Дуб, що веде Twitter, мультики на уроках та науковий хіп-хоп: найцікавіше з Falling Walls Berlin

20 доповідачів, яких відібрали з майже двох тисяч учасників, приїхали з усього світу на Falling Walls Berlin – одну з найвідоміших міжнародних наукових подій у столиці Німеччини.

Щороку саміт Falling Walls запрошує вчених, бізнесменів, політиків, організації та приватних осіб, які активно просувають науку в різних форматах, представити свої проєкти в дев’яти номінаціях. Серед них і освітні стартапи.

У матеріалі “Нової української школи” читайте про:

• дуб у США, який веде свій Twitter;
• менторів, які з-за кордону підтримують молодь у Румунії;
• анімаційні фільми про біологію в Болівії;
• поєднання хіп-хопу й наукових експериментів у Японії.

“ВЧОРАШНІЙ ДОЩ ПРОМОЧИВ МОЮ КОРУ”: ЯК І ДЛЯ ЧОГО ДУБ ВЕДЕ TWITTER

• “Останнім часом погода в Гарвардському лісі вітряна, але моє коріння, яке простягається на багато метрів під землею, сподіваюся, допоможе мені пережити шторм“;
• “Вчора пройшов сильний дощ, який промочив землю й мою кору. Мій стовбур роздувся в діаметрі!“;
• “Восени я скидаю жолуді, які є їжею для понад 100 видів дикої природи. Багато з цих тварин, як-от білки та блакитні сойки, переносять мої жолуді на велику відстань, перш ніж ховати їх під землею. Вони стають випадковими садівниками нових дерев!“

Це твіти з Гарвардського лісу американського штату Массачусетс, що повідомляють світу про зміни клімату. Їх поширює у свій Twitter 100-літній дуб у 26 метрів заввишки вже три роки поспіль. Він має 10 400 підписників.

“Привіт Світ! Я столітній червоний дуб: один із найстаріших живих організмів в інтернеті! Слідкуйте за мною, щоби дізнатися більше про моє життя в мінливому середовищі” – такий твіт закріплений на його сторінці.

Twitter дуба – це бот, який розповідає історію про природу та зміни клімату. Дуб оснащений датчиками та камерами для моніторингу довкілля, рівня соку та води. Дерево надсилає дані кожні п’ять хвилин на сервер. А вже звідти, завдяки алгоритму та попередньо заготовленим фразам, вони автоматично публікуються.

На саміті проєкт “The Witness Tree Project” представив Тім Рейдмахер – дослідник, який вивчає рослини, вплив сільського господарства на довкілля та цікавиться новітніми технологіями. Саме йому належить ідея створити дерево, яке спілкується в соціальних мережах, аналізуючи безперервні потоки даних у реальному часі.

“Я не хотів просто оприлюднювати інформацію, яку більшість людей не можуть інтерпретувати. Ми використовуємо наукові знання, щоби зробити дані більш доступними. Мета бота – використовувати інформацію, щоби розповісти історію, яка буде зрозуміла кожному“, – каже вчений.

Тім запрограмував прості алгоритми для перекладу даних, як-от кількість води, що проходить крізь стовбур дерева або швидкість росту дерева у твіти, якими ділиться зі світом.

У цьому дереві немає нічого особливого, розповідає Тім. Хіба що про нього вже написана книга про зміни клімату.

“Важливо, що наш дуб розповідає історії, якими могли б поділитися мільйони дерев з усього світу, адже всі вони реагують на наслідки техногенної зміни клімату“, – говорить Тім.

Дослідники дерева просять не шукати його, не ламати обладнання та не топтати сусідні рослини.

“Ми заохочуємо вчителів використовувати дані, які отримуємо з датчиків, для власних уроків і спільних з учнями дослідів. Одна вчителька вже створила 6 занять, які містять інформацію з твітів нашого дуба“,- каже Тім і додає, що відкритий для спілкування, передачі досвіду й залучення до нових проєктів українських партнерів.

ЧОМУ БУТИ НАУКОВЦЕМ КРУТО

За три роки Румунський науковий фестиваль об’єднав десятки тисяч студентів STEM-спеціальностей через проєкти, заходи та онлайн-зустрічі. Румунські дослідники та студенти, що перебувають за кордоном, разом із волонтерами, школярами та вчителями організовують ярмарки практичних навичок і інтерактивні презентації для учасників різного віку.

Сандор Крук, науковий співробітник Інституту фізики Макса Планка в Мюнхені, один зі співзасновників фестивалю, розповідає, що свого часу поїхав на навчання за кордон, оскільки в Румунії не було можливості вивчати астрономію, якою він захоплювався з дитинства.

“Ідея фестивалю виникла ще коли я був студентом. Якось ми, четверо друзів, обговорювали, як можемо допомогти популяризувати науку та технології в Румунії. Порівнюючи із Західною Європою в нашій країні небагато подібних ініціатив. Тож ми вирішили започаткувати науковий фестиваль, залучивши діаспору“,- ділиться Сандор.

Поступово ідея Сандора захопила багатьох румунських науковців-дослідників, які працюють у різних країнах. Ідея полягала в тому, щоби науковці з діаспори стали наставниками старшокласників та навчали їх, проводячи наукові експерименти просто неба з астрономії, фізики, хімії, біології, медицини, робототехніки.

“Усі ментори, яких ми залучили, а це вже приблизно 100 науковців, відвідували різні школи напередодні фестивалю, щоби представити свої знання й переконати, чому бути науковцем – це цікаво“, – каже Сандор.

Фестиваль щороку проходить у різних містечках Румунії, щоби дати можливість дітям із найвіддаленіших регіонів країни взяти участь.

Фото - Сандор Крук

“Для нас важливо залучити дітей із неблагополучних категорій до науки. Тому ми зосереджуємося здебільшого на невеликих містах і селах. Працюємо з ромською спільнотою, яка є досить численною в Румунії, адже вони мають набагато менші можливості.

А ще ми показуємо, що наука – це круто. Коли я навчався в школі, я бачив науку лише на дошці, усі уроки були теоретичними та зосередженими на вчителі, а не на учнях. Ми хотіли представити науку по-новому, через відкриття, а не через навчання“, – каже Сандор.

У рамках фестивалю також проводять конкурс, де команди учнів із наставниками мають запропонувати розв’язання актуальної проблеми суспільства, яку вони хотіли б вирішити впродовж наступних 20 років. Наприклад, проблеми забруднення повітря або біорізноманіття.

Фото - Сандор Крук

Фото - Сандор Крук

“Мене надихають люди й можливість ділитися ідеями та досвідом. Наука – це зацікавленість, постійний пошук відповідей. Нам ніколи не бракує ідей“, – ділиться Сандор. Науковець сподівається, що невдовзі в них з’явиться ідея, як залучати до нових проєктів українських школярів, вчителів та вчених.

Фото - Сандор Крук

ПРИРОДОЗНАВСТВО З МУЛЬТИКАМИ

Уроки природознавства у 4–5 класах із мультиками “Герої планети” стали буденністю для Болівії. Анімаційні відео створені завдяки сторітелінгу: головний герой – болівійський хлопчик Майва – вирушає в подорож повну пригод. У нього є ментори – вогонь, вода, вітер, земля. Мандруючи різними куточками планети, Майва дізнається, як влаштований навколишній світ, які загрози й небезпеки існують через забруднення повітря і води, як можна покращити довкілля.

Зображення - Хайме Антоніо Мендоса Гонсалес

“Ми також розробили “злих” близнюків стихій, а найбільшим лиходієм є зміна клімату. Курс, який почали пілотувати в кількох школах країни менш як рік тому, можна викладати віртуально або очно”, – розповідає один зі співавторів проєкту Хайме Антоніо Мендоса Гонсалес, болівійський інженер, який захоплюється новітніми технологіями та STEM-освітою.

“Для нас справжнім викликом є розповісти історію цікаво, не спрощуючи наукові факти, а подати їх у захопливій формі. Ми знайомимо дітей із проблемами змін клімату, заохочуємо їх до пошуків шляхів вирішення“, – розповідає науковець.

Головний герой через свої пригоди ніби веде діалог зі школярами: “Я б хотів більше дізнатися, вивчити, зрозуміти, осягнути, дослідити… Мені це питання здається дуже складним, тож я потребую твоєї допомоги”.

Діти швидко відгукуються на прохання й активно включаються, ділиться Хайме. Після кожної серії з нетерпінням чекають на продовження.

Фото - Хайме Антоніо Мендоса Гонсалес

“Також вчителі розповідали нам, що після мультфільмів, діти більше розуміють власну відповідальність стосовно сортування сміття чи заощадження електроенергії”, – говорить науковець.

НАУКА & ХІП-ХОП

Як зробити масло, збовтуючи вершки й водночас ще й танцювати? Мікі Ігараші не розділяє любов до науки й танців. Вона працює ведучою щотижневих наукових розважальних шоу у Японії, створює освітні телепрограми, пов’язані з хімією, веде свій канал на YouTube, видає наукові книги та в нетрадиційний спосіб закликає аудиторію познайомитися з наукою.

Найвідомішим стало “Dancing Science Show” (Танцювальне Наукове Шоу). У ньому Мікі демонструє хімічні досліди, танцюючи хіп-хоп.

“Я просто роблю те, що люблю. Хоча в Японії суспільство досить традиційне і я не сподівалася, що моє танцювальне шоу матиме такий успіх”, – каже Мікі.

Фото - Мікі Ігараші

Її експеримент із танцювальним масляним коктейлем став вірусним в інтернеті. Дослідниця ділиться: “Діти швидко підхоплюють нове. Їм властиво рухатися й освоювати інформацію. Моє шоу якраз демонструє, що ці речі цілком поєднуються.

Зазвичай на виготовлення масла йде 5 хвилин постійного струшування, але завдяки моїм танцювальним рухам у стилі хіп-хоп це можна зробити за хвилину“.

Фото - Мікі Ігараші

7 років тому Мікі залишила престижну роботу інженера у великій компанії. Відтоді вона регулярно з’являлася в телевізійних програмах, її запрошують викладати лекції в Токійському університеті. Нещодавно науковиця виступила з доповіддю на TED в Японії, захищаючи права жінок у науці та заохочуючи людей шукати роботу, яка поєднуватиме професію й хобі. Зараз Ігараші мандрує країною зі своїм науковим шоу.

Ольга Головіна, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: автор – Falling Walls Berlin

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду “Відродження” в межах грантового компоненту проекту EU4USociety . Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського Союзу”.