Теми статті: батькам, вчителям, директорам, дошкільна освіта, інклюзія
29 Липня 2021
7 255
0
ГО “Смарт освіта” та сайт “Нова українська школа” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” провели вебінар про те, як організувати м’який перехід дитини з особливими освітніми потребами з раннього втручання в дитячий садок.
Експертки раннього втручання – логопединя, керівниця відділення раннього втручання КРУЗТ ЛМЦР “Джерело” Тетяна Міщук та неврологиня дитячого відділення раннього втручання, заступниця директора з медичної реабілітації КРУЗТ ЛМЦР “Джерело” Оксана Нога – говорили про таке:
Раннє втручання – міжнародна система міждисциплінарної сімейноорієнтованої допомоги дітям раннього віку (до 4 років) із порушенням розвитку або ризиком його виникнення, спрямована на розвиток дитини, а також нормалізацію життя сім’ї, що виховує таку дитину.
У цьому визначенні є два акценти, на які варто звернути особливу увагу. Перший – ризики виникнення порушень розвитку. Вони можуть бути біологічними (наприклад, передчасне народження, наявність труднощів у розвитку за відсутності встановленого діагнозу тощо) та соціальними (неповні, сім’ї в СЖО, переселенці тощо). Діти, які перебувають під впливом цих чинників потребують підвищеної уваги фахівців.
Другий момент – це зміщення фокусу роботи від суто потреб дитини до уваги до сім’ї загалом. За словами фахівців, 10–15 % сімей, що виховують дітей раннього віку, потребують допомоги з раннього втручання.
Наразі в Україні працюють чотири центри – у Львові, Одесі, Харкові та Ужгороді. Ще 2019 року всі вони підписали спільний Меморандум про єдиний формат надання послуг, що означає дотримання спільних стандартів та методик роботи з дітьми до 4 років.
У центрі роботи з дитиною з ООП раннього віку є її сім’я. Тобто батьки є не тільки активними членами команди супроводу дитини, але й самі отримують підтримку та увагу. Адже виховувати дитину з ООП – велике навантаження й постійний стрес, інколи до цього додається тиск оточення, нерозуміння та несприйняття особливостей дитини іншими людьми. Тож фахівці повинні зважати на потреби та побажання батьків у формуванні плану розвитку дитини.
Послуга раннього втручання формується так:
Цей цикл триває 6 місяців, а після аналізу результатів, починається новий етап за тим самим алгоритмом (окрім звернення батьків), але з новими цілями.
З дитиною працює команда корекційних фахівців і педагогів. Сім’ї пропонують спільні зустрічі не менше разу на тиждень, але за потреби їхня періодичність може бути й частішою. Заняття з дитиною не обмежуються лише роботою з корекційними педагогами. Адаптація дітей передбачає безперервне навчання й на побутовому рівні та в сім’ї – вони мають бути залучені до всіх сімейних справ та занять мірою своїх можливостей. Їхнє навчання та виховання також треба проводити й за межами домівки – на дитячих майданчиках, виїздах на природу, під час спілкування з іншими людьми.
Усі можливості навчання, методики та конкретні поради прописують фахівці в сімейному плані. Поетапне виконання порад спеціалістів дає змогу сім’ї нормалізувати своє повсякденне життя та стабілізувати стосунки із зовнішнім світом, а відтак – зменшити напруження та рівень стресу.
Основним позитивним результатом програми раннього втручання експертки називають досягнення самоефективності сімей, які виховують дітей з ООП. Це, фактично, означає можливість давати раду собі (для батьків) та дитині, незалежно від зовнішніх обставин.
Програма раннього втручання закінчується, коли дитина досягає чотирирічного віку. Тоді фахівці радять батькам починати етап соціалізації, тобто обирати дитині дошкільний навчальний заклад.
Цей етап стресовий навіть для нормотипових дітей, а діти з особливими освітніми потребами та їхні сім’ї потребують додаткової підтримки, аби зробити перехід плавним та емоційно безпечним. Тому рекомендується починати підготовку до нього приблизно за рік до початку навчання в садку.
Він відбувається ще до зарахування в садок і стосується роботи з батьками. Насамперед, фахівці раннього втручання мають провести з ними розмову щодо готовності їхньої дитини до навчання та його переваг, розвіяти їхні стереотипи та страхи щодо перебування дитини в садочку та необхідності її повноцінної соціалізації.
Батьки мають отримати повну інформацію щодо інклюзивної освіти, роботи інклюзивно-ресурсних центрів та можливості за потреби пройти комплексну оцінку. Також варто ознайомити їх із нормативно-правовою базою щодо інклюзивного навчання та можливостей для їхньої дитини в цьому контексті. У результаті, батьки можуть свідомо вирішити, яким буде подальше навчання їхньої дитини, а відтак – розпочати пошуки дошкільного навчального закладу, який відповідав би їхньому запиту.
Починається зі вступом у садок, коли фахівці раннього втручання мають організувати командну роботу з працівниками обраного закладу та допомогти їм налагодити роботу з дитиною. Для цього за ініціативою фахівців або батьків можуть бути проведені спільні зустрічі, де обговорюватимуться потреби дитини та особливості її адаптації до перебування в групі дітей. Такі зустрічі проводять у тристоронньому форматі (представники садка, батьки та фахівці раннього втручання).
У розмові експертки рекомендують створювати доброзичливу атмосферу, коли кожен може ставити запитання, уточнювати та доводити думку, спираючись на свій досвід. Проте так само всі учасники повинні бути відкритими й до пропозицій та розглядати всі запропоновані гіпотези та шляхи вирішення питань, дотримуючись принципу поваги до думки інших.
Третій етап
Ще одна складова успіху спільної роботи – проактивність, тобто готовність працювати та експериментувати в інтересах дитини. Ідеально, якщо результатом такої зустрічі буде документально закріплений план дій, а також призначений відповідальний за його виконання. А кожен з учасників до наступної зустрічі має відповісти собі на такі запитання (етап рефлексії):
Якщо кожен учасник програми переходу підходитиме сумлінно до виконання всіх його етапів та рекомендацій, дитина отримує суттєву підтримку та не зазнає стресу в цьому процесі. Це дає змогу поступово впроваджувати подальші методики її розвитку та збільшує ефективність інклюзивної освіти з перших днів перебування дитини в дошкільному закладі.
Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.
Титульне фото: автор – olesiabilkei, Depositphotos
Обговорення