Теми статті: батькам, вчителям, НМТ, українська мова, учням
7 Березня 2023
33 126
0
Що означають фразеологізми “рвали боки” та “рвали вуха”? Як правильно наголошувати “фаховий”, “лате” чи “підлітковий”? Де в реченні прийменники, сполучники чи прислівники? Які твердження серед запропонованих найбільш влучно передають зміст прочитаного тексту? Це частина тем і питань, що входять до тесту НМТ з української мови.
Після тривалих обговорень у парламенті нарешті затвердили остаточний формат Національного мультипредметного тесту. За ним українська мова та математика ввійшли до переліку обов’язкових предметів. Третій предмет випускники обиратимуть на власний розсуд: історію України, іноземну мову, біологію, фізику чи хімію.
“Нова українська школа” підготувала серію публікацій, як ефективно підготуватися до кожного з предметів, які будуть на НМТ-2023.
Почнемо з підготовки до блоку НМТ з української мови. У статті розповідаємо:
Національний мультитест випускники складатимуть в один день. На все про все в них буде 180 хвилин, тобто по годині на кожен із трьох предметів.
Блок НМТ з української мови матиме 30 завдань, серед яких:
У тесті не буде завдань, що передбачають письмові розгорнуті чи короткі відповіді.
За виконані завдання можна отримати від 0 до 45 балів. Мінімально треба набрати 5 тестових балів.
Кожне питання тесту оцінюватиметься по одному балу, а в завданнях на встановлення відповідності можна отримати по балу за кожну правильну “логічну” пару.
На які теми варто звернути увагу випускникам, готуючись до НМТ:
Та перш ніж братися за повторення теорії, вчителька української мови та літератури приватного ліцею, заслужена вчителька України, освітня експертка Катерина Молодик радить докладно все спланувати й скласти маршрутний лист.
Повторення чи вивчення тем, які є в програмі НМТ з української мови, варто розпланувати за тижнями. Як каже Катерина, учні мають прописати для себе план підготовки чи то в зошиті, чи в презентаціях, чи в нотатках. Можна закріпити важливі дати в Google-календарі.
“Головне, щоби дитина побачила, скільки в неї є часу та що вона буде робити. Ми з учнями складали такі дорожні карти, вони показували їх мені, а я потім моніторила, що вони зробили за тиждень та які результати отримали. Зі свого боку складаю для них путівник з усіх корисних ресурсів та сайтів, за якими можна готуватися до ЗНО (НМТ), а учні обирають те, із чим їм цікаво та комфортно працювати”, – додає освітянка.
Створити такі маршрутні листи можна з усіх предметів, які готуватиме випускник для тестування. І чим раніше, тим краще. За словами освітянки, таке докладне планування можна підготувати ще в 10 класі або ж на початку 11-го.
Навряд чи журналістка і третьокурсниця Оксана Паращак чула поради Катерини Молодик, бо вчилася в зовсім іншій школі в іншому місті, та її успішний шлях підготовки до ЗНО саме такий, який радить своїм учням вчителька. До слова, Оксана навчалася в опорному закладі освіти “Сколівська академічна гімназія” (Львівщина), а після його закінчення вступила на бюджетну форму навчання в Інститут журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Зараз Оксана працює за спеціальністю і певна, що за бажання все можливо.
Дівчина складала ЗНО у 2020 році, тоді з української мови набрала 197,5 балів (середній бал з усіх предметів у Оксани – 196,4). Готувалася до тестування самостійно, ретельно спланувавши своє самонавчання ще після 10 класу. Оксана переглянула теми з усіх предметів, які треба вчити для ЗНО. Розпланувала повторення і вивчення на місяці та тижні, і так за планом вчилася щодня впродовж 4–5 годин.
Спочатку робила це після уроків (зробивши годинну перерву), а коли почався ковід і школа перейшла на дистанційку, намагалася готуватися до ЗНО в першій половині дня.
Через кожні 40 хвилин дівчина робила перерви на хвилин 20–30, під час яких чи-то мила посуд, чи складала одяг, тобто чергувала розумову діяльність із фізичною.
Після вивчення певної теми обов’язково повторювала пройдений матеріал.
“Я готувалася сама, бо розуміла, що буду мати багато переваг. Передусім це відповідальність, економія батьківських грошей та економія часу. Бо навіщо витрачати час на дорогу до репетитора, якщо я можу використати його для своїх потреб. У мене були мотивація та бажання переконати всіх, що я зможу напрацювати свою систему і впоратися без репетиторів. Коли в мене все вийшло, це дало певність та мотивацію рухатися далі”, – додає Оксана.
У Сколівській академічній гімназії певної підготовки до ЗНО за ініціативою адміністрації не було. Та, як каже Оксана Паращак, учителі однаково акцентували на темах, потрібних для тестування, і присвячували їм більше часу на уроках. Тож не варто пропускати шкільні заняття, тим паче, що чимало тем 11 класу трапляються в тестових питаннях.
“Вчителі знали, що я готуюся до ЗНО сама, і мене контролювали. Могли зробити якесь спонтанне опитування, завжди цікавилися, чи є потреба в консультації. Мені ніхто жодного разу не відмовив у допомозі”, -- розповідає Оксана.
Катерина Молодик також наголошує, що готуватися до ЗНО (НМТ) можна в школі, а уроки у випускному класі не варто ігнорувати: “Часто батьки думають, що уроки в старшій школі відволікають від підготовки до ЗНО. А якраз у цей період є багато часу на уроках, щоб із дітьми занурюватися в теми та готуватися до тестування. До того ж в 10–11 класах на уроках української мови повторюється матеріал, вивчений раніше, починаючи з 5 класу. Важливо, щоб дитина була насамперед зацікавлена сама в підготовці, це 70 % успіху, а вчитель лише її корегує та підтягує”.
Щоби підготувати учнів до ЗНО, важлива не тільки теоретична підготовка, а і психологічне загартування. У ліцеї, де працює Катерина, за рішенням методради практикують моніторингові сесії. Для учнів створюють максимально наближені умови до складання ЗНО (НМТ). Так, учні Катерини вже писали мультитест із 4 предметів за 220 хвилин (таку кількість предметів обрали через те, що парламент на той час ще не затвердив формат НМТ).
Завдання підбирали аналогічні, як на справжньому тестуванні. Хто вчиться дистанційно, писав таку сесію онлайн, а хто очно – у класі. Такі моніторингові сесії оцінюють за шкалою у 200 балів, щоб учні та батьки одразу бачили наближений до реалій результат та розуміли, над чим треба попрацювати іще.
“З психологічної точки зору часто діти втрачають бали на ЗНО (НМТ), тому що розгублені. А такі моніторингові сесії дають розуміння, що це просто завдання, яке треба виконати. Ми пишемо такі сесії 4–5 разів на рік. І коли діти приходять на справжнє ЗНО, вони звертають увагу на завдання, а не на зовнішні обставини”, – ділиться досвідом вчителька.
Звісно, не всі школи проводять такі моніторингові сесії, тому наші співрозмовниці наголошують на важливості шкільних уроків та самопідготовці.
Якщо ввести в Google запит “підготовка до ЗНО з укрмови”, знайдете не один десяток сайтів із тестами та завданнями. До прикладу:
“З теорії є багато відео в YouTube, та ж сама “Всеукраїнська школа онлайн”. Мені згодився навіть довідник зі ЗНО моєї сестри за 2011 рік, - розповідає про свій досвід Оксана Паращак. – Також багато молодих репетиторів заради популярності проводять перші безплатні вебінари, але цей один урок проводять класно. Не втрачайте такої можливості, слухайте їх. Я підписувалася на вчителів та цікаві ресурси в Instagram, і мені автоматично підтягувалися якісь новинки про фразеологізми чи наголоси.
З української мови важливо робити багато вправ. Якщо бачите, що тести легкі, беріть складніші. Їх можна шукати за темами, наприклад, “Іменник. Тести ЗНО”. Після тестів опрацьовуйте помилки. Якщо є необхідність, то звертайтеся до вчителя”.
Насправді ресурсів із підготовки до ЗНО (НМТ) з різних предметів зараз безліч.
Катерина Молодик радить своїм учням звернути увагу на:
Для тих, хто почав готуватися до НМТ нещодавно, поради ті ж самі – розпланувати теми з навчальної програми на час, який залишився до іспиту. Водночас треба пропрацювати незрозумілі теми на уроках з учителем, вибрати онлайн-курси, ресурси на Youtube чи почитати підручник.
“Найголовніше – це спокійна системність. Як тільки зробили планування – це вже половина роботи. Далі залишається лише механічно дотримуватися графіку, тоді прибереться тривожність, що часу мало, а вивчити всього треба багато”, – зауважує Катерина.
А ще краще обирати спеціальність та університет заздалегідь, не чекаючи на затвердження формату ЗНО (НМТ), бо так втрачається дорогоцінний час, а з ним і спокій випускника. Як каже Катерина Молодик, фокусувати увагу варто не на тестуванні, а на тому, куди учні хочуть рухатися після закінчення школи. Дитина разом із батьками може проаналізувати, що вміє та хоче робити, і під ці навички та бажання шукати спеціальності.
“Далі обирати місто та університет. Краще визначатися із цим у 10 класі, бо це наче закинути зернятко, яке допомагає дитині уявляти себе в певному місті на обраній спеціальності. Далі буде зрозуміло, які предмети будуть у фокусі уваги учня на наступні 1–2 роки”, – каже Катерина.
На думку освітянки, за потреби випускникам варто відвідувати психолога. Адже вони відчувають тиск батьків, які кажуть, що треба визначитися раз і назавжди з професією. Через це з’являється почуття невизначеності та відповідальності, впоратися з яким допоможуть фахівці.
Оксана Паращак звертає увагу, що під час підготовки до ЗНО (НМТ) важлива ще й комфортна атмосфера для навчання, а для цього варто:
Та передусім треба повірити у власні сили. Тож нехай усе вдається!
Інна Лиховид, “Нова українська школа”
Титульне зображення: НУШ
Обговорення