Діагностичні тести на ВШО для подолання освітніх втрат: чим корисні для вчителів та учнів і як користуватися

На освітній платформі “Всеукраїнська школа онлайн” вчителі можуть використовувати діагностичні тести для визначення прогалин у результатах навчання учнів. Тести допомагають визначити, як діти засвоїли теми з попередніх років навчання й у чому потребують підтримки.

Це також своєрідний інструмент планування роботи вчителя на початку навчального року. Діагностичні тести дають розуміння, як працювати з класом загалом і кожною дитиною окремо: чи потрібно повернутися до вивчення якихось тем або ж одразу переходити до нового матеріалу.

Таку діагностику розробили в межах ініціативи “Збереження доступу до шкільної освіти” від проєкту “Супровід урядових реформ в Україні” (SURGe).

Розробники кажуть, якщо не визначити прогалини в знаннях учнів на початку навчального року, згодом їх ставатиме ще більше, а мотивація учнів до навчання зменшуватиметься.

У статті “Нової української школи” читайте:

• для чого створили діагностичні тести;
• як вони допомагають вчителям планувати роботу з учнями;
• з яких предметів та для яких класів доступне тестування;
• з чого складаються тести;
• як зареєструватися та пройти тестування;
• чому важливо вчасно вимірювати освітні втрати;
• як мотивувати учнів виконувати діагностичні тести та пояснити, що це не на оцінку, а для себе.

На ці та інші питання відповіли Олена Заплотинська, керівниця ініціативи “Відновлення доступу до шкільної освіти” проєкту SURGе, та Ольга Стрелюк, експертка проєкту, яка координує створення діагностичних тестів.

ДІАГНОСТИЧНІ ТЕСТИ НА ПОЧАТКУ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ: ЯК ВОНИ ДОПОМАГАЮТЬ ВЧИТЕЛЯМ ПЛАНУВАТИ РОБОТУ З УЧНЯМИ

Ідея створення діагностичних тестів для виявлення освітніх втрат з’явилася навесні 2022 року, розповіла Олена Заплотинська. Тоді експерти проєкту отримали результати дослідження серед вчителів та батьків про якість організації дистанційного навчання під час пандемії. Дослідження проводили спільно з Державною службою якості освіти (ДСЯО) напередодні повномасштабного вторгнення.

“Опитані педагоги зазначали, що третина їхніх учнів не мала на той час доступу до дистанційної освіти. Ще половина вчителів спостерігали погіршення результатів навчання. Те ж саме підтверджували й батьки. Два роки коронавірусу, а потім ще й повномасштабна війна не пройшли безслідно та спричинили втрати в знаннях та вміннях учнів”, – додала Олена.

Тому в організації хотіли допомогти школам спланувати новий навчальний рік та заняття з учнями, які мають різний рівень знань. Таким інструментом планування роботи вчителів стали діагностичні тести.

На платформі ВШО за допомогою цих тестів вчителі й учні можуть вчасно виявити освітні втрати та надолужити їх. Тестування допомагає вчителям зрозуміти, чи варто на початку навчального року одразу переходити до нової навчальної програми, чи все ж на деяких темах минулих років варто зупинитися і ще раз їх пропрацювати.

Щоби це оцінити, вчителям не потрібно самостійно розробляти завдання та аналізувати результати. Тести на платформі ВШО містять усе необхідне, а наприкінці вчителі отримують розгорнутий звіт щодо результатів усього класу й кожного/ї учня/учениці.

Так, за словами Олени Заплотинської, якщо вчителі бачать, що клас погано впорався, наприклад, із темою дробів, отже, навчальний рік потрібно почати із повторення цієї теми. А потім можна провести вторинне тестування, яке теж є на платформі, щоби побачити ефективність занять.

З початку 2022 навчального року на платформі ВШО учні 5, 7 та 9 класів можуть пройти тестування з української мови та математики, а також алгебри та геометрії в 9 класі за попередні ключові цикли навчання. На початку 5 класу – за другий цикл початкової освіти (3–4 класи), на початку 7 класу – за перший цикл базової середньої освіти (5–6 класи), а дев’ятикласники можуть пройти тестування за другий цикл базової середньої освіти (7–8 класи).

До початку нового 2023/2024 навчального року, за словами Ольги Стрелюк, планують опублікувати діагностичні тести й з інших предметів:

• з англійської мови за курс 5–6 та 7–9 класів (тести міститимуть три частини: читання, граматика та аудіювання);
• з історії України за курс 7–8 класів;
• з фізики за курс 7–9 класів;
• з хімії за курс 7–9 класів;
• з природознавства за курс 5–6 класів та біології за курс 7–9 класів;
• з географії за курс 6–9 класів.

Перш ніж з’явитися на сайті ВШО, тести проходять довгий етап: від створення до експертизи.

“Ми зібрали велику групу фахівців-авторів діагностичних тестів, до якої долучилися розробники державних стандартів початкової та базової середньої освіти – вони добре обізнані з тим, яких саме результатів навчання повинні досягати учні / учениці на визначених циклах середньої освіти.

Також до команди авторів долучилися вчителі-практики, які безпосередньо працюють із дітьми й найкраще розуміють цільову аудиторію діагностичних тестів, і фахівці з освітніх оцінювань та вимірювань, які знають як фахово розробити завдання та укласти тест”, – розповіла Олена.

• На початку потрібно розробити паспорт тесту: визначити, навчальні теми, які тест охоплюватиме, дійти згоди щодо кількості завдань, їхніх типів та того, на що кожне із завдань спрямоване, яку компетентність вимірює, закласти час, упродовж якого учні / учениці виконуватимуть тест тощо;
• потім розробляють завдання та укладають їх у тест;
• відповідно до процедур розміщення матеріалів на ВШО, діагностичні тести мають пройти антидискримінаційну, психологічну, наукову та педагогічну експертизи;
• якщо в ході експертиз виникають зауваження та рекомендації, їх враховують, скоригувавши завдання, або аргументувавши, чому на думку авторів змін вносити не варто;
• і лише після розгляду експертних висновків та доопрацьованих тестів експертною радою Українського інституту розвитку освіти (УІРО) ухвалюється остаточне рішення про можливість оприлюднення діагностичних тестів на платформі ВШО.

Загалом процес може тривати понад пів року.

ЯК ВЧИТЕЛЯМ ТА УЧНЯМ КОРИСТУВАТИСЯ ДІАГНОСТИЧНИМИ ТЕСТАМИ

Щоби на початку навчального року вчителі могли визначити чи є прогалини в знаннях учнів / учениць за попередні цикли, Ольга Стрелюк поділилася алгоритмом користування діагностичними тестами:

• діагностичні тести доступні для всіх охочих на платформі “Всеукраїнської школи онлайн” у розділі “Курси”;
• вчителі та учні мають створити власні кабінети на платформі ВШО (зі статусом вчителя та учня відповідно);
• потім вчителі обирають потрібний клас та предмет для діагностичного тестування, копіюють курс і запрошують на нього учнів / учениць;
• на електронні пошти учнів, з якими вони зареєстровані на ВШО, вчителі надсилають запрошення приєднатися до курсу;
• учні можуть і самостійно зареєструватися на ВШО та пройти тестування, обравши відповідний діагностичний тест;
• кожен предметний тест складається з кількох частин (2–3), які охоплюють різні навчальні теми. На виконання однієї частини тесту є до 30 хвилин. Це досить багато, тому над частинами тесту можна працювати в різний час, вони є самостійними.

Наприклад, з української мови тест має три блоки. У першому учням пропонують попрацювати із текстом, як-от вставити пропущені слова. Два інші блоки – це тестові завдання на перевірку лексики, морфології, синтаксису, пунктуації тощо. Їх можна виконати в інший день;

• завдання можна виконувати як на шкільних комп’ютерах (важливий стабільний доступ до інтернету), так і на власних гаджетах учнів. Якщо школа працює дистанційно, то учні / учениці можуть пройти тестування як у синхронному, так і в асинхронному форматах. Однак вчителі мають провести інструктаж про те, як зайти у свій кабінет на ВШО, знайти курс та почати виконувати тест;
• за результатами первинного тестування вчителі отримують звіт про рівень виконання кожної частини тесту як усього класу, так і кожного/ї учня чи учениці. Також у звіті позначено як учні / учениці впоралися із кожним завданням тесту.

Зеленим кольором виділені правильні відповіді, жовтим – частково правильні, червоним – неправильні. Діагностичний звіт можна завантажити в кабінеті вчителя на ВШО в розділі “Управління курсами”.

• Отримавши звіт, вчителі можуть планувати роботу для надолуження прогалин у навчанні або зі всім класом, або ж з певними учнями, які цього найбільше потребують – усе залежить від отриманих результатів діагностичного тестування.

Також у звіті є перелік тем, з якими учні впоралися найгірше. Відповідно до цього вчителі можуть спланувати подальше вивчення матеріалу: чи переходити до нового (якщо учні успішно пройшли тест), чи приділити увагу повторенню.

Учні також отримують звіт за результатами виконання тесту, він розташований у розділі “Прогрес”. Там зазначено не лише рівень (початковий середній, достатній, високий), на якому дитина впоралася з кожною частиною тесту, а й додаються рекомендації, як надолужити прогалини в навчанні – посилання на підручники, вправи, відеопояснення, завдання до конкретних тем, які потрібно опрацювати. Ці рекомендації також можуть використати в роботі й вчителі, оскільки бачать їх у своєму звіті.

• Після додаткового опрацювання тем, треба провести вторинну діагностику (ті самі теми, але інші завдання), щоби відстежити зміни та ефективність додаткових занять.

Відеоінструкцію щодо користування платформою із тестами можна переглянути за посиланням.

Також вчителі можуть переглянути вебінари щодо діагностичних тестів з української мови та математики.
Водночас розробники зауважують, щоби мотивувати учнів виконувати ці тести не потрібно наголошувати на оцінках.

“Діагностичні тести учні проходять не для того, щоб отримати оцінку, а для того, щоб зрозуміти, чи мають вони прогалини в навчанні. Тому закликаємо учнів / учениць до доброчесності. Нагадуємо, що результат тестування не вплине на тематичні чи семестрові оцінки, але дасть можливість дійсно зрозуміти свої сильні й слабкі сторони”, – розповіла Ольга Стрелюк.

Також Олена Заплотинська додала, що впродовж року вони працюють з учнями та вчителями з деокупованих громад. Подекуди ситуація дуже складна – школа зруйнована або ж діти втратили домівки. Навчатися в таких умовах не просто, постійне дистанційне навчання виснажує і часто діти не відчувають необхідної підтримки педагогів.

Експертка пригадала випадок, коли учні однієї зі шкіл на Київщині тривалий час не вивчали хімію, бо не було вчителя. Коли він зʼявився, то почав викладати новий матеріал, навіть не зʼясувавши, що діти не знають попереднього.

“Звісно, діти розгублені й нічого не розуміють. Тому дуже важливо на початку навчального року проводити ось таку діагностику їхніх знань, щоби зрозуміти, на якому рівні знань зараз кожна дитина, як працювати з учнями та підтягнути всіх більш-менш до одного рівня. Адже чим більше незрозумілого, тим менше мотивації вчитися в дітей”, – підсумувала Олена.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне фото: “Нова українська школа”