Дню Соборності – 25 років: перевірте в тесті, що знаєте про історію свята

Указ Президента про День Соборності був підписаний 21 січня 1999 року. За ним щорічно День Соборності відзначається 22 січня – у день проголошення Акту Злуки ЗУНР і УНР. Щоправда, у 2011 році за указом Віктора Януковича відзначення Дня Соборності скасували. Відновили це свято у 2014 році.

У ніч на 1 листопада 1918 року у Львові Українські січові стрільці підняли повстання, яке отримало назву «Листопадовий чин». 13 листопада 1918 року Українська Національна Рада у Львові затвердила «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії», яким проголосила створення на всій українській етнічній території Галичини, Буковини й Закарпаття Західноукраїнської Народної Республіки. А 30 листопада 1918 року делегація уряду ЗУНР зустрілася із представниками директорії УНР.

Президентом ЗУНР призначили Євгена Петрушевича. Кость Левицький очолив Державний секретаріат (найвищий виконавчий і розпорядчий орган ЗУНР). А Володимир Винниченко на той час був головою Директорії УНР.

Зустріч делегатів від ЗУНР (Дмитро Левицький і Лонгин Цегельський) із представниками директорії УНР (Симон Петлюра, Володимир Винниченко, Федір Швець) відбулася 1 грудня 1918 року на залізничній станції «Фастів». Наразі в штабному вагоні, який має назву «Винниченка-Петлюри», діє музей.

Проголошення Акту Злуки відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві – у першу річницю проголошення Четвертого універсалу про повну незалежність України. Цей день був оголошений загальнонаціональним святом та вихідним.

Це слова із промови Володимира Винниченка. На масовому віче Лонгин Цегельський, громадський діяч Галичини, ініціатор перемовин між ЗУНР і УНР про об’єднання, зачитував грамоту Національної Ради «Про об’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною», яку передав голові Директорії Володимиру Винниченку. А міністр народної освіти УНР Іван Огієнко розробляв програму урочистого святкування злуки.

Свято Соборності провели в Хусті, столиці Карпатської України, яка була на той час автономною республікою Чехословацької республіки. До 20-річчя Акту Злуки в місті провели багатолюдну демонстрацію.

У 1990 році відбувся найбільший живий ланцюг єдності. На світлині – його львівські учасники. За різними даними, у ньому взяли участь від 450 тисяч до 5 мільйонів українців. Акцію провели в неділю, 21 січня, напередодні Дня Соборності, щоб об’єднати у вихідний максимальну кількість людей.

Мільйони людей взялися за руки, з’єднавши Івано-Франківськ та Київ (через Львів). Довжина живого ланцюга сягала понад 770 км.

Акція мала назву «Українська хвиля». Її організував Народний рух України на чолі з Іваном Драчем. Підготовка почалася ще у вересні 1989 року, коли організатори від різних областей збиралися на наради щомісяця або раз на два тижні. Іван Драч згодом у своєму щоденнику зробив запис щодо «Живого ланцюга»: «Ідею подав дисидент Валентин Мороз, назву дав Олесь Гончар, найбільше агітував Дмитро Павличко, організатор – голова Секретаріату Руху Михайло Горинь».

29 листопада 2013 року в день саміту у Вільнюсі на честь підписання договору між Європою та Україною 11 молодих людей ініціювали ще один ланцюг єдності, який дістався аж до Польщі. Маршрут прокладали від Києва через Житомир, Рівне, Львів, Шегині до польського прикордонного пункту Медика. На акцію вийшло 300 тисяч людей різного віку.

У кожному із цих міст є вулиця, пов’язана із Днем Соборності. Та найдовша пішохідна вулиця Соборна знаходиться в Миколаєві. Її довжина – 1000 метрів.

Минулого року локальні ланцюги єдності провели в обласних центрах. В інших населених пунктах були символічні акції чи мітинги на центральних площах. На жаль, подібні акції на тимчасово окупованих територіях можуть бути небезпечними для учасників та організаторів.

Усі відповіді правильні. Вчителі історії Василь Дяків і Владислав Штегельський пояснюють, соборність – це ключовий аспект усвідомлення українцями, що вони мають спільну ідентичність, мову, культуру, історію та політичні традиції. Це єдність у межах однієї держави. А об’єднання українців із власної волі в 1919 році дає змогу прослідкувати тяглість української державності із часів УНР.