Харчування в укритті: як годують школярів під час тривог

Тривожні рюкзаки стали звичним атрибутом шкільного побуту, зокрема, у тих закладах освіти, які вчаться очно чи змішано. Батьки кладуть туди воду, печиво та сухофрукти.

У деяких школах тривожні торбинки лежать в укриттях постійно, тож продукти мають тривалий термін зберігання. Окремо заклади освіти готують у сховищах власні запаси води та сухих перекусів. Це не замінює повноцінного харчування, а буває так, що шкільні обіди чи сніданки скасовують, чи відкладають, якщо повітряні тривоги затягуються на кілька годин.

В останні місяці школи адаптуються ще й до тривалих відключень електроенергії. Як розповідають батьки, деякі заклади повертаються до манок, вівсянок та локшини в молоці. Бо готувати без світла і з тривалими тривогами виклик ще той.

• Скільки закладів освіти можуть нагодувати школярів в укритті;
• як адаптуються кухарі до віялових відключень електроенергії;
• чи продовжується в таких умовах реформа шкільного харчування – з’ясовувала “Нова українська школа”.

ОДНА ШКОЛА ГОТУЄ НА ЧОТИРИ ЗАКЛАДИ ОСВІТИ

Черкаська гімназія № 19

У їдальні черкаської гімназії № 19 готують обіди для учнів одразу чотирьох шкіл. Як пояснила директорка закладу Ірина Топчій, зараз у ньому навчаються початкові класи гімназії та ще трьох міських шкіл.

“У міськраді вирішили, що всі перші та п’яті класи міста мають обов’язково навчатися офлайн, а старшокласники – дистанційно. Тож зараз у нас вчиться щодня приблизно тисяча дітей із чотирьох шкіл. Для них ми організовуємо гаряче харчування, а також підприємець готує їжу та розвозить її в інші школи (загалом у Черкасах готують гарячі обіди на базі 8 шкіл для 35 закладів середньої освіти, що працюють у місті), – розповідає про свій досвід Ірина Топчій. – Наш підприємець готує в приміщенні гімназії. В умовах воєнного навчального року готуються спеціальні ланч-бокси та роздаються дітям. Частина дітей з’їдає обіди в класі, частина у їдальні. Коли оголошується повітряна тривога, діти спускаються в сховище й беруть із собою контейнери, загорнуті у фольгу, з одноразовими посудом та скляночками”.

Донедавна гімназії “щастило”, бо електроенергію не відключали, але тепер і їхня школа потрапила в загальний графік. Якщо кухарі знають, що завтра електроенергії не буде з 9 ранку, приходять на роботу на 5 годину й завчасно готують обіди. Потім пакують їх у термопосуд, щоб у визначений час роздати дітям чи відправити в інші школи.

КУХОВАРЯТЬ УНОЧІ АБО В СУСІДНІЙ ШКОЛІ

Стрийська школа І ступеня № 11

“Щоб організувати харчування, доводиться проявляти фантазію”, – каже директор Стрийської школи І ступеня № 11 Сергій Запісов. У шкільній їдальні встановлені електроплити, опалення теж електричне. Тож життя школи залежить від електроенергії, яку відключають часто та не за графіком.

“Потроху пристосовуємося до таких умов. Зокрема, рекомендуємо батькам збільшити вміст ланч-боксів для перекусу їхніх дітей. Приватна підприємиця, яка надає послугу з організації харчування, інколи працює вночі, щоб забезпечити приготування енергозатратних страв. Якщо є можливість, то працює з вечора на завтра, адже підігрів завжди легше організувати, ніж повне приготування. Єдине, що маємо готувати в день харчування, це гарніри: картопляне пюре, гречану кашу чи макарони, – розповідає Сергій Запісов.

Для цього шукаємо різні варіанти: від використання харчоблока сусідньої школи (працює на газових плитах) до пошуку мікрорайону міста, де можна в цей час скористатися електроплитами. На випадок форс-мажорів будемо використовувати сухпайки, булочки, пиріжки тощо. Але поки даємо собі раду. Я вважаю, що харчування повинно бути гарячим та якісним. Сподіваюся, відключення електроенергії внормується і стане більш прогнозованим”.

Крім цього, у стрийській школі скорегували розклад дзвінків, скоротивши уроки й перерви. За словами директора, у такий спосіб зменшують перебування дітей у закладі та максимально використовують світлову частину доби.

РЯТУЮТЬ ТЕРМОПОСУД ТА ПЛЕДИ

Жовнинська початкова школа Іркліївської сільської ради

В Іркліївській громаді на Черкащині годувати дітей під час повітряної тривоги можуть усі 8 шкіл (у них харчується 1 174 учні). Директорка Жовнинської початкової школи Іркліївської сільської ради Наталія Шидлаускас розповіла, що в школі вчиться 20 дітей. У їдальні готують їжу і для школярів, і для дошкільнят, а це ще 17 осіб. Електроенергію в школі відключають часто, щоби розв’язати цю проблему, місцеве господарство надало в тимчасове користування генератор. Його вистачає на одну електроплиту із двох.

“Раніше доводилось адаптуватися до тривог, а зараз долаємо проблеми ще й з електроенергією, – описує ситуацію Наталія. – Якщо електрика є, то готуємо на плитах, якщо немає – вмикаємо генератор. Складаємо графіки приготування їжі, кухарі приходять на шосту ранку. Щоб їжа не охолола, використовуємо каструлі-скороварки, які довго тримають тепло. Маємо теплі шерстяні ковдри, у які можна їх закутати.

Якщо збігається тривога та час обіду, то спускаємося в укриття. Кухарі беруть закутані каструлі та посуд. Одноразовими тарілками не користуємося, бо дітям не зручно їх тримати. В укритті є стіл, стільці, питна та технічна вода. Зазвичай борщі-супи в укриття не несемо, беремо тільки кашу, хліб, оладки, сир тощо. Діти ж беруть із собою ще термопляшки із чаєм. В укритті завжди є печиво та сухофрукти”.

ЩО КАЖУТЬ В ОВА

Кожна школа зараз працює в різних умовах, тому єдиного підходу до організації харчування немає. У відповідях на запит “Нової української школи”, чи є можливість харчувати учнів в укриттях, обласні департаменти освіти найчастіше вказували такі варіанти:

• в укритті є запас води, снеків, печива та сухофруктів;
• дітям готують гарячий чай;
• у разі тривалої тривоги кухарі несуть їжу в укриття;
• школярів годують після відбою;
• учні користуються своїми тривожними наплічниками;
• повноцінне харчування є, бо харчоблоки розташовані в цокольних приміщеннях;
• через часте відключення електроенергії харчування учнів не проводиться.

За даними обласних департаментів освіти, нагодувати школярів навіть в укритті може 213 шкіл України, зокрема, 65 шкіл на Івано-Франківщині, 44 школи на Кіровоградщині, 30 – на Хмельниччині, 30 – на Вінниччині, 25 – на Буковині, 17 – на Черкащині та 2 – на Рівненщині.

Не годують повноцінними обідами в шкільних укриттях Києва та Київщини, Полтавщини, Чернігівщини, Волині, Одещини, Тернопільщини, Миколаївщини, Сумщини. Проте, усі обласні департаменти освіти нагадували про запаси води та сухих перекусів в укриттях.

На Харківщині, Херсонщині, Донеччині й Луганщині школи працюють дистанційно, тому потреби в організації харчування немає.

Департаменти освіти й науки Львівської, Запорізької, Житомирської та Закарпатської ОВА не відповіли на запит, а в департаменті освіти Дніпропетровської ОВА відмовили в наданні запитуваної інформації.

ЯК МАЛО ЗМІНИТИСЯ ШКІЛЬНЕ МЕНЮ

На початку навчального року в Держпродспоживслужбі аналізували, що заважає школам запустити повноцінну роботу харчоблоків та їдалень.

Так, у деяких регіонах не вистачає кухарів, дається взнаки зростання цін на продукти й зруйнована війною логістика. Не всі постачальники погоджуються доставляти продукти в заклади освіти з малою кількістю дітей.

Війна вплинула також на реформу шкільного харчування, яка стартувала два роки тому за ініціативи Олени Зеленської.

Нагадаємо, що мало змінитися в шкільному меню:

• менше солодкого й солоного, жирів рослинного і тваринного походження та субпродуктів;
• більше молока та кисломолочних продуктів, м’яса, риби, свіжих овочів і фруктів (тобто готувати за так званим меню Клопотенка);
• зі шкільних буфетів мали зникнути газовані напої, солодкі хлібобулочні вироби, продукти з високим вмістом цукру чи солі, консервантів, барвників та ароматизаторів;
• за можливості школи організовують харчування за принципом шведського столу;
• шкільних кухарів навчають, як готувати здорову їжу на спеціальних курсах підвищення кваліфікації.

Тепер у шкільних їдальнях готують плов із булгуру зі свининою, кебаб із сиром, квасолю з м’ясом, овочеві салати, а на десерт – налисники чи сирники. Інша справа, чи готові кухарі змінюватися та готувати по-новому.

“Ми почали реформу шкільного харчування одразу, як ця ініціатива з’явилася, – розповідає директорка чернівецького ліцею № 5 Галина Амбрам’юк. – Нам пощастило, бо в нас понад 10 років працюють кухарі, яких ми готові носити на руках за дотримання санітарних норм, за смакоту, за швидкість обслуговування і за увагу до дітей. Ми підписуємо договір на надання послуг харчування із приватним підприємством, яке й відповідає за оновлення обладнання. Дещо робимо разом, дещо замінюємо самі, як-от столи та стільчики в обідній залі”.

ЯК ПРОСУВАЄТЬСЯ РЕФОРМА ШКІЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ

Як коментували нам керівники шкіл, працювати за оновленим меню вдається, а от змінювати обладнання – складніше. У рамках реформи МОН рекомендувало закладам освіти придбати пароконвекційну піч. У 2020 році на це виділялася державна субвенція, були ще й доплати з місцевих бюджетів (загалом 500 млн грн). У такий спосіб вдалося оновити понад 1 800 шкільних харчоблоків.

У держбюджеті на 2022 рік передбачалася субвенція в розмірі 1,5 млрд гривень на модернізацію харчоблоків. Однак через війну кошти спрямували на оборонний сектор. У деяких місцевих управліннях освіти (зокрема, Рівного, Сум, Вінниці та Києва) зазначали, що цього року коштів на оновлення їдалень не передбачено.

Нещодавно в Мінреінтеграції розповіли, що понад тисяча опорних шкіл отримають по 2 тисячі доларів на ремонти харчоблоків. Та це, швидше, плани на майбутнє.

“Через повномасштабне вторгнення росії на наші землі реформа шкільного харчування дещо уповільнилася, – зазначає шеф-кухар, ресторатор, ідеолог проєкту з покращення культури харчування Cult Food Євген Клопотенко. – Зараз важлива безпека та безперервність навчального процесу. Втім, попри всі складнощі, реформа триває, просто в дещо іншому форматі. За останній час ми провели низку важливих зустрічей і робочих груп, де були окреслені основні напрями розвитку реформи в нових умовах.

Зокрема, зараз на порядку денному стоїть розв’язання проблеми харчування дітей під час повітряних тривог, а також адаптація технологічних процесів приготування страв до викликів воєнного часу. Тому наразі вирішуємо, як забезпечити харчування в тих школах, які не мають можливості готувати та що робити, щоб у дітей у будь-якому разі була здорова та смачна їжа”.

Проводити реформу заважає те, що багато шкіл зруйновано або опинилися в тимчасовій окупації. У тилових регіонах навчання переривають затяжні повітряні тривоги, віднедавна і тривалі відключення електроенергії. Тобто частина шкіл не може приготувати їжу у своєму приміщенні. У такому разі Євген Клопотенко радить співпрацювати з кейтеринговими компаніями, які готуватимуть страви за нормами шкільного меню.

До того ж нагадує кухар, замовляти кейтеринг можна не лише в приватної компанії, а в будь-якого закладу освіти, якщо його потужності дають змогу готувати на кілька шкіл (приміром, як це роблять черкаські заклади). Саме так годує своїх учнів і Чернівецький ліцей № 12. Директорка закладу Руслана Бабух розповіла, що місцевий підприємець привозить шкільні обіди в каструлях та термосах, потім розкладає їжу у власний посуд. Готують обов’язково за чотиритижневим меню, складеним за рецептурником Клопотенка. “Є і салати із гарбузовим насінням, і кебаби, і плов із булгуром. Діти їдять, скарг немає. Єдине, що постачальник може запізнюватися через затори й непрацюючі світлофори, але це реалії нашого часу”, – додає пані Руслана.

За словами ресторатора, в Україні почали відкриватися так звані фабрики-кухні. Це маленькі підприємства, які готують і доставляють їжу для шкіл та садочків. Як додає Євген, наразі такі фабрики працюють у тестовому режимі.

ЩО ПОКЛАСТИ ДИТИНІ У ТРИВОЖНИЙ РЮКЗАК

Попри війну, тривоги, перебої з електроенергією, діти мають повноцінно харчуватися і вдома, і в школі. Збираючи дітям перекус, Євген Клопотенко радить батькам:

• обирати ті продукти, які не будуть швидко псуватися без холодильника та збережуть свої смакові властивості впродовж дня;
• класти перекус у ланч-бокс, поділений на кілька секцій;
• термос для їжі й гарячих напоїв та пляшка для води – теж стануть у пригоді;
• дати дитині в школу помиті банани, яблука, груші, виноград та сухофрукти;
• доповнити продуктовий набір овочами: морквою, томатами чері, кружальцями огірка та соломкою солодкого перцю;
• можна зробити бутерброди зі шматочком твердого сиру, авокадо, добре пропеченою бужениною та цільнозерновим хлібом, або ж курячими нагетсами.

“Аби допомогти батькам із харчуванням дітей у цей період, ми з командою підготували добірку страв, які можна додати в шкільний ланч-бокс, – розповідає Євген Клопотенко. – Мені хочеться вірити, що після перемоги в їдальнях нових українських шкіл ніколи не буде пахнути пересмаженими котлетами. І ви ніколи не почуєте від учнів: “Пхе! Молочна плівка!”. Якщо ми змінимо підхід до освіти кухарів, до приготування страв, до матеріально-технічного забезпечення харчоблоків, то станемо флагманами шкільного харчування у світі”.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Фото: автор – alebloshka, Depositphotos