11 міфів про профільну середню освіту та пояснення МОН, що насправді буде зі старшою школою (частина друга)

Якщо учні вчитимуться 12 років, то встигнуть у школі одружитися і дітей народити; через створення ліцеїв учителі залишаться без роботи; реформа НУШ незаконна та не має жодних наукових чи соціологічних обґрунтувань.

Такі закиди час від часу з’являються під час обговорень змін у шкільній освіті, пов’язаних із реалізацією концепції “Нова українська школа”.

Нагадаємо, до 1 вересня 2024 року громади мають визначити, які заклади будуть ліцеями, гімназіями й початковими школами. Основні зміни стосуватимуться ліцеїв, які переважно працюватимуть як окремі заклади освіти, та в яких із 2027 року учні зможуть обирати профілі й предмети для поглибленого вивчення, а також ті предмети / курси, які їм цікаві чи потрібні. Крім цього, передбачені підвищення кваліфікації вчителів та підготовка матеріально-технічної бази (це питання буде розв’язуватися за участі центральної влади).

Водночас у суспільстві шириться багато здогадок, як саме реформуватиметься старша школа. Що із цього правда, а що вигадки – редакція розпитала заступників міністра освіти і науки України Андрія Сташківа та Дмитра Завгороднього (розмову з Дмитром читайте тут).

У другій частині ділимося поясненнями Андрія Сташківа, а чи правда, що:

• реформа нічим не обґрунтована;
• вчителі залишаться без роботи;
• у 12 класі діти одружуватимуться;
• до ліцеїв братимуть лише “сильних” учнів;
• на оснащення ліцеїв немає коштів.

[Далі наводимо тези й міфи, на які часто натрапляємо під час дискусій щодо реформи профільної середньої освіти, та думки МОН із цього приводу].

ЧИ ЗАКОННА ТА ОБҐРУНТОВАНА РЕФОРМА НУШ

1. НУШ – це експеримент, а не законна реформа.

“Концепція НУШ схвалена Кабінетом Міністрів України у 2016 році. Вона передбачає розроблення нових державних стандартів, які теж затверджує уряд, – початкової, базової та профільної освіти [затверджений урядом нещодавно], – пояснює Андрій Сташків.

Тобто законодавче підґрунтя для реформи є. На її реалізацію щороку уряд виділяє кошти. З 2018 року, відколи реформа стартувала в усіх школах, це мільярди гривень. Тому це не експеримент, а системний підхід до змін в освіті й запровадження нових стандартів”.

2. Реформа переходить у старшу школу без даних соцопитувань і наукових обґрунтувань.

Насправді такі дослідження проводять, розповідає заступник міністра.

• Наприклад, Державна служба якості освіти відстежує тенденції розвитку якості освіти, Український центр оцінювання якості освіти нині проводить НМТ для вступників у заклади вищої освіти, а до ковіду та війни проводив ще ДПА у форматі ЗНО.
• Також Україна долучилася до міжнародного дослідження PISA та має його результати за 2018 і 2022 роки. Наступні будуть за 2025 рік.
• За ініціативи МОН і DECIDE, Київський міжнародний інститут соціології провів соціологічне дослідження щодо реформи НУШ і перспектив упровадження профільної середньої освіти. У ньому взяли участь голови громад, керівники управлінь освіти, вчителі та директори шкіл, батьки учнів 5–6-х та старших класів, а також самі старшокласники. Результати будуть відомі незабаром.
• Невдовзі відбудеться опитування директорів і вчителів загальноосвітніх закладів освіти за методологією TALIS.
• А ще українські учні й учениці стали учасниками міжнародного дослідження соціально-емоційних навичок ДоСЕН від Організації економічного співробітництва та розвитку. У ньому взяли участь діти віком 10 та 15 років.

“Результати досліджень уже показали різницю в навчанні учнів малих та великих, сільських і міських шкіл. Реформа профільної середньої освіти якраз має запровадити рівний доступ учнів до поглибленого вивчення різних предметів на будь-якій території. Одним із напрямів реформи є створення великих ліцеїв, які дадуть змогу навчатися учням у якісно ліпших закладах ніж нині, особливо якщо це невеликі сільські школи, – пояснює Андрій Сташків.

Профільна середня освіта має пропонувати учням можливість обирати предмети та курси, стимулювати їх до вивчення природничих дисциплін, а також запровадити якісне STEM-навчання.

До речі, ми досліджували, які профілі зараз пропонують ліцеї: понад 70 % мають гуманітарні. Тобто деякі діти позбавлені можливості обирати інші профілі, бо в більшості ліцеїв є лише гуманітарний напрям. А для розвитку країни потрібні інженери, фізики, математики, IT-спеціалісти”.

НА ЩО ОЧІКУВАТИ ВЧИТЕЛЯМ

3. Через укрупнення шкіл учителів звільнять.

Андрій Сташків нагадує, що школам уже зараз бракує вчителів певних предметів, наприклад, фізики, хімії, біології. Водночас кожен з учителів працює в середньому на 1,2 ставки, а в багатьох школах на 1,5 ставки. Тобто ми вже зараз маємо дисбаланс, на який має реагувати система освіти.

Як прогнозує заступник міністра, якщо нічого не змінювати, школам доведеться шукати нових учителів або ще більше навантажувати тих, що вже там працюють. У майбутніх ліцеях розв’язати цю проблему буде легше, й ось чому.

• Уявімо три школи, у яких вчаться учні з 1 до 11 класу. Одна із цих шкіл стає ліцеєм, а дві інші – гімназіями (з початковою і базовою ланками).
• Учні 1–9-х класів школи, яка стає ліцеєм, перейдуть до двох гімназій. Відповідно, кількість класів у гімназіях збільшиться, а вчителі матимуть більшу кількість годин.
• У ліцеї теж збільшиться кількість учнів 10–12-х класів, які перейдуть із двох гімназій, тож учителі так само матимуть достатню кількість годин.

“Тобто відбудеться перерозподіл годин у межах наявної мережі. Зараз є невеликі ліцеї, де працюють по одному 10 та 11 класу, а вчитель, наприклад, хімії, не має в старшій школі великого навантаження. Водночас він викладає свій предмет у 7, 8 і 9 класах. Щоб мати повну ставку, він може викладати ще й інші предмети. Готуватися до уроків у різновікових класах для викладання різних предметів – не зовсім зручно, це ще й додаткове навантаження на вчителя, – веде далі Андрій Сташків.

В академічному ліцеї ми прогнозуємо достатню, а часом і більшу кількість учнів та годин тієї ж хімії, якщо йтиметься про її профільне вивчення. Якщо в ліцеї буде п’ять 10 та п’ять 11 класів, учитель хімії матиме повноцінну ставку, викладаючи лише в профільних класах”.

Отже, у МОН не прогнозують масового звільнення вчителів.

• По-перше, школи вже відчувають кадровий дефіцит, коли, навпаки, доводиться шукати нових працівників.
• По-друге, між гімназіями та ліцеями відбудеться “обмін” учителями та перерозподіл навантаження між ними.
• По-третє, у 2029 році з’явиться ще 12 клас і, відповідно, збільшиться кількість учителів для викладання в ліцеях.

4. Треба відсіяти некомпетентних учителів, які працюватимуть у старшій школі.

Кожен і кожна з учителів та вчительок має диплом, визнаний державою, який дає змогу працювати вчителем/-кою.

Водночас освітяни потребують підготовки для викладання в нових умовах (після розроблення нових навчальних програм, які базуватимуться на стандарті профільної середньої освіти). Саме тому, пояснює Андрій Сташків, починається підготовка пілотування профільної середньої освіти, до якого долучилося у 2024 році 25 шкіл-амбасадорів, а невдовзі приєднаються ще 5.

З 2025 року, коли почнеться пілотування реформи, учителі цих закладів ділитимуться досвідом з іншими школами, які стануть академічними ліцеями. А також допомагатимуть розробляти навчальні програми та програми підвищення кваліфікації вчителів.

НАВІЩО 12 РОКІВ У ШКОЛІ

5. Учні й учениці 12 класу будуть одружуватися та народжувати дітей, а не вчитися.

Андрій Сташків розповідає, що давно справді була тенденція, коли люди рано одружувалися і рано народжували дітей. Утім, суспільство змінюється і поступово ця тенденція теж змінюється. За даними Держстату, у 2021 році середній вік жінок, які народили дитину, становив 28,9 року (у 2000-му – 24,5).

“Введення одного додаткового року в школі точно не буде проблемою і приводом для одруження та народження дітей, – каже заступник міністра. – Додатковий рік у школі якраз має сприяти розвитку учнів.

До того ж більшість цивілізованих та високорозвинених країн мають не 10 чи 11 років навчання в середній освіті, а 12–13. І ніхто в школі не одружується”.

6. Через реформу дітям доведеться йти до школи у 3–4 роки.

“Передусім учням не доведеться бути в школі всі 12 років. Після 9 класу вони можуть перейти в професійні коледжі, здобувати професію та працювати, одночасно навчаючись, – пояснює Андрій Сташків. – А вік, з якого діти мають іти до школи, залишається без змін – шість років. Знижувати цей граничний вік ми не будемо лише для того, щоб швидше випустити дітей зі школи”.

Також, за словами заступника міністра, триваліше перебування дитини в школі дасть їй змогу зробити більш усвідомлений вибір професії чи напряму, за яким вона хоче рухатися далі.

ЯК УЧНЯМ ПОТРАПИТИ В АКАДЕМІЧНИЙ ЛІЦЕЙ

7. Незрозуміло, якими будуть критерії добору учнів у профільні класи.

Яким буде перехід учнів після 9 класу в профільну школу – нині питання для дискусій, на яке в МОН не знайшли однозначної відповіді, каже Андрій Сташків. Тут треба врахувати декілька чинників.

Повна загальна середня освіта є обов’язковою, а держава має забезпечувати доступ до неї абсолютно всім учням.

Концепція реформи профільної середньої освіти не передбачає ні створення так званого “сита” після 9 класу (коли слабші учні йдуть у профтехи, а сильніші залишаються в школі), ні оцінювання у форматі ЗНО чи ДПА для вступу в академічні ліцеї.

“Умовне ЗНО після 9 класу може унеможливити продовження навчання і здобування повної загальної середньої освіти для всіх учнів, – пояснює Андрій Сташків. – Ми не можемо в умовній громаді, яка має тільки академічний ліцей, а професійний коледж за її межами, не створити умов, щоб дитина, яка не склала ЗНО після 9 класу, не могла навчатися в професійному коледжі, не маючи до нього доступу. Так само ми не можемо заборонити цій дитині вступати в ліцей, який є в її населеному пункті.

Так само не можемо говорити, що всі випускники 9 класів, які гірше складуть умовне ЗНО, мають навчатися в профтехах. Професійні коледжі можуть бути закладами, які надають якісну освіту та допомагають здобути високооплачувану професію.

Наприклад, у Швейцарії 75 % учнів після базової школи йдуть здобувати професію. І це їхній усвідомлений вибір, який базується на профорієнтації та розумінні, що, здобувши професію, можна заробляти кошти та здобувати вищу освіту, паралельно працюючи”.

Отже, МОН не готуватиме рекомендацій, як учням рухатися після 9 класу. Як каже Андрій Сташків, розв’язати цю проблему має профорієнтація, яку планують впроваджувати у 8–9-х класах, коли діти готуються до вибору подальшого закладу. А також завдяки створенню мережі якісних академічних ліцеїв і професійних коледжів.

Наявність такої мережі, рання якісна профорієнтація, а також відповідальність учнів за свій вибір мають допомогти їм свідомо визначитися з майбутнім напрямом навчання.

8. Ніхто не каже про наповнюваність класів та мінімальну кількість учнів.

“Розумію, що всім хочеться почути мінімальні цифри, щоб знати, чи здолають заклади певний поріг і стануть академічними ліцеями, – каже Андрій Сташків. – Насправді цей поріг базується не на кількості учнів, а на спроможності закладу та громади організувати якісну профільну середню освіту.

Рано чи пізно нам доведеться встановити конкретний поріг та прописати його на законодавчому рівні. Однак він буде різним для різних громад і водночас забезпечуватиме виконання стандарту [профільної середньої освіти] та можливість організації профільного навчання”.

Зараз кожна область аналізує мапу шкіл і визначає, скільки академічних ліцеїв та професійних коледжів має бути в кожній громаді. МОН зі свого боку зустрічається з представниками ОВА та громад у кожній області, проводить громадські обговорення щодо формування мережі академічних ліцеїв.

Під час формування мережі враховують різні чинники:

• пропозиції територіальних громад. “Комусь може здаватися, що ми стимулюємо закриття шкіл, але насправді це не так. Наприклад, деякі громади не запланували створення ліцею, хоча він там потрібен. І тоді ми пояснюємо, що потрібно додати ліцеї, інакше учням буде складно добиратися”, – додає Андрій Сташків;
• використання приміщення школи з урахуванням її спроможності (очікується, що кожна область матиме від 60 до 90 академічних ліцеїв);
• кількість учнів – до уваги беруть тих дітей, які зараз навчаються у 4–6-х класах і з 2027 року будуть учнями старшої школи. Для створення одного академічного ліцею в невеликій громаді має бути мінімум 300 учнів (які зараз у 4–6-х класах), у великій – 600;
• навантаження вчителів – вони мають працювати в ліцеях на повну ставку, можливо, в одному закладі буде декілька вчителів з одного предмета;
• доступність – планується, що ліцей буде в 30-кілометровій зоні доступу від будь-якого населеного пункту. За прогнозами МОН, 99 % території будуть потрапляти у визначену зону. Утім, можливі винятки. Наприклад, для гірських територій таку дистанцію можуть скоротити до 10–20 кілометрів. Або ж залишити ліцей із базовою школою, якщо до іншого найближчого ліцею чи гімназії учням доведеться їхати 50–70 кілометрів. Також при деяких ліцеях потрібно буде створити пансіони для проживання учнів – це може бути зручніше, ніж щоденне доїжджання.

“Ми маємо так змоделювати мережу, щоб в учнів була можливість вибору профілів. Для цього в ліцеї має бути мінімум три навчальні групи на паралелі, на якій вчиться щонайменше 60 учнів (по 20 у групі). Тижневе навантаження на учня в майбутньому зміниться на річне, бо деякі предмети можуть викладати семестрами. Замість класів може бути потік учнів, який формується в міжкласні групи для вивчення окремих предметів та інтегрованих курсів. Учні матимуть індивідуальні розклади уроків, де кожен і кожна матиме розклад відповідно до свого вибору”, – описує очікувані зміни Андрій Сташків.

НА ЗАПЛАНОВАНІ ЗМІНИ ПОТРІБНІ КОШТИ

9. На реформу профільної середньої освіти треба гроші, а їх нема.

Створення якісного освітнього середовища – це серйозне завдання для держави, МОН та громад, як засновників закладів освіти. Йдеться не лише про набір меблів, комп’ютерної техніки та обладнання кабінетів, а повноцінне оснащення ліцеїв відповідно до їхніх профілів. Однак спочатку треба завершити формування мережі закладів освіти, визначити кількість ліцеїв та їхні напрями.

“У теперішній мережі є вісім тисяч ліцеїв. За нашими прогнозами, їх має бути приблизно дві тисячі, а це – різні потреби та суми для їхнього оснащення. Тобто відправною точкою для таких підрахунків має бути сформована мережа закладів освіти, – пояснює заступник міністра освіти й науки.

Держава зі свого боку буде підтримувати впровадження реформи, надаватиме субвенції. Наприклад, у субвенції на оновлення “Захисту України” рекомендовано створювати міжшкільні осередки в майбутніх академічних ліцеях, щоби надалі їх використовували учні старшої школи. Засновники теж можуть долучатися до оновлення матеріально-технічної бази майбутніх ліцеїв”.

Крім цього, МОН разом зі Світовим банком працює над проєктом підтримки реформи профільної середньої освіти LEARN, що теж передбачає оснащення та модернізацію мережі майбутніх академічних ліцеїв і професійних коледжів.

10. Мета реформи в декількох словах.

За словами заступника міністра, реформа має поліпшити якість освіти для учнів, а також забезпечити можливість їхнього власного вибору освітньої траєкторії.

11. Реформа не на часі, бо війна.

“Реформа “Нової української школи” щороку переходить із класу в клас. Якщо її зупинити, ми позбавимо учнів, які вже навчаються за новими стандартами, можливості закінчити навчання так, як вони планували. Тобто учні НУШ, які зараз йтимуть у 7 класи, або ті, які через два роки закінчать 9 клас, будуть вчитися за старим стандартом і не треба готувати для них нові програми?

Насправді це добре, що реформа освіти триває, її точно не на часі зупиняти. Навпаки, треба пристосовуватися до викликів, які є зараз перед Україною. Ми віримо в перемогу та завершення війни. Нам доведеться відбудовувати країну, до чого маємо вже готуватися, створюючи якісну освіту в школах”, – акцентує Андрій Сташків.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Фото: МОН