5 порад київської школи, як можна проводити уроки в укритті під час повітряних тривог

Шкільні укриття стають повноцінною частиною освітнього простору. Якби нам сказали про це декілька років тому, ми б уявили вологі підвали з тьмяним освітленням, водопровідні труби над головами – і твердо відповіли, що це неможливо.

Через повномасштабну війну українські діти вже вчаться в укриттях, а підвальні приміщення поступово перетворюються на освітлені й комфортні кімнати. Звісно, облаштувати укриття для навчання вдається не всім закладам освіти, часто це залежить від проєктування школи або ж від фінансових можливостей її засновника.

Якщо ваша школа має змогу та планує організувати навчання в укритті, то для вас буде корисним досвід Печерської гімназії № 75 (Київ). Тут уроки в сховищі почали проводити ще два роки тому. Зауважимо, що вести урок із класу чи іншого місця, яке може бути небезпечним під час повітряної тривоги, у жодному разі не можна. Безпека учнівства та вчителів має бути пріоритетом завжди.

У репортажі “Нової української школи” читайте:

• як у Печерській гімназії № 75 зонували укриття;
• як створювали спеціальний розклад для навчання в сховищі;
• як стабілізують учнів після сигналу тривоги;
• чи пишуть контрольні в укритті;
• як реагують батьки на навчання дітей під час тривоги.

ЗАМІСТЬ ШИРМИ – ТОВСТІ СТІНИ

“Наша школа нестандартно побудована – зараз побачите. Власне, це й дає нам змогу вчити дітей в укритті”, – починає екскурсію Галина Поварчук, директорка Печерської гімназії № 75.

Галина Поварчук

Укриття гімназії нагадує лабіринт із невеликими сховками, у яких розставили дошки, парти та стільці. Фактично це невеликі класні приміщення з мінімальним набором для навчання (стелажів із книгами, стендів та гардин тут немає).

Найпершою облаштували ту частину укриття, що до великої війни була гардеробною. Поставили тут парти зі стільцями, а із шафок для одягу зробили перегородку. У такий спосіб поділили приміщення на дві зони.

В одній – вчаться учні, а в іншій діє пункт незламності та укриття для цивільного населення. Як каже директорка, утворився багатофункціональний простір, у якому діти можуть повчитися, а місцеві мешканці – перечекати небезпеку (після уроків).

“Саме в гардеробну ми зносили документи, коли почалося повномасштабне вторгнення, – пригадує Галина. – Ми ж думали, це на декілька днів. Разом із документами ще принесли мати зі спортзалу, щоб людям було зручно. Учитель географії, який носив це все зі мною та моєю заступницею, був певен, що скоро повернемо все на місця. Він сподівався, що зможе провести в понеділок (28 лютого 2022 року) відкритий бінарний урок [різновид інтегрованого уроку – ред.] з математики й географії. На жаль, росіяни все зірвали”.

У перші дні вторгнення до укриття також приходили місцеві мешканці. Як пригадує директорка, остання родина вийшла звідси в травні 2022 року, на той час заклад уже відновив роботу.

Нагадаємо, у середині березня 2022 року заклади освіти поверталися на дистанційку. А відновити очне навчання у 2022–2023 навчальному році могли школи з облаштованими укриттями. Цим і зайнялися в гімназії перед 1 вересня 2022.

“Бачте, вікна ми “зашили” металом, але за потреби їх можна відчинити, – каже Галина Поварчук, показуючи далі зміни в укритті. – Принесли сюди все необхідне для навчання, тобто вчителям не треба бігти в клас щоразу за ручками чи папером.

“Скриня в укриття”, яку ми отримали від ГО “Смарт освіта”, мігрує із кімнати в кімнату, бо на неї є попит, особливо на розмальовки та картки Світлани Ройз. Але всі знають, що де стоїть і що де взяти”.

З ремонтом допомогла Печерська райдержадміністрація, а з придбанням пуфів та стільців — районне управління освіти та інноваційного розвитку. Також в укриття знесли трохи стільців і парт, які мали б списатися, але ще в гарному стані.

Одну з кімнат облаштувала ізраїльська організація Early Starters.

Ізраїльський підхід ґрунтується на тому, що в сховищі діти мають бути щасливими, тобто відволікатися від того, що на їхнє місто можуть летіти ракети або чатувати інші воєнні небезпеки.

“Для нас це нагадує ресурсну кімнату, бо за вимогами Early Starters приміщення має бути яскравим і мати багато “дитячого життя”, — описує директорка кімнату з пуфами, книжками та іграшками. – Ми вирішили, що нею будуть користуватися першачки. Зізнаюся, тут діти не вчаться, а вчительки їм читають книжки (за шкільною програмою). Діти вмощуються, де їм зручно, і просто слухають – як на сеансі казкотерапії”.

ЯК ЗМІНЮВАЛИ РОЗКЛАД ДЛЯ НАВЧАННЯ В УКРИТТІ

Попри те, що в укриття водночас спускається все учнівство та вчителі/-льки, ніхто не заважає одне одному вчитися. Бо товщина міжкімнатних і зовнішніх стін в укритті місцями сягає від 60 до 120 см, що створює звукоізоляцію. За словами Галини Поварчук, вчителі пробували ставити ще й ширми, аби поділити одну “кімнату” укриття навпіл, щоб кожен клас міг вчитися окремо, але це не дало бажаного ефекту.

В одну кімнату-укриття спускаються класи з однієї паралелі. Наприклад, в одному приміщенні вчиться два сьомі чи два других класи (у гімназії на одній паралелі здебільшого по два класи, у кожному орієнтовно від 20 до 25 учнів). Оскільки частина учнів перейшла на дистанційну форму навчання, тож в укритті вистачає місця всім.

Для навчання в укритті склали спеціальний розклад.

• Вчителі в певний день мають уроки в класах певної паралелі. Наприклад, вчитель/-ка зарубіжної літератури читає свій предмет у середу у двох сьомих класах (в одного очно, а в іншого – дистанційно).
• В іншого вчителя/-ки, скажімо, математики, на тій самій паралелі в середу теж є уроки.
• У випадку повітряної тривоги обидва сьомі класи об’єднуються. Один продовжує урок в укритті, а інший – вчиться асинхронно. Якщо в розкладі в цей час в одного класу математика, а в іншого – зарубіжна, тоді вчителі вирішують, який урок провести.

Діти вчаться в укритті

“Колеги також зважають, на що зараз в учнів є запит, а в старших класів це предмети ЗНО/НМТ. Якщо в розкладі на цей час в одному дев’ятому класі стоїть всесвітня історія, а в іншого – математика, то ми з’єднуємо класи й надаємо перевагу математиці. Якщо збігається історія України й зарубіжна література, надаємо перевагу історії.

Також вчителі аналізують, який саме предмет взагалі не вдалося провести через тривогу, тоді наздоганяємо програму, даючи учням теми на самостійне опрацювання або підготовку проєкту”, – розповідає директорка.

• Домашні завдання учні, умовно, 7 класів матимуть і з математики, і із зарубіжної літератури.

Якщо діти мали писати в цей час самостійну чи контрольну, вчителі звертають увагу, з якого саме предмету вона планувалася та чи можна відкласти це на інший день, а також зважають на психологічний стан учнівства.

20 ХВИЛИН НА СТАБІЛІЗАЦІЮ УЧНІВ

Власне, стабілізаційні вправи – це найперше, що роблять учні разом з учителями, спускаючись в укриття та повертаючись до класів після відбою.

“Сигнали тривоги не відбуваються за жодним розкладом дзвінків. Ми розуміємо, що дітей зірвали під час навчання. Доки вони спускаються в сховище, то між собою розмовляють, переживають, прокручують у голові, чи є все необхідне в тривожному рюкзаку. Цим особливо переймається учнівство початкової школи”, – ділиться Галина Поварчук, чому обов’язково проводять із дітьми заспокійливі вправи.

• З учнями 1–4 класів виконують дихальні вправи “задмухай свічку”, “метелик”, а також техніки “заземлення”, а далі співають хором.
• Зі старшими дихальні вправи пропускають, а відразу співають гімн, “Ой, у лузі червона калина” або інші пісні, головне – хором, аби дати змогу дітям поплескати, потупати та виплеснути енергію.

“Учні початкової школи чітко виконують інструкції, а старші навряд чи будуть дмухати на свічку, нюхати квіточку, тому цей етап минаємо, – зазначає Галина. – Зазвичай підлітки діють на противагу й супроти тому, що кажуть дорослі. Оскільки в укритті всюди є доступ до інтернету, старші учні хочуть моніторити новини, бо вони відразу думають – хто лишився вдома, чи летить щось на місто, чи ні.

Якщо вчителька просто скаже, нумо розв’язувати задачу з фізики або послухаємо про історичні процеси – це звучатиме для учнів фоном. До того ж учителька переживає точно те саме, що й діти. Тому учні з учителями разом співають – це допомагає викричатися і зібрати себе до купи”.

Наступний етап – малювання. Учням пропонують намалювати щось на їхній вибір, а потім – розмалювати малюнок, використовуючи олівці певного кольору та не виходячи за контури.

Це допомагає зосередити увагу, повернутися до стану, коли учні зможуть сприймати інформацію від учителів. Також це стабілізує освітян, адже доки вони співають та дають короткі вказівки учням, так само зменшують свої хвилювання і повертаються в робочий ритм.

Загалом на співи й малювання йде орієнтовно 20 хвилин. Але без цього братися до уроків не можна, запевняє Галина Поварчук.

Повертаючись до класу, учні початкової школи знову виконують дихальні вправи, а старші замість співу діляться думками, чи все гаразд. Після обговорення діти та вчителі повертаються до традиційного навчання.

Такий алгоритм дій гімназія напрацювала ще коли відновлювала очну роботу у 2022–2023 навчальному році. Для цього освітяни запрошували на навчальні тренінги медиків і психологів, а також відвідували навчання про безпечність школи в умовах війни. Аби перевірити себе, чи все засвоїли, навіть вимірювали час із секундоміром – за скільки хвилин спустяться в укриття.

“Ми настільки хотіли перестрахуватися, що спочатку користувалися лише першим та другим поверхами, щоби швидше добігати до укриття (всього в закладі три поверхи). І зберегли “бульбашкову” систему, яка утворилася в ковідну пандемію, коли учні не ходили кабінетами.

У цьому році кабінетна система відновлена, а дітям ми пояснюємо, що важливий/-а ти. Не треба бігти нікуди за курткою, взуттям чи рюкзаком – за потреби тобі все принесуть. Якщо є змога взяти із собою ранець – бери, а ні, то спускаєшся максимально швидко в укриття, як є. Діти молодшої школи беруть із собою улюблені іграшки. Вони їх оберігають, заспокоюють, навіть ховаються під ними”, – розповідає Галина Поварчук.

ЯК ОРГАНІЗУВАТИ НАВЧАННЯ В УКРИТТІ

З огляду на майже дворічний досвід навчання в укритті, директорка Печерської гімназії № 75 ділиться кількома порадами, як краще його організувати.

1. Передусім радить враховувати психологічний стан учнів і педагогів. Вчителі мають знати історії дітей у класі – чи є поміж них переселенці або в кого рідні воюють. Також адміністрація школи має відповідати за ресурсність учителів і вчительок.

“Наприклад, на зимові канікули наші вчителі пішли у відпустки, а журнали дозаповнювали вже на початку другого семестру. Вчителі – це люди, які живуть у тому ж суспільстві, що й інші. Вони теж мають рідних на війні, і думками постійно з ними. Деколи буває, що чиїсь діти на фронті не виходять на зв’язок декілька днів. Як поводитися в такій ситуації?

Тому дуже важливо знати свій колектив, щоб до кожної й кожного підбирати свій ключик і підтримувати в різні способи”, – вважає директорка.

2. Варто оцінити можливості закладу для організації навчання в укритті. Якщо потрібен ремонт – бути готовими звертатися по допомогу до засновника й писати фінансові клопотання про потреби закладу. А також шукати партнерів серед громадських організацій та благодійних фондів.

3. Бути готовими розробити декілька варіантів розкладу, з яких обрати найзручніший для поєднання навчання в класі та укритті.

4. Також треба зауважити, що директор/-ка бере на себе відповідальність щодо навчання під час тривоги, адже наразі це не прописано в жодному нормативному документі. Є лише поради МОН, що навчання під час тривоги має зупинятися, а вести онлайн чи очно урок з укриття вчителі можуть, якщо для цього створені всі необхідні умови. Так само й учні можуть приєднуватися до уроків з укриття, якщо це можливо й безпечно.

5. Важливо розповісти батькам про навчання під час тривог ще на перших зустрічах із класними керівниками (зазвичай відбуваються перед початком навчального року). Батьки мають знати, що в укритті може бути створене освітнє середовище, що дітей можуть оцінювати, хоч урок іде в підвалі.

“Наші батьки реагували по-різному: одні категорично проти, інші – підтримували. Були й такі, які казали, що ви собі спускайтеся в укриття, а мій син чи донька йде додому [нагадаємо, що за поясненнями МОН, батьки не можуть забирати дитину з укриття під час повітряної тривоги, а педагог, відповідно, не може відпустити її зі сховища навіть на прохання батьків]. Є і такі, які кажуть, що основне – аби дитина вижила, а решту наздоженемо. Тобто треба проводити багато роз’яснювальної роботи, щоби батьки, вчителі та учні розуміли, навіщо це все робиться”, – пояснює Галина Поварчук.

А діти змінилися – хтось почав гірше вчитися, хто – навпаки – підтягнув себе в якомусь одному предметі або захопився читанням, чого раніше не було. Є діти, у яких через стрес та війну загострилися захворювання.

Тому коли діти вчаться, перебуваючи в укритті, коли роблять там звичні для себе навчальні справи, бачать перед собою вчителя, – це теж свого роду терапія та можливість стабілізуватися”.

ЧИМ ЗАЦІКАВИТИ УЧНІВ В УКРИТТІ

Якщо не вдається організувати навчання в укритті, радимо декілька корисних ресурсів для самоосвіти та заспокоєння учнівства:

• аудіоуроки “Вчися вухами”, з якими учні 7–11 класів зможуть повчити всесвітню та історію України, громадянську освіту, українську мову та літературу;
• розмальовки на патріотичну тематику від ГО “Смарт освіта”, їх створили в межах проєкту “Скриня в укриття” для дітей різного віку;
• перелік книг зі скринь в укриття;
• проєкт “Укрліт”, який пропонує понад 250 озвучених творів української літератури для учнів 5–11 класів.

Дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз нещодавно підготувала перелік ресурсів, які допоможуть стабілізуватися дітям та дорослим:

1. Пісня “Я і ти” Світлани Тарабарової.
2. Тілесні ігри для дітей різного віку.
3. Анімаційний проєкт “Стійкість для стійких” – 20 відео з тілесними практиками, які можна дивитися і робити з дітьми.
4. “Обійманці” – гра практикум близькості (для відновлення контакту, відчуття безпеки, повернення до тілесності). Стикерпаки з обійманцями для месенджерів можна завантажити тут: Viber, Telegram.
5. “Дихальні картки” – дихальні вправи для дітей для вгамування тривоги.
6. “Картки сили” – гра-практикум для дітей (картки із зображенням тварин, природних явищ, різних об’єктів із пропозиціями тілесних вправ, метафор сили, ігор).
7. “Твоя сила” – збірка з 22 практик для дітей від 8 до 16 років.
8. Практикум-гра “Невидимі дари – знаходь свою силу”: тілесні практики й римівки для повернення відчуття впевненості.
9. Практикум-гра “Сила Усмішки”.
10. Практикум-гра “Скажи мені – сила запитань”.
11. Практикуми стійкості та відновлення: 64 відео (по 15 хвилин) з простими тілесними вправами для дітей і дорослих.
12. “Круті в укритті” – ідеї практик для стабілізації від відомих дітям людей.
13. Методичка “Ментальне здоров’я дітей під час війни”.
14. Онлайн-курс для батьків “Як підтримати дитину під час війни”.
15. “Стресостійке дитинознавство” – практикум для дорослих (брошура з інформацією на різні теми та іграми).
16. Ефір із Катериною Булавіною про підтримку дітей.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Фото: Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта” та ФБ-сторінка Печерської гімназії № 75