Теми статті: батькам, вчителям, російська агресія
26 Грудня 2022
9 921
0
Чи достатньо учні знають про безпеку у воєнний час? Відповідь – безпеки під час війни не може бути “достатньо”.
Питання безпеки особливо загострюється в період зимових канікул, коли вільного часу в дітей стає більше. Цьогоріч у деяких регіонах учні відпочиватимуть цілий місяць.
Що ж насправді діти знають про безпеку?
У новому матеріалі “Нова українська школа” розповість про таке:
За 10 місяців війни, мабуть, кожна родина хоча б раз складала “тривожний” рюкзак. Щонайменше 6,9 мільйонів українців (кількість ВПО станом на 23 серпня 2022 року за оцінками Міжнародної Організації з Міграції) за цей час евакуювалися з місць постійного проживання, тисячам дітей довелося побачити ворога на власні очі. Здавалося б, про правила безпеки діти мають знати багато. З іншого боку, усе більше дітей натрапляють на боєприпаси (зокрема, міни) та отримують поранення, а взаємодія з ними може призвести й до летальних наслідків.
У середині листопада команда “Інженерного тижня” запустила “Воби2” – чат-бот, який в ігровій формі перевіряє, що знають діти про безпеку і вчить, як правильно діяти в умовах воєнного стану. Партнер запуску – ГО “Асоціація Ноосфера”, що популяризує STEM і космічні технології серед дітей і молоді України.
Наразі до чат-боту долучилися вже 10 тисяч дітей. Команда розробників поділилася з “Новою українською школою” першими результатами.
Коли час евакуюватися?
На це запитання чат-боту
Рішення про евакуацію діти не приймають самостійно, тому відповідь на це запитання, ймовірно, продиктована ставленням дорослих до ситуації.
Як діяти в разі, якщо ви опинились у великій групі людей, що рухається, і відчули, що загубили потрібну для вас річ?
Відповіді дітей на це запитання спричиняють більше занепокоєння.
Тобто, понад чверть дітей вважає, що натовп – цілком безпечне місце й перебування в ньому не наражає дитину на ризик. Понад 25 % дітей помиляються – здебільшого натовпом керує паніка, тож є висока ймовірність стати жертвою цього невпинного руху. Жоден телефон, планшет, наручний годинник, найулюбленіша іграшка тощо не варті того, щоб за неї віддати життя. А це може статися, якщо спробувати її шукати в натовпі, або попросити когось це зробити, піддавши небезпеці іншу людину.
Якщо побачиш закинуту воєнну техніку, що зробиш?
Це рівнозначно тому, що 7 дітей зі ста можуть отримати травми або й загинути внаслідок необачних дій.
Очевидно, що говорити про безпеку, оновлювати знання відповідно до загроз, які виникають, ми маємо постійно, як у родинах, так і в школах.
Чат-бот “Воби2” можна використовувати не лише персонально учнями та батьками, а й у якості освітнього інструменту. Проходити тест можна індивідуально, командами або і всім класом, запитання можна вивести на інтерактивну дошку, чи запустити демонстрацію через Zoom. Він дає можливість поділитися “історією” своїх відповідей із батьками чи вчителями. Це дає змогу промоніторити, які теми діти засвоїли, а які варто пропрацювати більш детально.
Серед тем, які діти можуть вивчити:
Чат-бот створений спеціально для дітей 9–13 років, з урахуванням вікових особливостей. Проте, таких гравців зараз 69,5 %.
8,2 % – діти віком 6–8 років, які проходять гру-тест переважно разом із батьками. Ще 22 % – підлітки від 14 до 18 років і 4,7 % – дорослі.
Вчителі можуть використовувати чат-бот на уроках “Основи безпеки життєдіяльності”, а також під час роботи класів безпеки, які наразі з’являються в школах.
“Будь-яка гра завжди занурює людину (а тим більше – дитину) у певний світ, який живе за своїми правилами. Особливість навчальних ігор у тому, що правила ігрового світу дуже близькі до подій та ситуацій світу реального, але подані в більш концентрованому вигляді. І кожен гравець має знайти правильну відповідь у грі, щоб навчитися правильно діяти в житті.
У цьому сенсі ця гра – вдалий і корисний проєкт, який допоможе дітям на конкретних прикладах дізнатися про доволі прості правила та дії, які рятують життя”, – коментує “Воби2” освітній омбудсмен України Сергій Горбачов.
“Боєприпаси, гранати та міни можуть виглядати як вибуховий пристрій, а можуть бути замасковані під звичайні побутові речі – сумка, іграшка чи телефон”, – наголосили у відділі комунікації поліції Києва.
Вибухонебезпечними предметами можуть бути будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати. Натрапити на такі знахідки можна скрізь:
Якщо ви знайшли підозрілий предмет, то категорично заборонено:
У разі знаходження вибухонебезпечного предмета потрібно негайно повідомити за номером 101 або 102. Знешкоджувати вибуховий пристрій або локалізувати вибух можуть тільки спеціальні фахівці.
Знайти уроки можна за посиланнями:
Ірина Троян, “Нова українська школа”
Олена Шульга, очільниця “Інженерного тижня”, спеціально для “Нової української школи”
Титульне фото: 5.ua
Обговорення