Через мотивацію та практичні завдання: як учні надолужують освітні втрати з української мови та математики в проєкті “Тепер я знаю”

Чимало українських школярів і школярок через повномасштабну війну мають прогалини в навчанні. Наздогнати шкільну програму з української мови та математики учням, що завершили 4–10 класи в українських школах, пропонує проєкт “Тепер я знаю“, який із 2022 року реалізує ГО “Смарт освіта”.

Безплатний 5-тижневий онлайн-курс створений для дітей, які не мали змоги повноцінно опанувати українську мову та математику в школі й мають труднощі із розумінням базової програми із цих предметів. За допомогою сучасних практичних завдань, кейсів із повсякденного життя, вчителі проєкту намагаються зацікавити учнів та учениць кожним із предметів та підвищити в дітей мотивацію до навчання.

Більше про особливості проєкту та можливості, які він пропонує, “Нова українська школа” дізналася в його методистів/ок – Юрія Чоп’юка та Наталі Вінницької, які розробили програми з надолуження освітніх втрат із математики та української мови.

Тож у матеріалі читайте:

• як “Тепер я знаю” допомагає заповнювати освітні втрати;
• який підхід до викладання застосовують учителі;
• чим зацікавлюють учнів та учениць до вивчення математики та української мови;
• коли стартує новий набір на програму та як узяти участь.

ЯК СТВОРЮВАЛИ “ТЕПЕР Я ЗНАЮ” І ЩО ПРОЄКТ ПРОПОНУЄ ДІТЯМ

Мета проєкту – не лише допомогти учнівству заповнити прогалини у вивченні української мови та математики, а й показати дітям їхній особистий прогрес, сформувати їхню власну історію успіху, каже Наталя Вінницька.

“Тому в основі нашої програми – дитиноцентричність, а всі навчальні матеріали спроєктовані на кожного/ну учня та ученицю.

Водночас ми не наголошуємо дітям, що в них є якісь втрати. Натомість намагаємося створити таку психологічну атмосферу, щоб вони покращили свої знання, повірили в себе та відновили мотивацію до навчання”, – розповідає пані Наталя.

• Для того, щоб максимально підлаштувати навчальні матеріали під потреби дітей, методисти розробили рамки компетентностей навколо ядра знань, які базуються на Державному стандарті та погоджувалися з експертами Українського центру оцінювання якості освіти. У цих рамках чітко прописали, якими навичками мають володіти учні з української мови та математики, розповідає Юрій Чоп’юк.

“Адже для того, щоб використовувати точкові предметні знання, їх треба вміти застосовувати в різних ситуаціях. Саме підхід компетентнісного навчання допомагає адаптувати предметні знання і навчити учнів використовувати їх у житті. Навколо цього ми й створювали навчальні матеріали”, – додає Юрій.

• Методисти проєкту також розробили вхідне тестування, яке дає змогу оцінити навчальні втрати учнів та розподілити їх у групи за рівнем знань.

“Однак ми не одразу перевіряємо знання учнів. Перші два уроки присвячуємо знайомству та психологічному налаштуванню дітей на навчання. Намагаємося за допомогою цікавих завдань занурити дитину в предмет і лише після цього вимірюємо рівень знань. Завдання до вхідного тестування ми складали з огляду на кожну компетентність, яка прописана в наших рамках”, – пояснює Наталя Вінницька.

• Після цього на основі рамок компетентностей і результатів тестувань вчителі, які беруть участь у проєкті, можуть зрозуміти, на що саме варто звернути увагу та як цього можна навчити, каже Юрій Чоп’юк. Він також акцентує, що перед роботою на курсі педагоги проходять спеціальне навчання, адже мають не лише викладати матеріал, а й бути менеджерами освітнього процесу.

“Звісно, осягнути річну навчальну програму за п’ять тижнів неможливо. Тому ми зосереджувалися на тих темах, які учням даються найтяжче. А далі вже до них добирали завдання”, – додає Наталя.

• Наприклад, у курсі з математики Юрій Чоп’юк виокремив для кожного класу по 15 навчальних тем. До кожної теми розробив завдання – їх значно більше, ніж можна встигнути за урок. Усе для того, щоб вчителі могли підлаштувати заняття під кожного/ну учня та ученицю й обрати ті, які дійсно працюватимуть найефективніше.

“Тобто вчителі не пропонують усі завдання підряд. Тому з однією темою можна працювати й більше, ніж один урок, якщо буде така потреба. Педагоги можуть обирати й комбінувати завдання, відповідно до потреб учнів. У такий спосіб забезпечуємо індивідуальний підхід”, – каже методист.

• Завдяки цьому в проєкті можуть брати участь і діти з особливими освітніми потребами, продовжує Юрій. За потреби, до навчання залучаємо додаткових фахівців.
• Платформа Zoom, де відбуваються онлайн-уроки, дає змогу по-різному організовувати роботу з учнями. Наприклад, вчителі можуть створювати окремі Zoom-кімнати та ділити учнів на групи, підгрупи або ж займатися з кимось індивідуально, поки інші виконують певне завдання, приділяючи в такий спосіб увагу тим, хто має більші труднощі з предметом.

“Окремо хочу розповісти про платформу OpenLMS, де розміщені всі матеріали, – це модифікована версія системи Moodle, куди мають доступ і вчителі, й учні. Там розміщені всі набори завдань та теорія до кожної з тем.

Скриншот із платформи OpenLMS

Це зручно, адже, наприклад, друкований підручник має певні обмеження в кількості сторінок, тож там треба чимось жертвувати – якщо не візуалом, то текстом. Натомість на онлайн-платформі ми можемо зберігати велику кількість матеріалів, які завжди під рукою”, – вважає методист.

Однак на платформі є не лише завдання у вигляді тестів. Учням пропонують різні формати – і встановлення відповідностей, і перетягування в тексті, і вписування числової відповіді, і заповнення пропущених полів тощо. Усе це супроводжується сучасним візуалом, який Юрій Чоп’юк, зокрема, генерував самостійно у GPT4.

“Після проходження завдання платформа одразу перевіряє і показує результат. Він відображається і в учнів, і в учителів. Тож педагоги можуть одразу коригувати роботу дітей, вказуючи, як уникнути помилок та над чим ще можна попрацювати”, – розповідає методист.

ЧИМ ЗАЦІКАВЛЮЮТЬ УЧНІВ

І Юрій Чоп’юк, і Наталя Вінницька кажуть, що передусім учнів зацікавлюють практичні завдання на актуальні, близькі дітям теми.

Одне із завдань із математики. Зображення згенероване у GPT4

• “Під час занять з української мови ми не перевантажуємо учнів теорією. Курс побудований так, що заняття завжди починається практикумом. Наприклад, учні читають якийсь текст або переглядають відео, обговорюють, про що воно, діляться думками. Так вчителі створюють дружню, легку атмосферу для продовження заняття.

А вже далі до тексту чи відео дають тематичні завдання, які стосуватимуться однієї теми, наприклад, числівників, які не всім учням даються легко.

Початок уроку з української мови.

Упродовж уроку вчителі підводять учнів до того, щоб вони на основі виконаних завдань самостійно сформулювали правило. Адже головне – не просто знати напам’ять правило, а розуміти, як його можна застосувати в житті”, – пояснює Наталя.

Після виконання практичних завдань на закріплення певної теми учні виконують завдання з відкритою формою, наприклад, складають речення, пишуть діалоги тощо. І наприкінці уроку виконують тести на закріплення, додає методистка.

• Схожий практичний підхід застосовують і на уроках математики, продовжує Юрій Чоп’юк.

“Однак зазначу, що технічне навчання на уроках математики в будь-якому випадку потрібне. Адже без технічного обґрунтування практичний етап майже неможливо реалізувати. Але тут важливо не фокусуватися лише на техніці виконання завдань. Бо тоді складається так, що учні алгоритмічно виконують усе правильно, але не розуміють, для чого це і які зв’язки з їхнім життям це має”, – каже він.

Наприклад, за словами Юрія, часом у школах уроки математики відбуваються блоками: один блок – нова тема – написання контрольної роботи після неї й так по колу. Але коли проходить якийсь час, навіть ті учні, які писали контрольні роботи добре, самого матеріалу можуть не пам’ятати, ба більше – не розуміти.

Тому важливо тримати баланс між теорією та практикою. Бо ні одне, ні інше окремо не спрацює. Однак варто не лише технічно працювати з учнями, а й показувати, як ці знання можна використовувати в побуті.

“Важливо показувати учням, як теорія, яку вони засвоїли на уроці, знадобиться їм у житті. Наприклад, на уроках математики ми розглядали задачі різного змісту: від кредитних лімітів у банку, розміру зарплати з вирахуванням податків, балів лояльності в магазинах до величин, які підходять для вимірювання часу приготування якоїсь страви чи очікування на зупинці громадського транспорту”, – ділиться Юрій.

Приклад завдання з математики в проєкті “Тепер я знаю”

Приклад завдання з математики в проєкті “Тепер я знаю”

• Крім практичного підходу, на заняттях із математики та української мови в учнів розвивають читацьку компетентність. Нагадаємо, що читацька грамотність – це не лише складання букв у склади, а і здатність інтерпретувати прочитане та робити із цього певні висновки.

“Ще до результатів PISA-2022, де зʼясувалося, що українські 15-річні школярі й школярки відстають від своїх однолітків із країн ОЕСР за рівнем читацької грамотності на два з половиною роки навчання, я говорив про важливість цієї компетентності й закладав її в програму з математики. Адже читацька грамотність важлива не лише на уроках української мови.

У математиці, наприклад, прикладні задачі обов’язково супроводжуються якимось описом. Його треба вміти аналізувати та правильно інтерпретувати. Лише на основі цього можна будувати подальший розв’язок”, – зазначає Юрій Чоп’юк.

Одна із задач із математики

Якщо ж учні, прочитавши завдання, не можуть зрозуміти суті написаного, то й не зможуть перейти до наступних етапів виконання завдання, додає методист. Тому читацьку компетентність враховували у всіх матеріалах проєкту.

“На уроках української мови ми багато працюємо з текстами, аналізуємо їхній зміст, композиційну і структурну єдність, учні вчаться розрізняти різні види текстів, відновлювати деформований текст тощо. Робота з текстами в нас наскрізна”, – каже Наталя Вінницька.

Водночас учні працюють не лише з художніми текстами, а й із текстами з медіа, діаграмами, графіками, чатами тощо.

“Наприклад, у нас було завдання, де дітям треба було проаналізувати інформацію у квитку та обрати з-поміж варіантів відповідей хибне твердження. Або ж знайти помилки в рекламних вивісках та виправити їх. Такі завдання дуже люблять діти”, – додає Наталя.

Одне із завдань з української мови в проєкті “Тепер я знаю”

Нагадаємо, раніше “Нова українська школа” також розповідала, як на уроках працювати з художніми та публіцистичними текстами.

Наприкінці програми учні, які пройшли вхідне та вихідне тестування, а також відвідали не менше 75 % занять, отримують сертифікати та індивідуальні мотиваційні листи, каже методистка. У них вчителі пишуть позитивний відгук учням, щоб мотивувати їх, а також надають рекомендації, над чим ще варто попрацювати та на що звернути увагу.

• “Проєкт не тільки дає учням доступ до якісного навчання, а і сприяє реформуванню нашої освіти. Оскільки в програмах застосовані сучасні освітні тенденції, практичні підходи, а онлайн-платформа, яка залишається в доступі для учнів і після завершення проєкту, містить усі важливі правила та завдання, які завжди під рукою”, – зауважує Юрій.

Але найголовніше, що крім навчання проєкт створює довірливу атмосферу між вчителями та учнями, каже Наталя Вінницька.

“Важливо вселяти дітям віру у їхні сили. Тож цінність проєкту і в ставленні вчителів до учнів, про що часто у своїх відгуках пишуть батьки.

Наведу простий приклад: на початку програми деякі учні навіть не вмикають камеру, бо часто соромляться та не впевнені у своїх силах, але із часом вони розкриваються і з кожним новим заняттям стають усе більш ініціативними. Це дуже цінно”, – додає Наталя.

У 2024 році навчання в проєкті “Тепер я знаю” стартує вже із середини червня і триватиме до середини серпня. Зареєструватися на новий набір можна за посиланням.

Проєкт у різний час підтримували партнери ГО “Смарт освіта” – Childfund Deutschland, Educo Foundation, Global Giving.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне зображення: ГО “Смарт освіта”

Цей проєкт втілюється в рамках співпраці з Childfund Deutschland та EDUCO і фінансується Sternstunden.