Дистанційне навчання в 3-4 класах: інструкції, приклади уроків та комунікації з батьками

3 квітня прем’єрміністр Денис Шмигаль заявив, що карантинні обмеження наприкінці квітня можуть бути послаблені, але це не стосуватиметься шкіл – карантин для школярів і студентів буде продовжений. Це означає, що вимушене дистанційне навчання триватиме і в травні.

“Нова українська школа” продовжує збирати найкращий досвід вчительок і вчителів, які практикують навчання за допомогою цифрових платформ і інструментів.

Своїми напрацюваннями діляться:

• Наталя Яйко, вчителька 3 класу (26 учнів) Львівської школи №27, засновниця групи Вчительські закамарки у Facebook
• Леся Павлюк, вчителька 4 класу (30 учнів) Івано-Франківської ЗОШ №7, регіональна тренерка НУШ, експертка з інституційного аудиту

Вони розповідають:

• як організувати роботу з урахуванням різних технічних можливостей;
• як надавати консультації тим, хто не все зрозуміли (спойлер: створити дитячу групу, де самі діти приходять на допомогу одне одному, а також записувати і викладати відео проведених Zoom-конференцій для тих, кого не було чи просто хоче переглянути ще раз);
• як не втрачати контакту з дітьми (спойлер: читати їм книги онлайн);
• як використати час карантину, щоб підтягнути дітей із питань, які чомусь раніше складно давалися – наприклад, як нарешті опанувати циферблат годинника.

1. НЕОБХІДНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Наталя Яйко

У батьківський групі Viber я написала, що треба спробувати Google-клас, і батьки погодились. Вони звикли довіряти мені і підтримують у всьому. До того ж, ми з ними вже мали комунікацію через Google-форми, тому це було для них не супер-нове. Хоч я на “ти” з комп’ютером, спочатку від кількості різних опцій трохи розгубилася і подумала – треба обрати щось одне і переконатися, як воно працює в нашій ситуації.

Я надіслала лінк та код класу, і до вечора зареєстрованих було 19, а згодом доєдналися решта. У мене це було природно: лінк, код, відео з поясненнями і консультації тим, хто потребував. Хтось із батьків створював облікові записи дітям, хтось використовував свої.

Спершу було важко організувати дітей. Я консультувала телефоном, згодом стала створювати у своєму YouTube-каналі інструкції-пояснення щодо організації роботи з простими правилами (1. Вимкнути мікрофони. 2. Піднімати року. 3. Поважати всіх учасників – і тому подібне), аби полегшити процес діджиталізації вчителям, батькам і дітям.

Леся Павлюк

Зважаючи на те, що умови в дітей різні, я розробила програму на час карантину у вигляді таблички. У ній є розклад і теми уроків, джерела інформації (підручник, посилання на сайти, платформи, відео з YouTube). Остання колонка – це практичне завдання, яке діти мають виконати. Табличка оновлюється регулярно, і її отримали всі батьки та учні через Viber.

2. ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНИХ ПРАВИЛ З УРАХУВАННЯМ РІЗНИХ ТЕХНІЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

Наталя Яйко

Для моментів, в яких дитина потребуватиме моєї допомоги і розтлумачення, знімаю короткі відео (приклади: перший, другий, третій). Я публікую заплановані уроки щодня о 8:30, і вже дитина вирішує, коли що робити. Встановлений час є лише для Zoom-конференцій, де відбувається живе спілкування, діти висловлюються, отримують зворотний зв’язок.

Ми з учнями працюємо за чіткими інструкціями: я повністю розписую те чи інше завдання для Google-клас. Маємо з дітьми групу у Viber. Також вони телефонують і запитують, якщо щось не розуміють. Але найчастіше це більше потреба в підтримці і спілкуванні, аніж поясненні завдань. Перші самостійні роботи показали дітям, що якщо ти не прочитав інструкцію з роботи в Google-клас, то припускаєшся помилки. А тестові роботи, до того ж, перевіряє комп’ютер, а не вчителька.

В однієї учениці немає доступу до інтернету, бо вона в бабусі. Завдання для неї я дублюю у Viber, спілкуюсь за потреби телефоном. Решта учнів освоїли Google-клас, їм подобається нова форма навчання. Чекають нових платформ.

Леся Павлюк

З 30 березня виходжу на відеозв’язок із дітьми кожного дня. Проводжу по 2 уроки (35-40 хвилин уроку, 20 хвилин перерви і знову 35-40 хвилин уроку). Окрім мене, у такому форматі з моїм класом працює вчителька англійської мови.

Не всі діти можуть бути під час відеоконференції, робити онлайн-тести, переходити на матеріали за посиланнями. Тому треба організувати роботу і таких дітей. Тут більше роботи відбувається з підручником – я даю завдання і перевідряю їх у телефонному режимі, остаточно перевірю після завершення карантину.

3. МЕТОДИКИ

Наталя Яйко

Важливо погодити з дітьми правила. Наприклад, ми пишемо “Карантинна робота”; не пишемо “Задача”, “Приклади”, а позначаємо завдання 1,2,3; не записуємо відповідь, а лише “В.:” – це все для економії часу, бо його дуже мало, зважаючи на тонкощі зв’язку.

Урок проводжу в Zoom, презентація та матеріали відкриті в Classroom (аби діти бачили, де матеріал та як працювати) і паралельно на телефоні відкрито ClassDojo (або ж фіксую собі активність у нотатках) – це для мотивації.

У дітей відкритий тільки Zoom, решта матеріалів – на моєму екрані, який проєктується на їхні. Хто з дітей буде відповідати – обирається через рандом (довільний вибір) у ClassDojo, або діти піднімуть руку (у Zoom є така функція), або так, щоб принаймні один раз спитати кожного.

Фото: автор – Mateus Campos Felipe, Unsplash

Ще одна важлива порада: наголосіть, що всі мікрофони мають бути вимкнені, а вмикаються тоді, коли ви дозволяєте.

І головне – пам’ятайте, що урок у Zoom, на 100% вартовіший від завдань у Viber. Ми з учнями навіть провели контрольну в Zoom. Діти були готові, записали дату, я вивела завдання на екран, ми обговорили їх, і діти почали писати. Коли написали – піднімали руку, фотографували роботу і відправляли в ClassDojo. Я відразу давала зворотний зв’язок.

Ще раз нагадаю про зворотний зв’язок: він дуже важливий. Коментуйте, відповідайте, надсилайте смайли.

Ми працюємо згідно з затвердженим школою розкладом. Я мала необережність у перший тиждень карантину виставити розклад на кілька днів і була здивована, коли діти вже в понеділок надсилали четвергові поробки з трудового навчання.

Діти дуже люблять практичні завдання. В Instagram і TikTok вони виставляли свої відео з виконаними роботами з образотворчого мистецтва і трудового навчання.

Або тема “Ділення круглого числа на кругле виду 42:3”. У книжці є детальне пояснення, яке дитина прочитає. Та мені важливо, аби я проговорила це пояснення і записала (знімаю аркуш, на якому записую детальне пояснення ). Це коротеньке відео (дивіться перший приклад в розділі “Формування загальних правил…”), що допоможе дитині засвоїти матеріал. На наступний урок даю невеличку Google-форму, аби знати, що діти зрозуміли.

Під час дистанційного навчання варто давати більше творчих і цікавих робіт. Якщо говорити про літературне читання, то варто давати аудіозаписи (це той момент, коли дитина заплющить очі і просто послухає, свого роду аудіювання).

На мові учні отримали завдання вести журнал спостережень за ситуацією, яка відбувається.

Можна просто щодня вести щоденник, відповідаючи на запитання: які заклади біля твого дому відкриті, які страви сьогодні готували у твоїй родині тощо. Це дасть дитині відчуття контролю над ситуацією.

Леся Павлюк

Через відеоконференцію в Zoom проводжу уроки з української мови, літературного читання, математики, природознавства. Інколи вдається інтегрувати уроки. Завдання з інших предметів діти виконують самостійно і відправляють мені у Viber результати своєї роботи (фото малюнків чи виробів з трудового навчання, творчі завдання).

Під час фронтальної роботи, коли я щось розповідаю, діти сидять із вимкненими мікрофонами – коли їх багато, то є зайві звуки, втрачається їхня увага. Але в початковій школі навчання відбувається через постійну взаємодію з учнями, вони довго просто слухати вчителя не можуть.

Тому, по ходу своєї розповіді я даю дітям запитання, а вони пишуть короткі відповіді в чаті. Або ж пишуть свої запитання. Це не відволікає усіх. Також ми використовуємо кнопку “Емоції” чи “Підняти руку” – я бачу, в кого піднята рука, і ми говоримо за порядком.

Якщо ж дітей мало, то деякий час даю можливість бути з увімкненим мікрофоном і просто питати – тобто трохи поспілкуватися, як у режимі офлайн.

Тобто, як на уроці вчитель змінює види роботи – так і тут є моменти з увімкненими мікрофонами, є моменти, коли діти пишуть свої думки в чаті (але тільки короткі відповіді). Вчитель сам може виписати для себе зручний формат – пояснення, закріплення і оцінювання. Ніхто краще за вас не знає ваших учнів.

Наприклад, треба було пояснити тему “Дроби”.

Самостійно її важко зрозуміти. Я її пояснювала з допомогою підручних матеріалів – аркушів А4 і маркерів. Записала частину пояснення на відео.

Це було в Zoom, але я не використовувала дошку (мається на увазі біла дошка на екрані, на якій учитель чи учень може писати і малювати – ред.). Вважала, що краще вийде пояснити, виконуючи практичні дії з папером. Мікрофони дітей не вимикала, бо хотіла їх чути. Тоді на зв’язок вийшли не багато дітей, зайвого шуму не було.

4. ПРИКЛАД УРОКУ

Наталя Яйко

Якщо говорити про структуру дистанційного уроку, то я певна, що кожен учитель має змоделювати його самостійно, опираючись на знані структури. Розкажу про свою структуру уроку математики.

1. Перевірка засвоєних знань

Цей етап або відбувається до уроку, або ж у кінці уроку у вигляді Google-форми з тестами. Завдання як відкритого, так і закритого чи тестового типу.

2. Повідомлення теми уроку

Тему уроку діти бачать у розкладі на тиждень. Тому вже ознайомлені з тим, що вчитимуть. Розклад є в щоденниках. Години узгоджуємо з батьками в батьківському чаті.

3. Вступна (організаційна) частина

Важливо, аби діти були налаштовані. Готовий зошит, записана дата (під час карантину ми записуємо “Карантинна робота” – треба ж якось веселити дітей). Вітання відбувається помахом руки або поцілунком і усмішкою (відвідування позначаю за допомогою програми ClassDojo, яка згодом допомагає мені рандомно обирати учнів для відповіді).

4. Мотивація до навчання. Цікаве ігрове завдання, яке захоплює дітей

Наприклад, у перший день карантину я спробувала підготувати урок математики. Я знала, що моїм учням важко дається визначення часу на годиннику, тож знайшла кілька мультфільмів, навчальних відео, які дитина могла виконати для закріплення. Це були не завдання на кшталт “зроби вправу”, а цікаві малюнки, пропонувалось зробити годинник самостійно і додавався урок Авраменка (мої діти дуже його люблять).

Із літературного читання вони мали прочитати казку про годинник Ігоря Калинця і заповнити Google-форму із запитаннями щодо тексту, а на мові були вправи про годинник. Тобто невидимою стрічечкою усі завдання були пов’язані з темою “Годинник”.

Такі завдання – це була хитрість з мого боку, аби зацікавити.

На урок образотворчого мистецтва діти отримали завдання пройти віртуальну екскурсію в музеї Ван Гога, подивитися мультфільм і намалювати свою картину або розмалювати роздруківку.

Такі завдання дають можливість не обмежуватись чотирма стінами, а відкрити простір для мистецтва. Ми з дітьми й колись подорожували віртуально, а тепер – це “злочин” не скористатися такою можливістю.

5. Вивчення нового матеріалу

Важливо, аби завдання були інтерактивними і цікавими, бо тримати увагу дистанційно набагато важче. Треба використовувати різні методи, також не можна забувати про руханку, хоча б кількахвилинну.

6. Актуалізація знань

Я намагаюсь не давати домашнього завдання, оскільки діти багато часу працюють за комп’ютером. Та, все ж, коли даю приклади, намагаюсь запитати кількох дітей (нагадую про рандом і про важливість запитати всіх).

7. Узагальнення і систематизація знань

• засвоєння правил, їх спільне проговорення;
• вправи на закріплення;
• систематизація того, про що почули на уроці.

8. Рефлексія

Леся Павлюк

У нас був урок позакласного читання. Ми читали історію з “Книги Добра” – “Врятоване життя” Дар’ї Веденьєвої.

1. Спочатку я показала дітям комікс, який створила за змістом твору.

2. Запитала, чи вони зможуть розказати історію, зображену на серії малюнків. Дитина за допомогою кнопки підняла руку (в Zoom – ред.). Спробувала розказати історію. Потім спробувала інша дитина. Тоді діти захотіли прочитати оригінал історії.

3. Оскільки підручники учні залишили у школі, я ввімкнула демонстрацію екрану і діти по частинах за порядком прочитали текст. Я визначала, в якій послідовності вони будуть читати.

4. Ми проаналізували зміст тексту, визначили головних героїв, головну думку. Порівняли текст із розповідями за коміксом.

5. Творче завдання для дітей – створити комікс за іншою історією з “Книги Добра”. Ми дійшли висновку, що комікс – це серія малюнків із короткими репліками, за допомогою яких можна передати зміст твору. Діти можуть малювати комікс на папері, а можуть створювати онлайн.

6. Тоді я ввімкнула запис відео і показала дітям, як це робити. Записувати потрібно для дітей, які не змогли підключитися, і для всіх, хто захочуть ще раз подивитися пояснення. Після цього я ввімкнула демонстрацію екрану і вимкнула мікрофони дітей.

Як результат, діти прочитали твір, опрацювали його зміст, пригадали особливості побудови коміксів, отримали творче завдання (на вибір), детальну інструкцію створення коміксів онлайн. Після завершення заняття я продублювала у групу Viber інструкцію створення коміксів, посилання на “Книгу Добра” і посилання на сайт для створення коміксів.

5. ОБСЯГ НАВАНТАЖЕННЯ

Наталя Яйко

Я намагаюсь не зловживати часом, який діти проводять перед екранами. Ми знаємо, що, за нормами, третьокласник має 1 годину 10 хвилин на виконання домашнього завдання. Оскільки ще мають бути уроки, а предметів багато, то вчитель має детально підбирати матеріал, тривалість уроку, аби не перевантажувати дитину.

Важливо, аби вчитель ставив себе на місце учня – тобто завдання мають бути насамперед цікаві. Друге – можливість обрати. До прикладу, я пропоную три задачі, а дитина обирає лише одну, хоча читає всі. Є завдання, які пропоную зробити з друзями.

Леся Павлюк

Під час одного уроку намагаюсь опрацювати кілька тем. Справа в тому, що у звичному розкладі в дітей 5 уроків на день. Навчання триває з 8:30 до 13:00. Звісно, весь цей час діти не можуть сидіти перед комп’ютером. Тому на день проводимо лише два уроки онлайн. Решту часу вони працюють із підручником, зошитом та іншими джерелами інформації самостійно. Але перед тим отримують усі потрібні посилання та інструкції.

Безкоштовний сеанс у Zoom триває 40 хвилин (на період карантину це обмеження знято – ред.). За 2 уроки стараюсь звернути увагу на різні предмети – з’ясувати, чи зрозуміли діти основні теми, які мали опанувати, чи засвоїли тему загалом. Діти можуть ставити мені запитання або під час конференції в Zoom, або потім у чаті.

6. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ

Наталя Яйко

Я використовую платформу Google-клас, тому і тести готую в ній. Результати – такі ж, як і успіхи дітей у класі. Є певне відсоткове співвідношення, що дає мені розуміння, що дитина зробила самостійно.

Якщо результат роботи дитини гірший, ніж зазвичай, спілкуюся індивідуально з дитиною чи її батьками, даю рекомендації.

За час карантину я провела кілька самостійних робіт – з математики і літературного читання. Спочатку я думала, що замість дітей завдання (те ж заповнення Google-форми) виконуватимуть батьки, але згодом зрозуміла, що це роблять діти.

Завдання допомагають побачити, наскільки дитина зрозуміла текст. Звісно, до кожного тесту давала завдання із відкритою відповіддю, саме тут я розуміла, чи це формулювання дитиниˆ чи все робила мама. Бо часом є фрази із Вікіпедії, і ми напевне знаємо, хто це писав.

Леся Павлюк

Спочатку я давала завдання в робочому зошиті. Виконані роботи діти мали сфотографувати і надіслати мені. Але потім я зрозуміла, що цього не варто робити і нікому не раджу. Уявіть, 30 дітей із кожного предмету відправляють усі завдання! Враховуючи ще якість фотографій, помарки, почерки, то на перевірку піде надто багато часу. Тому насамперед я значно скоротила кількість письмових завдань у робочому зошиті: 2-4 завдання з математики і 1-2 вправи з української мови.

Фото: автор – NadineDoerle, Pixabay

Натомість, даю тести. Саме вони дозволяють побачити рівень володіння теоретичним матеріалом і результат роботи дітей. І їх робити набагато цікавіше, ніж просто писати в зошиті. Наприклад, користуюсь платформою “На урок”. Там одразу видно результат.

Для виконання математичних завдань спрямовую на платформи:

• Вчи.юа;
• Matific.

Їхня особливість у тому, що дитина не візьметься виконувати наступне завдання, поки не впорається з попереднім. Я можу бачити, якого числа яка дитина що саме виконувала.

Також даю творчі завдання (створити комікс, намалювати малюнок, зняти відео тощо). Запустити навчальний процес вдалося завдяки малюнкам з образотворчого мистецтва. Діти отримали завдання намалювати кота і відправити свої малюнки мені. Дехто навіть кілька малюнків малював.

З образотворчого мистецтва чи трудового навчання діти присилають фотографії своїх робіт. Вони страшенно люблять коментарі. І тепер ми постійно робимо онлайн-виставки у блозі.

Якщо потрібно вивчити напам’ять вірш, діти записують свої відео, як їх декламують.

Важко сказати, скільки часу діти витрачають на виконання завдань, адже кожен працює у своєму темпі, організовує свій день по-своєму. Рекомендую батькам організувати роботу дітей за розкладом, який максимально нагадує їхній розклад до карантину. Тому й відеоуроки проводжу зранку.

Під час дистанційного навчання дитина має витрачати часу на уроки не більше, ніж під час навчання у школі. Вдома діти більше розслабляються, тому обов’язкових завдань треба дати трохи менше. А для організації вільного часу можна запропонувати творчі завдання, завдання на вибір учня.

7. ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА (СПІЛКУВАННЯ З БАТЬКАМИ ТА УЧНЯМИ)

Наталя Яйко

У технічній організації дистанційного навчання потрібна допомога і підтримка батьків, особливо на перших порах. Адже саме вони входять у віртуальний клас (не всі діти вміють це зробити), налаштовують усе. Моя подруга взагалі відмінно оволоділа ресурсами для відеоконференцій і вже провела батьківські збори. Ви лишень уявіть, яка економія часу – як для вчителя, так і батьків.

Зараз зв’язок із батькам відбувається у групі Viber (у батьків – своя, у дітей – своя), а також у закритій групі у Facebook, в якій я публікую корисні посилання.

Я тішуся, що маю здорову комунікацію з батьками. Днями вони проходили опитування про задоволеність/незадоволеність подачею матеріалу, організацією. Кожен міг висловитись.

Також я підтримую неформальне спілкування з учнями – запустила челендж #читаючавчителька і через день о 20:00 ми зустрічаємось у закритій групі у Фейсбук і я читаю дітям історії. До цього долучають і батьки.

У кінці я нагадую дітям про карантинні заходи, особисту гігієну, правила спілкування з друзями в соціальних мережах.

Не всі діти мають власні телефони, тому я запропонувала виділити день на тиждень, скажімо субота з 18.00 до 21.00, коли весь клас може спілкуватися в чаті Viber. Щоб ми знали, що ми всі тут, які в кого справи, що після закінчення карантину обов’язково поїдемо на екскурсію.

Леся Павлюк

Усі потрібні матеріали розміщую в таблиці з розкладом у блозі. Якщо виникають індивідуальні питання під час виконання самостійних завдань, ми спілкуємось у Viber. Також туди відправляю посилання, дублюю завдання з блогу. Для деяких дітей та батьків Viber зручний і зрозумілий. На інших сайтах вони губляться.

Я створила групу з дітьми. Якщо хтось щось не зрозумів, то вони питають і тоді або я, або хтось з дітей відповідає.

8. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

Наталя Яйко

1. Найперше – дбайте про себе. Вчителі зараз роздратовані, бо дистанційне навчання застало нас зненацька. У моменти, коли дуже розлютитесь, скористайтесь технікою саморегуляції: назвати 5 речей, які бачите; 4 звуки, які чуєте; 3 відчуття в тілі; 2 запахи; 1 смак.

Зараз є багато ресурсів, на яких можна знайти інформацію, а також колег, які радо діляться своїми доробками. Водночас, ви можете ділитися своїми.

2. Нехай завдання будуть цікаві. Навіть якщо ви використовуєте Viber, то зателефонуйте дітям, зніміть відео, використовуйте різні форми роботи. Адже просто написані завдання на аркуші і сфотографовані – не те, що зараз потрібно.

Давайте завдання приготувати щось і зняти відео (мої діти знімали, як готують млинці, штруделі, печиво, піцу). Це неймовірне задоволення від самого процесу.

Нехай знімають рекламу книжок, танцюють. Це має бути цікаво, а не просто суха інформація.

3. Потрібно опанувати тайм-менеджмент – тобто розподілити час, бо це надважливий ресурс. Розподіляйте його з розумом: сон, спорт, професійні обов’язки, родина, час для себе.

Леся Павлюк

1. Відеоконференція – це новий формат роботи як для вчителя, так і для учнів. Раджу спочатку ввести правила такої роботи (що робити, якщо дитина захоче щось сказати, показати, де можна “Підняти руку”, де знайти чат, пригадати правила культури спілкування, ввести правила користування [білою] дошкою тощо).

2. Онлайн-конференції краще використовувати для пояснення важких тем і перевірки того, як діти засвоїли тему.

3. Не всі діти зможуть підключитися до онлай-конференції, дехто захоче ще раз щось переглянути. Тому раджу найважливіші моменти записувати і відправляти відео батькам чи дітям.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – Victoria_Borodinova, Pixabay

Публікація підготовлена за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні. Фонд Фрідріха Науманна за Свободу – фонд ліберальної політики, що сприяє зміцненню свободи та гідності людини в усіх сферах суспільства. Детальніше за посиланням.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber