День захисту дітей: які права можуть порушувати в школі чи вдома та як їх відстоювати

В Україні та світі 1 червня відзначають Міжнародний день захисту дітей. У цей день увагу суспільства привертають до прав дітей, які можуть порушувати через, наприклад, жорстоке поводження, насильство, голод, позбавлення права на освіту тощо.

Водночас в умовах повномасштабної війни російські військові забирають в українських дітей одне з найцінніших прав – право на життя.

Станом на 29 травня 2023 року, через російську агресію в Україні загинули 483 дитини, ще 986 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Понад 19 тисяч українських дітей депортовані окупантами. Тож у теперішніх умовах малеча та підлітки потребують ще більшого захисту.

У матеріалі “Нова українська школа” розтлумачила основні права дітей та зібрала поради, як їх захистити.

У новій статті читайте:

• як з’явився Міжнародний день захисту дітей;
• як провести цей день та про що поговорити з дітьми;
• перелік корисних ресурсів, які можна використати на уроках та просто під час розмов із дітьми про їхні права;
• які права мають діти та які з них найчастіше порушують, зокрема, і в школах;
• як захистити ці права та куди звертатися по допомогу.

Про це редакція поговорила зі Світланою Ройз, сімейною та дитячою психологинею, та Романом Бондаренком, юристом ГО “БАТЬКИ SOS”.

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ТА ПОРАДИ, ЯК ПРОВЕСТИ ЦЕЙ ДЕНЬ

Міжнародний день захисту дітей став символом важливості дітей у житті громадськості, а також довів, що вони, як і дорослі, мають свої права і їх не можна порушувати.

День захисту дітей започаткували в 1949 році під час сесії Міжнародної демократичної федерації жінок у Парижі, пише Укрінформ. А вже 1950 року цей день відзначила 51 країна світу.

Однак одним із перших кроків до глобального розуміння важливості надання захисту правам дітей стала Женевська декларація прав дитини, яку ухвалили в 1924 році. Тоді ж серед найбільших порушень прав дітей розглядали рабство, дитячу працю та торгівлю дітьми.

Згодом 1959 року Організація Об’єднаних Націй ухвалила Декларацію прав дитини, яка мала на меті забезпечити дітям щасливе дитинство та проголосила їхні права на:

• сприятливі умови для розумового, фізичного, морального та духовного розвитку;
• ім’я і громадянство;
• здорове зростання і розвиток;
• здобуття освіти;
• захист від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості й експлуатації. Зокрема, діти не мають бути об’єктом торгівлі в будь-якій формі;
• захист від расової, релігійної або іншої з форм дискримінації тощо.

Однак обидва документи носили радше декларативний та рекомендаційний характер, а для реального захисту прав дітей необхідно було створити чіткі закони та міжнародні договори.

Тож 20 листопада 1989 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила Конвенцію про права дитини з 54 статтями. Її ще називають “Світовою конституцією прав дитини”, адже вона встановила міжнародні стандарти захисту дітей.

Докладніше зі всіма правами, які визначаються Конвенцією ООН, можна ознайомитися в інфографіці від ЮНІСЕФ, яку розмістив у себе на сайті Український інститут розвитку освіти (УІРО):

Пояснення кожного права також можна знайти за посиланням.

Так, згідно з преамбулою, держави-учасниці цієї Конвенції підтвердили, що “сім’ї, як основному осередку суспільства і природному середовищу для зростання і благополуччя всіх її членів і, особливо, дітей, мають бути надані необхідні захист і сприяння”, а для повного та гармонійного розвитку дитині необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові й розуміння.

Також уряд кожної країни має піклуватися про дітей та захищати їх від будь-яких проявів насильства.

• 27 вересня 1991 року Україна також ратифікувала цю Конвенцію, тож документ є частиною нашого законодавства.
• Сам День захисту дітей в Україні відзначають із 30 травня 1998 року, згідно з указом другого президента України Леоніда Кучми.

Символом цього дня у світі є зелений прапор, у центрі якого наша планета, оточена п’ятьма фігурами дітей білого, синього, жовтого, чорного та червоного кольорів, пише NV. Земля на прапорі є символом спільного будинку для людей, а діти символізують різноманітність та толерантність.

Джерело: Укрінформ

Загалом у цей день у різних куточках світу для дітей влаштовують концерти, вікторини, конкурси, екскурсії тощо. На жаль, в Україні повномасштабна війна внесла свої корективи, тому не всі регіони зможуть організувати відзначення, але, як розповіла Світлана Ройз, у цей день дітям першочергово важливо відчути підтримку дорослих. Під час розмови з дітьми варто запитати, як вони почуваються, сказати, що ви їх любите.

“Символічно, що День захисту дітей збігається зі Всесвітнім днем батьків. Тобто ми, дорослі, одночасно піклуємося про себе й робимо внесок у свою стійкість, щоб у нас була можливість плекати дитинство наших дітей. Однак варто пам’ятати, що дитинство наших дітей під час війни – складне випробування. Але від нас залежить, щоб воно не було “втраченим”. Варто дивитися на це, як на зростання під час війни, з новими викликами, але й із новою силою”, – розповіла психологиня.

За її словами, саме словосполучення “захист дитини” теж набуло багато сенсів. Тож у цей день батьки можуть поговорити з дітьми про власний захист, який ми контролюємо: що ми самі можемо зробити (дорослі та діти) для своєї безпеки (наприклад, пройти в укриття під час повітряної тривоги), яких правил дотримуємося, як самі можемо про себе піклуватися.

Також у цей день із дітьми можна поговорити про мрії та про те, що робить нас щасливими.

“Нам важливо не втрачати здатність мріяти. Бо мрії й надія – наш місток у майбутнє. Я часто розповідаю про “рівні мрій”: наші особисті, мрії для родини, для друзів, співробітників, сусідів, міста, країни тощо. Обговоріть це з дітьми, а потім запишіть, що саме ви можете зробити для втілення цих мрій”, – додала Світлана Ройз.

Батькам варто звернути увагу й на близькість. Звісно, зараз від загальної втоми нам може не вистачати сил на це, але близькість є цілющою. Щоби встановити цю близькість між батьками та дітьми, психологиня рекомендує зіграти в гру “Обійманці” чи “Скажи мені: сила запитань”.

Також у розмовах про права дітей можна застосувати добірку корисних матеріалів та вправ для учнів, вчителів та батьків:

• 1 червня о 14:30 МОН України та Google Україна презентують Всеукраїнський онлайн-захід із безпеки. Зокрема, розкажуть про безпеку в інтернеті, мережевий етикет, кілька онлайн-ігор тощо. Дивитися трансляцію можна тут.
• ДСЯО опублікувала відеопояснення, як запобігати булінгу та проявам насильства в школі.
• УІРО підготував для освітян, батьків, опікунів та піклувальників збірку матеріалів (юридичні документи, мультфільми, інфографіки тощо) щодо захисту прав дітей у різних сферах. Зокрема, тут можна знайти:
• вікторини “Як добре ти знаєш свої права?” для учнів початкової та середньої школи;
• урок від патрульних про права дітей;
• відео для учнів початкової школи в рамках курсу “Я досліджую світ”;
• посібник “Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів”;
• онлайн-курс “Усе, що треба знати для забезпечення прав підлітків в Україні”;
• молодші школярі за своїм вибором також можуть зробити малюнок одного із прав дітей. Наприклад, право на освіту (намалювати себе та своїх друзів у школі);
• старші учні можуть зробити малюнки або написати короткий твір про те, які права українських дітей порушуються під час російсько-української війни (як-от тимчасове припинення навчання з початком повномасштабного вторгнення) тощо.

ЯКІ ПРАВА ДІТЕЙ НАЙЧАСТІШЕ ПОРУШУЮТЬ ДОРОСЛІ І ЯК ЇХ ЗАХИСТИТИ

В Україні питання захисту прав дітей, зокрема, регулюють Конституція України, Закон України “Про охорону дитинства”, Сімейний та Цивільний кодекси. Однак, основним міжнародним документом, який деталізує права осіб до повноліття, є Конвенція ООН про права дитини, пояснив Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS”.

“Діти мають знати, що від народження вони мають людську гідність. А тому їхні права людини такі ж, як і в дорослих. Це і право на життя, на заборону катування, жорстокого (або такого, що принижує людську гідність) поводження, право на повагу до приватного життя, на освіту тощо. Діти – це маленькі люди й ніхто не може їх ображати, бити, примушувати працювати або ж несправедливо поводитися з ними”, – додав юрист.

Також, згідно з роз’ясненням Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, діти мають право на:

• життя: ніхто не може позбавити їх цього найціннішого дару;
• піклування і турботу: інтереси дітей мають забезпечувати як батьки, так і держава;
• достатнє харчування та дах над головою;
• розваги, відпочинок і дозвілля: наприклад, дорослі мають будувати дитячі майданчики, місця проведення дозвілля, у театрах мають бути вистави для дітей тощо;
• освіту;
• медичну допомогу;
• приватне життя: ніхто не може перевіряти особисті речі дітей, читати їхні листи, повідомлення, забирати телефони;
• висловлення своєї позиції, але вона не має ображати інших людей;
• також усі діти рівні у своїх правах незалежно від походження, кольору шкіри, національності та соціального статусу родини.

Однак попри всі ці визначені законодавчо права, їх часто порушують дорослі. У школах часом можуть порушувати право на повагу людської гідності дітей. Це може проявлятися через приниження з боку однокласників та вчителів.

Наприклад, коли педагоги вже на вході до школи починають критикувати учнів за їхній зовнішній вигляд, не пускають дітей до школи, кажуть йти додому та переодягнутися. Це не лише принижує людську гідність дітей, а й порушує їхнє право на освіту, адже їм не дають зайти до школи, бо учні “не так одягнені”.

За словами юриста, у Конвенції ООН також зазначено, що кожна дитина має право на індивідуальність, свободу висловлення своїх поглядів. Тож кожна держава має захищати ці права. На жаль, у нас і досі трапляються випадки, коли цю індивідуальність дитини намагаються стерти й зробити всіх однаковими.

“У таких випадках я раджу дорослим ставити себе на місце дітей. Наприклад, вчителі можуть уявити, як директор стоїть на вході до школи та вимагає піти додому та переодягнутися, мовляв, вони не так одягнені. Або ж під час наради у вчителів збирають телефони в окрему коробку, що порушує право на приватну власність. Звісно, дорослим це не буде приємно, а як же тоді почуваються діти?”, – додав юрист.

Ще в школі учнів можуть несправедливо оцінювати через конфлікти між вчителями та батьками, їхнє суб’єктивне ставлення. У такому разі Роман Бондаренко радить батькам звернутися до директора закладу освіти та попросити, щоб їхню дитину оцінили інші вчителі (можна написати нову контрольну роботу, тест тощо).

В інших випадках порушують права дітей і самі батьки, коли, наприклад, ставлять їх у куток, б’ють, принижують тощо.

Також в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала росія, права наших дітей постійно порушують окупанти, забираючи в дітей право на життя, освіту (знищуючи школи), житло, проживання разом із батьками чи опікунами тощо. Тож важливо нагадувати світу про злочини російської армії, зокрема, і щодо дітей.

Як діти та батьки можуть захистити свої права:

• діти можуть звернутися до батьків або дорослих, яким довіряють (психологи, вчителі, адміністрація закладу освіти);
• якщо порушення відбуваються в школі, то батькам варто звертатися з письмовими скаргами/заявами до директора або ж місцевого управління чи департаменту освіти, в оперативному керуванні якого перебуває школа;
• також допомогти може і Служба освітнього омбудсмена;
• ще можна звернутися до центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (є в кожному районі та місті);
• місцевих відділів поліції;
• Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Гаряча лінія за номерами: 0800 50 17 20, 044 299 74 08, або за посиланням;
• радниці-уповноваженої Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’ї Герасимчук (Facebook);
• Національної гарячої лінії для дітей та молоді: 116 111 (безплатно з мобільних телефонів), 0 800 500 225 (безплатно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

“Варто пам’ятати, що в будь-які часи дитина зберігає всередині себе наш погляд на неї. Він стає її внутрішнім ставленням до самої себе, таким собі поглядом зсередини. І від дорослих залежить чи це буде погляд критика, чи підтримки. Тож нехай першочергово в День захисту дітей та й після нього наші сильні дорослі-маленькі діти відчуватимуть у наших поглядах підтримку”, – підсумувала тему Світлана Ройз.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне зображення: unicef.org