. Автоматизація документообігу.

Фахівці УІРО, які долучені до апробації, багато роботи виконують вручну: вносять дані про школи чи видавців, звіряють їхні електронні скриньки, інструктують вчителів, як приєднатися на платформу “ВШО” тощо.

“Наступного року ми сподіваємося вийти на нову якість взаємодії вчителів з авторами. А також хочемо створити іншу культуру спілкування та іншу швидкість обміну даними й ухвалення рішень”, – додає Ірина Круть.

ЯК МОЖНА ЗМІНИТИ ЕКСПЕРТИЗУ ПІДРУЧНИКІВ

Зараз триває перехідний етап, коли УІРО перебирає на себе повноваження ІМЗО в експертизі навчальних матеріалів.

• Нагадаємо, з 2 вересня всі матеріали для оцінювання експертними комісіями та грифування тепер надсилаються в Український інститут розвитку освіти.
• Так само з 2 вересня УІРО розпочав добір експертів до комісій, які оцінюватимуть якість підручників.

Також в УІРО вважають, що механізм експертизи, апробації та конкурсу в майбутньому треба змінювати.

1. Апробація має стати одним з етапів експертизи, а грифування – кінцевим етапом комплексної перевірки навчальних матеріалів.

Бо зараз апробацію проходять підручники й посібники, які мають гриф “Рекомендовано” чи “Схвалено”. Якщо результати апробації призведуть до суттєвої зміни підручника, тоді виникає питання, чи не треба відправляти його на повторну експертизу.

2. Відвести на апробацію не один семестр, а весь навчальний рік.

У цьому році процес апробації має дещо скорочений вигляд і триває до грудня 2024, оскільки вже на початку 2025 починається процедура конкурсу.

Насправді процес апробації має тривати увесь навчальний рік, а це потребує планування потреби в підручниках значно раніше, ніж це відбувається зараз.

3. Максимально автоматизувати всі етапи експертизи, апробації та конкурсу підручників.

Як пояснює Юрій Ковальчук, якщо перевести всі ці процедури в цифровий формат, вчителі можуть тут же замовляти підручники, що автоматично відсікатиме можливі зловживання.

“За підсумками апробації ми однозначно будемо ухвалювати певні рішення та надавати пропозиції змін до нормативних документів, а поки триває перехідний період, працюватимемо за чинними процедурами, – каже Наталія Софій.

Завдяки апробації ми сподіваємося на появу нових спільнот і нового досвіду співпраці вчителів та видавництв, щоб разом поліпшувати якість підручників. Наше завдання зараз полягає в тому, щоб до фінішу, тобто конкурсу, дійшли максимально якісні підручники”.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: Unsplash+ In collaboration with Planet Volumes