Інтегрують предмети, тому мають по 5 уроків у середній і старшій школі: репортаж про власну мініреформу в київському НВК № 157

Однакових шкіл не буває, але кожна з них має навчити дітей навичок майбутнього: лідерству, громадянській позиції, креативному мисленню, вмінню вчитися все життя, не боятися помилок та робити з невдач правильні висновки.

Саме такий напрям розвитку обрали для себе у НВК № 157 Києва. У закладі акцентують на розвитку лідерських навичок учнів, тож діти не бояться писати директорці в месенджери пропозиції про дні англійського кіно чи спільні екскурсії для класів. А вчителі долучають учнів до українських та міжнародних проєктів, конкурсів і шкільних ініціатив.

А ще у НВК вважають, що сучасним дітям потрібен інший формат та темп навчання – без зубріння з усіх предметів і без навантаження по 30 годин на тиждень. Тому тут дещо змінили освітній процес, не порушуючи жодних законодавчих вимог до його організації. Завдяки змінам замість 6–8 уроків учні середньої та старшої школи мають усього 5 уроків на день, а вивільнений час витрачають на проєкти з інтегрованих предметів.

“Нова українська школа” побувала у НВК № 157 та поспілкувалася із директоркою Тетяною Єрмак, вчителями та учнями.

У новій статті читайте:

• як вдалося скоротити розклад до 5 уроків щодня;
• які комбінації предметів апробують;
• як це вплинуло на тижневе навантаження вчителів;
• як проєкти готують дітей до майбутнього;
• як поєднують профільне навчання із проєктною діяльністю;
• чому патріотизм – це не просто гасла;
• як дітей вчать лідерства через працю.

ЯК ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОЗВАНТАЖИЛА ДІТЕЙ

Доки в Міністерстві освіти і науки обговорюють, як розвантажити школярів у середній та старшій ланці, які предмети об’єднати й від яких відмовитися, у НВК від початку ковідних карантинів, з 2020 року, працює своя система розвантаження учнів.

“Ми хотіли змін у школі й щоб НУШ була не просто на папері, а реально базувалася на вихованні в дітей кількох принципів – самозарадності, відповідальності, гнучкості. Усе це ми разом із вчителями намагаємося впровадити в життя, – розповідає Тетяна Єрмак. – На педагогічній раді ми вирішили, що базові предмети будуть викладатися традиційно, а інші об’єднуються в проєктну діяльність. Наприклад, у 5 класі без змін викладається математика, українська мова та англійська (спеціалізована), а всі решта об’єдналися в проєкти”.

Водночас із програми та з-поміж предметів нічого не зникло. Може бути так, що на одному уроці в один і той же час працює три вчителі – із трудового навчання для хлопців, дівчат та природознавства. Саме на такий урок ми потрапили в 5 класі, гостюючи у НВК. Дівчата в цей час готували в майстерні їжу, хлопці поливали на вулиці квіти, які висадили під час попередніх занять. А вчитель природознавства пояснював учням по черзі заплановану тему уроку.

Інший варіант проєктної діяльності та інтеграції предметів – урок-екскурсія в одинадцятикласників, який нещодавно провели вчителі захисту України, мистецтва та історії. Для учнів організували екскурсію київськими пам’ятками певної епохи, тож діти й слухали, і бачили на власні очі, чому присвячений урок.

Які ще можуть бути комбінації предметів:

• українська література та мистецтво;
• німецька чи англійська мова та інформатика;
• математика та географія;
• фізика та інформатика.

“Проєктна діяльність передбачає створення проєкту як бізнес-плану у великій корпорації та залучення до нього дітей з урахуванням їхніх уподобань. Вчителі заздалегідь розділяють дітей на групи та дають завдання за їхніми бажаннями – хтось хоче малювати, хтось досліджувати щось у відкритих джерелах. У певній діяльності діти засвоюють матеріал, після вивчення теми вчителі можуть дати тестові завдання на закріплення або ж діти пишуть творчі роботи, наприклад, есе”, – пояснює Тетяна Єрмак.

Проєктна діяльність охоплює учнів усіх класів – з 1 до 11. Вчителі заздалегідь продумують, як провести інтегрований урок та який проєкт буде доречний. За словами директорки, завдяки проєктам між вчителями виникла здорова конкуренція, адже їм треба заволодіти увагою дітей на уроці, де працює кілька колег. Також вчителі почали більше між собою спілкуватися, ділитися досвідом та враховувати запити дітей. Водночас навантаження вчителів залишилося без змін – 18 годин на тиждень.

Тетяна Мішок, вчителька математики та заступниця директорки, додає, що діти мають щодня 5 уроків на очному навчанні, а не 6–8 (заклад зараз працює у дві зміни та в змішаному форматі, бо учнів у школі понад тисячу, а укриття вміщує 400 осіб).

• Початкова школа та 5–6 класи приходять на очні уроки зранку: з 8:30 до 12:15.
• Учні 1–4 класів можуть за потреби залишатися на групу продовженого дня.
• 5–6 класи після обіду продовжують навчання вдома, приєднуючись до уроків онлайн.
• З 12:15 до 16:05 на очне навчання приходять учні 7–11 класів, які вранці мали дистанційні уроки.

“Навантаження розподілене на дві частини – очне навчання та дистанційне. Після обіду вдома діти мають перерву, а далі вчаться в дистанційному форматі або приходять до школи. Та однаково всі предмети переплітаються та створюються проєкти, – пояснює Тетяна Мішок. – Коли дитина створює проєкт, вона знає його тему, шукає щось нове, досліджує її, а не пише реферати, як це бувало раніше. У дітей стало більше часу, вони стали спокійніші, знають, що на математиці їм треба зосередитися, а в проєктній роботі щось повивчати й пошукати. У такий спосіб дитина займається діяльністю, що спонукає її бути творчою, небайдужою і розвиває вміння презентувати свою роботу”.

Тетяна Єрмак називає такий підхід до навчання “трансформатизацією державної програми в практичну діяльнісну складову з інтеграцію предметів у певних темах”.

На наступний рік у НВК планують вивчати базові предмети в першій половині дня, потім діти матимуть велику перерву, а по обіді будуть відвідувати практичні курси, де зможуть навчатися різних навичок.

“Через проєкти ми готуємо дітей до майбутнього, – каже директорка. – Це те покоління, яке буде відбудовувати країну, для них не підходить нинішній шалений темп навчання. А система освіти має бути гнучкою та реагувати на ці запити дітей”.

“СТАРШОКЛАСНИКИ ОБИРАЮТЬ З-ПОМІЖ ЧОТИРЬОХ ПРОФІЛІВ”

У старшій школі проєктна діяльність теж зберігається. Вона передбачає, що вчитель створює проєкт разом із дітьми та може долучатися до конкурсів і отримання грантів.

Оскільки після 9 класу учні обирають профіль навчання, то ретельно вивчають два основні профільні предмети, а деякі об’єднуються, наприклад, історія України й захист України, і викладаються, за словами директорки, більш світоглядно.

Старшокласники можуть обирати з-поміж чотирьох профілів:

• економічний, де поглиблено вчиться математика та географія;
• науково-технологічний, де профільні предмети – англійська та цифрові технології;
• суспільних комунікацій із вивченням української мови та правознавства;
• медичний, який поглиблено вивчає хімію і біологію.

Щоб визначити ці профілі, у школі проаналізували, на які спеціальності та в які університети вступають їхні випускники. З тими закладами вищої освіти, які часто обирають школярі, уклали меморандуми про співпрацю. Тепер один профільний предмет читає вчитель, а інший – викладач університету.

До війни учні проводили один день на тиждень в університеті. Оскільки такої можливості зараз немає, то часто викладачі закладів вищої освіти запрошують на уроки людей, які вже реалізували себе в професії. Наприклад, на уроці правознавства діти можуть поспілкуватися з адвокатом.

“Обираючи профілі навчання, ми радилися із вчителями та випускниками, що саме треба змінити в старшій школі. Бо вчителі та батьки з учнями почали дуже сильно звертати увагу лише на ті предмети, які треба складати на ЗНО. Але так не має бути, – розповідає Тетяна Єрмак. – Ми визначилися, що саме треба дітям та які навички їм треба розвивати. Бо що б не відбувалося нового в школі, треба запускати будь-які програми з урахуванням думки дітей або на основі їхніх запитів та інтересів”.

ДІТИ – ЛІДЕРИ, А БАТЬКИ Й ВЧИТЕЛІ – ПАРТНЕРИ

Якщо коротко описати філософію школи, то тут вважають, що діти мають рости лідерами й патріотами, батьки – не критикувати заклад, а підтримувати, вчителі – виходити із зони комфорту та розвивати своїх учнів.

Дотримуючись таких принципів, у школі намагаються створити простір, де дітям добре. Й освітянам це вдається. Кого б з учнів ми не запитали, чи подобається їм вчитися, усі в унісон відповідали, що йдуть на уроки із задоволенням.

Так, 11-класниця Ліля розповіла, що вчилася в різних школах, але саме тут навчання дещо особливе й атмосферне: “У цій школі я вчуся для себе та в задоволення, мене ніхто нікуди не підганяє, я розумію, що все залежить від мене, а в разі чого вчителі можуть допомогти із певними проблемами”.

Вчителі намагаються залишити всі свої переживання та клопоти за дверима школи, а до учнів йдуть спокійні та щасливі. Класна керівниця 4 класу Тетяна Литвинова каже, що вчить своїх випускників, що зараз їхнє завдання – вчитися, це й буде їхнім особистим внеском у перемогу. А ще надихає дітей тим, що вони неодмінно будуть чудовими людьми, які оберігатимуть країну.

“Я закликаю своїх вчителів не боятися креативити, бо працювати з підручниками можна вдома без школи, а навіщо ж тоді вчитель на уроці? Та якщо вчителі не хочуть змінюватися, то, значить, їх до цього можуть спонукати діти. Для цього ми створили експеримент із формування лідерства серед дітей та організації педагогічних умов (освітній проєкт “Лідерство, засноване на цінностях”). Бо дорослі часто мають підміну понять, що таке лідерство в школі. А це дитина й напрям, який вона може розвивати в певній справі”, – зазначає Тетяна Єрмак.

Нині в школі діє лідерська команда, яка має шкільну конституцію, лідера та його заступників, міністерства освіти й культури. І навіть свою кімнату в школі для засідань та неформальних зустрічей.

До речі, класні керівники перших та п’ятих класів обов’язково готують свій проєкт, як планують розвивати впродовж навчання лідерські навички учнів.

Лідерство розвивають і через залучення дітей до шкільної роботи – учні волонтерять, садять квіти на шкільному подвір’ї, їздять у гості до вихованців інтернату, з яким товаришує НВК, обмінюються книгами в куточку буккросингу, який з’явився за ініціативою школярів.

“Діти хочуть певної діяльності, і це якраз є патріотизмом, любов’ю до своєї країни. Патріотизм – це не гасла, а щоденна робота, коли дитина залучена до праці, яку робить із задоволенням. А вчитель має заздалегідь розповісти дітям про справу, до якої хоче залучити, і занурити їх так, щоб вони могли йти з нею по життю”, – додає Тетяна Єрмак.

Батьки так само беруть участь у шкільному житті, тільки не як контролери чи критики, а як партнери. Олена Сулява, заступниця директорки, каже, що часто батьків запрошують у школу провести заняття. Якщо це працівник банку, то може організувати урок з економічної грамотності, а якщо це медик – розкаже про фізіологічні особливості дівчат та хлопців.

Тетяна Єрмак додає, що спільно з вчителями та батьками хочуть виховати освічене покоління, яке зможе вигравати такі війни, у якій опинилася Україна зараз. А також покоління, яке матиме всі навички та знання, необхідні в XXI столітті.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Фото: автор – Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”

Використання текстових матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на джерело. Використання фото та зображень без погодження з редакцією суворо заборонено.