Education Exchange: як українські вчителі презентували свої проекти в Парижі

Шість учителів і директорів шкіл – поки найбільше українське представництво на щорічній міжнародній конференції Education Exchange від Microsoft. E2 зі всього світу збирає вчителів, які використовують у роботі продукти компанії – аби ті розповіли одне одному про свій досвід, поглибили знання і отримали корисні контакти.

Цього разу подія відбулася в Парижі. Журналістка “Нової української школи” поїхала туди разом з українськими вчительками.

ВЧИТЕЛІ MICROSOFT – ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ

На конференцію в Париж мали можливість поїхати вчителі-експерти.

Освітня лідерка для країн Балтії та Чорного моря Microsoft Наталія Дорош розповідає, що в компанії є безкоштовна глобальна освітянська мережа Microsoft Educator Community. У ній педагоги зі всього світу можуть підвищувати свою кваліфікацію через ІКТ-ресурси і навчатись використовувати їх у класі. Зараз у мережі зареєстровано більше 35 тисяч українських учителів.

Аби зареєструватись, потрібно мати акаунт в Office 365 (безтерміновий доступ до нього компанія безкоштовно надає всім школам). Зареєструвавшись, учитель отримує доступ до онлайн-курсів – вони англійською, проте є українські субтитри. За проходження кожного курсу педагог отримує певну кількість балів. Одержавши 1000, вчитель здобуває статус Microsoft Innovative Educator.

Освітяни, які отримують понад 1000 балів, мають можливість здобути статус Microsoft Education Expert, подавши свою заявку з 15 квітня до 15 липня на сайті microsoftedu.eventcore.com. Для цього також потрібно записати 2-хвилинне відео про свою роботу або зробити презентацію у Sway. Потім фахівці з американського офісу корпорації визначають, хто отримують статус експертів, і публікують список Microsoft-експертів світу.

“Це просунутий рівень, який означає, що вчителі вивчають технології, використовують їх у класі, бачать, що завдяки технологіям їхнє життя полегшилось – вони мають можливість викладати по-новому, більш інноваційно, більш колобароційно”, – розповідає Наталія Дорош.

MICROSOFT IMMERSIVE CLASSROOM І НАЙКРАЩИЙ УРОК

У перший день конференції, поки вчителі проходять квест по місту і створюють за його результатами урок, журналісти слідують окремій програмі.

Один з її пунктів – відвідування Microsoft Immersive Classroom. Це місце, в яке будь-який французький учитель може привезти своїх учнів, аби розвинути їхні технологічні навички і повчится самому. Адже ще не всі французькі вчителі володіють ІКТ-компетентністю на просунутому рівні, а часом просто шкільне обладнання не дозволяє вчителю реалізувати задумане на повну. Натомість, цей клас обладнаний найновішими продуктами.

У цій школі зазначають, що її мета – навчити дітей і допомогти вчителю, а не зробити “ефект вау”.

Хоча “вау” – перше, що можна подумати, тільки-но потрапивши в навчальний клас. На полицях лежать кілька пар окулярів віртуальної реальності і стоять роботи.

Учні працюють на ноутбуках і планшетах (сидять півколом, а не рядами, як у класичній школі). Посередині кімнати стоїть великий екран, щоб учителю було зручно демонструвати кожну свою дію.

Вчитель Колін Філлодо. Фото: Вікторія Топол

Зараз учні малюють об’ємного пінгвіна у програмі Paint 3D. Вчитель Колін Філлодо (Colin Fillaudeau) детально пояснює, що зараз робитиме, і потім показує дію на екрані. Так поступово на перший погляд звичайний овал отримує пінгвінячі забарвлення, клюв та очі. Зрештою, пінгвіни в учнів виходять різні – у когось відрізняються колір пір’я чи очей, у когось – форма.

Фото: Вікторія Топол

Якщо хтось з учнів потребує допомоги, учитель та його асистентка індивідуально їх консультують.

Асистентка Люсіль Женере (Lucile Jeanneret) розповідає, що часом фахівці Immersive Classroom відвідують школи, аби проконсультувати і навчити вчителів на місці.

Асистентка Люсіль Женере. Фото: Вікторія Топол

Такі ж заняття, коли група дітей приїжджає в цей клас, виходять за межі шкільної програми. Тобто для учнів і вчителя це можливість отримати нові знання та навички, які вони не можуть здобути в школі.

Наприклад, зараз учні не просто створюють пінгвіна, а навчаються основам 3D-моделювання з можливістю потім надрукувати фігуру в 3D-принтері. Так, наприклад, народилося ось це совеня.

Сова, надрукована на 3D-принтері. Фото: Вікторія Топол

Поки в журналістів триває освітня екскурсія, вчителі беруть участь у квесті Парижем Challenge Tour. Для цього їх об’єднали в мультинаціональні команди по 5-6 людей – тож освітяни мали можливість обмінятись навчальними практиками і лайфхаками. Кожна команда повинна була не просто пройти квест (наприклад, зробити селфі біля Лувру чи записати відео у Flipgrid), а підготувати урок. Ввідні дані (тобто Париж) нібито однакові для всіх команд – проте кожна розробила щось своє, самостійно обираючи тему і формат уроку.

У кінці конференції визначали найкращий урок – в одній з команд, що перемогла, була українка Тетяна Денисюк.

Вони зробили урок про забруднення води, використовуючи гру Minecraft. У віртуальному світі “Париж” діти гуляли біля річки Сена і виконували завдання – наприклад, збирали сміття. Також у цьому світі були помічники, які спрямовували дітей у Flipgrid (відеосервіс). Для цього команда зняла відео на вулиці, де паризькі учні розповідали про забруднення міста.

Тетяна Денисюк. Фото: Вікторія Топол

ЕКОСТЕЖКА І КЛІМАТИЧНІ КРАПЛІ

Тетяна Денисюк – вчителька початкових класів у приватній школі Britannica School – із захопленням розповідає, що в її команді були учасники із США, Ірландії, Нової Зеландії, Малайзії і Тунісу. Каже, що ті дали їй багато ідей, як і що використати у своєму класі. Наприклад, програми Teams i OneNote.

“Ми знаємо, що це таке, але використовували ці програми просто для подачі інформації. Тепер я знаю, як зробити так, щоб діти справді сиділи в цих “тімсах” і працювали. Організувати групи насправді важко: “я хочу” – “я не хочу”, “я буду” – “я не буду”. А тепер у Teams усі будуть бачити, що вони працюють. Тобто дитина розумітиме, що вона – частинка великої команди”, – каже Тетяна.

Окрім того, після семінарів на самій конференції вчителька придумала, як використовувати відеосервіс Flipgrid:

“Ми завжди задаємо на вихідні дітям читати і в понеділок перевіряємо – вони, наприклад, пишуть есе або проходять тест. А з Flipgrid вони вдома можуть зняти відео. Або ж ми можемо під тему уроку шукати відео, як щось працює в інших країнах”.

Також вона дізналася, що у грі Minecraft можна не будувати все самим, а запрограмувати помічника за допомогою Microsoft MakeCode for Minecraft. Тепер планує повчитись цього.

Проте, Тетяна – не новачок у використанні технологій для навчання і, зокрема, Minecraft. На конференції вона презентувала учнівський проект, зроблений у цій грі.

Фото: Вікторія Топол

Britannica School розташована за містом, і певний відрізок дороги до неї дуже забруднений. Тож діти відтворили цю стежину в грі – чисту і красиву – та презентували проект архітекторам котеджного містечка.

Та це – не лише навчання екосвідомості. У проект учителька вплела математичну тему “Симетрія”. Тож учні одночасно навчалися визначати симетрію, а також пояснювати, чим вона корисна в житті. Спочатку – збираючи моделі бурових машин з пластику і паперу, а потім – створюючи ці моделі у віртуальному просторі. Коли ж діти дізналися, що їхній проект презентують у Парижі, – побудували в Minecraft Ейфелеву вежу.

Другий український екопроект, представлений на конференції, – Кліматичні краплі. Його авторка – вчителька інформатики у школі села Солгутове Кіровоградської області Марина Лютинська – виграла цю поїздку, ставши лауреаткою Global Teacher Prize Ukraine 2018 у номінації “Учитель-інноватор”.

“Я дуже запалена освітою і використанням у ній технологій, – розповідає пані Марина. – Ми постійно з дітьми щось вигадуємо, а я по вечорах проходжу онлайн-курси, аби дізнатись щось нове і зробити це в класі. Мені це так подобається, що я вже другий рік поспіль розповідаю про освітні можливості Microsoft на вчительських (не)конференціях EdCamp”.

Марина Лютинська. Фото: Вікторія Топол

Кліматичні краплі – це додаток на платформі Azure, в якому діти фіксують свої екологічні вчинки. До цього вчителька підключила безліч програм Microsoft: за допомогою Teams її учні обговорювали, який екологічний вчинок зробити, а в Minecraft проектували, як висадити дерева довкола школи. Також – розраховували в Excel, якою має бути відстань між деревами і скільки квадратних метрів шкільної території будуть засаджені рослинами. І вже після цього висадили дерева і тепер слідкують за їхнім ростом.

ВЧИТЕЛІ, ЯКІ “ЛІКУЮТЬ” ВИКЛИКИ ТЕХНІЧНИМИ ПІГУЛКАМИ

Восени 2018 року для вчителів-експертів з Центральної та Східної Європи відбувався конкурс Tech Pills for Teachers (Технічні пігулки для вчителів). Педагогам потрібно було зробити презентації у програмі Sway про те, з якими викликами вони стикаються в роботі, і як їх “лікують” за допомогою технологій. Двадцять переможців отримали можливість відвідати конференцію в Парижі. Серед найкращих опинилися вчителька англійської мови з Херсонської гімназії №1 Олена Софієнко і вчителька історії з Лисичанської спеціалізованої школи №8 Ольга Касатова.

Ольга Касатова. Фото: Вікторія Топол

Для участі в конкурсі Ольга обрала напрям співпраці з учнями.

“Наприклад, ми всі знаємо, що підручники не надходять завчасно. Проте засобом OneNote і OneNote Class Notebook ми можемо створити онлайн-підручник (середовище), – ділиться пані Ольга. – Там може бути розбивка за класами і за предметами (наприклад, всесвітня історія і України). Туди можна підвантажити картографічний матеріал, посилання на відео тощо, готувати практичні роботи”.

Також вчителька організувала роботу в закритій соціальній мережі Yammer, в якій немає реклами. Вона створила групу, де проводила опитування серед учнів, ділилася з ними корисними посиланнями.

Це все, каже, корисно для розвитку навички кооперації і підготовки до ЗНО. Окрім того, таким чином учитель накопичує величезний матеріал, яким може користуватись протягом років.

Пані Олена ж вирішили розповісти про співпрацю з колегами – починаючи тими, хто працюють у її школі, і закінчуючи іноземними освітянами.

“Ще 5 років тому я не уявляла, що буду за ранковою кавою говорити з Аргентиною чи домовлятися з Індією про скайп. Це була дійсно історія мого життя – того, що ми робили в школі”.

Олена Софієнко. Фото: Вікторія Топол

Почалось із того, що пані Олена зацікавилась Глобальними цілями сталого розвитку ООН і вирішила досягати їх за допомогою технологій Microsoft. Наприклад, учні придумали замість зошита використовувати OneNote Classroom і Word Online та за допомогою Excel рахували, скільки лісу завдяки цьому зекономлять.

“Дякуючи тому, що я у спільноті освітян від Microsoft , маю доступ до тих ресурсів і вмію знайти контакти, – ділиться вчителька. – Я бачу, що таких самих учителів багато скрізь. І вони настільки відкриті! Завжди готові допомогти”.

Так, вчителька з Єгипту долучила херсонських учнів до міжнародного проекту: за допомогою Flipgrid ті записали відео про своє ставлення до різних глобальних цілей. Там же слухали інших учасників і обговорювали виклики. Загалом у пані Олени вже було понад 40 контактів з іноземними колегами, а освітяни з її школи вже також почали долучатись до проектів.

Зараз пані Олена спілкується з вчителями з Пакистану і В’єтнаму, аби разом відсвяткувати День Землі. А в Парижі познайомилась з організаторами глобального проекту No More Plastic. Діти виконуватимуть завдання для зменшення використання пластику і записуватимуть про це відео.

ТЕХНОЛОГІЇ – ЛИШЕ ІНСТРУМЕНТ

Програму конференції розділили на два потоки – для вчителів і лідерів. Педагогам давали практичну інформацію, як використовувати ті чи інші інструменти на уроках. У блоці ж для директорів шкіл зосередились на напрямі, куди рухається освіта і Microsoft разом з нею.

Директорка і співзасновниця Britannica School Лариса Андрійченко каже, що була приємно вражена напрямом, який обрала компанія в освіті:

“Я не вперше на івенті Microsoft, але саме зараз відчула, що компанія вже говорить не лише про технології, а й про емоційний інтелект, соціальну складову, фізичне здоров’я. Тепер йдеться про те, що щасливі діти навчаються краще. Це дуже приємно, бо наша школа спрямована на розвиток особистості і для нас технології – інструмент для досягнення цього”.

Лариси Андрійченко

Ця школа має статус Microsoft Showcase. Це, за словами пані Лариси, означає, що заклад втілює основні ідеї компанії в освіті, апробовує нові освітні продукти і показує іншим школам, як використовувати технології для навчання.

Тож на конференцію пані Лариса приїхала, аби привезти звідти нові освітні тенденції в Україну.

Друга лідерка на Education Exchange – Христина Вітвіцька – зараз займається відкриттям школи. Її запускатимуть на запит батьків – після випуску з дитячого садку “ЗеленСад” вони хочуть залишити дітей у тому ж навчальному закладі.

Фото з особистого архіву Христини Вітвіцької

Директорка майбутньої школи сподівається, що та стане першою в Україні Microsoft Flagship School. Це, за словами пані Христини, означає, що компанія долучається до проектування школи – рекомендує, як організувати освітній простір, аби потім там було комфортно використовувати технології. Якщо навчальний заклад відповідатиме всім вимогам – Microsoft може надати йому флагманський статус (тобто визначити як взірець). У цьому випадку подивитись на школу приїжджатимуть не тільки українські, а й іноземні освітяни.

Саме тому пані Христина приїхала на конференцію – щоб дізнатись більше про найкращі практики в організації освітнього середовища і про вдалі управлінські приклади.

Зокрема, їй цікаво, як у різних країнах організовують навчання і мотивують дітей. Особливо до душі їй припала ідея вчительської автономії.

“Але я розумію – щоб побачити, як практики з однієї країни працюють в іншій, треба спробувати їх впровадити”, – зазначає пані Христина.

Фото: Наталія Дорош

А ще, подивившись на педагогів з різних країн, вона додає, що все залежить від бажання.

“Якщо людина хоче застосовувати технології – то буде. Можна виходити з позиції, що в нас немає ресурсу, часу, ще чогось. Але якщо зайти в стан “це класно”, то на це можна нашаровувати багато чого. На конференції ми бачили, як люди з допомогою інструментів зробили квантові стрибки. А в нас педагоги часто йдуть маленькими кроками – вчаться тільки Word використовувати. Але рухатись швидше настільки просто, що це може кожен педагог”.

Вікторія Топол, “Нова українська школа”

Титульне фото надано організаторами