МОН шукає претендентів на посаду освітнього омбудсмена: докладно розповідаємо про обов’язки, обсяг роботи та зарплату

У серпні 2024 року завершується п’ятирічна каденція Сергія Горбачова на посаді освітнього омбудсмена. Він став першим освітнім омбудсменом України, для забезпечення діяльності його роботи була створена з нуля Служба освітнього омбудсмена. [Принагідно редакція “НУШ” дякує пану Сергію та команді Служби за експертні коментарі, докладні розʼяснення та турботу про українське освітянство й учнівство].

З огляду на завершення каденції, Міністерство освіти і науки України утворило комісію з добору претендентів на посаду освітнього омбудсмена (про це йдеться у відповідному наказі від 12 липня 2024 року). До складу комісії увійшло 12 осіб, її головою є Михайло Винницький, заступник міністра освіти і науки.

Як ідеться на сайті МОН, добір претендентів на посаду освітнього омбудсмена триватиме до 28 липня. Долучитися до конкурсу можуть фахівці, які мають значний досвід у сфері освіти та готові активно захищати права всіх учасників освітнього процесу. Комісія обере освітнього омбудсмена з-поміж претендентів, які подадуть свої кандидатури.

Вочевидь новий освітній омбудсмен, який прийде на заміну Сергію Горбачову, щонайменше має зберегти наявний рівень довіри, цінності та, можливо, підсилити Службу. За п’ять років каденції Сергій Горбачов зміг завоювати довіру до себе та до Служби освітнього омбудсмена. Батьки й освітяни звертаються за захистом прав і підтримкою в разі спірних освітніх ситуацій. Скажімо, щоб розібратися, чи мали право звільнити вчителя/-ку зі школи або відрахувати учня/-ицю з класу.

“Нова українська школа” розпитала Службу освітнього омбудсмена та МОН про те:

• які вимоги до кандидатів на посаду освітнього омбудсмена;
• які функції та обов’язки виконує освітній омбудсмен;
• скільки людей працює в його команді;
• яку заробітну плату отримує освітній омбудсмен.

ХТО МОЖЕ БУТИ ОСВІТНІМ ОМБУДСМЕНОМ

Освітній омбудсмен лише один раз може перебувати на цій посаді п’ять років. У Сергія Горбачова цей термін добігає кінця 14 серпня 2024 року, тож подавати ще раз свою кандидатуру він не може.

Хто може бути освітнім омбудсменом та яким критеріям має відповідати предендент визначає “Положення про освітнього омбудсмена“. Це основний документ, який прописує вимоги та обов’язки до посади.

Відповідно до положення, освітнім омбудсменом може бути:

• громадянка/-ин України, що мешкає в Україні останні п’ять років;
• має вищу освіту;
• має досвід роботи у сфері освіти або науки не менше п’яти років;
• вільно володіє державною мовою.

Освітнім омбудсменом не може стати особа із судимістю, обмежена в дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Також освітній омбудсмен не має права:

• суміщати свою посаду з будь-якою посадою в органі державної влади або органі місцевого самоврядування;
• поєднувати роботу з депутатською діяльністю (на різних рівнях);
• займатися підприємницькою діяльністю чи обіймати будь-яку іншу оплачувану посаду, виконувати будь-яку іншу оплачувану роботу або одержувати іншу заробітну плату (за винятком викладацької, наукової чи творчої діяльності та отримання винагороди за неї);
• входити до складу керівного органу чи наглядової ради юридичної особи, що має на меті одержання прибутку.

Освітній омбудсмен – це аполітична посада, тому він не може брати участі в будь-якій політичній діяльності.

Призначає та звільняє омбудсмена Кабінет Міністрів за подання МОН.

ЩО РОБИТЬ ОСВІТНІЙ ОМБУДСМЕН

Як незалежна посадова особа, освітній омбудсмен дбає, аби освітні права кожної й кожного були дотримані, а державні політики сприяли покращенню якості освіти.

До його завдань входить (за вже згаданим вище “Положенням про освітнього омбудсмена”):

• сприяння реалізації державної політики, яка забезпечує права людини на здобуття якісної та доступної освіти;
• вжиття заходів для забезпечення належних умов доступу до освіти;
• сприяння виконанню Україною міжнародних зобов’язань щодо додержання прав людини на освіту;
• здійснення заходів щодо додержання законодавства про освіту;
• сприяння інклюзивному навчанню;
• співпраця та взаємодія з МОН та іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами освіти всіх рівнів незалежно від форми власності та підпорядкування, органами управління освітою, правоохоронними органами, міжнародними організаціями, неурядовими громадськими організаціями з питань, що належать до його компетенції.

Відповідно до цих завдань освітній омбудсмен має право:

1) розглядати скарги та перевіряти факти, викладені в них (скарги можуть подавати учні, їхні батьки чи законні представники, педагогічні, науково-педагогічні й наукові працівники);

2) отримувати від закладів освіти та органів управління освітою інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, зокрема й інформацію з обмеженим доступом;

3) за результатами перевірок ухвалювати рішення щодо обґрунтованості чи необґрунтованості скарги й на його основі надавати рекомендації закладам освіти, органам управління освітою, повідомляти правоохоронні органи про виявлені факти порушення законодавства;

4) безперешкодно в установленому законом порядку відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, заклади освіти всіх рівнів незалежно від форми власності, а також брати участь в установленому порядку в засіданнях державних органів із питань, що належать до його компетенції;

5) звертатися до органів державної влади, правоохоронних органів щодо виявлених фактів порушення права людини на освіту та законодавства у сфері освіти;

6) надавати консультації здобувачам освіти, їхнім батькам, законним представникам, а також педагогічним, науково-педагогічним і науковим працівникам;

7) представляти інтереси особи в суді.

Освітній омбудсмен також долучається до засідань Кабміну, на яких розглядаються питання, що належать до його компетенції, та має право дорадчого голосу.

ХТО ПРАЦЮЄ У КОМАНДІ ОМБУДСМЕНА

За 2023 рік Служба освітнього омбудсмена опрацювала понад 2 100 звернень і надала понад 3 700 консультацій батькам, освітянам та громадським організаціям.

У середньому це 8 звернень та 14 консультацій на день (у розрахунку на 260 робочих днів у році).

Обробляти всі звернення та надавати консультації освітньому омбудсмену допомагає його команда. За штатним розписом у Службі працює 16 осіб (включно з омбудсменом), серед яких:

• помічник освітнього омбудсмена;
• психолог;
• головний бухгалтер;
• керівник Служби;
• юридичний відділ;
• відділ медіа та аналітики.

Керівник Служби, крім управління персоналом, відповідає за організаційне та матеріально-технічне забезпечення, а в разі тимчасової відсутності освітнього омбудсмена виконує його обов’язки без звільнення від основної роботи.

Юридичний відділ бере на себе роботу зі скаргами – попередньо їх переглядає, аналізує та готує рекомендації, а також надає телефонні консультації тим, хто звертається до Служби.

До речі, у 2023 році Служба освітнього омбудсмена підготувала понад 800 рекомендацій і звернень, зокрема:

• 357 рекомендацій закладам освіти;
• 180 рекомендацій органам управління освітою;
• 320 звернень до органів державної влади;
• 20 повідомлень до правоохоронних органів щодо виявлених фактів порушень.

Аналітичні матеріали про шкільні медалі, допуск батьків до школи, відмінності нашого освітнього законодавства від європейського та багато інших корисних текстів, які з’являються на сайті Служби, – це все робота відділу медіа та аналітики. Він відповідає за інформаційно-аналітичне та консультативне забезпечення роботи Служби, узагальнює практики застосування законодавства у сфері освіти, розробляє пропозиції щодо вдосконалення актів законодавства в зазначеній сфері, забезпечує взаємодію освітнього омбудсмена з органами влади, проводить заходи, забезпечує роботу електронних інформаційних систем, ресурсів Служби тощо. За час роботи Служба освітнього омбудсмена розробила 52 листи з пропозиціями до законодавства.

Служба освітнього омбудсмена працює 5 днів на тиждень (крім вихідних):

• у понеділок – четвер із 09:00 до 18:00;
• у п’ятницю з 09:00 до 16:45;
• з перервою з 13:00 до 13:45.

ЯКУ ЗАРПЛАТУ ОТРИМУЄ ОСВІТНІЙ ОМБУДСМЕН

“Чиста” середньомісячна зарплата освітнього омбудсмена у 2023 році (вже з вирахуванням податків) становила 16 461 гривню, а у 2022 – 19 700. Головним розпорядником коштів Служби освітнього омбудсмена є Міністерство освіти і науки України.

У таблиці наведені дані про зарплату освітнього омбудсмена за останні два роки.

“Інститут освітнього омбудсмена створено для здійснення ефективного захисту прав і свобод громадян у галузі освіти, – розповідають у Службі освітнього омбудсмена. – Порушення норм освітнього законодавства, конфліктні ситуації в закладах освіти, подекуди – байдужість та ігнорування прав, попри успішність реформування освіти, залишалися і, на жаль, далі залишаються суттєвою загрозою та викликом для системи освіти України, що потребує пошуку шляхів ефективного вирішення”.

У ЯКИЙ СПОСІБ ПРИЗНАЧАЛИ ЧИННОГО ОСВІТНЬОГО ОМБУДСМЕНА

У Службі освітнього омбудсмена вважають, що шукати нового омбудсмена доцільно саме через конкурс, як це було у 2019 році. Зараз, коли реформа НУШ триває, а невдовзі стартує пілотування профільної середньої освіти, прозора процедура призначення нового освітнього омбудсмена не менш важлива, ніж це було під час створення служби. Адже освітні виклики не меншають, а допомогти державі з пошуком ефективних рішень має дієва та ціннісна людина.

Як додали в МОН у відповідь на запит редакції, у пошуку спиратимуться на світоглядні орієнтири та готовність кандидата відповідально виконувати свої обовʼязки й завдання в межах повноважень.

Щодо конкурсу, то в міністерстві пояснили: “чинним законодавством не передбачено проведення конкурсу на посаду освітнього омбудсмена. І, хоча конкурс поки що не передбачено, п’ять років тому наказом МОН було ухвалено рішення створити комісію із добору претендентів на посаду освітнього омбудсмена, що було фактичним конкурсом.

Тож цьогоріч також планується оголошення добору претендентів на посаду освітнього омбудсмена. Основна мета запровадження добору кандидатів – забезпечити прозорість та відкритість процедури призначення наступного освітнього омбудсмена”.

Нагадаємо, Міністерство освіти і науки у 2019 році відібрало кандидатуру Сергія Горбачова саме через конкурсний добір, створивши для цього спеціальну комісію. Така процедура не передбачена в “Положенні про освітнього омбудсмена”, однак пошук відповідальної та обізнаної в темі освіти людини був визначальним чинником. Тож МОН підготувало спеціальний наказ про роботу комісії (№ 669 від 16 травня 2019 року), керуючись законом “Про центральні органи виконавчої влади” та положенням про МОН.

1. Комісія з добору претендентів на посаду освітнього омбудсмена розпочала роботу в травні 2019-го.

2. У червні 2019-го комісія відібрала 27 кандидатів, які мали пройти співбесіди. Формат співбесід передбачав, що кожен із кандидатів розповість:

• про власну мотивацію щодо зайняття посади освітнього омбудсмена;
• про концепцію стратегічного бачення організації роботи Служби омбудсмена;
• про напрями співпраці Служби омбудсмена зі стейкхолдерами.

Частиною співбесіди було спілкування членів конкурсної комісії з кандидатами на посаду освітнього омбудсмена у формі “запитання-відповідь” у контексті основних завдань Служби омбудсмена, визначених законодавством.

3. Після співбесід комісія рекомендувала трьох кандидатів, з-поміж яких міністерка Лілія Гриневич (очолювала МОН із 2016 до 2019 року) рекомендувала уряду призначити освітнім омбудсменом Сергія Горбачова.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: НУШ