Конкурси директорів під час воєнного стану: що змінилося в законодавстві та як усе відбувається на практиці

Під час воєнного стану в Україні засновник закладу освіти [найчастіше – місцеве управління освіти] може обирати – призначати на посаду керівника ЗЗСО за конкурсом чи без нього.

Втім, Служба освітнього омбудсмена акцентує, що проведення конкурсів – “це прояв демократії, прозорості та справедливості” й саме ця процедура унеможливлює “призначення одіозних, “своїх”, замішаних у корупційних діях осіб”. Та безпекова ситуація не дає змоги проводити конкурси у всіх регіонах, як це було до повномасштабного вторгнення.

Як призначають директорів ЗЗСО на посади під час воєнного стану та з якими труднощами зіштовхуються засновники, “Нова українська школа” дізналася в Служби освітнього омбудсмена та представників декількох міських рад і обласних військових адміністрацій.

З цього матеріалу ви дізнаєтеся:

• які особливості конкурсу на посаду керівника ЗЗСО;
• що змінилося в законодавстві щодо призначення на певні посади під час воєнного стану;
• як відбувається призначення директорів поза конкурсом та які є ризики;
• які варіанти обирають у різних регіонах під час призначення директорів закладів освіти.

ЯК ОБИРАЛИ ДИРЕКТОРІВ ШКІЛ ДО ВОЄННОГО СТАНУ

До повномасштабної війни керівників державних та комунальних закладів загальної середньої освіти обирали на посади за результатами конкурсів, які проводилися відповідно до вимог статті 39 Закону України “Про повну загальну середню освіту“, нагадали в Службі освітнього омбудсмена.

Серед вимог до кандидатів/ок, як йдеться на інформаційному сайті Служби, такі:

• особа має бути громадянином/кою України;
• вільно володіти державною мовою [нагадаємо, що держслужбовцям, а, зокрема, і директорам ЗЗСО, для виконання службових обов’язків потрібно складати іспит на визначення рівня володіння державною мовою та отримати відповідний сертифікат.

Іспит проводять у закладах вищої освіти, які визначає Національна комісія зі стандартів державної мови. Сам іспит триває 60 хвилин і складається з 30 тестових завдань письмової частини (30 хв), одного завдання відкритого типу письмової частини – написання тексту (20 хв) та одного завдання відкритого типу усної частини – монолог (10 хв), йдеться на сайті Національної комісії];

• також кандидат/ка має мати вищу освіту (не нижче рівня магістра), стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років (крім керівників приватних, корпоративних закладів освіти);
• організаторські здібності;
• стан фізичного і психічного здоров’я не має перешкоджати виконанню професійних обов’язків;
• пройти конкурсний відбір та стати переможцем/ницею конкурсу, відповідно до Закону України “Про повну загальну освіту”.

Рішення про проведення конкурсу, згідно зі статтею 37 Закону України “Про повну загальну освіту“, ухвалює засновник ЗЗСО або уповноважений ним орган. Вони також затверджують положення про конкурс на посаду керівника закладу освіти та склад конкурсної комісії.

Загалом у складі конкурсної комісії має бути від 6 до 15 осіб, які на паритетних засадах є представниками:

• засновника;
• місцевої державної адміністрації чи територіального органу центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти (державні службовці);
• інститутів громадянського суспільства (наприклад, профспілкові організації, громадські об’єднання керівників закладів освіти, експерти у сфері загальної середньої освіти тощо).

Визначення переможця конкурсу здійснюється за результатами:

1. перевірки знання законодавства у сфері загальної середньої освіти у формі письмового чи комп’ютерного тестування;
2. перевірки професійних компетентностей через письмове виконання ситуаційного завдання;
3. публічної та відкритої презентації перспективного плану розвитку закладу освіти, а також відповідей на питання конкурсної комісії.

Упродовж конкурсу засновник має організувати відеофіксацію та (за можливості) відеотрансляцію відбору. Відеозапис має бути оприлюднений на офіційному вебсайті засновника протягом одного робочого дня з дня проведення конкурсу.

Більше про конкурсний відбір, вимоги та документи, які потрібно надати, можна прочитати тут.

ЩО З КОНКУРСАМИ ДИРЕКТОРІВ ЗАРАЗ

В умовах воєнного стану до законодавства внесли зміни щодо призначення на певні керівні посади.

Так, згідно із частиною 5 статті 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану“, у період дії воєнного стану особи, які претендують, зокрема, на посади керівників комунальних підприємств, установ, організацій (до яких належать і керівники закладів загальної середньої освіти), призначаються без конкурсного відбору на підставі:

• поданої заяви;
• заповненої особової картки встановленого зразка;
• документів, які підтверджують наявність у них громадянства України;
• документів, які підтверджують освіту та досвід роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад, йдеться на сайті освітнього омбудсмена.

У такому випадку граничний термін перебування на посаді особи, яку призначили без конкурсу, – 12 місяців із дня припинення чи скасування воєнного стану.

Однак норма із частини 2 статті 39 Закону “Про повну загальну середню освіту” про те, що рішення про проведення конкурсу ухвалює засновник закладу загальної середньої освіти або уповноважений ним орган (посадова особа), залишається чинною і в умовах воєнного стану, пояснюють у Службі освітнього омбудсмена.

Тобто засновник може обирати: проводити конкурс на посаду директора ЗЗСО чи призначати особу без конкурсу. Сама ж процедура конкурсу залишилася без змін.

Також засновник або уповноважений ним орган (посадова особа) має право без проведення конкурсу продовжити термін дії строкового трудового договору (контракту), укладеного з керівником закладу освіти, але не більше ніж на шість місяців із дня припинення чи скасування воєнного стану, розповідають у Службі.

Водночас нагадаємо, що раніше освітній омбудсмен звернувся до Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій із пропозицією відновити обов’язковість проведення конкурсів на посади керівників ЗЗСО, крім прифронтових, тимчасово окупованих територій та територій, які перебувають у зоні бойових дій, розповіли “Новій українській школі” в Службі освітнього омбудсмена. Для цього відповідні зміни потрібно внести до статті 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.

“На думку освітнього омбудсмена, визначена законом процедура проведення таких конкурсів потребує вдосконалення, впровадження більш дієвих механізмів прозорості та рівноправних умов для претендентів.

Однак навіть у такому вигляді, з певними недоліками, конкурс є безумовно позитивним процесом. І дає можливість забезпечити набагато вищий рівень демократичності та прозорості в освіті, ніж кулуарне та непрозоре одноосібне призначення керівників закладів освіти”, – йдеться у відповіді Служби.

Ба більше, до освітнього омбудсмена регулярно надходять скарги щодо призначень на посади керівників закладів загальної середньої освіти.

Викладені в цих скаргах факти та моніторинг соціальних мереж свідчать про наявність проблем у цій сфері, зокрема, закритість, непрозорість, призначення осіб, щодо яких є сумніви, чи здатні вони виконувати якісно та професійно посадові обов’язки, а в деяких випадках призначення має ознаки недоброчесного рішення.

За попереднім моніторингом Служби освітнього омбудсмена у 2023 році більшість громад усе ж скористалися можливістю призначати директорів без конкурсу. Однак міста Вінниця, Львів, Тернопіль, Одеса, Черкаси, Луцьк, Кропивницький, окремі громади Тернопільської, Київської та інших областей усе ж обирали директорів ЗЗСО за результатами конкурсу.

“Нова українська школа” поспілкувалася з представниками декількох міських рад і обласних військових адміністрацій та дізналася їхню думку про доречність конкурсу на посаду директорів ЗЗСО в умовах воєнного стану.

ЩО КАЖУТЬ У РЕГІОНАХ

• “Як на мене, процедура прямого призначення директорів на посади має чимало негативних сторін. Так, деякі рішення можуть ухвалюватися одноосібно. Тому це не той шлях, яким би ми хотіли йти”, – розповідає Андрій Закалюк, начальник управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради.

За його словами, у львівських ЗЗСО директорів продовжують обирати за конкурсною процедурою, оскільки безпекова ситуація в місті дає змогу це робити, усі члени конкурсної комісії на місці, а для кандидатів створені всі умови. Тобто у Львові немає вагомих причин для того, щоб не проводити конкурси, каже Закалюк.

Також, на його думку, конкурси попередніх років показали свою ефективність і на посади прийшли дійсно фахові люди. Це відображається і на динаміці розвитку закладів освіти.

Однак пан Андрій додає, що основна складність у процедурі – те, що завжди є той чи та, хто не перемагає. І зазвичай ця людина буде невдоволена.

“Адже коли хтось одноосібно призначає директора, то тут немає іншої сторони. А у випадку з конкурсами важлива правильна комунікація. Наприклад, після останньої напруженої ситуації з одним із конкурсів, ми поговорили з громадськістю та вирішили збільшити кількість членів конкурсної комісії, щоб згладити якісь гострі кути.

Крім цього, щоби забезпечити максимальну прозорість, усі конкурси в нас публічні: засідання конкурсної комісії фіксуються на відео, пізніше конкурс відбувається в прямому ефірі, до якого можуть доєднатися всі охочі. А на самому конкурсі можуть бути присутні представники громадськості, батьки тощо”, – додав Андрій Закалюк.

• Не відмовилися від конкурсів на посаду директорів ЗЗСО й у Вінниці. Про це нам докладніше розповіла Оксана Яценко, директорка департаменту освіти Вінницької міської ради.

За її словами, попри воєнний стан, заклад має надавати якісні освітні послуги, а для цього, зокрема, засновник має побачити директора/ку, його/її позицію, як він/вона знає законодавство, як вміє розвʼязувати певні освітньо-менеджерські ситуації, проблеми, яким бачить заклад тощо. Усе це можливо завдяки конкурсу.

“Я вважаю, що заклади освіти мають очолювати люди, які мають високий професійний рівень і дійсно гідні цієї посади. А оскільки через пандемію та повномасштабне вторгнення чимало дітей має освітні втрати, їх треба долати, а це досить відповідальна робота і вимагає правильної організації.

Крім цього, оскільки робота директора стосуватиметься цілого колективу вчителів та учнів, обирати людину на цю посаду потрібно прозоро, надаючи відповідну оцінку її знанням та досвіду”, – каже Оксана Яценко.

Також, як розповіла вона, зараз під час проведення конкурсів комісія звертає особливу увагу на те, як директор/ка бачить національно-патріотичне виховання в контексті презентації перспективного розвитку закладу, а також чи готовий/а він чи вона до участі в різних проєктах та грантах, адже з воєнним станом фінансування обмежене, тож директорам варто шукати різні можливості.

Для прозорості хід конкурсів публікують на YouTube-каналі департаменту, де всі небайдужі можуть побачити процедуру та особливості проведення.

• “Якщо ми докладаємо стільки зусиль, щоб діти повернулися до закладів освіти на очне навчання, то чому не можемо проводити конкурси директорів, дотримуючись усіх вимог безпеки? Наприклад, у нашій області більшість громад проводить конкурси, а коли, наприклад, лунає повітряна тривога, процес призупиняється і всі проходять в укриття”, – ділиться Василь Білогура, начальник управління освіти й науки Чернігівської ОВА. Водночас він погоджується з тим, що питання проведення конкурсів залежить від безпекової ситуації.
• Наприклад, у Харківській області більшість громад користуються нормою закону “Про правовий режим воєнного стану” і призначають керівників ЗЗСО без конкурсу, каже Олена Кононенко, начальниця відділу загальної середньої, позашкільної освіти та ліцензування освітньої діяльності управління освіти Департаменту науки й освіти Харківської ОВА. За її словами, не в усіх громадах безпекова ситуація дає змогу проводити конкурси з дотриманням усіх процедур.

“Ми маємо зважати на те, що живемо в умовах постійних обстрілів, тож не можемо наражати на небезпеку своїх працівників. Тому в більшості громад призначення директорів відбувається без проходження конкурсу”, – додає вона.

Отже, конкурс на посаду директорів ЗЗСО навіть в умовах воєнного стану залишається тим прозорим та демократичним інструментом, який створює рівні можливості для кандидатів/ок та дає змогу уникнути непрозорих схем.

Водночас варто розуміти, що не завжди безпекова ситуація відповідає тому рівню, коли конкурс можна провести, як-от у прифронтових областях, де ведуться активні бойові дії, чи на тимчасово окупованих територіях. Рішення ж про те, чи проводити конкурс, чи ні, залишається за засновником закладу освіти.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне фото: volodymyrrada.gov.ua