Інституційний аудит: що варто знати директору та як підготуватися школі

У березні 2019 року Міністерство освіти і науки затвердило процедуру інституційного аудиту. Він передбачає оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Деякі школи ще до початку карантину, взимку і навесні 2020 року, пройшли цю процедуру.

Про те, що таке інституційний аудит, процедуру проведення та чи справді це не перевірка, а підтримка для школи, “Новій українській школі” розповіли начальниця управління Державної служби якості освіти (ДСЯО) в Сумській області Алла Рябуха та директорка гімназії №107 “Введенська”, яка пройшла оцінювання в лютому 2020 року Катерина Спітковська.

ЩО ТАКЕ ІНСТИТУЦІЙНИЙ АУДИТ І НАВІЩО

Алла Рябуха:

Під час аудиту проводиться зовнішнє оцінювання діяльності школи, що базується на ґрунтовному вивченні освітніх та управлінських процесів. Аудит має допомогти школам стати кращими та підтримувати цю якість за допомогою прозорості, інноваційності та партнерства.

Аудит відбувається за чотирма напрямами оцінювання, для кожного з яких розроблені відповідні критерії:

• освітнє середовище закладу освіти;
• система оцінювання здобувачів освіти;
• педагогічна діяльність педагогічних працівників;
• управлінські процеси закладу освіти.

Після аудиту за кожним із напрямів школа матиме рівень оцінювання якості освітньої діяльності: високий, достатній, вимагає покращення або низький. Заклад освіти також отримає рекомендації щодо покращення освітнього процесу

Щоби розробити черговість аудиту, школи кожної області розподілили за такими критеріями: час заснування, дата останнього державного контролю та наявність зауважень. Відповідно до цього, ми і створили план проведення інституційного аудиту, зважаючи на те, які школи потребують цього найпершими.

Катерина Спітковська:

У лютому наша школа пройшла 10 днів інституційного аудиту та стала першим великим міським закладом, який виконав цю процедуру в Україні.

Зараз є три причини, з яких відбувається плановий аудит: сплив термін давності попередньої атестації, скарга чи певні порушення в минулому або звернення директора до Державної служби якості освіти. Я розуміла, що термін давності нашої атестації сплив минулоріч, кілька років тому ми мали додаткову перевірку від ДСЯО та зауваження від них, тож влітку минулого року я сама зареєструвала відповідне звернення в приймальні директора ДСЯО.

Деякі колеги вважали мене освітнім камікадзе: хто добровільно приведе “перевірку” до своєї школи? Ми ж із колективом хотіли оцінити, чи в правильному напрямку рухаємось.

Катерина Спітковська. Фото: FB/Kateryna Spitkovskaya

ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ ІНСТИТУЦІЙНИЙ АУДИТ

Алла Рябуха:

Експерти, які працюють у закладі освіти, мають картки спостереження, в яких НЕ вказується прізвище вчителя, на уроці якого вони перебувають. Експерт спостерігає за процесами: як учитель взаємодіє з учнями, як учні комунікують між собою, які форми роботи застосовуються та якими матеріалами користуються під час навчання.

Готуватися до такого уроку додатково не потрібно: для нас важливо побачити реальну ситуацію – не щоби покарати чи зробити зауваження, а щоби допомогти та покращити освітній процес. Це має бути звичайний урок, а не спектакль. Це нормально, якщо діти сміються на уроці чи виходять до вбиральні – хвилюватися не варто.

Окрім спостереження та вивчення шкільної документації, ми також проводимо анкетування серед педагогів, батьків та школярів. В опитуванні йдеться про освітній процес, безпеку в школі, середовище, педагогічну та управлінську діяльність.

Коли експерти роблять висновки та надають рекомендації, вони орієнтуються не лише на власні спостереження, але й на відповіді всіх учасників освітнього процесу. Припустимо, що в анкетах деякі батьки зазначили незадоволеність харчуванням, а дітей, як відповідно до опитування, так і за спостереженнями експертів, їжа влаштовує – ця ситуація може й не вимагати нагального втручання. А коли ми бачимо, що діти не доїдають їжу, зазначають в анкетах, що не задоволені, а батьки підтверджують це – неодмінно надаємо рекомендації щодо покращення харчування в школі.

По завершенні процедури школа сама визначає, чи дотримуватися рекомендацій, за винятком тих, що мають обов’язковий характер (як-от встановлення пандусу, якщо в школі навчається дитина з відповідною потребою).

Катерина Спітковська:

Під час проведення інституційного аудиту я звернула особливу увагу на використання різних інструментів для вивчення думки: анонімні опитування й інтерв’ю. Експерти зазначали, що інформацію необхідно отримувати від усіх учасників освітнього процесу, а не лише від директора чи вчителів. Це дає змогу побачити ситуацію в багатьох вимірах.

Наприкінці аудиту школа отримує огляд експертів, підказку, на яку можна спиратись як на фундамент. Ми отримали оцінки, а далі можемо розбудовувати наші процеси й покращувати внутрішню систему освітньої діяльності.

ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ІНСТИТУЦІЙНОГО АУДИТУ

Катерина Спітковська:

Перед десятьма днями інституційного аудиту тривала підготовка з нашого боку. Нам було важко готуватися через те, що нормативна база з’являлася під час нашої підготовки. Тепер же всі критерії оцінювання та допомогу з підготовки можна знайти в Абетці для директора. Ми розробляли критерії самі.

Щоби підготуватися до зовнішньго інституційного аудиту, варто провести внутрішнє оцінювання разом з усіма сторонами: педагогами, учнями та батьками. У нашій школі була створена робоча група з внутрішнього оцінювання якості освіти. Її утворюють наказом директора та відповідним положенням, у якому необхідно вказати, коли й за якими критеріями проводиться оцінювання, а також – хто аналізує отримані дані та робить висновки. У нашому випадку педагоги спільно, а не директор одноосібно.

Що ми зробили до приходу зовнішніх незалежних експертів:

1. Створили чіткі критерії оцінювання якості освітнього процесу.
2. Провели опитування серед учителів, учнів та батьків через онлайн-форму та проаналізували отримані дані.
3. Вчителі побували на уроках одне в одного та мали змогу оцінити власну й роботу колег.
4. Заступники директора здійснили взаємну перевірку шкільної документації.

На фінальній педагогічній раді ми розбилися на чотири групи за напрямами оцінювання, обговорювали отримані дані та ставили спільну оцінку відповідно до критеріїв. До цього також мали змогу долучитися батьки й учні.

Після всіх процедур ми знали, яку оцінку поставили собі, наші сильні і слабкі сторони, тож зовнішній аудит уже не був для нас сюрпризом. Наше внутрішнє оцінювання майже повністю збіглося із зовнішнім. Ми, звісно, хвилювалися, але не боялися аудиту. Інституційний аудит – це про роботу команди з підготовки до нього й під час проведення.

Ми щорічно будемо проводити внутрішнє оцінювання освітнього процесу в школі, адже аудит буває раз на 10 років, а розвиватися ми маємо весь час. До наступного зовнішнього аудиту ми покажемо динаміку підвищення якості, але ми це робимо не для ДСЯО, а для себе.

ЯКІ ЕКСПЕРТИ ПРОВОДЯТЬ ІНСТИТУЦІЙНИЙ АУДИТ

Алла Рябуха:

Аудит проводять не державні службовці “згори”, а експерти з освітянської спільноти, тож процедура відбувається за принципом “рівний рівному”. Експерти, які проводять аудит, мають щонайменше 5 років досвіду роботи в закладах освіти, тому для них це можливість поділитися власними напрацюваннями та запозичити найкращі практики від колег.

Алла Рябуха. Фото: FB/ Alla Rjabukha

Катерина Спітковська:

Команда експертів – це наші колеги та однодумці, які допомогли школі подивитися на себе зі сторони. Коли ви весь час працюєте всередині колективу, то око замилюється й деякі речі просто неможливо побачити. Мені було приємно працювати з командою інституційного аудиту, бо відчувалося, що ми вчилися разом.

Зараз багато заступників та директорів навчаються на експертів. Вони – такі самі, як і ми, це дуже повертає людей обличчями одне до одного. Вони не приходять до шкіл із позиції сильні до слабких, а як гравці однієї команди, бо ми маємо спільну мету – покращити освіту загалом.

ІНСТИТУЦІЙНИЙ АУДИТ – НЕ ПЕРЕВІРКА ЧИ ПОКАРАННЯ

Катерина Спітковська:

Після аудиту ми отримали спільноту партнерів, до яких ми можемо звернутися по підтримку та яким із радістю допоможемо самі. Нам усім потрібно змінити сприйняття: інституційний аудит – це не перевірка, що карає, а потужний інструмент зростання якості освітнього процесу. Варто бути готовими працювати й виправляти свої помилки.

Алла Рябуха:

Ми відмовляємося від слів “перевірка” або “атестація”, оскільки це більш формалізовані методи, які не ставлять за мету підвищити якість освітнього та управлінського процесів у школах. Атестація показувала школам, що не так та які є недоліки. Аудит же покликаний насамперед визначити позитивні сторони в роботі школи та надати рекомендації щодо покращення тих аспектів, з якими є виклики.

За бажанням закладу освіти, у ньому можна провести позаплановий аудит не раніше, ніж за 2 роки після планового. Припустимо, що в школі були певні проблеми й колектив працював над їхнім виправленням. Щоб оцінити якість змін, вони можуть запросити до себе експертів позапланово. Це добровільна процедура. Плановий аудит відбувається раз на 10 років.

ЯК АУДИТ ДОПОМАГАЄ ШКОЛІ

Катерина Спітковська:

Наведу конкретні приклади, що вже змінилося в нашій школі після аудиту. На момент інституційного аудиту ми бачили, де в нас проблеми в системі оцінювання учнів: вчителі не достатньо акцентували на критеріях оцінювання. Відповідно до опитувань, здебільшого діти та батьки розуміли, чому учні отримали певний бал, проте експерти додатково звернули нашу увагу, що критерії мають бути озвученими. Зараз перед кожним різновидом діяльності ми чітко описуємо всі критерії. Ситуація не була критичною, але покращуватися та зростати завжди є куди.

Експерти також звернули увагу й на наставництво та його брак у педагогічному колективі: у деяких випадках воно було реальним, а в деяких – формальним. Майже одразу після аудиту ми перейшли на дистанційне навчання через карантин, і тут наставництво запрацювало на повну: молодші колеги допомагали старшим підлаштуватися під вимоги ситуації. Тільки взаємопідтримка і справжнє наставництво, які раніше не були настільки розвиненими в нашій школі, допомогли нам успішно впоратися з усіма викликами весни 2020 року.

Ми отримали й зауваження щодо оформлення документації, але все вже виправили та прозвітували. Це теж не було покаранням, а лише підтримкою: ми не знали деяких нюансів щодо оформлення дітей з альтернативними формами навчання, а тепер цього навчились і допомагаємо іншим колегам.

СИСТЕМА ІНСТИТУЦІЙНОГО АУДИТУ НЕ ДОСКОНАЛА, ПРОТЕ ВІДКРИТА ДО ЗМІН

Катерина Спітковська:

Я вважаю, що межі досконалості нема. Команда інституційного аудиту зазначала, що їм буде важливо почути наші враження від процесу. Я з ними поділилася двома речами.

Перше – час очікування висновків і рекомендацій складає два тижні, що й передбачено законом, а акт про завершення аудиту ми отримуємо в останній день процедури. Процес очікування хвилює, проте я розумію, що терміни прописані законом і пришвидшити процедуру буде складно.

Друге – доречність ще одного рівня оцінювання. На мою думку, між критеріями для оцінки 3 і 4 є надто великий розрив, тож там не завадив би ще один, середній, бал. ДСЯО відомо про цю ідею, проте я розумію, що перш ніж змінювати критерії чи шкалу оцінювання, варто провести значну кількість аудитів і проаналізувати їх.

Алла Рябуха: Карантин підкорегував плани ДСЯО щодо проведення інституційного аудиту у 2020 році. Зараз ми працюємо над тим, щоби впровадити його в очно-дистанційній формі та, відповідно, змінити критерії оцінювання. Ми розуміємо, що це зовсім інший формат навчання, тож ставимося до цього з максимальною увагою. На цьому етапі аудит в очно-дистанційній формі – це проєкт, який буде на етапі пілотування.

Ми створюємо гнучкий інструмент аудиту. Ми дивимося на те, як відбувається оцінювання в школах: що працює, а що – ні, що корисно для аудиту, а що зайве. Щонайменше раз на пів року ми переглядаємо методику та, за потреби, можемо змінювати її.

БОНУС: 7 КРОКІВ ДО УСПІШНОГО ПРОХОДЖЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО АУДИТУ ВІД КАТЕРИНА СПІТКОВСЬКОЇ

1. Чіткі відповіді на чіткі запитання: знання нормативної бази, мети школи під час аудиту, які результати школа хоче отримати.
2. Командна робота.
3. Розбудова внутрішньої системи якості освіти.
4. Чесність перед собою.
5. Готовність до будь-якого результату.
6. Усвідомлення результатів внутрішнього оцінювання: чому ви оцінили себе так, а не інакше.
7. Зовнішній інституційний аудит, який закінчується оформленням акту, висновків і рекомендацій.

Тамара Береговська, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: автор – IgorTishenko, Depositphotos