Теми статті: батькам, вчителям, директорам
6 Вересня 2019
45 146
0
У середньому, перша спроба вживання алкогольних напоїв в Україні припадає на 14 років. За дослідженням Українського інституту соціальних досліджень emcdda імені Олександра Яременка, поведеного у 2015 році, за останні 12 місяців алкогольні напої вживали 70% учнів 15-17 років (серед дівчат – 71,1%, серед хлопців – 68,7%).
Чому п’ють підлітки? Як алкоголь впливає на розвиток мозку молодих людей, і що ми повинні знати про ген авантюризму і підступність алкоголю – відповіді на ці питання шукала журналістка “Нової української школи”.
Споживання алкоголю підлітками відображає культуру споживання алкоголю в суспільстві загалом. У звіті ВОЗ від 2018 року наведені дані, що найбільше п’ють у Європі (43,8%), далі йдуть Америка (38,2%) і Західно-Тихоокеанський регіон (37,9%). Світова статистика свідчить, що більше ніж чверть (26,5%) підлітків віком 15-19 років регулярно вживають алкоголь.
У 90-ті роки рівень пияцтва серед підлітків в Ісландії сягав 42%. Це був найвищий показник у Європі. Опитування за 2018 рік Ісландського центру соціальних досліджень та аналізу (ICSRA) свідчать, що лише 5% підлітків вживали алкоголь за останній місяць.
ICSRA – неприбутковий інститут університету Рейк’явіка – проводить такі опитування регулярно, і вони є ключовим елементом програми “Планета Молодь” (Planet Youth). Програма стартувала 1999 року і націлена на зменшення рівня пияцтва серед підлітків.
Тоді політикам, чиновникам, батькам, учителям і науковцям удалося згуртуватися. Місцева влада виділяла кошти. Щороку 500 доларів на дитину для позашкільних активностей – спорт, мистецтво, музика. Батьки долучилися до щоденних вечірніх рейдів своїми мікрорайонами. Було встановлено комендантську годину – протягом навчального року підлітки 13-16 років не могли бути на вулиці після 22:00.
За словами директора проєкту “Планета Молодь” Йона Сігфюссона, він працює завдяки партнерству.
“Освіта – це добре. Але її не достатньо. Молоді люди розумні, їм не потрібно казати, що наркотики небезпечні. Ми це перевернули і почали навчати батьків. Найголовніше – створити багато заходів для дітей та молоді. Ви повинні змінити середовище підлітків, щоб зменшити ризики вживати алкоголь чи наркотики”.
Нині програму запускають в інших країнах – наприклад, у Німеччині, Австралії, Фінляндії та Ірландії.
Середній вік, коли підлітки починають вживати алкоголь, – 14-15 років. Якщо в підлітка депресія, то він схильний до зловживання алкоголем. І він не буде звертатися по допомогу, оскільки в нього може бути загострена самооцінка і автономія.
“Це суть підлітка – не звертатися по допомогу”, – каже психолог ДУ “Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України Артем Осипян.
Підліткам важливо отримати ефект. Тому часто вони обирають алкоголь як можливість отримати швидки ефект. “Щоб отримати задоволення від футболу, потрібно годину побігати, від стосунків із дівчиною – час на побудову цих стосунків. Скрізь треба докладати зусиль. А коли ти вживаєш алкоголь, то це швидко дає ефект. Ти заощаджуєш зусилля”, – пояснює психолог.
Причин потрапити в залежність від спиртного в підлітків чимало. Комусь не вистачає емоційного тепла і турботи, або ж навпаки – батьки занадто опікуються і контролюють. Чимало підлітків пробують спиртне, але залежність виникає не в усіх. “З 9-ти тих, хто спробував, у одного будуть проблеми”, – каже Артем Осипян. Різні рівні проблеми вимагають різного підходу.
У підлітків більша чутливість до алкоголю, тому швидше виникає залежність. У підлітковому віці відбувається перебудова мозку, і будь-який токсичний вплив у цей момент змінює результативність процесу.
“Один-два рази випити з друзями, щоб підтримати традицію, – це одна справа. А коли з’являється до цього інтерес, то це значить, що алкоголь вживають для мотивації чи зняття напруги, або ж підліток відчуває нестачу самореалізації”, – каже головний виконавчий директор R&D lab and academy “Beehiveor”, кандидат біологічних наук Сергій Данилов.
За його словами, проблема алкоголізму – це на 30-40% генетика, ще стільки ж відсотків – неможливість реалізувати свої потреби, і решта – справа випадку: потрапив у погану компанію, негаразди у стосунках.
Один із варіантів (аллелів) гену DRD4 посилює схильність людей до пошуку нових вражень, імпульсивності і гіперактивності. Проаналізувавши розподіл частот варіацій цього гену в південноамериканських індійців, бразильські генетики з’ясували, що в племенах, які в недавньому минулому були мисливцями-збирачами, аллель 7R (який ще називають “ген авантюризма”) трапляється частіше, ніж в осідлих народів, які з давніх давен займалися сільським господарством.
“Тобто людей кудись гонить пошук новизни, ризикованих відчуттів. І часто людина потрапляє в ситуацію, коли її бажання, які часом важко позначити, не реалізуються. Адже прагнення новизни може бути в будь-чому – нових іграшок, навколосвітньої подорожі, ризикованих авантюр тощо. Тоді алкоголь стає одним зі способів знижувати напругу”, – каже Сергій Данилов.
Алкоголь, порівняно з іншими психотропними речовинами, дуже складний, тому що спектр залежностей від нього різноманітний і ефекти люди отримують різні. В алкоголю сильні психотропний вплив і токсичний ефект. За словами біолога, за всіма показниками алкоголь гірше від будь-яких наркотиків.
“Це тисячолітня культура – алкоголь споживати прийнято, а кокаїн не можна. Якби алкоголь винайшли лише тепер, його б віднесли до заборонених препаратів, таких як наркотики”.
“Розмови нічого не вирішують. Ми всі імітуємо модельну соціально прийнятну поведінку. Людина буде поводитися так, як прийнято у групі, з якою та себе асоціює”, – каже Сергій Данилов.
Мають бути економічні важелі – податки, акцизи, висока ціна за неприйнятну поведінку, відчутні штрафи для водіїв за кермування в нетверезому стані, штрафи для магазинів, які порушують правила продажу алкоголю. Але цього замало. Важливіша боротьба з культурою вживання алкоголю.
Заборона – не те, що працює, погоджується Артем Осипян. “Не заборони дієві. Варто думати над рівнем освіченості суспільства. Які моделі поведінки поширені в родинах? Якщо ми не хочемо, щоб підліток вживав алкоголь чи наркотики, ми повинні щось йому запропонувати взамін, щось цікавіше”.
Перше, що працює як профілактика алкоголізму, – активність. Це може бути не лише спорт. Людина має бути соціально активною. Коли підліток активний, це знижує вірогідність, що в нього зародиться пагубна звичка. “Було б також доречним, аби у школах запроваджували уроки медитації“, – каже Артем Осипян. Щоб діти вміли розуміти свої емоційні стани і справлялися з ними самотужки, без алкоголю.
Водночас, спорт – не таблетка від зловживання алкоголем. Чимало тих, хто опинився на реабілітації, до цього займалися спортом. Нерідко в колишніх спортсменів спрацьовує асоціація – щоб щось отримати, ти повинен щось вжити.
Школа і державна політика щодо профілактики зловживання алкоголем можуть бути ідеальними. Однак добре, коли в сім’ях є family based skills (сімейні навички), як вирішувати емоційний конфлікт, як впоратися зі своїми емоціями.
“Алкоголізм і наркотики – сімейна хвороба, це значить, що хвора вся сім’я, хвора модель взаємовідносин. Сім’я – це єдиний вид стосунків, який дитина не обирає і якого не так легко позбутися. Якщо психологічний клімат у родині некомфортний, то один зі способів зняти психологічну напругу – вживання алкоголю”, – зазначає Осипян.
За його словами, в нас немає відповідних сервісів і служб допомоги підліткам – тобто системної допомоги. Лекції про шкоду алкоголю навіть із власними прикладами не працюють.
“Коли я приходжу до школи, проводжу ігри з підлітками і уникаю оціночних суджень. Я не кажу, що наркотики чи алкоголь – це погано. В інтерактивному форматі, постановці, іграх ми проговорюємо і програємо проблему”.
Наприклад, гра “Психоактивні речовини і їхні ризики”. Діти діляться на команди, кожна з яких відповідає за ту чи іншу речовину (алкоголь, амфетамін, маріхуана, ЛСД тощо). Усі отримують картки з різними симптомами. Завдання – підібрати правильні відповіді. Перемагає та команда, в якої найбільше карточок з правильними відповідями.
“Найкраще для підлітка – щоб він хоча б щось запам’ятав. Тому що вони непослідовні, імпульсивні, у них увага скаче. Тривалість таких ігор повинна бути не більше години, і краще їх проводити регулярно”.
Артем зізнається, що міг би проводити спеціальні онлайн-курси чи воркшопи для шкільних психологів, аби ті отримали інструментарій, який могли б застосовувати у школах. Однак, знайти донорів, які б виділили кошти на подібні проєкти, йому не вдалося. “Немає запиту ні в суспільства, ні у влади”.
Ольга Головіна, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – ilona75, Depositphotos
Обговорення