Закордонний досвід шкільного аудиту: Литва

В Україні розпочато перехід від інспектування шкіл до системи забезпечення якості шкільної освіти. Створена у 2017 році Державна служба якості освіти та її територіальні підрозділи будуть здійснювати зовнішнє оцінювання якості закладів освіти – інституційний аудит.

Поки триває розроблення процедур, стандартів та рекомендацій із забезпечення якості шкільної освіти та проведення інституційного аудиту, ми будемо знайомити вас із різними підходами до оцінювання якості шкіл у Європі та світі. Ця публікація – про вимоги до якісної школи в Литві.

Читайте також три попередні тексти – про Бельгію, Норвегію і Чехію.

Литва затвердила нову Концепцію хорошої школи не так давно – у 2015 році. Її новизна полягає в тому, що тепер мають значення не лише знання учнів, але й вміння ними оперувати в сучасному світі. Документ став водночас і викликом, і закликом: литовським школам час змінювати традиційний підхід проведення уроків, щоб відповідати сучасності.

До цього часу в половині литовських шкіл переважає репродуктивна форма навчання. Однак із затвердженням нової Концепції лише за рік майже вдвічі зросла кількість шкіл, які від традиційних перейшли до сучасних підходів (з 8,8% у 2016-му до 13,5% у 2017 році).

Моніторингом якості освіти в Литві займається Національне агентство з оцінки шкіл (далі – Агентство). Державний орган має розгалужену структуру, в якій кожен відділ опікується своїм питанням. Наприклад: самооцінкою шкіл, навчанням та атестацією зовнішніх оцінювачів чи аналізом державної освітньої політики.

Модель забезпечення якості шкільної освіти у Литві складається із трьох компонентів, які між собою взаємопов’язані. Це концепція забезпечення якості, оцінка якості освітніх послуг школи та її покращення. Найважливіше в цій моделі – дати можливість школам здійснювати самооцінку. Отже, йдеться не стільки про зовнішній контроль з боку Агентства, а й про мотивування директорів покращувати якість шкіл на основі власних даних.

Чому самооцінка така важлива для литовських шкіл?

Необхідність самооцінювання школи визначена Законом Литви “Про освіту”. Ціль полягає в тому, щоб прогнозувати перспективи розвитку та вдосконалення освітнього процесу в окремій школі та розвивати в колективі культуру самоуправління.

Адже якраз педагогічна рада вибирає, які сфери освітнього процесу та як оцінювати. Вона підбирає інструменти й методи, потім аналізує результати та ухвалює рішення, що необхідно покращити. За бажання, школа може скористатися добіркою методів збору та аналізу інформації на спеціальному онлайн-ресурсі IQES.

Таким чином у педагогічного колективу посилюються відчуття “володіння прогресом” у школі та власної відповідальності за її якість.

Самооцінювання передбачає також активну участь усіх зацікавлених сторін у розвитку якісної школи та дискусії як в самій школі, так і в освітньому середовищі загалом: якою має бути зразкова школа? Тут акцентують, що це дискусія не заради самої дискусії. Результатом обговорень має стати конкретний план дій для покращення якості. Зрештою, Агентство радить освітянам також проводити індивідуальну самооцінку. Методами можуть стати діалоги з учнями, колегами чи саморефлексія.

“Педагогічна рада вибирає, які сфери освітнього процесу та як оцінювати, підбирає інструменти й методи, аналізує результати та ухвалює рішення, що необхідно покращити”. Фото: автор – photography33, Depositphotos

Щороку Агентство запрошує школи відправляти свої звіти із самооцінювання. Хоч це радше можливість, аніж необхідність, 8 із 10 литовських шкіл діляться результатами та показують свій прогрес у підвищенні якості освіти. Ці практики стають основою щорічного звіту Агентства, а також слугують ресурсом для вибору ним історій успіху – шкіл, які можуть бути прикладами якості для інших.

Яка вона – якісна школа у Литві?

Перше й найважливіше, на що звертають увагу під час оцінки литовських шкіл, – це особистий розвиток кожного учня. Йдеться про зрілість, адекватну самооцінку, фокус на цінностях, здобуті в школі компетентності й навчальний прогрес.

Важливо, що особистий розвиток учня жодним чином не порівнюється з іншими. У кожного учня – своя швидкість прогресу, без стресу чи тиску з боку педагога. Освітній процес повинен допомогти учням вирішувати реальні виклики в повсякденному житті. Йдеться про виховання особистості, яка довіряє собі, здатна вирішувати конфлікти, поважає та приймає інших такими, які вони є. Також особистий розвиток передбачає вміння ставити цілі, рухатися до них і тверезо оцінювати свої компетентності.

Наступною сферою оцінки є викладання/навчання та досвід учнів. Ставлячи свої цілі, вчителі повинні враховувати особистий, соціальний та культурний досвід учнів, їхній життєвий контекст. Так, експерти з оцінки якості освіти беруть до уваги такі критерії: наприклад, “радість від навчання”, “віра в учня” чи “надання значущості навчанню”.

Педагог має враховувати різні стилі навчання учнів. Для цього він/вона проводить тести, що допомагають визначити навчальні потреби, можливості та здібності школярів. На основі тестів тут планують як освітній процес для всіх, так і підбирають індивідуальні програми.

Шкільна програма дає вчителю свободу в реалізації цього: наприклад, можна об’єднувати уроки або присвячувати цілі тижні окремій темі. Також в ідеальній, за литовським зразком, школі учнів мають заохочувати пробувати, помилятися та самотужки виправляти свої помилки.

Також тут йдеться про особливості роботи з дітьми з винятковими здібностями. Якщо в колективі такі є, то вчитель повинен не лише підбирати для них особливі методи навчання, але й співпрацювати з іншими інституціями, вчителями неформальної освіти, щоб максимально забезпечити розвиток талантів дитини. Проте вчитель повинен намагатися якнайбільше розвинути таланти кожної дитини.

Наступний критирій для оцінки якості освіти – середовище навчання та викладання. Тут, зокрема, йдеться про так звані класи “без кордонів”. Тобто вчитися можна на природі, на стадіоні, ігровому майданчику чи в зоні дозвілля. Також тут заохочують співпрацю з іншими організаціями (наприклад, бізнесом чи культурними центрами), де діти можуть розширити свій досвід навчання та отримати знання не лише від учителів.

“Вчитися можна на природі, на стадіоні, ігровому майданчику чи в зоні дозвілля”.  Фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos

Самі класи рекомендують обладнати таким чином, щоб їх можна було легко адаптувати до потреб учнів. Зрештою, школярів заохочують долучатися до створення максимально комфортного для них простору. Учні мають відчувати, що самостійно творять свою школу і є її власниками. Таким чином вони тренуються співпрацювати одне з одним, проявляти творчість та брати на себе відповідальність.

І нехай це будуть сміливі рішення. Литовські освітяни переконані, що школа не повинна боятися дивувати своїм інтер’єром. До речі, тут заохочують показувати не лише готові творчі роботи учнів, але й незавершені. Так учні вчаться не тільки орієнтуватися на результат, але й отримувати задоволення від процесу. Скажімо, шкільні стіни можуть прикрашати скетчі чи учнівські нотатки.

Наступна сфера оцінки – лідерство та менеджмент. Важливо розуміти, що в поняття лідерства тут не вкладають лише індивідуальне управління командою. Навпаки – йдеться про так зване спільне лідерство. Тобто управлінці всіляко підтримують ініціативність колег, не займаються мікроменеджментом, а довіряють колективу. Також до уваги береться управлінська творчість і бажання діяти. Що мається на увазі? Здатність ризикувати та експериментувати, ухвалювати важкі рішення і зберігати наполегливість у їх втіленні.

Ідеальна школа – це школа, в якій панує культура розвитку та співпраці. Це передбачає, що вчителі здатні вчитися одне в одного, спільно вирішувати питання та ділитися своїми ідеями, ресурсами, напрацюваннями. У педагогічному колективі повинен бути баланс. Варто подбати, щоб у ньому були вчителі різного віку та з різними компетенціями для забезпечення обміну досвідом. Це мають бути люди, які здатні критично оцінити свою роботу, займаються самоосвітою та відкриті до нового.

Литовська Концепція хорошої школи також наголошує на необхідності високої самооцінки вчителів, позитивного підходу до життя й роботи та здатності вчитися не лише в колег, але й в учнів.

Хто займається оцінкою якості, крім самої школи?

Ми вже наголосили на тому, що в Литві школа сама повинна оцінювати свою якість за вищезазначеними критеріями. Цим усе, втім, не обмежується. Раз на 7 років Агентство здійснює свою перевірку якості школи. Для цього наймають так званих зовнішніх оцінювачів. Ними можуть стати, наприклад, вчителі, директори шкіл, працівники муніципальних відділів освіти.

Процес відбору зовнішніх оцінювачів відбувається у два етапи. На першому етапі розглядають їхні резюме, мотиваційні листи та зразки спостереження за уроком. На другому – оцінюють здатність працювати в команді. Якщо кандидат успішно пройшов ці етапи, то Агентство бере його на навчання.

Майбутній зовнішній оцінювач має прослухати 80 годин теорії, потім – пройти “стажування” у школі. Лише після цього він може почати працювати. Оцінювач зобов’язаний брати участь в аудитах шкіл як мінімум двічі на рік. Агентство дуже пильно стежить за тим, щоб уникати потенційних конфліктів інтересів. Тож зовнішній оцінювач зобов’язаний повідомити, якщо він/вона якимось чином пов’язані з певною школою.

До зовнішніх оцінювачів є ще кілька вимог: зберігати конфіденційність щодо оцінки школи, намагатися зменшити емоційну напругу під час аудиту і не приймати подарунків від школи, якщо це зроблено для впливу на результати оцінювання.

До підтримки належного професійного рівня зовнішніх оцінювачів в Литві ставляться дуже серйозно. В Агентстві працює цілий відділ, який опікується виключно цим питанням і організовує для них атестацію кожні три роки. У зовнішніх оцінювачів має бути мотивація підвищувати свою кваліфікацію, адже в цій роботі можливе як кар’єрне зростання, так і пониження.

Фото: автор – kasto, Depositphotos

Як оцінюють школу?

Основні інструменти, якими користується експертна група під час оцінювання, – це спостереження, інтерв’ю, організація дискусійних груп та вивчення документів.

Оцінювачів цікавить насамперед навчально-виховний процес, тому більшість часу виділяють на спостереження за уроками.

Протягом одного дня зовнішній оцінювач повинен побувати хоча б на половині всіх уроків одного вчителя і після занять обов’язково дати зворотний зв’язок вчителю. Насамперед, позитивний. Треба підкреслити хоча б три сильні аспекти роботи вчителя, і тільки тоді можна переходити до двох аспектів, які можна було б покращити.

Крім того, аудитор заповнює спеціальний формуляр, в якому оцінює, зокрема, план уроку, його виховну ціль (які компетентності і яким чином розвиваються в учнів), управління процесом навчання, досвід учнів у навчанні та їхній прогрес. Команда експертів повинна зосереджувати увагу на сильних сторонах організації освітнього процесу в школі. По закінченні аудиту вона підкреслює як мінімум 10 переваг школи і не більше 5 недоліків, що вимагають покращення.

На якому рівні (від нульового до четвертого) школа працює в кожній сфері (які ми окреслили вище) – ось, до якого висновку мають прийти зовнішні оцінювачі. Четвертий вважається зразковим. Він показує те, що це творча, ефективна і цілеспрямована школа. Її освітні практики можуть слугувати прикладом для інших.

А ось нульовий рівень вимагає негайного втручання і зовнішньої допомоги. У такому разі комісія навідається до школи через рік і проведе повторне оцінювання після серії вжитих школою заходів.

Якщо ж повторна перевірка не покаже прогресу, ініціюється атестація керівництва школи. За її результатами можуть понизити категорію працівників – як в Україні. Атестація потрібна для того, щоб перевірити наскільки кваліфіковане керівництво і на основі цього зробити висновок, чому не вдалося втілити зміни та врахувати рекомендації аудиторів.

Вирішувати проблеми школі необов’язково самотужки. Для покращення своїх освітніх практик вона може заручитися підтримкою як зовнішніх консультантів, так і Відділу вдосконалення шкіл Центру розвитку освіти при Міністерстві освіти та науки Литви.

Публікація підготовлена Юлією Гудошник в рамках проекту “Розвиток системи забезпечення якості шкільної освіти” (за підтримки EDGE)

Фото: автор – maximkabb, Depositphotos