Інституційний аудит: як відбувалось пілотування критеріїв якості освіти

Упродовж квітня і травня Державна служба якості освіти пілотувала критерії, інструменти та індикатори якості освіти, на яких базуватиметься інституційний аудит. Участь у пілоті взяли 12 шкіл-добровольців. Серед них міські, сільські та опорна.

Керівниця проекту, одна з експерток та завуч школи-учасниці розповіли НУШ про враження від пробного інституційного аудиту, знайдені переваги і недоліки.

Олена Заплотинська, керівник проекту з підтримки Державної служби якості освіти (розроблення системи забезпечення якості освіти), EDGE

Що відбулося

Критерії оцінювання якості освіти охоплюють чотири сфери: середовище, учень, учитель, управлінські процеси. На основі критеріїв були розроблені інструменти оцінювання: анкети для учнів, батьків і вчителів, інтерв’ю, спостереження.

Дванадцять шкіл випробовували, чи працюють критерії, інструменти та індикатори: отримали пакет інструментів, частину з яких (анкетування батьків, учнів) використали самостійно. Іншу частину випробовували у школах шість експертів.

Критерії

Критерії, закріплені за кожним напрямом, перетинаються. Наприклад, не можна оцінювати середовище окремо від управлінської діяльності.

Щодо освітнього середовища є критерій “забезпечення архітектурної доступності”. Якщо чогось не вистачає, ми дивимося на управлінські процеси – яку роль відіграв директор: чи звертався до засновника, чи має інші ідеї, чи не робив нічого.

Якщо дії були – то пишемо, що є проблеми, але це прорахунок засновника.

Немає мети показати, що школа погано працює.

Головне – побачити, чи дитина отримує якісні освітні послуги, чи її інтереси і права забезпечені, а потім зрозуміти, хто не допрацював. Але ми не хочемо когось підловити – ми хочемо подивитися на школу і дати поради, як зробити її кращою.

Комфорт і безпека дитини – засадничий принцип. Не можна говорити про академічні успіхи, коли гідність страждає через поламані туалети чи булінг.

Тому немає індикаторів на зразок кількості дітей, які перемогли на олімпіадах, як і кількості вчителів, які взяли участь у конкурсах. Зате ми дивимося, чи вчителі активні, чи співпрацюють, чи їздять на конференції.

Що нового

Інституційний аудит триватиме в середньому п’ять днів. Перша половина буде присвячена урокам. Будуть різні підходи до того, які уроки відвідуватимуть експерти.

“Немає мети показати, що школа погано працює”. Фото: автор – diego_cervo, Depositphotos

Під час аудиту ми не оцінюємо конкретного вчителя, це не сертифікація. Ми оцінюємо, як заклад працює з вчителями, щоб вони ставали кращими.

Якщо ми побачили, що формувальне оцінювання не застосовують більшість вчителів, то даватимемо поради директору.

Тобто оцінюються директори. Якщо є інклюзивне навчання, але немає жодного вчителя, який пройшов навчання – чия це вина? Вчителя, бо він не мотивований, але і директора, який не працює з кадрами. А страждає дитина.

Маємо індикатор “раціональне використання приміщення”. Якщо бачимо, що у школі друга зміна – це має насторожувати. Чому? Можливо, тому що кабінет директора розміром у клас або приміщення здають в оренду.

Для чого гуртки – бо треба дати години вчителю чи розвивати в учнів компетентності?

Опорна та інклюзивна школи

Для опорних шкіл треба доопрацювати критерії. Додати інтерв’ю з керівником філії. Або у формі спостереження за освітнім середовищем – пункти, які стосуватимуться тільки опорної школи.

Наприклад, безпечність транспорту. Якщо в керівника закладу проблеми з довезенням – то він про це скаже. Це все має забезпечити місцева влада. Або чи діти, які доїжджають, почуваються комфортно? Якщо їм треба виїжджати о 5 ранку, бо навчання о 8-й – то про комфорт не йдеться. Також освітнього середовища може стосуватися адаптація учнів, наприклад, 1-го, 5-го і 10-го класів.

Будуть питання, які стосуватимуться тільки інклюзивних закладів. Ми знаємо, що всі можуть робити гарні документи, але невідомо, чи вони працюють. Тому треба говорити з батьками.

Зміни після апробації

Близько 10% індикаторів ми вилучили, бо вони були зайвими чи штучними.

Близько 5% індикаторів доопрацювали.

Найбільше змін відбулося в інстурментарії – в анкетах. Школи показали, які питання не спрацювали. Наприклад, на якісь у київських ліцеях відповідали легко, а десь вони були незрозумілі.

Що далі

МОН має погодити зміни до критеріїв і затвердити індикатори. Сподіваємося, до кінця літа. Усе буде на сайті ВР у “Порядку проведення інституційного аудиту”. За всіма показниками школа зможе себе вивчити самостійно, якщо захоче. У будь-якому випадку, має їх знати.

Адже, за законом “Про освіту”, школі потрібно вибудовувати внутрішню систему забезпечення якості освіти. Не варто відтягувати. Є процеси, які треба спостерігати рік.

Оскільки самостійно розібратися в тому, що таке внутрішня система забезпечення якості, – важко, наша експертна група розробила абетку з алгоритмами. Вона скоро з’явиться на сайті ДСЯО, буде базуватися на критеріях зовнішнього оцінювання якості і оновлюватися.

Хочемо також записати курс для директорів шкіл і написати етичний кодекс експерта, який буде проводити аудит.

Восени плануємо пілотні інституційні аудити для шкіл-добровольців. Було б добре провести хоча б п’ять за осінь.

Світлана Клімковська, Івано-Франківський ОІППО, проводила пілотування інституційного аудиту в Бродівській гімназії (Львівська область). Пізніше перемогла на конкурсі на посаду директора однієї зі шкіл.

Робота експерта під час пілоту

Було багато форм спостереження, інтерв’ювання і анкетування адміністрації (директора і чотирьох заступників), соцпедагога, практичного психолога.

На анкетування й інтерв’ю з однією людиною йшло 1,5-2 годин.

Що було не так з критеріями, інструментами, індикаторами

Деякі питання були сформульовані некоректно, деякі були задля галочки.

Раніше я часто брала участь в атестації шкіл. Різниця в тому, що аудит менше впливає на нервову систему всіх учасників освітнього процесу. Тут школа була готова до аудиту, тому що мала анкети і матеріали для самооцінювання.

Ми внесли багато поправок після проведення пілоту.

Світлана Клімковська. Фото надала Світлана Клімковська

Зауваження

Я відвідала багато уроків. Бачила і позитивні, і негативні моменти. Наприклад, учителька прочитала вірш і не назвала автора. Це порушення академічної доброчесності. Або партнерські моменти. Яке може бути партнерство, коли вчитель каже: “Роби, як я сказала”? Це авторитарний стиль.

Задля об’єктивності зі мною на уроках була завуч. Ми мали бланки, за якими здійснювали спостереження. Учитель теж був ознайомлений з критеріями оцінювання заздалегідь і на перерві провів самоаналіз. Тоді я сказала, що було добре, а що можна покращити. Наші зі заступницею висновки збігалися, що означає, що ми підійшли до аналізу об’єктивно.

Що в підсумку

Як у кожному колективі, є вчителі, готові до інновацій, і є консерватори. Анкети це показали.

У директора була анкета, де він по блоках оцінював, як працює з територією і будівлями. Поки я приїхала, мені вже працівники розказали, які вони недоліки побачили самі, і що врахують наступного року.

Ще пізніше ми побачили, що освітні програми не зовсім добре написані.

Про об’єктивність

Навіть якщо школа попереджена про приїзд експертів, деякі речі неможливо швидко змінити. Наприклад, обладнання кабінетів чи харчування. А напрямів оцінювання чотири, до кожного свої вимоги, критерії, індикатори.

Тим більше, анкети дають реальну картину. Припустимо, можна сказати вчителям, щоб вони писали, що все добре, але діти і батьки напишуть те, що насправді.

Запитання перехресні. Коли я проводила інтерв’ю з директором і заступниками, то не могла зрозуміти, чому вони повторюються у різних формах. Насправді це правильно, бо коли аналізуєш, то розумієш, де хтось сказав неправду. Але у бродівській гімназії я вже навіть думала, що директор міг би щось сказати краще, а він сказав так, як є.

Галина Янчук, заступниця директора з навчально-виховної роботи (Бродівська гімназія, Львівська область)

Що робила школа під час пілотування

Провели анкетування, аналіз, самоаналіз. Наприкінці кожного навчального року ми аналізуємо всі процеси, але не так глибоко, як зробили це зараз.

В учнівській анкеті було 43 запитання. Це об’ємні анкети. Звичайно, дехто з учнів заповнював їх за 15 хвилин. Але серед батьків чи вчителів спротиву не було.

Що нового

Критерії оцінювання якості будуть доступні для всіх – тому це інструмент для того, щоб освіта стала кращою, незалежно від того, приходить до нас перевірка завтра чи через 10 років. І ми самі знатимемо, що не так, і працюватимемо в цьому напрямі.

Роль експерта – допомогти, тому в мене не було враження, наче я відбиваюся від зауважень. Ми не сприймали експертку як інспектора. Якщо вона бачила авторитарний стиль на уроці, то його бачила і я. Ми почули конструктивні поради.

Зауваження до критеріїв, індикаторів та інструментів

У нас профільне навчання, і нам важливо було побачити, чи загальні індикатори працюватимуть для нас. Працюють.

“В учнівській анкеті було 43 запитання. Це об’ємні анкети. Звичайно, дехто з учнів заповнював їх за 15 хвилин. Але серед батьків чи вчителів спротиву не було”. Фото: автор – JamaL1977a, Depositphotos

Були наші зауваження щодо анкет, які врахували. Наприклад, вчителі вказували, як працюють над собою. І самоосвіту обирали всі. А це не завжди правда, тому цей індикатор не працював.

В аналізі й формі спостереження за уроком, як на мене, методика уроку мало відображалася. Наші зауваження врахували і змінили підхід.

Що в підсумку

Участь у проекті показала, де ми рухаємося правильно, а що треба коригувати. Наприклад, налагодити педагогіку партнерства.

Також маємо працювати над протидією булінгу. Це було видно з анкет, інтерв’ю і самооцінювання. Мають бути зміни і в плані роботи класного керівника, і в плані роботи психолога, і соцпедагога, і вчителя-предметника. До серпня маємо продумати, як антибулінг буде пропущений через кожну складову.

Треба готуватися до НУШ: пробувати елементи формувального оцінювання, щоб не було так, що діти з НУШ прийшли в 5 клас, а ми нічого не знаємо.

Здебільшого, інструментарій аудиту хороший. Але враження від навчального закладу не можна заміряти. Щось можна покласти на індикатори, щось – ні.

Усе залежить від людини, яка приходить перевіряти. Вона має бути об’єктивною, але й доброзичливою. Якщо сторони будуть налаштовані конструктивно – усе має бути добре.

Поради

Ми самі творці якості своєї школи. Не треба чекати перевірку.

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – racorn, Depositphotos