Адвент-календар освітянина: як українська делегація на Helsinki Education Week їздила (репортаж)

З 30 жовтня до 3 листопада українські освітянки долучилися до Всесвітнього освітнього тижня Helsinki Education Week. Там вони поділилися досвідом збереження освітньої системи в екстремальних умовах – під час війни, пандемії, природних і політичних катаклізмів.

Одна з колег ГО “Смарт освіта” – методистка Катерина Молодик – теж там була. Тож у нашому новому матеріалі читайте про:

• 100 кращих інноваційних проєктів, які презентували в межах тижня;
• фінський досвід інтеграції в навчання учнів з особливими освітніми потребами;
• зовсім інші підходи та “екзотичні курси” в підвищенні кваліфікації вчителів;
• ідеї змін у системі професійно-технічної освіти;
• враження учасниць освітнього тижня.

ЩО ТАКЕ HELSINKI EDUCATION WEEK ТА ЩО ВРАЗИЛО УКРАЇНСЬКУ КОМАНДУ

Головним організатором Helsinki Education Week є місто Гельсінкі (Фінляндія) та міський відділ освіти, а офіційним партнером – HundrED (міжнародна авторитетна місійна організація, що спеціалізується на освітніх інноваціях).

Helsinki Education Week – це:

• майже 900 учасників та учасниць (і кількість охочих постійно зростає);
• понад 130 подій;
• програма для учнів і учениць, батьків, опікунів і компаній, створена спільно з інноваторами, гельсінськими педагогами й педагогинями, фахівцями та фахівчинями з міжнародної освіти;
• 5 окремих напрямів, де охочі можуть відвідати різні семінари, узяти участь в обговореннях і мережевих заходах, дослідити освітні середовища, отримати доступ до освітніх інновацій.

“Зрештою, дворічні перемовини з організаційним комітетом Helsinki Education Week дали якісний результат:

1. по-перше, вони засвідчили вихід українських учасників та учасниць на новий, міжнародний рівень самопрезентації;
2. по-друге, стали професійним викликом, який навчив багатьох речей, дав змогу познайомитися з міжнародними дослідниками, бізнесом, EdTech стартапами, громадськими організаціями, фондами, розповісти більше про можливості співпраці з Україною у сфері освіти прямо зараз”, – розповідає Ірина Міньковська, членкиня української делегації, освітня експертка, співавторка реформи “НУШ” і законодавства про демонополізацію системи підвищення кваліфікації українських учителів, СО-founder і СЕО освітнього центру “Я І МОЯ ШКОЛА”.

За 5 днів українська команда відвідала низку заходів і місць. Тепер по черзі про найцікавіші з них.

• HundrED Global Collection 2024 Launch.

HundrED – це міжнародний освітній проєкт та конкурс, який започаткували у Фінляндії. Ідея цього проєкту – у створенні платформи для збору та поширення інноваційних практик, методик, технологій та інших ініціатив, які відзначаються у сфері освіти та мають потенціал змінювати освітні стандарти й покращувати навчання на світовому рівні.

Освітні ініціативи з будь-якої країни мають можливість подати заявки на участь у конкурсі. Також HundrED сприяє обміну найкращими практиками між різними освітніми системами.

Переможцем року став автор книги “Коли ти дивуєшся, ти вчишся: вічні уроки містера Роджерса для виховання творчих, допитливих, турботливих дітей” – Грегг Бер Райан Ридзевскі.

“А мені найбільше запамʼяталися акценти, які розставив Саку Туомінен (співзасновник HundrED) під час свого виступу:

• Інновація – це ідея, яка спрацювала. Чим більше ідей, тим більше можливостей для інновацій.
• Не звинувачуйте вчителів. Натомість слухайте їх.
• Вчителі не люблять інновації, для них важливо, аби все було чітко і звично. Вони кажуть: “Ми не хочемо інновацій, ми хочемо ідей“. Але ми ж знаємо, що таке інновація.
• Два основні критерії оцінки проєкту – вплив та масштабування.
• Якою б не була твоя проблема, завжди є рішення, яке може спрацювати.
• Інновацією може вважатися та ідея / проєкт, який успішно функціонує більше одного року й може бути масштабований більше ніж в одній країні”, – додає учасниця форуму Анастасія Сивак, учителька англійської мови, академічна директорка ліцею Educator.

“Українській освіті є що переймати, проте вже є і що показувати! – акцентує Анна Пуцова, співзасновниця Благодійного фонду SavED, яка теж узяла участь у тижні освіти. –

На жаль, у світі досі є безліч проблем та гуманітарних криз. Це обумовлює педагогів у різних куточках планети шукати інноваційні методи викладання, йти туди де важко, нести освітнє світло попри все.

І мені прикро, що у звіті організації HundrED, яка декларує свою місію, як: “У світі повно працьовитих викладачів, які впроваджують інноваційні, ефективні та масштабовані підходи до освіти. Наша місія в HundrED – дати їм визнання та видимість, на які вони заслуговують” – не було жодної згадки про українські здобутки.

Направду кажучи, я не знаю чи ми взагалі потрапляли в поле огляду й за якими критеріями обиралися номінанти. Та зі 100 різних озвучених ініціатив – жодної з України. Це прикро. Особливо, з огляду на те, що до 10-ки Global Teacher Prize цьогоріч увійшов наш учитель.
Серед озвучених ініціатив були й досить цікаві інструменти, що заслужено потребували визнання. Наприклад, програма Eduten, якою ми часто користуємось для вивчення математики та подолання освітніх втрат. Сподіваємося, що наступного року Україна також буде представлена на форумі”.

• Приватний офіс партнерств при Omnia – національному центрі професійно-технічної освіти.

“Понад усе нас вразило те, наскільки професійно у фінській освіті для всіх учасників та учасниць освітнього процесу втілені принципи індивідуалізації, практичності та рівності, яку кількість напрямів і сфер діяльності вони здатні охопити та які запити закрити (на будь-який смак / гаманець / мету / стиль життя / особливості сприйняття та засвоєння інформації)”, – зазначає Анастасія Сивак.

Приватний офіс партнерств при Omnia пропонує навчання для 132 національностей, 17 000 курсів підвищення кваліфікації за 7 000 професійно-технічними кваліфікаціями, 22 000 вільних освітніх курсів для дорослих (медіаграмотність, тайм-менеджмент тощо). Серед найцікавіших курсів:

• друк шоколадних цукерок,
• підготовка до життя і роботи в Лапландії,
• “Development” і “Education-Business cooperation”.

“Omnia співпрацює з понад 3 000 компаній. Центр надає освітні послуги як вчителям, так і муніципалітетам та бізнесу. Держава є основним замовником і кінцевим бенефіціаром”, – додає Ірина Єцкало, CEO EdTech стартапу “School Navigator”.

• Центр освіти для дорослих The Institute of Adult Education (IAE).

Інститут освіти для дорослих – схожа за своїм принципом до Omnia конструкція. Вони проводять понад 1 000 курсів щорічно – від релігієзнавства до управління яхтою, і розвинули мережу до 150 таких центрів по всій країні.

Інститут має до 500 студентів у “початковій школі” для дорослих. Серед предметів: science, релігія, мови, “work life balance and relations”, математика, історія.

• Центральна бібліотека Гельсінкі Oodi (з книгою українською на полиці).

• Тренінг з дизайн-мислення від співзасновниці LUMO Education Кайсу Хельмінен.

“Відзначу структурованість та організованість фінських закладів освіти. Кожна деталь у навчанні дбайливо продумана, і це відчувається в роботі вчителів та студентів. Заклади мають яскравий фокус на навчанні, спрямованому на розвиток критичного мислення та практичних навичок. Фінські школи сприяють розвитку особистості, а не лише запам’ятовуванню фактів”, – розповідає Ірина Бордусенко, СЕО приватного ліцею Educator, учасниця тижня освіти.

А ще впродовж Helsinki Education Week представниці української делегації обговорили з іноземними колегами й колежанками важливість розвитку бренду вчителя й порушили такі питання:

• як формувати освітніх лідерів і лідерок думок через складні життєві обставини й виклики;
• як піклуватися про кожного учня / ученицю за допомогою індивідуальних занять та менторства;
• як розвивати мета навички у світі BANI [ред. – “brittle, anxious, nonlinear, incomprehensible”, крихкий, тривожний, нелінійний, незрозумілий];
• яких нових форматів психологічної терапії потребують усі учасники та учасниці освітнього процесу;
• як інтегрувати учнів та вчителів з особливими освітніми потребами в навчання (тема про інклюзію у Фінляндії заслуговує на окремий матеріал. Незабаром ми опублікуємо його на нашому сайті).

ЯКІ ФІНСЬКІ МОДЕЛІ ТА СЦЕНАРІЇ МОЖНА ЗАПОЗИЧИТИ ТА ВТІЛИТИ В УКРАЇНІ?

“Ми свідомі того, що фінський шлях доволі тривалий і тернистий, що маємо безліч чинників, які підсилюють нестабільність та невизначеність у нашому житті та загалом в усіх системах, зокрема, і в освітній, – каже Ірина Міньковська, – Однак насамперед варто перейняти фінський спокій упровадження реформ – це те, чого нам інколи не вистачає”.

Ще декілька корисних ідей:

• Україна має стати основним замовником і кінцевим бенефіціаром освітніх послуг як учителям / учителькам, так і муніципалітетам, і бізнесу.
• Україна має надати людині можливість у будь-який момент змінити своє життя за допомогою освіти, постійно скеровуючи та допомагаючи в цьому.
• Українському суспільству рано чи пізно варто буде дійти до концепції так званої “blind trust” [ред. – “сліпої довіри”]. Її суть у тому, що всі учасники та учасниці освітнього процесу – це партнери. Найімовірніше, на все життя.

“Важливим аспектом фінської освіти є акцент на спільноту та партнерство між вчителями, учнями й батьками. Це створює атмосферу взаємодії та підтримки, де всі учасники освітнього процесу працюють разом для досягнення спільних цілей. Наприклад, мені дуже відгукнувся напрям роботи, який ми в ліцеї вже почали впроваджувати – це надання підтримки батькам у вихованні та навчанні дітей. Він містить і поради, і тренінги, і консультації та усілякі ресурси для батьків.

Важливою у фінській освіті є ініціатива з розширення ролі батьків у навчанні та розвитку дітей”, – розповідає Ірина Бордусенко.

• Ми маємо осучаснити систему підвищення кваліфікації для педагогів. Наприклад, у Фінляндії є список ліцензованих субʼєктів, але кожного року їм потрібно підтвердити свій досвід, експертизу, наявність команди, приміщення й обладнання, а головне – ефективність співпраці з місцевими підприємствами різного формату. Фокус – на офлайні.
• Українські студенти / студентки мають навчатися та водночас готуватися до реального життя, відточуючи життєві практичні навички. У закладі освіти він / вона отримує справді індивідуальний “career plan” і здобуває фах відповідно до нього.
• Командна робота, щоденна рефлексія, творчість і дозвілля (як варіант, спорт) для українських педагогів і педагогинь – must have. А також професійна свобода, адаптована під практичні потреби фаху, що його здобувають їхні студенти та студентки.
• Українській державній і приватній освіті потрібно налагодити систему комунікації, яка сприятиме постійному перенесенню найкращих приватних практик на державний рівень. У такий спосіб система освіти буде безперервно оновлюватися. Працівники й працівниці освіти вже не боятимуться змін, тому що це стане частиною їхньої щоденної роботи. Тому нашій освіті потрібні “крутий маркетолог і професійна людина з великим калькулятором”.
• Розвиток інклюзивного суспільства. Наслідки війни впливають на потреби в змінах організації громадського простору. Нам терміново необхідно враховувати запити та потреби всіх наших громадян.

“Фінська освітня система справді вражає своєю інклюзивністю та рівністю. Усі учні мають однаковий доступ до високоякісної освіти незалежно від соціального статусу чи економічних можливостей. Ця система активно працює над тим, аби забезпечити рівні можливості для всіх”, – додає Ірина Бордусенко.

Фінляндія стала прикладом того, як високоякісна, інклюзивна та інноваційна освіта може змінити майбутнє країни та підготувати нове покоління лідерів.

“Наступного року, закумулювавши всі враження і думки та урахувавши результати дослідження HundrED, обов’язково плануємо створити й подати до нього переможний український проєкт, щоби продемонструвати, що навіть у надскладних умовах українські освітяни й освітянки готові організовувати якісні події, ділитися вартісними ідеями, форматами, темами та концептами”, – додає Ірина Міньковська.

Катерина Молодик, методистка “Нової української школи”

Марія Урста, проєктна менеджерка Освітнього центру “Я І МОЯ ШКОЛА”

Усі фото в тексті надали учасниці української делегації