Фінансова грамотність і заощадження: про що свідчить опитування учнів та як вчителю працювати із цими темами на уроках

Підприємливість і фінансову грамотність мають розвивати учні кожної української школи. Ці компетентності закріплені в Законі України “Про освітуˮ з-поміж 11 інших ключових компетентностей. Так, діти мають опанувати не лише теорію, а й отримати вміння, тобто здатність застосовувати знання на практиці. Як наслідок, набуті навички учня чи учениці визначатимуть їхню фінансову поведінку й мотивацію.

До речі, запит на поліпшення фінансової грамотності дітей є і у батьків школярів. Наприклад, мами й тата Кропивницького, згідно з результатами опитування, вказують фінансову грамотність як навичку, якої найбільше бракує учням.

Нещодавно Національний банк України провів опитування з фінансової грамотності серед 3 700 учнів та студентів. У фокусі – тема заощаджень. Докладні результати опитування можна переглянути за посиланням.

Спеціально для “Нової української школи” в НБУ розповіли:

• чи вміють українські діти й молодь заощаджувати та на що саме збирають;
• яка тема в контексті заощаджень цікавить їх найбільше;
• як вчителям використати опитування на уроках;
• де знайти додаткові матеріали на тему фінансової грамотності.

ЧИ ВМІЮТЬ НАШІ ДІТИ Й ПІДЛІТКИ ЗАОЩАДЖУВАТИ: ВИСНОВКИ ОПИТУВАННЯ

У межах Тижня заощаджень НБУ запропонував учням середніх і старших класів, а також студентам пройти тематичне опитування з фінансової грамотності з фокусом на заощадження. В опитуванні взяли участь 3 706 респондентів віком 10–25 років. З них більше половини (66 %) – учні середніх і старших класів шкіл та студенти 1–2 курсів коледжів, технікумів і училищ (яких можна прирівняти до старших класів шкіл).

Автори опитування при створенні форми акцентували на компетентнісному підході в змістовій лінії “Підприємливість і фінансова грамотність” НУШ. Зокрема, завдяки опитуванню вдалося докладно зʼясувати про:

• ставлення,
• поведінку,
• мотивацію до заощаджень дітей та молоді.

Джерело інфографіки: НБУ

А тепер перейдемо до результатів.

• Зʼясувалося, що 98 % учнів і студентів в Україні заощаджують із певною регулярністю, а більше половини з усіх опитаних роблять це постійно. І лише 2 % не заощаджують взагалі.

Зауважимо, що частка тих, хто заощаджує постійно, є вищою серед студентів (55 % студентів порівнюючи із 49 % учнів). Це природно, адже так чи так, сепарувавшись від батьків, студентська молодь влаштовується на перші роботи, має більше власних фінансів. До речі, аж 23 % усіх опитаних сказали, що заощаджують завжди, коли отримують гроші.

• 34 % відповіли, що намагаються заощаджувати, але в них це не виходить.
• 35 % готові почати заощаджувати, коли буде більше грошей.
• І лише 15 % вважають, що заощадження не мають сенсу, бо треба жити тут і зараз.
• Втім, усі респонденти ставляться до заощаджень дуже позитивно (4,29 із 5 балів) та бачать у заощадженнях можливість купити бажане.

Джерело інфографіки: НБУ

Цікаво, що улюблений спосіб заощаджень дітей і молоді – готівка. Саме її обрали 75 % студентів та 56 % учнів.

На що заощаджують?

• Учні здебільшого заощаджують на техніку – телефони, ноутбуки тощо.
• А ось 45 % студентів заощаджують із метою формування подушки фінансової безпеки.

Планувати покупки – рекомендація номер один, якої дотримуються і учні, і студенти.

Що цікавить найбільше?

• Найцікавіша тема для обох вікових груп – як збільшити заощадження. Про це повідомили майже 60 % респондентів.
• На другому місці – тема, як захистити заощадження від інфляції.
• Третє місце розділили дві теми: як сформувати подушку фінансової безпеки та де зберігати заощадження.

Майже 60 % усіх респондентів самостійно дізнаються про гроші та заощадження з книжок і інтернету. Це свідчить про високу внутрішню мотивацію до вивчення теми.

Джерело інфографіки: НБУ

Нагадуємо, що з усіма результатами опитування можна ознайомитися за посиланням.

ЯК ВЧИТЕЛЮ ОЦІНИТИ СТАВЛЕННЯ Й МОТИВАЦІЮ УЧНІВ ДО ЗАОЩАДЖЕНЬ ЗА ДОПОМОГОЮ ОПИТУВАННЯ

У Державному стандарті базової середньої освіти визначено, що з теми заощаджень учні мають вміти, зокрема:

• планувати й контролювати доходи і витрати;
• пояснювати значення заощадження, інвестування, запозичення, страхування тощо, зокрема на прикладі літературних творів українських і зарубіжних авторів;
• обговорювати і планувати доходи та витрати за допомогою ефективних комунікативних стратегій;
• мати готовність обстоювати важливість збільшення доходу, ощадливості та раціонального використання коштів.

На уроках учитель чи вчителька може використовувати опитування – як один з інструментів діагностичного та формувального оцінювання.

Опитування

Учитель може провести таке опитування, використовуючи опитувальник НБУ (зі сторінки 11) і порівняти отримані результати з даними Національного банку.

Опитування, як інструмент самооцінювання або оцінювання в парах, дає змогу не лише діагностувати рівень отриманих знань, умінь і ставлень, а і сприяє створенню оптимального середовища для реалізації діяльнісного підходу на уроках.

• Учні старших класів можуть виступити в ролі інтерв’юерів і самостійно провести опитування серед однолітків чи учнів середніх класів.
• А ще дітей можна долучити до створення власного опитувальника із цікавими варіантами відповідей.

Дебати

Як продовження, після проведення опитування і аналізу отриманих даних можна провести з дітьми дебати про рівень фінансової грамотності серед учнів школи.

• Учасниками дебатів можуть бути учні одного класу, або й усього закладу освіти. Мета – пошук шляхів поліпшення фінансової грамотності учнів.

У такий спосіб опитування може бути використане як елемент дослідницького навчання.

ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ІЗ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ “ПІДПРИЄМЛИВІСТЬ ТА ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ” У НУШ

Щорічно просвітницькі заходи з фінансової грамотності, зокрема для учнівства й освітян, організовує Національний банк України спільно з партнерами. Серед них – участь у “Всесвітньому тижні грошей“, Тиждень фінансової грамотності, День гривні, екскурсії та освітні заходи на базі Музею грошей Національного банку.

Так, у серпні 2022 року в НБУ створили спеціальний центр фінансових знань “ТАЛАН”, на сторінках якого можна дізнатися про заходи та освітні кампанії з фінансової грамотності. Там також зібрані всі навчальні матеріали та напрацювання фахівців НБУ.

• У розділі “Фінграмотність” розміщені дослідження рівня фінансової грамотності, рамки фінансових компетентностей та тести для визначення власного рівня фінансової грамотності.
• Також педагоги часто користуються кредитним і депозитним калькуляторами, розміщеними в розділі “Корисне”. На цій сторінці можна знайти й колонки від експертів НБУ, які описують результати опитувань та освітніх кампаній.
• Записати свій клас на захід від НБУ чи на віртуальну екскурсію до Музею грошей можна за допомогою календаря на сайті “ТАЛАН”.

Нагадаємо, що в 8 та 9 класах, відповідно до Типової освітньої програми для 5‒9 класів, передбачене вивчення предмета “Підприємництво та фінансова грамотність”. Він також має тісні міжпредметні зв’язки в межах інших освітніх галузей.

На початку грудня 2023 року стало відомо, що навчальна програма “Підприємництво і фінансова грамотність” отримала гриф МОН.

Тому мета Національного банку – підготувати вчителів до викладання цього предмета. Зараз у НБУ працюють над створенням електронного підручника, готують курси для педагогів та учнів, а також уже проводять навчання вчителів – приблизно 600 учасників завершили дистанційну Школу фінансової грамотності “ТАЛАН” і отримали сертифікати про підвищення кваліфікації. Незабаром до школи стартує третій набір. Слідкувати за новинами можна на сайті, або в соціальних мережах “ТАЛАН”.

Вікторія Ролік, головна експертка управління зв’язків з громадськістю та фінансової обізнаності Департаменту комунікацій НБУ, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: moneyservices.kroger.com