Боротись із корупцією зі школи. Як провести антикорупційний урок

Цінності – тема, якої часто бояться торкатися: адже вона вимагає глибокої розмови, а не поверхневості чи гасел.

“У нас військове містечко. Тут багато дітей, батьки яких або зараз перебувають у зоні бойових дій, або були учасниками і навіть загинули загинули, – каже співкоординаторка події Оксана Андрійчук. – Це може бути не тільки тато або мама, а і двоє батьків. І дитина тут – з бабусею або сусідами. Тому ми стали працювати над питаннями стресостійкості, м’яких навичок, цінностей. І в нас виникла ідея провести міні-ЕдКемп. Коли ми формуємо цінності – можемо очікувати кращого майбутнього”.

Спроба їх обговорити відбувалася під час (не)конференції міні-ЕдКемп у Новоград-Волинському (Житомирська область) “Прагнемо не до успіху, а до цінностей, які він дає”.

Головна редакторка “Нової української школи” відвідала подію, а саме блок про антикорупцію і доброчесність. Як провести урок про це – читайте далі.

ПРОВОКУВАТИ ДО ДИСКУСІЇ

Амбасадорка проєкту USAID_ВзаємоДія Світлана Стельмах показує на картки, які лежать на столі.

“Візьміть ту картку, яка у вас асоціюється з поняттям доброчесності. Ви можете знати або й не знати до кінця це поняття. Але вам потрібно взяти картку, яка, на вашу думку, якось із ним пов’язана”.

Замість учнів тут – учителі. Усе, що відбувається в аудиторії, вони потім зможуть використати на власних заняттях.

Фото: FB/EdCamp Ukraine

“У мене книжки, – розповідає про свою асоціацію одна з учительок. – Вони завжди вчать різних чеснот. Наприклад, вчать людину, як поводитися. Без книжок немає майбутнього, немає людини, яка думає”.

“Тобто людина мисляча може навчитися чогось – якихось інструментів – і потім стати доброчесною”, – підсумовує Світлана Стельмах. – Чи хтось ще хоче поділитися своїми думками?”

“У мене корабель. Це джерело пересування для того, щоб розширювати свої горизонти і можливості, робити добро. Його мало не буває, воно має постійно поширюватись”.

“Тобто до доброчесності потрібно рухатися. Не можна стояти на місці, і корабель – символ, який означає рух”, – додає пані Світлана.

Для таких асоціацій можна використовувати будь-які картки із зображеннями.

“А в мене бджілака – символ трудолюбства, – продовжує гру в асоціації інша вчителька. – Вона чесна, відповідальна і добросовісно виконує свою роботу”.

“Тобто, на вашу думку, доброчесніть треба випрацьовувати. Вона не дається від народження. Це напрацьована навичка або якість людини”, – знову коментує Стельмах.

“У мене ключик. Ми відкриваємо себе для когось – своїми вчинками”, – продовжує інший учитель.

“Доброчесність – це взаємодія з іншими, не обов’язково розмова наодинці. Я стаю доброчесним протягом життя в результаті взаємодії з іншими”, – каже амбасадорка.

Далі вона просить аудиторію подумати, чи є різниця між доброчесністю і академічною доброчесністю. Поняття перегукуються, доходять висновку “учні”. Проте якщо людина доброчесна в житті, то й академічно буде доброчесною.

“Так. Чесним не можна бути тільки сьогодні – треба бути взагалі”.

Фото: FB/EdCamp Ukraine

Тепер пані Світлана просить учителів об’єднатися у три групи.

Першій потрібно погуглити або просто спільно визначити, що таке доброчесність, знайти відмінність із поняттям академічної доброчесності і вказати, де можна взяти матеріал про це, на що посилатись.

Наступна група говоритиме про корупцію – що це і які її види.

Третя має творче завдання – написати частівки, показати пантоміму, намалювати малюнок  абощо про Україну через 20-30 років, якщо ми не подолаємо корупцію.

Кожна група має зробити мініпрезентацію.

ЩО ЩЕ МОЖНА РОБИТИ З УЧНЯМИ

• Переглянути відео

“Учні, можливо, ще не давали хабара. Але чи стосується корупція як явище кожного? Якщо через відкат збудували неякісну дорогу – авто може потрапити в яму. Ви згодні? Ми знаємо, що це результат корупційних дій. Тому ми говоримо про те, що неякісне життя в Україні – це результат корумпованої свідомості”, – підводить Стельмах.

“А звідкіля береться корумпований чиновник чи політик? – додає. – З дитинства. Усі ми звідти. Це означає, що на якомусь етапі його життя відбулася деформація свідомості – хтось неправильно щось сказав, показав або дитина неправильно зрозуміла”.

2. Усесвітня карта сприйняття корупції

Transparency International щороку аналізує рівень толерантності і нетерпимості до корупції в різних країнах. Чим темніше забарвлення, тим більше у країні використовують корупцію. З учнями можна обговорити, які країни мають світле забарвлення і чому.

“Про Гренландію діти одразу кажуть, що це тому, що там майже немає людей. Але взяти, до прикладу, Сингапур і Швецію. Ще 10 років тому вони мали високий індекс сприйняття корупції. Але ситуація змінилась – вони ввійшли у 20-ку країн, які звели корупцію до мінімуму, – каже Світлана Стельмах.

Як Сингапур вирішив це питання? Через жорсткі закони щодо корупції. Швеція пішла гуманним шляхом – сильно підняла зарплати для державних службовців. Їм тепер невигідно втрачати такі гарні місця і вони не ризикують брати хабарі”.

Фото: FB/Магістральний міні-EdCamp Novohrad-Volynsjkyj

3. Антикорупційні інструменти USAID:

• Антикорупційна мафія
• Антикорупційне “Що? Де? Коли?”
• Антикорупційний квест (якщо ви брали участь у Дні гідності, то мали отримати роздрукований)
• Антикорупційні ситуації, відпрацьовані юристами, щодо медицини, освіти, політичної влади. Учні мають визначити, чи є в певній ситуації порушення законодавства щодо антикорупції. Для кожної ситуації є різні варіанти, дотичні один до одного. Діти обирають, а потім дивляться правильний варіант.

Усі ці інструменти та антикорупційний урок доступні за цим посиланням.

Вікторія Топол, Нова українська школа

Титульне фото: автор – Kzenon, Depositphotos

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю громадської організації “ЕдКемп Україна” і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber