“Кожен урок має бути цікавим”, – поради від однієї з найкращих вчителів світу

Вчителька музики зі США Мелісса Сальгеро вражає харизмою – з легкої руки під її акомпонемент дорослі українські слухачі співають на її лекції. А вже через кілька хвилин усі завмирають, коли вона показує звук за допомогою перцю і бубна чи те, як звучить стілець, якщо до нього прикласти камертон. Вона працює в одному з найпроблемніших районів Нью-Йорка, де 59% дітей живуть у бідності.

Цього року Мелісса ввійшла до десятки найкращих вчителів премії Global Teacher Prize. У Новопечерській школі вона розказала і показала, як працює зі своїми учнями, і на яких трьох китах тримається її робота.

“Нова українська школа” публікує ключові тези її виступу.

“Кожен урок має бути цікавим”, – поради від однієї з найкращих вчителів світу

Мелісса Сальгеро. Ілюстрація: скріншот презентаційного відео вчительки на Global Teacher Prize 2019

ПОВАГА, ДОВІРА І ДОБРОТА

Я вчителюю вже десять років. Обрала цю професію, бо саме вчителька змінила моє життя. Мені було важко у школі через дислексію – з читанням, цифрами. І моя вчителька займалася зі мною додатково. Це вона дала мені віру, що я не дурненька, і що доклавши більше зусиль, я зможу чогось навчитися.

Я розумію потребу сприймати школу серйозно, але також розумію, що клас має бути місцем, де учень хоче бути, місцем, де його чекають. І ваша усмішка – перший крок до цього.

Є три основи моєї філософії викладання – повага, довіра і доброта.

Ми маємо поважати дітей навіть, якщо вони не поважають нас першими. Усі на це заслуговують, і кожен урок має починатися саме з цього. Якщо у вас є учень, який поводиться жорстоко і без поваги, запитайте: “У тебе все добре?”. Це змінить його ставлення, дасть зрозуміти, що ви тут, щоб допомогти. Ще одне запитання, яке можна поставити: “Що тобі потрібно?”.

(Меліса пропонує присутнім зіграти у гру, яка базується на стратегії win-win (перемога-перемога – ред.). Їй та її супернику потрібно обрати, що показати: один палець чи два (на кшталт “камінь-ножиці-папір”). Від вибору залежить величина виграшу чи програшу кожного).

У цій грі я ніколи не обману, бо в день, коли я зроблю це – дитина перестане мені довіряти. Вона буде завжди сумніватися. Тому коли маєте справу з поведінкою і на будь-яку відповідаєте дружньо – з часом усе налагодиться.

У вас було так, що ви комусь довіряєте, а він вам ніж у спину? Довіра – це дуже важливо і залежить від вашої поведінки впродовж тривалого часу. Коли щодня ви кажете учням: “Я така рада вас бачити, рада, що ви тут” – ви здобудете їхню довіру. Адже щодня ви показуєте їм свою радість. Навіть коли вам не радісно, усмішка може це змінити.

Доброта. Вчителі часто кажуть: “Поводьтеся гарно”. “Але він мене вдарив, – скаже дитина, – я не хочу ввічливо поводитися, бо і він неввічливий”. А я кажу, що треба обирати ввічливість, обирати бути добрим. У кожній ситуації цей вибір є. Доброта і любов – чи ненависть. Яких учнів ви хочете?

У мене є гра, в яку я граю з учнями. Потрібно казати мені всілякі грубощі. Якщо я зможу зупинити учня – я виграла.

(Меліса запрошує до гри одного зі слухачів. Гра закінчується, коли у відповідь на “Ти жахливо виглядаєш” Меліса каже “Це нічого, а ти виглядаєш чудово!”. “Кривднику” залишається відповісти “Дякую…але…”. Подивитися, як це працює, можна тут).

Вважається, що якщо людина поводиться чемно – вона слабка. Але ось я щойно роззброїла кривдника, забрала владу, яку він мав. Своїм учням я, буває, кажу: “Якщо для того, щоб почуватися краще, ти хочеш з мене насміхатися – я дозволю тобі це робити, але це мене ніяк не зачепить. Я завжди буду добра до тебе, навіть якщо в тебе поганий день. І завжди показуватиму два пальці. Ніколи один”.

ПРО ЦІКАВІ УРОКИ І СВОБОДУ

Я переконана, що кожен урок має бути цікавим. Одного разу мої учні прийшли у клас і побачили в мене дрель: “Що ви з цим робите? Нащо?”. Я взяла моркву, просверлила в ній дірку і зіграла на ній як на флейті. “Але ж це морква! Моркву треба їсти, а не грати на ній!” Цікавість! “Я не можу повірити, що ви щойно це зробили! Покажіть ще такого!” У своїй роботі я завжди дивлюсь на дітей.

Інколи мої уроки нудні, іноді діти не беруть участі в роботі на уроці з якихось інших причин.

Я завжди даю вибір: хочете співати – співайте, ні – спостерігайте. Коли діти переступають зранку поріг школи, у них уже 17 проблем, які трапилися дорогою. Важливо дати кожному можливість долучитися. І якщо дитина не хоче – дати зрозуміти, що це нормально.

Якщо ми використовуємо пісню під час уроку, то потім переходимо до обговорення. Чи ті, хто співали, виглядали серйозними, чи радісними? Можливо, я покажу кілька варіантів однієї пісні. Думаю, важливо глибше досліджувати одну і ту ж річ з учнями. Ми співали пісню 5-6 разів і щоразу це було по-іншому. Кожного разу ми глибше занурювалися і більше дізнавалися.

Мені не завжди вдається надихати колег. Не всі хочуть чути поради, вони кажуть: “Стільки нагород! Зупинися”. Але кожна нагорода – це не про мене. Це про допомогу вчителям і моїм учням краще впоратися з життям.

Інколи бути вчителем дуже стресово. Якщо у вас є захоплення – додавайте їх у свою вчительську роботу. Я люблю науку і завжди шукаю нові експерименти, щоб показати учням. Так мої уроки залишаються цікавими для мене самої. Також мені подобається фотографія – робити сімейний фотоальбом класу.

Треба пам’ятати, що всі ми (вчителі – ред.) – люди, нам можна втомлюватися, бути невмотивованими. Це нормально. Усі мають різні способи, щоб перезарядитися. Для мене це один Ted Talk (можна обрати українські субтитри). Якщо ви його подивитися – наступного дня покажете найвищий рівень роботи.

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – HighwayStarz, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення