Теми статті: вчителям, навчаємось разом, ПрямуємоРазом, українська мова, учням
5 Січня 2022
5 201
0
“ЙОЙ” – це мобільний додаток, за допомогою якого учні 1–4 класів, які навчаються в закладах освіти з мовами навчання національних меншин, можуть інтерактивно і яскраво вивчати українську. Завантажити застосунок можна для смартфонів з іOS та Android.
Водночас додаток універсальний, тож не тільки угорська й румунська меншини можуть вивчати українську за його допомогою.
“Наприклад, немає такого поняття як англійська для поляків чи для японців. Є універсальна англійська й універсальні програми, за якими вивчають мову у всьому світі. Так це працює й тут, – каже радник із питань мови проєкту “Навчаємось разом” Ігор Хворостяний. – Ми переконані, що мову можна і треба вчити “фаново”, інтерактивно, весело, у динаміці. Це не сухий набір правил чи закономірностей. Водночас цифрові технології можуть бути не лише злом, а і спонукою та класним інструментом навчання”.
Ігор пояснює, що мовний компонент проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС працює з учителями й учнями для того, щоби популяризувати вивчення державної української мови, яка є другою мовою для багатьох національних меншин.
“Нова українська школа” поговорила з Ігорем Хворостяним про те:
На сайті застосунку йдеться про його такі переваги:
Ігор Хворостяний розповідає, що назва “ЙОЙ” прийшла на думку з філософії розваг. По-перше, цей вигук в українській мові властивий регіонам, на які спрямований додаток, – Закарпаттю й Буковині.
По-друге, вигук багатозначний і гнучкий. Наприклад, можна сказати “Йой, класно” чи “Йой, спробуй ще раз”. Тобто він може передавати різні відтінки значень і конотацій, він короткий і влучний.
А щоби зробити застосунок інтерактивним, розробники вигадали двох персонажів: Лулу й Лоло. Як пояснює Ігор, їхні імена – базовий набір складів, які легко вимовити в будь-якій мові.
Лулу й Лоло ведуть діалог із тим, хто навчається, мотивують, допомагають і підтримують. Наприклад, кажуть: “Спробуй ще раз” або “Зроби краще”, якщо виконати завдання не вдалося. Також підбадьорюють, якщо користувач легко виконує завдання: “Тобі вдасться”.
Коли теми в додатку стосуються уроку, учитель чи вчителька можуть користуватися ним, аби урізноманітнити заняття. Не представники національних меншин також можуть користуватися додатком, але, як припускає Ігор Хворостяний, він може бути для них залегким. Адже його адаптували до потреб тих, кому українська мова дається складніше.
За користування додатком не потрібно платити, жодних прихованих і неприхованих оплат у ньому немає. До того ж у розробників не було мети зібрати якусь інформацію про користувачів. На початку застосунок лише просить ввести дані про регіон і клас дитини, однак і це потрібно для загальної статистики.
У додатку є два рівні, які треба проходити послідовно, тема за темою.
“Оскільки 1 клас в українській освіті – це дописемний період, тобто це дітки, які ще не пишуть, то на початкових рівнях є базові речі: звуки, букви, цифри, малюнки, відповідники зображення зі звучанням, мультяшна озвучка. На останніх рівнях уже йдеться про синоніми, антоніми, роботу з групами слів і контекстом. Якісь елементи ми перекладали угорською й румунською, аби дітям і батькам, які їм допомагатимуть працювати з додатком, було все зрозуміло їхньою мовою спілкування”, – розповідає Ігор Хворостяний.
Теми, які є в додатку, мають функціональний характер. Тобто це не про правопис апострофа чи м’якого знака – а про про життєві ситуації. Зокрема, є такі теми: “Це я”, “У школі”, “Родина”, “Моє тіло”, “Удома”, “Їжа”, “Одяг”, “На вулиці”, “Розваги”, “Я живу в Україні”, “Інтернет та гаджети”, “Моя родина”, “Режим дня”, “Ми – друзі”, “Тварини”, “Погода”, “Довкілля”, “Професії”, “Мистецтво”, “Україна”.
“У всьому світі одним із найкращих комунікативних підходів вчити мову вважається вивчення через життєві ситуації. Щоби не було такого, що дитина чудово знає мовні правила, але, наприклад, приїхавши в столицю, не може запитати, як їй дістатися Хрещатика”, – пояснює радник із питань мови.
Спершу йдеться про теми, щонайперше пов’язані з найближчим оточенням дитини. Тоді їх коло поступово розширюється: дитина виходить на вулицю, їй треба в магазин чи поспілкуватися з друзями, а потім глобальніші речі, як-от Україна. Тобто як дитина рухається від себе до світу, так і теми розвиваються в додатку.
“Ми провели пілотування додатка в референтних групах Закарпатської й Чернівецької областей. Отримали поради від дітей і батьків. Варіант застосунку, який зараз доступний, має вже враховані поради”, – говорить Хворостяний.
Діти пропонували замінити кілька зображень, бо їм було незрозуміло, наприклад, що це зошит, а не блокнот. А комусь більше подобається зелений колір, тому пропонували замінити інші кольори на нього.
Тоді як батьки дуже переймалися, бо хотіли, щоби діти працювали ідеально навіть із мобільним додатком і мали найкращі результати. Тому дуже хвилювалися, коли дитина клікала не туди. Втім, розробники пояснили, що помилки припустимі.
“До того ж для нас був надважливий емоційний відгук дітей – і практично всі сказали, що їм сподобалося. Найбільше діти вподобали яскравих кольорових персонажів і зображення. Декому було легко, декому – ні. Дехто пройшов усі теми й рівні додатку дуже швидко, а декому було потрібно більше зусиль і більше часу. І це природно, бо в кожної дитини різний рівень знання мови”.
Після кожної теми є проміжний тест, а наприкінці – фінальне тестування за всім матеріалом, такий собі мегатест. Мета проміжних і фінальних тестів – не виставити оцінку, а закріпити нейронні зв’язки, допомогти засвоїти знання.
“З погляду нейропсихології, нейронні зв’язки закріплюються повтореннями, тобто проганянням сигналу через нейрони. Якщо багато разів повторювати матеріал, закріплюється лексика, букви, звуки. Зрештою, усе це працює на глобальне надзавдання – щоби кожна дитина в Україні могла вільно спілкуватися державною мовою. Не бути в ізоляції – а вільно комунікувати в межах своєї держави”, – розповідає Ігор Хворостяний.
Звісно, каже Ігор, додаток – не панацея. Після проходження дитина не почне одразу ідеально говорити чи писати українською. Втім, це гарний допоміжний засіб.
Ігор називає застосунок відкритою системою й каже, що з ним можна працювати далі, розробляти додаткові функції. Так, команда планує додавати туди нові теми й функціонал. Наприклад, адаптувати застосунок до айпадів, бо поки що він працює лише на мобільних телефонах. Також вигадуватимуть інтерактивні ідеї: наприклад, можна поєднати офлайн і онлайн-завдання.
“Я буду щасливий, якщо діти взаємодіятимуть із додатком, якщо він стане помічним для них і буде видно, що користувачам він подобається, – завершує Ігор Хворостяний. – А ще, якщо діти відчують, що українська мова – це не занудство, а фан, – це буде найвища похвала”.
Марія Марковська, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – Goodluz, Depositphotos
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.
Обговорення