Fun + можливості: як БомбеЗНО захоплюватиме учнів українською

Знайомства, спілкування, ігри, руханки, квести, пісні. Чи можна так підготуватися до ЗНО з української мови і літератури? Ще й за чотири дні? Напевно, ні. Але відкинути страх, що українська мова – це важко і нудно, цілком можливо. Готувати до іспиту школярів із прикордонних містечок Закарпатської та Чернівецької областей будуть спеціально підготовлені вчителі під час мовних таборів.

Вчителі та координатори програми “БомбеЗНО” пройшли тренінг з організації і проведення мовних таборів для випускників шкіл з угорською та румунською мовами навчання. Як цікаво навчити української мови іншомовних дітей, дізнавалася журналістка “Нової української школи”.

ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ

Знайомство у грі – саме так почався дводенний тренінг для вчителів та координаторів програми “БомбеЗНО”. В усіх на грудях – наліпки з іменами. Учасники стають у коло: спочатку називають своє ім’я, потім – ім’я сусіда.

В іншій грі потрібно передати імпульси рукостисканням і обіймаються з тим, із ким пересіклися поглядами. Далі – згрупуватися за іменами, вигадати девіз команди та презентувати себе якостями на літери, з яких починається власне ім’я. Наприклад, Вікторія – відповідальна, Ольга – оптимістка, Ксенія – креативна, Сильвія – сучасна, Артур – артистичний.

Арто Ваахтокарі, керівник проєкту “Навчаємось разом”

Після знайомства можна весело збадьорити обидві півкулі мозку рухливими вправами. Ведучий оголошує правила:

Виконуємо мої команди: Стоп – стоїмо, Йдемо – рухаємось.

Тепер навпаки: Стоп – рухаємось, Йдемо – стоїмо.

Ім’я – кожен називає своє, Оплески – плескаємо в долоні.

І навпаки: Ім’я – плескаємо в долоні, Оплески – кожен називає своє ім’я.

Можна поєднати ці команди, ускладнивши завдання.

Після цього – вправа на згуртованість. Учасники об’єднуються в команди по 5-6 осіб. Команди вишиковуються в колони, в яких усі заплющують очі, крім останнього гравця. Говорити не можна. Завдання – зібрати чим більше олівців на підлозі. Для цього станній гравець передає сигнал (поплескуванням по плечу, по нозі тощо) тому, хто попереду, а той – далі. Про сигнали команді краще домовитись заздалегідь.

Після такого розігріву можна починати заняття. Радник з питань мови проєкту “Фінська підтримка реформи української школи” (“Навчаємось разом”) Ігор Хворостяний радить пам’ятати про метод керування часом Pomodoro. Він передбачає розбиття роботи на 25-хвилинні інтервали з короткими перервами.

Ігор Хворостяний, радник з питань мови проєкту “Фінська підтримка реформи української школи” (“Навчаємось разом”)

Цього року вчителі можуть послуговуватися інструктивно-методологічними матеріалами “Усе буде БомбеЗНО”, які розробили Ігор Хворостяний та тренерка і вчителька української мови та літератури Новопечерської школи Ольга Питюр.

Завантажити документ

Крім загальних рекомендацій і лайфхаків, тут є практичні поради з вивчення окремих розділів програми ЗНО: фонетика й орфоепія, орфографія, лексика та фразеологія, морфологія, синтаксис, власне висловлення, українська література.

Головне, про що не втомлюється повторювати Ігор Хворостяний, – не обтяжувати учнів, а забезпечити мінімальний осяжний результат.

КРЕАТИВНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Ольга Питюр каже, що для учнів, для яких українська не є рідною, її вивчення має бути фаном.

Ольга Питюр, вчителька української мови та літератури Новопечерської школи

“Нове покоління фізично не може сприймати стільки інформації, бо її багато. Зоровий і слуховий канали перевантажені, вони втомлені, візуальних образів дуже багато довкола, тому ми повертаємося знову до нашого тіла”.

Тому учасники тренінгу дізнавалися про мнемонічні прийоми (для полегшення запам’ятовування через штучні асоціації), ігрові методики, вправи для командоутворення, лайфхаки для вивчення мови і творили власні ігри.

Кожна команда також підготувала власне висловлення на тему “Чи потрібно працювати неповнолітнім”. Тема пов’язана з правами людини, що є наскрізною лінією цьогорічних таборів.

“Ми мінімізували висловлення до 100-120 слів простими фразами, бо лексика в регіоні часто бідна. Тому це приклад – як можна навіть за мінімальних умов вийти з ситуації”, – каже Ігор Хворостяний.

Учителька української мови та літератури Котелівського НВК Чернівецької області Світлана Руснак жартує: “Мій останній учень, який читав книжки, закінчив школу наприкінці 20 століття”.

Світлана Руснак (у центрі), вчителька української мови та літератури Котелівського НВК Чернівецької області

За її словами, учням часто важко написати власне висловлення. “Я їм кажу: за власне висловлення ви можете отримати в сумі 20 балів: 12 балів за зміст і 8 – за грамотність. Навіть якщо зробили багато помилок, з тих 12-ти балів ви можете заробити хоч щось – за одну навіть тезу, за один приклад, хоча б 3-4 речення. Найнісенітніший твір може отримати 3-4 бали“.

Для кращого запам’ятовування пані Світлана, яка працює у школі 32 роки, часто римує вірші на наголос, про частини мови, члени речення. Ось один приклад:

День настав – бери весло:

завчасУ ввійти в руслО,

пострибАти на нозі

і підняти жалюзІ,

зОзла дрОва занестИ,

зрання дОньку завезтИ

і з жадобою в пізнАнні

вІрші вивчити з читАння,

знати зАгадки й завдАння

і помОвчати в зібрАнні,

до вітчИма – із поваги,

цЕнтнер кинути на вАги,

сум в піцЕрії лишити,

каву з пОдругою пити

і стрибАти без упину,

у мерЕжі гнути спИну.

Звечора на кухні рух

І вишИваний фартУх,

з кулінАрії ось книжка,

Оцет, кУрятина, кИшка,

В фОльгу кАмбалу тепер,

нАчиночка в осетЕр,

піалА, чорнОслив, лАте –

пОдругу почастувати.

ЧерговИй, щодобовИй..

Завтра буде день новИй!

І румунка, й українка –

цей фенОмен зветься жінка!

“Діти люблять, коли є ігри, коли матеріал подається не сухо. Ми майже на кожному уроці з української утворюємо опорні конспекти, у нас є зошити для малювання. Кожен учень має свою папку і туди ставить свої малюнки.

Наприклад, коли вивчаємо київських неокласиків, то малюємо п’ятірне гроно, в кожну ягідку вписуючи ім’я поета, і листочок з винограду”, – ділиться пані Світлана.

Ольга Питюр радить після кожного дня табору давати дітям невеликі цікаві домашні завдання – виписати вивіски українською мовою, які трапилися, або невідомі слова з пісні.

Ігор Хворостяний розповідає, що коли цьогоріч готували тренінг, то намагалися підсилювати “fun”.

“Інколи я нагадую собі клоуна: поки я розважаю дітей і вони сміються, в цей час я закладаю їм у голови знання”.

ПРОЄКТ, ЯКИЙ ДАЄ НОВІ МОЖЛИВОСТІ

Проєкт “БомбеЗНО” орієнтований на інтенсивну підготовку старшокласників до ЗНО з української мови та літератури у прикордонних містечках і селищах Закарпатської та Чернівецької областей. Такі мовні табори організовуються вже другий рік поспіль за ініціативи Міністерства освіти і науки України та за підтримки проєкту “Фінська підтримка реформи української школи “Навчаємось разом” (за фінансової підтримки Європейського Союзу) і громадського руху GoGlobal.

Дітей до мовних таборів будуть організовано довозити з районів Закарпатської та Чернівецької областей. Через карантин і переведення шкіл на дистанційне навчання, дати проведення таборів оголосять після закінчення карантину. У кожному таборі буде 70-75 учнів. У кожній області – 6 таборів, де працюватимуть по 18 учителів і по одному координатору. Завдання останніх – координувати роботу табору, моніторити, чи вчителі працюють відповідно до методички, допомагати їм.

Мотивувати, заряджати, переконувати у важливості вивчення української мови дітей з угорсько- і румуномовних родин дуже важко, зізнаються вчителі. Більшість не планують вступати до українських вишів, обираючи перспективи в сусідніх країнах.

Однак, Ігор Хворостяний переконаний, що мовні табори – це правильна інвестиція. “Учасники дуже активні. Я вірю: якщо людина надихається, вона це транслює далі. Глобально вплинути на рівень знання української мови за 4-5 днів неможливо. Але коли ти змінюєш свідомість людей, які потім далі це транслюватимуть, то з часом ефект накопичення дасть результат”.

За словами начальника відділу змісту суспільно-гуманітарних навчальних предметів УЦОЯО Андрія Панченкова, понад 70% випускників, для яких українська мова не є рідною, мають у свідоцтвах про загальну і середню освіту найнижчі бали з цього предмету.

З минулого року діє адаптивний поріг (він може бути меншим за значення поргу склав/не склав) з української мови та літератури для випускників шкіл, які здобули повну загальну середню освіту мовою, що не належить до слов’янської групи.

“Такі табори мають багато цілей, але головною має стати мотивація і показ того, що українська мова – це цікаво, не нудно, це інструмент твого особистісного розвитку і можливість інтеграції в суспільстві. За багатьма міжнародними дослідженнями, двомовна людина – набагато успішніша в житті”, – каже Андрій Панченков.

Тому цьогорічні табори БомбеЗНО, на відміну від минулорічного, додадуть інтерактиву. Саме активності найбільше сподобалися і запам’яталися школярам у 2019 році.

“Ми не вчимо мову заради того, щоб вивчити, а говоримо, що знання мови робить нас успішними, впевненими, дозволяє нам по-іншому відкритися, познайомитися”, – каже Ольга Питюр.

“Зараз багато переробок сучасних пісень. Це можна використовувати. Коли мої учні кажуть “не виконав завдання, не прочитав, не знаю…”, я пропоную: “Візьми пісню”. Вони: “А що, можна?”. Коли починаєш говорити про цю пісню – про що вона, які хвилювання передає, емоції – це відкриває багато можливостей. Тобто коли ти можеш вчити мову на піснях свого улюбленого виконавця”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Усі фото: Марія Соколова

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber