Чому варто пройти онлайн-курс “Оцінювання без знецінювання”

Коли ми оцінюємо, то підтримуємо чи караємо? Як оцінювати, не нашкодивши, а, навпаки, мотивувавши? Які інструменти оцінювання стануть помічними для вчителів і чому батькам не варто вимагати оцінок? Відповіді на ці запитання можна знайти в онлайн-курсі “Оцінювання без знецінювання”.

Його розробив проєкт “Навчаємось разом” + проєкт ЄС спільно зі студією онлайн-⁠освіти EdEra за фінансової підтримки Європейського Союзу й Міністерства закордонних справ Фінляндії та підтримки Міністерства освіти і науки України.

“Нова українська школа” поговорила про онлайн-курс із його співавторками.

ПРО ЩО І ДЛЯ КОГО КУРС “ОЦІНЮВАННЯ БЕЗ ЗНЕЦІНЮВАННЯ”

За словами професорки кафедри початкової освіти Київського університету ім. Б. Грінченка Олени Ліннік, курс буде корисним для вчителів молодших класів, а також причетних до підготовки вчителів початкової школи, методистів, тренерів НУШ, освітніх управлінців, учителів базової школи, студентів, батьків учнів.

“У багатьох батьків виникають запитання – чому немає оцінок у початковій школі, як читати свідоцтво досягнень. Ті, хто хочуть розібратися в цьому питанні, знайдуть відповіді в курсі”, – додає Олена Ліннік.

Завідувачка кабінету координації впровадження НУШ і моніторингу Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Марія Барна підкреслює, що курс має допомогти вчителям зрозуміти, що оцінювання – це не лише інструмент для оцінювання навчальних досягнень учнів, але й засіб навчання для вчителя.

“За багато років у вчителів склався стереотип, що оцінювання – це їхній інструмент, що вони мають право виносити вердикт. Учителі звикли оцінювати, чого не знають чи не вміють учні, а нова філософія оцінювання полягає в тому, щоби бачити, почути, проаналізувати і справедливо оцінити те, що учні знають, уміють і застосовують у повсякденному житті, та які наскрізні вміння, ціннісні якості в них сформовані.

За новою філософією, оцінювання є для навчання, воно постійне. Коли вчитель бачить поступ дитини і її труднощі, то він не занижує оцінку, а, навпаки, підтримує, мотивує й виводить на кращий результат”, – каже Марія Барна.

“Ми довго з методистами шукали назву для цього курсу, оскільки не хотіли називати його просто “Оцінювання”. Цей курс про те, як оцінювати дитину, допомагаючи їй навчатися, а не балом заганяти в рейтинг чи клеїти ярлики. Оцінювання – це допомога й супровід дитини, а не форма покарання або нагородження”, – додає Олена Ліннік.

Курс розроблений на основі фінського досвіду, однак усі лекції ураховують українські реалії й законодавчі норми. Також він містить інтерв’ю вчителів, які діляться своїм досвідом і практиками.

“Ми показуємо не ідеальних учителів, а реальних, які діляться своїм досвідом”, – каже експертка зі змісту освіти Команди підтримки реформ МОН Ірина Старагіна.

Є інтерв’ю і з фінськими експертками, які розповідають про оцінювання у своїх школах.

СТРУКТУРА КУРСУ

Основа курсу – лекції, до кожної є додаткові практичні матеріали.

У курсі можна дізнатися про:

• системи та практики оцінювання;
• культуру оцінювання та як її створити у вашій школі;
• практики та інструменти оцінювання;
• фінський освітній досвід;
• практики українських вчителів.

Перший модуль – Система оцінювання. У ньому йдеться про цінності та принципи оцінювання, оцінювання дітей з ООП, функції та форми оцінювання, приклад річного плану оцінювання початкової школи, практики оцінювання у фінських школах.

Другий модуль – Культура оцінювання. У ньому можна дізнатися про те, що таке культура оцінювання і як вона працює у Фінляндії, як розробляти правила оцінювання, що таке формувальне оцінювання і як запровадити його на практиці, як складати навчальні цілі, як проводити підсумкове, само- та взаємооцінювання.

Третій модуль – Ефективне управління класом. У ньому йдеться про оцінювання на інтегрованих навчальних заняттях, як працювати з інтелектуальними картами, навіщо обговорювати навчальний поступ учнів, як проводити зустрічі з батьками та учнями, як працювати зі свідоцтвом досягнень учня, як оцінювати під час дистанційного навчання.

Четвертий модуль – Оцінювання результатів із навчальних предметів. У ньому можна ознайомитися з практиками оцінювання досягнень навчання з різних предметів, з тим, як працює метод проєктів, які є дієві підходи до оцінювання наскрізних умінь учнів.

У разі успішного складання тестування, слухачі/-ки курсу отримають сертифікат – 30 годин.

ЯКУ КУЛЬТУРУ ОЦІНЮВАННЯ ПРОПОНУЮТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ В ШКОЛАХ

У модулях багато уваги приділено практикам. Однак починати розмову про оцінювання варто з питання культури оцінювання – як її створити в школі, що потрібно змінити, кажуть експертки. Тому важливим був фінський досвід. У фінській культурі оцінювання, про основи якої можна дізнатися в курсі, його ключові поняття – підтримка й довіра.

“У Фінляндії кожна школа виробляє свої підходи і традиції до оцінювання, вони вибудовують свої цінності, правила, як це буде відбуватися. І для кожного вчителя на першому місці – дитина, її інтереси, підтримка, успіх”, – пояснює Олена Ліннік.

“Фіни говорять не про норму, а про навчальний поступ, розвиток, – додає Ірина Старагіна. – Важливо підтримувати дитину в її зусиллях, не бути суддею, показувати цінність старання. Наша ж культура оцінювання до початку реформи була каральною. Діти боялися оцінювання”.

Культура оцінювання, яку пропонують у курсі, також передбачає, що на початку навчального року діти розуміють, куди прямують, до чого мають дійти, каже Марія Барна.

Щоби почати опановувати нову культуру оцінювання, варто стати толерантним до дитячої недосконалості й визнати власну недосконалість, зазначає Ірина Старагіна.

“Не потрібно вимагати від дітей високих результатів. Зміни починаються тоді, коли людина визнає, якою вона є сама. Створюємо спочатку свій портрет і тоді запускається механізм змін”.

За словами Олени Ліннік, спротив сучасним методам оцінювання зумовлений у багатьох батьків і вчителів своїм досвідом навчання в школі.

“Важко відмовитися від стереотипу. Як це – не буде оцінки? Нам потрібно виховати вміння приймати успіх чи неуспіх дитини, як успіх чи неуспіх власної роботи, і бажання їй допомогти досягти найвищого результату. Тоді діти розумітимуть, що вчитель – це друг, що він на твоєму боці”.

ФОРМИ ОЦІНЮВАННЯ

“Навіть в академічній спільноті на запитання “Які є форми оцінювання?” часто відповідають: усне й письмове. А до того, що з’явилося формувальне оцінювання, яке принесло із собою самооцінювання, взаємооцінювання, яке може відбуватися і в усній, і в письмовій формах, навіть академічна спільнота не призвичаїлася”, – каже Ірина Старагіна.

Що треба знати про формувальне оцінювання

Формувальне оцінювання потребує більш розгорнутого й широкого зворотного зв’язку.

“Учитель не просто називає оцінку, а пояснює, що треба допрацювати, чого не вистачає, над якими завданнями потрібно попрацювати. Якщо цифра без пояснень, дитині важко зрозуміти, що робити далі”, – каже Олена Ліннік.

Ознайомлення з практиками оцінювання неможливе без діалогу, упевнена Ірина Старагіна. Тому в кожній формі оцінювання важливо мати зворотний зв’язок.

Вчителю важливо також навчитися відстежувати навчальний поступ, бачити всі дрібниці у відмінностях між уміннями дитини.

“Наприклад, тих дітей, які вміють читати, можна умовно розділити на кілька груп: хто читають тексти виразно і з розумінням, хто читають механічно й без емоцій, хто читають окремі слова. Є багато відмінностей у кожній із цих груп, а отже – треба надавати відповідну допомогу”, – вважає Ірина Старагіна.

Окрім того, для оцінювання важливо дати дитині саме стільки допомоги, скільки вона потребує. Для цього теж потрібно бачити відмінності. Якщо забагато, то дитина чекає всього від учителя, якщо замало – дитина безпорадна.

Курс містить практичні техніки – як ставити цілі, розробляти критерії оцінювання, використовувати взаємо- й самооцінювання, як надавати зворотний зв’язок, складати річний план оцінювання.

“Є приклади чек-листів – як здійснювати оцінювання, конкретні розробки бланків, приклади завдань і зразок оцінювання всієї теми від початку до кінця, – ділиться Олена Ліннік.

Також ми намагалися показати, як свідоцтво досягнень має працювати впродовж усього року, а не тільки двічі на рік. З річним планом оцінювання, який застосовують учителі у Фінляндії, можна ознайомитися в додатках. Є наші розробки, досвід учителів пілотних шкіл – формувальне оцінювання, оцінювання в інклюзивному класі, оцінювання в 1–2, 3–4 класах, оцінювання за умов дистанційного навчання”.

Інструменти формувального оцінювання можуть бути різними. Марія Барна розробила алгоритм оцінювання окремого завдання кольорами. Зелений – повністю виконане, синій – допущено трішки помилок, більше “так”, ніж “ні”, померанчевий – більше “ні”, ніж “так”, жовтий – не розв’язане зовсім.

“Я кажу вчителям: “Уникайте червоного кольору”. Дитина знає, що за кожним кольором стоїть. Коли вчителі застосовують цю техніку, то оцінюють результат виконання кожного завдання відповідно до певного очікуваного результату. Я вчителів вчу: ви фіксуєте моменти, дивитесь, що мотивує дитину до роботи. Це позбавляє дитину страху, вона має право на помилку і знає, що їй допоможуть”.

За цим і цим посиланнями є приклади діагностичних робіт, які розробила Марія Барна.

Читайте також “Що таке формувальне оцінювання, чому воно потрібне учням і які основні виклики“

Як підсумкове оцінювання пов’язане з формувальним

Підсумкове оцінювання потрібне для того, щоб оцінити рівень досягнень на певному етапі навчання. Важливо пам’ятати про зв’язок між підсумковим і формувальним оцінюванням.

“Підсумок треба також вміти зробити, але використати його не для того, щоби винести вирок, а для того, щоби далі включити формувальне оцінювання, поговоривши з дитиною – що треба зробити, аби наступного разу не зробити помилок.

Не варто забувати, що це не два полюси – на одному підтримуємо, а на другому виносимо вердикт. Має бути перехід весь час. Побачили свій рівень і висуваємо мету на майбутнє”, – пояснює Ірина Старагіна.

Марія Барна вважає, що варто переглянути роль освітянських органів стратегічного управління щодо регламентації системи оцінювання.

“Якщо задекларовано, що заклад має свободу вибору для створення своїх систем оцінювання, то нехай він цим правом і користується, дотримуючись загальнонаціональних вимог: застосовує формувальне оцінювання на засадах компетентнісного підходу”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.