Без домашніх завдань та з проєктним навчанням упродовж року: як працює “школа майбутнього” в Німеччині

Проєктне навчання в українських школах тільки набирає популярності, а в Університетській школі Дрездена — це основа навчального процесу. Учні весь рік розробляють власні дослідницькі проєкти. Спочатку самостійно формулюють дослідницькі питання, а потім працюють у групах, щоб знайти на них відповіді.

У такому підході вчителі супроводжують учнів, підтримують, спрямовують та аналізують учнівські успіхи та невдачі. У школі немає домашніх завдань та оцінок до 9 класу, фіксованого розкладу на весь навчальний рік чи одноманітного навчання (коли всі одночасно та однаково вивчають одну тему). Натомість учні працюють у міждисциплінарних навчальних ательє у власному темпі, адже головний акцент на індивідуальному навчанні кожної дитини.

Класичного уроку в такій школі теж немає. Діти мають навчальний час, який присвячують проєктній роботі та навчанню у фахових ательє. Наприклад, у музичному ательє учні досліджують, як музика пов’язана з літературою, історією, мистецтвом, а також економікою чи математикою.

Для Дрездена та всієї Німеччини цей підхід до навчання є інноваційним, а заклад називають школою майбутнього. У ній працюють вчителі та навчаються учні з України, які приїхали до німецького міста після початку повномасштабного вторгнення. Частина дітей відвідує підготовчий клас, а інші повністю або частково інтегровані у звичайні німецькі класи.

Редакція “НУШ” поспілкувалася з Тетяною Бєляєвою, вчителькою з України, яка зараз працює в Університетській школі Дрездена. Вона розповіла про:

• особливості школи майбутнього та чим вона відрізняється від інших шкіл Німеччини;
• проєктну роботу учнів;
• підготовку навчальних матеріалів для проєктного навчання;
• особливості оцінювання учнів.

Далі — пряма мова Тетяни Бєляєвої.

ВІД ВОЛОНТЕРСТВА ДО УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ШКОЛИ ДРЕЗДЕНА

Після початку повномасштабного вторгнення я разом із дітьми поїхала до Дрездена (земля Саксонія), де моя колишня однокласниця Наталія Бок разом із колегами координує роботу центру підтримки для українських біженців.

Сім’ї з України відчували велике співчуття та підтримку. Газета в Дрездені взяла в мене інтерв’ю, у якому я розповіла, що працювала в Україні вчителькою англійської мови та музики. Я також поділилася, що в перші тижні війни не знала, що робити і, як багато інших українців, шукала безпечного місця для своїх дітей. Водночас хотіла допомагати українським дітям-біженцям та надавати їм можливість для навчання.

Завдяки цьому інтерв’ю мене знайшла професорка Анке Лангнер із Технічного університету Дрездена, яка є науковою керівницею Університетської школи Дрездена. Спочатку вона запросила мене долучитися до проєкту з освітньої підтримки для дітей-біженців. Це були групи дітей, які постійно змінювалися: дехто переїжджав до інших міст, дехто залишався в Дрездені, а дехто через кілька місяців повертався в Україну.

Для навчання цих дітей знайшли приміщення в студентському колегіумі Технічного університету Дрездена. Заняття здебільшого проводили студенти педагогічних факультетів Технічного університету, а я, як волонтерка, асистувала в цих навчальних групах і перекладала з німецької мови.

У групах були діти віком від 6 до 17 років. Навчання мало форму творчих та адаптивних занять, з урахуванням стану дітей та їхньої особливої ситуації. Діти багато малювали, створювали презентації, працювали в групах і часто навчалися поза школою, наприклад, у місцевих музеях чи парках.

Із часом залишилася постійна група учнів віком від 9 до 12 років. Цю групу зарахували як окремий клас до Університетської школи Дрездена (UNIVERSITÄTSSCHULE DRESDEN), яку очолює пані Максі Гесс. Пізніше до групи українських учнів долучилися й діти віком від 12 до 14 років, було утворено два класи.

[Як зазначено на сайті Університетської школи Дрездена, заклад є спільним проєктом міста та Технічного університету Дрездена. Це безплатна державна загальноосвітня школа, яку фінансує місто. У школі під науковим супроводом випробовуються інноваційні методи до викладання та навчання].

Відгуки українських учнів про школу. Джерело: Facebook-сторінка Університетської школи Дрездена

Із часом до нашої команди приєдналися і інші вчителі з України. Разом ми готуємо українських учнів до інтеграції та нових форматів проєктного навчання.

Зараз кілька днів на тиждень я відповідаю за проєктну роботу в українському підготовчому класі. Іноді координую також проєкти в німецькій середній школі (4–6 класи). В Україні я поєднувала викладання англійської мови з музикою. Тут також викладаю музику: теорію, історію та практичні заняття в рамках форматів Schwerpunktarbeit (тематична робота) та Musikatelier (музичне ательє) для 7–10 класів.

ЧИМ “ШКОЛА МАЙБУТНЬОГО” ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ІНШИХ ШКІЛ НІМЕЧЧИНИ

Школу заснували у 2019–2020 навчальному році, тоді вона мала 200 учнів у 1, 2, 3 та 5 класах. Відтоді школа щороку зростає. У 2024–2025 навчальному році тут навчається 830 учнів із 1 до 10 класів.

Університетська школа Дрездена є однією з перших шкіл спільного навчання в Саксонії. Замість поділу на початкову, середню та старшу школу тут є розподіл на різні рівні, а класи є різновіковими:

• початковий рівень (разом навчаються учні 1–3 класів);
• середній (4–6 класи);
• підлітковий (7–8 класи);
• кваліфікаційний (9–10 класи).

Ця комбінація є надзвичайно важливою, оскільки дає змогу відстежувати прогрес дитини з першого класу.

Гімназійні класи (11–12) будуть впроваджені наступного навчального року. Після закінчення гімназійного рівня учні зможуть вступити до університету або вищого навчального закладу, а також обрати дуальну професійну освіту. Школа також надає можливість залишитися на навчання після 9 або 10 класу. Усі загальноосвітні атестати надаються.

До школи можуть записатися діти з усіх районів Дрездена. Вступних іспитів немає, але кількість місць обмежена через ресурси. Пілотний проєкт має на меті показати, що “школа для всіх” може забезпечити успішне навчання та особистий розвиток незалежно від соціального походження чи інших індивідуальних чинників.

Склад учнів відбирається так, щоби представляти все населення Дрездена. Тут враховуються такі критерії: стать, особливі потреби (необхідність підтримки), багатомовність, а також рівень освіти та професійна кваліфікація батьків. За даними Технічного університету Дрездена, цього року на 130 шкільних місць у всіх класах було понад 260 заявок, що дало змогу створити ідеальну вибірку.

ЯК ВЧИТЕЛІ СУПРОВОДЖУЮТЬ УЧНІВ У ЇХНІХ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ІНТЕРЕСАХ

В Університетській школі Дрездена викладають вчителі-фахівці, які не обмежуються викладанням лише одного предмета. Наприклад, учитель історії може викладати іноземну мову, а вчитель фізики — географію.

Школа працює за принципом колегіальних рішень, коли педагогічний колектив спільно визначає, які формати та зміст навчання пропонувати учням. Водночас учителі дотримуються навчальних програм федеральної землі Саксонія, але інтегрують у навчання власний досвід, наукові розробки, запити учнів, ідеї колег та педагогічну креативність.

Професори та дослідники Технічного університету Дрездена здійснюють науковий супровід навчальних процесів у школі. Вони, разом зі вчителями, розробляють нові навчальні формати, аналізують, які зміни потрібні в навчальному процесі, спираючись на опитування учнів, вчителів і батьків, а також на власні спостереження. Вони також консультують учителів щодо ефективних наукових методів навчання та викладання. Школа постійно підтримує підвищення кваліфікації вчителів, заохочуючи їх відвідувати семінари або курси підвищення кваліфікації та організовуючи педагогічну академію.

Навчання в школі базується на таких принципах:

• Учитель/-ка надає огляд тем, що вивчаються, заохочуючи самостійну роботу учнів;
• учні обирають тему, яка їх цікавить. Учитель/ка допомагає сформулювати чіткі цілі та обрати відповідні методи дослідження або вивчення;
• учителі спостерігають за навчальним процесом і втручаються лише за потреби. Вони консультують за фахом, надають підказки, де учні можуть знайти відповіді, наприклад, у книжках, матеріалах, підготовлених учителями, або в інтернеті;
• використовуються виключно безпечні та перевірені джерела, які не містять чутливого чи неприйнятного контенту (учні мають навчальні ноутбуки);
• вчителі не лише викладачі, а й наставники, які надають індивідуальну підтримку учням у разі потреби.

Бувають різні ситуації, коли важливо щось просто пояснити дитині, спільно розв’язати задачу або підказати, що саме варто прочитати, щоб зрозуміти завдання. У будь-якому разі вчитель/ка пояснює матеріал учням тоді, коли вони цього потребують або запитують про це.

Члени правління фонду TÜV SÜD Маттіас Андрісен і Аксель Степкен разом із науковою керівницею, професоркою Анке Лангнер і директоркою школи Максі Гесс. Фонд TÜV SÜD з моменту заснування фінансово підтримує Університетську школу Дрездена в розробці програмного забезпечення для управління навчанням та школою. Джерело: Facebook-сторінка Університетської школи Дрездена.

У школі є певні інструменти, які допомагають учителям визначити, чим саме наразі цікавляться учні. Наприклад, є щоденник цілей (логбук), у якому діти записують свої цілі на конкретний період навчання.

У класі може бути до 20 різних цілей, які сформулювали учні. Усі цілі пов’язані з річною темою. Річна тема для всієї школи цього року — “Країни, культури та їхня взаємодія”.

Саме із цієї основної теми починається проєктна робота кожного учня. Від головної теми року розгалужуються менші підтеми, з якими діти працюють упродовж навчального року.

Річну тему учні розглядають із різних перспектив:

• природничі науки;
• географія та суспільствознавство;
• мови та мистецтво.

Вчителі створюють для кожної перспективи набір підтем:

• у природничих науках підтеми стосуються фізики, математики, біології та хімії;
• у суспільних науках охоплюються історія, життя в суспільстві та географія;
• у мовах і мистецтві підтеми зосереджені на мові, музиці та мистецтві.

На початку навчального року учні обирають одну з підтем, розроблених вчителями. Потім кожен учень / учениця формулює три індивідуальні дослідницькі питання, які стосуються обраної підтеми, і починає шукати відповіді.

Після індивідуальної роботи діти об’єднуються в групи та далі працюють над дослідженням. Наприкінці проєкту учні створюють продукт у малих групах та презентують його у своєму класі.

Отже, учні впродовж усього навчального року працюють над певною темою в кількох послідовних проєктних циклах: спочатку індивідуально, потім у групах із 3–4 осіб. Результатом їхнього дослідницького проєкту є конкретний продукт. Це може бути презентація, книга, інтерв’ю, постер або фільм. У старших класах учні також проводять панельні дискусії з експертами з політики та науки.

Кожен учасник групи має певну роль у проєктній роботі. Одна людина стежить за часом і тим, щоб завдання в групі були виконані вчасно. Інша веде протокол, у якому записує, які цілі було досягнуто й що ще потрібно зробити. Ще одна людина відповідає за забезпечення матеріалів. Ще одна модерує процес .

З ЯКИМИ НАВЧАЛЬНИМИ МАТЕРІАЛАМИ ПРАЦЮЮТЬ УЧНІ

Пошук відповідей та дослідження тривають упродовж усього навчального року в кількох проєктних циклах. Ці цикли можуть тривати від 6 тижнів у середній школі до 11 тижнів у підлітковій та кваліфікаційній.

Кожен цикл поділяється на три етапи проєктної роботи:

• на першому етапі учні працюють індивідуально, розробляють дослідницькі запитання та самостійно шукають відповіді;
• на другому — працюють у групах (3–4 дитини), сформованих на основі схожих індивідуальних запитань;
• на третьому теж працюють у групах, розглядають обрану підтему з різних перспектив і готують проєктний продукт, який згодом презентують.

Наприклад, як учні можуть розглядати підтему “Метали” з різних перспектив? Вони досліджують метали не тільки з погляду природничих наук, а й із перспектив мови, мистецтва чи музики.

Можливі дослідницькі питання, на які вони шукають відповіді:

• які метали містяться в мобільному телефоні;
• як металеві інструменти впливають на якість звуку.

Вчителі допомагають учням знайти зв’язки між підтемами та перспективами, використовуючи спеціально розроблені навчальні матеріали, так звані навчальні бауштайни [від нім. Baustein - будівельний блок, цеглина - ред.].

Це невеликі модулі (навчальні блоки) в друкованій та цифровій формах, які мають інформацію та завдання з певної теми. Вони створені вчителями-фахівцями для самостійного навчання і дають учням можливість покроково засвоювати ці теми.

Навчальні бауштайни формулюють цілі, яких учні мають досягти, працюючи з матеріалом. У них вказується час, необхідний для виконання, наприклад, дві чи чотири години. Ця модульна система допомагає учням цілеспрямовано та структуровано працювати над своїми темами.

Вчителі розміщують навчальні бауштайни в спеціально підписаних шухлядах у класі. Учні самостійно обирають, з яким бауштайном вони хочуть працювати. А також записують свої цілі в щоденник цілей. Наприклад, вони можуть написати: “У найближчі дві години я працюватиму з бауштайном із географії про розташування Європи у світі”.

Про школу майбутнього нещодавно зняли документальний фільм для ARD Wissen “Школа без тиску? Франк Зайберт і найцікавіший шкільний експеримент у Німеччині”. Джерело: Facebook-сторінка Університетської школи Дрездена

До речі, навчальні бауштайни вчителі створюють під час навчального року. Вони орієнтуються на обов’язкові теми навчальних планів та підтеми, які учні обрали для дослідження в цьому навчальному році. Наприклад, під час двотижневих осінніх канікул один із тижнів ми працювали в школі, щоби підготувати й адаптувати навчальні матеріали. Такі підготовчі тижні рівномірно розподілені впродовж усього навчального року.

Крім навчальних бауштайнів, учні можуть знаходити додаткові матеріали на внутрішній онлайн-платформі школи, у книгах, енциклопедіях або підручниках.

На підлітковому та кваліфікаційному рівнях (7-10 класи) вчителі стають менторами для учнів. Один / одна ментор/ка відповідає за 9–12 учнів. Кожен учень та учениця має індивідуальні цілі, які відстежує ментор/ка. Також ментори допомагають учням зрозуміти, що вийшло добре, що не вдалося і що можна покращити.

НА ПЕРЕРВУ — З ПІСОЧНИМ ГОДИННИКОМ, А НА КОНСУЛЬТАЦІЮ — У ФАХОВЕ АТЕЛЬЄ

Навчальний день у школі триває з 8:30 до 15:00, а для деяких учнів — до 16:00. У школі немає традиційних уроків, натомість є навчальні блоки. Це дві або три 90–120-хвилинні сесії для проєктної роботи чи роботи з навчальними модулями.

Є обідня перерва та перерва для активного відпочинку. Крім цього, діти можуть робити маленькі перерви під час навчання. Для цього їм надаються пісочні годинники. Учень або учениця може вийти з класу з пісочним годинником і повернутися, коли час завершиться. Це може бути, наприклад, 5,, 10 або 15 хвилин.

У середній школі учні можуть робити 30-хвилинну перерву, вийти на двір (під наглядом чергового вчителя) , порухатися, поспілкуватися, а потім повернутися до класу. У старших класах учні за бажанням можуть працювати безперервно, оскільки в цьому віці здатні довго концентруватися. Крім того, вони настільки занурені у свої проєкти, що не хочуть відволікатися.

У першій половині дня учні під час навчальних періодів можуть обирати, чи займатися проєктною роботою, чи опрацьовувати бауштайни. Після короткої перерви вони переходять до наступного навчального періоду і знову працюють упродовж двох годин.

Проєктну роботу підтримують фахові вчителі, які працюють із групами за визначеним графіком. Вчителі запитують учнів, над якими проєктними питаннями вони зараз працюють і чим можуть допомогти. Це не означає, що вчителі географії допомагають лише з географією. У школі працюють універсальні педагоги, які мають спеціалізацію в певних напрямах, але також можуть допомогти з іншими темами, наприклад, з математикою чи іноземними мовами.

Музичне фахове ательє. Кожне навчальне ательє має невелику добірку літератури, а в школі працює шкільна бібліотека міста Дрездена, якою опікуються волонтери “Книжкові наставники”. Фото Тетяни Бєляєвої

У другій половині дня, після великої перерви, учні відвідують фахові ательє, які підтримують проєктну роботу. Ці ательє схожі на класні кімнати, але спеціально обладнані для певних напрямів. Наприклад, фахове ательє з природничих наук облаштоване як лабораторія.

У музичному ательє, де я працюю, є теоретичні матеріали про життя композиторів, музику та культуру Середньовіччя, Ренесансу та інших епох, а також про винаходи різних часів.

Учні також мають доступ до музичних інструментів, на яких вони можуть навчатися грати, наприклад, синтезатор, ксилофон чи гітара. Ті, хто вже вміє грати на інструментах, може займатися в ательє або показувати, чого навчилися.

Щоби потрапити в ательє, учні записуються заздалегідь (щочетверга на наступний тиждень) і вказують, у який час і в який день хочуть у нього прийти.

НАВЧАННЯ ПОЄДНАНЕ З ПРАКТИКОЮ

Навчання відбувається не лише в приміщенні школи, але й у багатьох позашкільних навчальних місцях. У молодших класах часто проводяться екскурсії до навколишніх місць поблизу школи, а в старших — до різних закладів у місті, які підходять для позашкільного навчання і мають педагогічні програми.

Школа співпрацює, зокрема, із Саксонською державною оперою Земперопер , різними музеями та установами Технічного університету Дрездена.

У 7–8 класах учні щоп’ятниці проходять виробничу практику у різних закладах. Наприклад, вони можуть бути асистентами в пекарні, музеї, театрі або дитячому садку. Учні самостійно обирають місце проходження практики з переліку установ, які співпрацюють зі школою, але будь-яке підприємство може взяти учня на п’ятничну практику. Діти пишуть заявки до закладів, у яких хочуть проходити практику, а вчителі консультують їх щодо підготовки необхідних документів та правил поведінки.

Крім цього, 7–8 класи тиждень проводять у позашкільному навчальному центрі “Alte Ziegelei”. Він розташовується в пам’ятці промислової архітектури.

У 9–10 класах учні проходять двотижневе професійне стажування в самостійно обраному закладі.

Учні підліткового рівня в Alte Ziegelei під час реставрації піщаникової стіни. Джерело: Facebook-сторінка Університетської школи Дрездена

У школі немає домашніх завдань. Учні виконують всю роботу під час навчального часу — у класі або індивідуально. Навчальний план дуже інтенсивний і передбачає, що діти мають ретельно виконувати свою роботу: як проєктну, так і фахову, а також соціально інтегруватися.

Водночас учні впродовж усього навчання мають відповідати вимогам освітніх програм землі Саксонія. Для вчителів це виклик, адже вони мають допомогти дітям не лише у виконанні їхніх дослідницьких проєктів, але й у здобутті обов’язкових компетенцій за навчальною програмою. Ці компетенції інтегруються у вибрані теми проєктів.

ЯК У ШКОЛІ ПРАЦЮЄ ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ

В Університетській школі Дрездена оцінювання у вигляді оцінок починається лише з 9 класу, коли учні можуть підготуватися до першого можливого випускного іспиту на здобуття базової шкільної освіти (Hauptschulabschluss). Підсумкова оцінка складається з балів, отриманих у 9 класі, і результатів випускного іспиту. Також учні, які планують здобути атестат про середню освіту (Realschulabschluss) після 10 класу, починають отримувати оцінки вже в 9 класі.

До 9 класу учні вивчають матеріал, працюють самостійно або в групах і демонструють так звані докази успішності з окремих компетенцій. Це означає, що у порівняно вільно обраний час вони показують, що зрозуміли певну тему зі шкільної програми Саксонії і можуть застосувати свої знання. Доказом успішності може бути тест після вивчення навчального бауштайну або презентація. Усі ці результати документуються в програмі для управління навчальним процесом.

Навчальні наставники вже під час навчання дають учням конкретний зворотний зв’язок, щоби підтримати їх у самостійному навчанні. У регулярних бесідах про цілі фіксуються індивідуальні завдання для проєкту та роботи з бауштайнами, а також обговорюється досягнення цілей і умови для успіху.

Наприкінці кожного семестру та навчального року учні отримують звіти про свій навчальний прогрес і розвиток із письмовим зворотним зв’язком щодо набутих компетенцій.

Компанії-партнери школи розповідають і показують учням про майбутні місця стажування під час шкільного ярмарку. Джерело: Facebook-сторінка Університетської школи Дрездена

На шкільному порталі Edutec відображаються здобуті компетенції учнів в індивідуальній навчальній траєкторії та портфоліо (це доступно для батьків, вчителів, керівництва та дітей), а також документуються зустрічі для погодження цілей. Портал використовується для планування ресурсів (персоналу, приміщень тощо), на ньому відбувається захищена комунікація між усіма учасниками шкільної спільноти.

Після завершення кожного проєктного циклу учні презентують свої проєкти. Цікаво, що в протоколі проєкту є сторінка для самооцінювання, де учні самі пишуть, наскільки добре досягли своїх цілей і які проблеми виникли. Такий формат саморефлексії також займає важливе місце в щоденному навчальному процесі.

Упродовж року учні записують свої цілі та відгуки в цифрову систему школи. Адміністрація школи та дослідницька група ForUS регулярно аналізують ці дані, а також результати учнів, щоб зрозуміти, що можна покращити, аби діти навчалися ще ефективніше, із задоволенням і досягали кращих результатів. Якщо певні методи чи ритм навчального дня вимагають коригування, умови навчання змінюються з кожним новим навчальним роком. Зміни плануються та оцінюються спільно з дослідницькою групою Технічного університету Дрездена.

Такий підхід вимагає від учителів та всієї школи бути гнучкими, адаптивними й постійно орієнтуватися на потреби учнів. Однак ці зусилля виправдовують себе. Як показують результати перших випускників у 2024–2025 навчальному році, усі учасники іспитів здобули базову шкільну освіту (Hauptschulabschluss), половина з них із дуже високими балами (тепер здобувають середню освіту), а двоє учнів увійшли до 140 найкращих випускників Саксонії.

Учні, які п’ять років навчаються за таким форматом, вражають. Вони дуже впевнені в собі, самостійні, мають багато інтересів і, що найважливіше, розуміють, що в школі вивчають саме те, що їм цікаво. Це надзвичайно мотивує дітей до усвідомленого навчання і готує їх до сучасних викликів.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: Facebook-сторінка Університетської школи Дрездена