Теми статті: вчителям, директорам, інтегроване навчання, освітнім управлінцям, підвищення кваліфікації
8 Серпня 2023
6 301
0
Інтегроване навчання передбачає, що учні можуть вивчати одну й ту ж тему на уроках із різних предметів. Це допомагає їм побачити міжпредметні зв’язки та зрозуміти, як ці знання можна застосувати вдома, на дитячому майданчику чи в магазині.
Інтегроване навчання легше організувати в початковій школі, коли вчитель обирає певну тему, наприклад, овочі та фрукти, та вбудовує її в різні уроки – на математиці діти розвʼязують приклади з овочами; на уроках мови – описують та розповідають про улюблені фрукти, а на уроках мистецтва їх малюють.
Щоби провести інтегровані уроки в середній або старшій школі з природничих чи мовно-літературних дисциплін, вчителям-предметникам доводиться або працювати в команді з колегами, щоб розділити обов’язки, хто про що розповідає, або додатково вчитися, аби бути фахівцем інтегрованих предметів.
Та, як розповідають “Новій українській школі” вчителі, повчитися викладання інтегрованих предметів особливо немає де. Часом курси, які пропонують певні інститути післядипломної освіти, короткотривалі й не задовольняють запити освітян повною мірою.
У новому матеріалі читайте:
За Державним стандартом базової середньої освіти школи готують власні навчальні плани як частину освітньої програми. Також заклади освіти можуть формувати перелік предметів та інтегрованих курсів. Найчастіше школи об’єднують українську літературу із зарубіжною або ж компонують кілька природничих предметів в один. Звісно, якщо є таке бажання та фахівці.
Наразі на сайті МОН є модельні програми інтегрованих курсів для 5–6 класів:
Для 5-9 класів також розміщені інтегровані курси мова + література мовою корінного народу та/або національних меншин.
Ще декілька курсів, яких немає на сайті МОНу, є на сторінці ІМЗО. Наприклад, курс “Драматургія і театр” для 5-6 класів і декілька курсів з мистецтва.
Однак стандарт базової середньої освіти пропонує рухатися далі й впроваджувати інтегровані предмети не лише в 5–6 класах. Так, на сайті МОН нещодавно зʼявилися інтегровані курси й для 7-9 класів. Зокрема:
Хоча вибір поки не настільки великий, позитивні тенденції вже є. Втім, вчителі чекають на поповнення інтегрованих курсів для 7-9 класів. У стандарті, приміром, замість біології, фізики, географії та хімії пропонують інтегрований курс “Природничі науки” для 5–9 класів. Оскільки на сайтах МОН та ІМЗО ще немає модельної навчальної програми з такого курсу, то вчителі не до кінця розуміють, як саме його впроваджувати, хто має його викладати й де отримати необхідну підготовку.
До речі, за стандартом базової середньої освіти:
На появу курсів з інтегрованих предметів дуже чекає Світлана Гридіна, вчителька середньої школи № 134 у Дніпрі. За фахом вона біолог, а цього року викладала в 7 класі ще й географію та фізику. Це дало школі можливість поєднати всі три предмети в один природничий курс, не міняючи програму та не відхиляючись від навчального плану.
Аби поглибити свої знання та підготуватися до викладання трьох предметів саме інтегровано, Світлана Гридіна пройшла двотижневі курси підвищення кваліфікації в Дніпровській академії неперервної освіти. Однак не здобула повною мірою тих знань, на які розраховувала.
“Я дуже хотіла працювати з інтеграційними предметами, але раніше не було такої можливості. Коли почалася повномасштабна війна, наша вчителька географії виїхала, вчитель фізики пішов у ЗСУ, і мені запропонували вести ці предмети, – розповідає про свій досвід Світлана. – Оскільки двотижневі курси підвищення кваліфікації не дали мені очікуваних знань, я пішла ще на курси фізики. Під час навчання я зустріла вчителів, які викладають не один предмет, а три чи навіть чотири природничі предмети, тож була можливість розпитати про їхній досвід”.
На думку Світлани Гридіної, інтеграцію природничих предметів можна починати якраз у 7 класі. Саме тоді вивчаються базові поняття та терміни з хімії, фізики, географії.
“Якщо вчитель буде викладати ці предмети хоча б у 7 класі, він ознайомиться з усіма поняттями та почне бачити зв’язки між предметами – де й що можна поєднати, – а далі можна експериментувати. Тобто інтеграція відбувається в голові вчителя. Саме так вийшло в мене.
Наприклад, коли я розповідаю про Роберта Гука та його відкриття, то поєдную і географію, і фізику, і біологію. Адже в 17–18 століттях фізик займався біологією та географією водночас та робив паралельні відкриття. На основі цього можна розповідати учням, як розвивалася наука”, – вважає вчителька.
Учням такий підхід сподобався –коли одну тему вивчали на прикладах із фізики, біології та географії, а також готували навчальні проєкти. Адміністрація школи теж готова підтримувати ініціативу Світлани, адже раніше природничі науки як інтегрований курс тут не викладали, усе вивчалося окремими предметами. Можливо, надалі на основі досвіду вчительки в школі розроблять програму інтегрованого курсу для старших класів.
“Я впровадила інтеграцію на своєму рівні, але не в навчальній програмі – від неї ніхто не відступав. Ми не обʼєднували декілька предметів у один. Просто викладаючи в одному класі кілька предметів, я могла компонувати теми, зміст та експериментувати з формами уроку. Та на перспективу нам потрібно готувати кадри в університетах, а не на двотижневих курсах підвищення кваліфікації. Цього часу замало.
Саме молоді педагоги в університеті мають навчитися викладати інтегровані курси. Мені здається, що майбутні вчителі інтегрованих курсів із природничих наук мають вчити всі необхідні для цього предмети та складати їх як окремі іспити. Бо зараз студент-біолог може складати англійську чи українську, а прийде до школи на роботу, де треба викладати ще й фізику. Іспити з усіх природничих предметів будуть мотивувати студентів краще вчити їх і відразу бути готовим до викладання інтегрованих курсів”, – додає Світлана Гридіна.
У київському НВК № 157 із 2020 року впроваджують проєктне навчання, приміром, поєднують:
Проєктна діяльність дає змогу скоротити кількість уроків та розвантажити учнів (замість 6–8 уроків щодня вони мають 5). Програма й кількість предметів залишається без змін, а вчителі збираються разом і планують, який проєкт і з яких дисциплін можна запропонувати учням.
“Готуючи проєкти, наші вчителі стають митцями. Наприклад, прийшла ідея зробити проєкт про здорове харчування: до нього долучаються хімік, біолог та вчитель праці. Під час виконання проєкту діти будуть розробляти меню, враховувати хімічний склад, говорити про користь харчових продуктів – і це все впродовж певного часу. Ніхто не забуває про програму, яку в цей час вивчають на уроках хімії, біології та праці”, – розповідає Ірина Карась, заступниця директорки НВК із методичної роботи.
У початкових класах НВК також практикують інтегроване навчання та проводять тематичні тижні. Олена Сулява, заступниця директорки, розповідає, що на початку семестру вчителі початкових класів складають план інтегрованих тижнів. Зазвичай проводять його раз на місяць. Так, у другому семестрі проводили інтегровані тижні математики, англійської та екології.
Команди вчителів розробляли докладні плани для кожного із цих тижнів. Тема мала проходити крізь усі предмети, а навчальна програма зберігалася без змін. Наприклад, під час тижня математики діти розв’язували прикладні задачі (скільки пляшок є в сховищі, а скільки треба ще, аби вистачило на всіх), записували на уроках української мови прислів’я із числівниками. Або за кʼюар-кодами, які вчителі заздалегідь розклеїли в класах, розв’язували певні завдання.
“У такий спосіб нам вдалося інтегрувати тему в навчальний процес, щоб у дітей було цілісне сприйняття світу. Бо діти саме так його сприймають, вони не ділять його окремо на математику, українську мову та мистецтво, – розповідає Олена Сулява. – Також ми намагалися здружити класи між собою, аби вони не конкурували, а більше спілкувалися та підтримували одне одного”.
Щоби впроваджувати інтегровані проєкти, вчителі НВК постійно відвідують курси, вебінари, долучаються до освітніх ініціатив громадських організацій чи міжнародних партнерів. Але на окремих курсах з інтегрованих предметів не бували, кажуть, що такої комплексної системи навчання не знайшли. Тож доводиться збирати інформацію частинками та вивчати досвід колег.
“Наші вчителі відкриті до навчання. Вони креативлять, використовують сучасні ресурси. Але це не результати інтегрованих курсів, вони самі вчаться і розуміють, що буде цікаво дітям”, – наголошує Олена Сулява.
За словами Ірини Карась, потреба в підготовці вчителів до інтегрованого викладання є, і було б доречно, аби цим займалися академічні освітні установи чи інститути післядипломної освіти.
Як викладати інтегровані предмети, вчителів навчають у деяких ІППО, зокрема, в Івано-Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. За словами ректора інституту Романа Зуб’яка, за замовленням набирають групи для міжгалузевих та внутрішньогалузевих інтегрованих курсів, але наразі охочих не так багато. Наприклад, на “Драматургію і театр” цього року набралося дві групи, а природничі науки вивчає одна група.
“Поки що великого напливу в нас немає, але не тому, що цього не хочуть школи, а тому, що інтегровані курси ще мало де викладаються. Можливо, заважають нерозуміння та небажання змінюватися. Я пригадую, як складно було в початковій школі впроваджувати один інтегрований курс “Я досліджую світ”, – який тоді був опір! Так само нам треба долати цей опір у базовій школі, – розповідає Роман Зуб’як. – Зі свого боку ми намагаємося на інтегрованих курсах звести вчителів у спільноти, аби вони могли між собою обмінюватися досвідом.
Як на мене, фахівців інтегрованих курсів мають готувати педагогічні університети. Бо та ж драматургія і театр – це міжгалузевий курс. Він потребує, аби фахівці мали музичну, мистецьку та літературну освіти. Скажімо, фахівець із географії в інтегрованому курсі має знати біологію та фізику. Якщо викладати цей курс призначили фізика, для цього треба йти вдосконалювати свої знання з інших предметів. Простіше дати відразу ці знання в університеті”.
У Міністерстві освіти і науки на запит “Нової української школи” про підготовку вчителів інтегрованих курсів нагадали, що за постановою “Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників” педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію за різними формами, видами, в Україні та за кордоном та в різних суб’єктів підвищення кваліфікації.
Своєю чергою суб’єкти підвищення кваліфікації можуть розробляти свої програми на основі типових програм підвищення кваліфікації, затверджених МОН.
У міністерстві додають, що за законом “Про вищу освіту” заклади вищої освіти мають академічну автономність, отже, самостійно можуть вирішувати, як організовувати освітній процес, зокрема, які освітні програми пропонувати вчителям для підвищення кваліфікації. Частина інститутів післядипломної освіти так і робить.
Так, київський ІПО пропонує для вчителів навчальні модулі з:
У Сумському обласному ІППО розробили такі освітні програми:
Чернігівський ІППО розробив програму підвищення кваліфікації “Підготовка вчителя природничих дисциплін до надання допомоги учням у виконанні навчальних та наукових проєктів (STEM-освіта)”.
Дніпровська академія неперервної освіти підготувала освітні програми підвищення кваліфікації для вчителів:
В Івано-Франківському ІППО проводять підвищення кваліфікації для вчителів:
На сайтах деяких інститутів післядипломної освіти немає інформації про освітні програми саме для вчителів інтегрованих курсів. І здебільшого основою пропонованих курсів залишається один предмет, наприклад, хімія, а інтегроване викладання кількох предметів розглядається побіжно.
Також наявні інтегровані курси стосуються розроблених модельних програм для 5–6 класів. Модельні програми для 7–9 класів із інтегрованих курсів зʼявилися нещодавно, тому ІППО, відповідно, потрібен певний час, аби підготувати відповідне навчання.
Тож запит від вчителів на підготовку для викладання інтегрованих курсів поволі зростає, втім пропозицій для навчання не так багато.
Інна Лиховид, “Нова українська школа”
Титульне фото: “Смарт освіта”
Обговорення