Напишіть нам

Всі теми

Дитсадки мають з’ясувати думку дітей. Як працює фінське дошкілля

Особливістю фінського дошкільного стандарту є те, що дитина є не лише об’єктом, але й активним суб’єктом дошкільної освіти, а дорослі зобов’язані віднайти шляхи, як зрозуміти, чого потребує кожна дитина. Дошкільна освіта тут розглядається як спільнота, де діти й дорослі навчаються разом та одне в одного. Тут є місце для різних думок і почуттів, взаємоповаги та вільного висловлювання, а культурне різноманіття розглядається як ресурс для спільного зростання.

У фокусі уваги фінського дошкілля – здоровий та безпечний спосіб життя, орієнтація на громадські та культурні традиції й цінності.

Більше про дошкілля Фінляндії читайте в статті “Нової української школи”.

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Фінський дошкільний освітній стандарт складається з двох частин – національного та міцевих. Національний “Курикулум ранньої освіти” затверджений Національною радою з освіти. На його основі готуються та впроваджуються місцеві курикулуми. Їх складають безпосередньо садочки – муніципальні та приватні. Вони мають право готувати документ самостійно або в співпраці з колегами, проте затверджують їх муніципалітети, у тому числі й документи приватних закладів.

Батьки чи опікуни можуть брати участь у підготовці місцевого курикулуму, а для забезпечення безперервності навчання також залучають і представників початкових шкіл.

Під час формування документа суттєвий вплив має думка самих дітей. Тому національний курикулум попереджає, що персонал закладів відповідає за пошук способів з’ясувати думку кожної дитини.

Курикулум передбачає освітній план фінською, шведською, саамською мовами та іншими за потреби. А муніципалітет зобов’язаний забезпечити дошкільну освіту рідною мовою дитини.

Вважається, що виховання дітей – обов’язок батьків, а садочки створені їм на допомогу й лише доповнюють освітні завдання, що дитина отримує вдома. Тому співпраця з батьками – один із пріоритетів дошкілля Фінляндії.

Дошкільна освіта в країні реалізується через мережу дитячих садків, дитячих центрів та сімейних центрів денного догляду. Доступ кожної дитини до закладів забезпечує муніципалітет. Він має право самостійно організовувати мережу освітніх закладів так, аби вона відповідала запитам місцевої громади, або користуватися послугами державних і приватних постачальників.

НАВЧАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Поняття навчального середовища розглядається у фізичному, психологічному та соціальному вимірах. Основою дошкільного навчання є гра, яка сприймається не як засіб цілеспрямованого отримання знань, а як спосіб пізнання світу, взаємозв’язків у ньому, формування навичок спілкування та взаємодії.

Для тривалої гри потрібні час, безпека та простір. Часто для активностей використовують додаткові обладнання та матеріали. Тому навчальний простір має бути гнучким, оскільки ігри часто відбуваються не лише в призначених для цього місцях. У місцевих курикулумах повинні зважати на ергономіку, екологію, комфорт і доступність, а власники приміщень – ще й на відповідність вимогам освітлення, акустики, якості повітря тощо.

Навчальні середовища розробляються разом із дітьми, адже мають підтримувати їхні природні допитливість та прагнення до пізнання, спонукати їх до гри, фізичної активності, дослідження світу за допомогою всіх органів чуття. Середовище має бути пристосованим як до рухливих активностей, так і до спокійних занять і відпочинку.

Дітям пропонуються різноманітні заняття в приміщенні та на свіжому повітрі протягом дня й рекомендується уникати тривалого сидіння. Обов’язково також для них мати можливість повноцінного відпочинку та різноманітного харчування.

ЦІННОСТІ ТА КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД

Фінський курикулум визначає такі цінності дошкільної освіти:

  • Дитинство – захист та лобіювання прав дитини на безпечне та комфортне дитинство, а також самоцінність дитини та її унікальність.
  • Особистість – повага до життя та прав людини, недоторканість людської гідності, підтримка прагнення дитини до правди, добра і справедливості.
  • Права дитини – на власні думки та висловлювання, міркування в обраний спосіб та спілкування за допомогою тих засобів, які вона знає; також право гратися, вчитися та насолоджуватися цим, отримувати інформацію, керувати емоціями, пізнавати нове.
  • Рівність, справедливість та різноманітність – повага до різноманітності культурної спадщини та сімейних традицій, особливостей побуту та соціального походження.
  • Різноманітність сім’ї – шанобливе ставлення до культурних та сімейних цінностей, підтримання сімейних особливостей дитини так, щоби вона відчувала цінність своєї родини в суспільстві.
  • Здоровий та сталий спосіб життя – той, який сприяє здоров’ю та добробуту, розвиває естетичне мислення та емоційні навички, закладає основи екосоціальної освіти.

Мета освіти – передавання культурної спадщини та базових суспільних цінностей наступному поколінню. Навчання допомагає дітям формувати знання про зовнішній світ, себе та інших людей. А догляд означає піклування про фізичні та емоційні потреби дитини.

Національний курикулум наголошує на комплексності отриманих знань та компетентностей. Це означає, що в дошкіллі дитина здобуває набір знань, умінь, цінностей, установок та компетентностей, які дають можливість використовувати весь набутий досвід так, як цього вимагає певна ситуація.

Фінський стандарт визначає 5 взаємопов’язаних компетентностей:

  1. Мислення та навчання. Вважається основою для формування інших компетентностей та базисом для навчання протягом життя.
  2. Культурна компетентність, взаємодія та вираження. Це здатність слухати та висловлюватися, ідентифікувати та розуміти різні погляди, взаємодіяти та поважати.
  3. Самообслуговування та повсякденні навички (рутина). Поступове формування самостійності дитини, її спрямування до безпечності та добробуту.
  4. Грамотність та навички інформаційно-комунікаційних технологій. Дослідження, використання та формування повідомлень у різноманітних середовищах, у тому числі й цифровому.
  5. Участь і вплив. Готовність брати участь у громадських заходах, справах, що впливають на власне життя, заохочення ініціатив.

Навчальні середовища розробляються разом із дітьми, адже мають підтримувати їхні природні допитливість та прагнення до пізнання. Фото: автор – IgorVetushko, Depositphotos

СФЕРИ НАВЧАННЯ

Сфери навчання – це не окремі предмети, діти набувають досвід комплексно, проте відповідно до критеріїв навчальної програми їх згруповано в 5 напрямів:

  • Багатий світ мов

Діти можуть вивчати одразу кілька мов. Вважається, що це сприяє посиленню природної допитливості дитини до мовних та культурних традицій сім’ї та соціуму.

Педагог повинен звертати увагу дітей на значення слів, їхню форму, структуру мови, пояснювати поняття букв та звуків. Вивчається дитяча література, розповідаються історії, у формі гри пропонується опанування письма. Персонал також повинен бути уважним і до невербальних повідомлень дитини.

  • Різноманітність вираження

Йдеться про ознайомлення з різними галузями мистецтва та культури загалом. Дітей спонукають до не лише вербального висловлювання, а й за допомогою рухів, малюнку, співу, театрального мистецтва тощо. Так дошколята вчаться не тільки сприймати інформацію, а й інтерпретувати її, структурувати, створювати свої образи.

Діти також здобувають навички дизайну, роботи з різноманітними конструкціями та матеріалами, техніками ручної праці.

  • Я та наша громада

У дошкільному закладі діти вперше стикаються зі світоглядом та мисленням, відмінним від їхніх сімейних традицій. Тож важливо розвинути в них здатність розуміти та сприймати суспільне різноманіття, сформувати етичне мислення, підтримати в прагненні бути активним і проявляти себе в громаді.

Вихованці мають можливість також познайомитися з різними засобами масової інформації та змоделювати їх у навчальному середовищі.

  • Я навчаюсь і працюю у своєму оточенні

Діти мають змогу спостерігати, структурувати та розуміти своє оточення. Педагоги спрямовують їхню увагу на дослідження довкілля, взаємин, а також точних наук, зокрема математики, екологічної освіти та технологій.

Пропонується приділяти час вивченню форм, об’ємів предметів та змін, що відбуваються з ними під впливом середовища та побутових ситуацій. Дітей спонукають порівнювати, класифікувати, сортувати предмети, а також аналізувати навчальне середовище, у якому вони перебувають, та розмірковувати над тим, як можна його оптимізувати чи покращити.

Важливо, щоби дитина ставила запитання, шукала відповіді самостійно та в співпраці з дорослими й однолітками та робила висновки.

  • Я росту, рухаюсь і розвиваюсь

Ця сфера опікується питаннями фізичної активності, здорового харчування, охороною здоров’я та безпекою життєдіяльності. Ідеться про навчання дітей способу життя, що сприяє підтриманню здоров’я, достатнім фізичним навантаженням, а також розвитку навичок самообслуговування та самостійності.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – .shock, Depositphotos

Публікація підготовлена за сприяння Програми підтримки освітніх реформ в Україні “Демократична школа”, що реалізовується Європейським центром ім. Вергеланда та Міністерством освіти і науки України в партнерстві з Всеукраїнським фондом “Крок за кроком” та фінансується Міністерством закордонних справ Норвегії.

Матеріали за темою

Обговорення