Теми статті: вчителям, природничі науки, учням
17 Грудня 2021
4 253
0
Нещодавно Україна першою у світі отримала від США ліцензію на проведення національного етапу Олімпіади геніїв – міжнародного змагання наукових і мистецьких екологічних проєктів. На початку листопада у Вашингтоні директор Малої академії наук Оксен Лісовий і його заступник, а тепер і директор Genius Olympiad Ukraine Євген Кудрявець підписали контракт із найбільшим міжнародним конкурсом проєктів із захисту довкілля.
Олімпіада геніїв уже 10 років допомагає дітям презентувати свої екоідеї міжнародній спільноті. Учасники отримують зворотний зв’язок від експертів, що допомагає масштабувати та поліпшувати проєкти. Кейси українських призерів це яскраво демонструють.
Наприклад, Валентин Фречка, який 2018 року став призером олімпіади завдяки своєму проєкту з переробки опалого листя на папір, зараз розвиває власний екостартап Re-Leaf Paper і використовує винайдену технологію в промислових масштабах.
Ще більше про можливості конкурсу, а також про те, як до нього долучитися, читайте в спільному матеріалі “Нової української школи” й Малої академії наук.
GENIUS Olympiad, або Олімпіада геніїв – найбільший міжнародний конкурс проєктів із захисту довкілля, який із 2011 року відбувається в США. Заснувала змагання американська організація “Terra Science and Education”. Учасники олімпіади – школярі з усього світу, які навчаються у 8–11 класах. За 10 років існування Олімпіада геніїв допомогла винахідникам із 78 країн показати світові майже 12 тисяч проєктів, 146 із них розробили українці.
Цьогоріч засновники Genius Olympiad почали впроваджувати систему національних франшиз, аби конкурс міг відбуватися в різних країнах, перш ніж проєкти потраплять на міжнародний етап. Україна завдяки зусиллям Малої академії наук першою долучилася до ініціативи. Тож відтепер потрапити на Олімпіаду геніїв до США українські діти можуть, взявши участь у національному етапі.
“За весь час участі в Олімпіаді геніїв міжнародна делегація МАН виборола 74 нагороди, а багато ідей наших переможців перетворилися на прикладні екопроєкти та стартапи. Так діти усвідомлюють, що знання з різних дисциплін можуть працювати на них.
Маємо чимало історій на підтвердження. Цьогорічна призерка олімпіади Олена Клімова розробила проєкт, завдяки якому можна виробляти бактеріальну целюлозу з рослинних відходів. Винахід дівчини може зменшити динаміку накопичення поліетиленових відходів у всьому світі.
Інші цьогорічні переможці – Андрій Веліховський та Олег Іванків – презентували систему “SmartWay”. Розробка допомагає швидко, безпечно та екологічно заряджати електрокари на дорогах, що зменшить забруднення атмосфери внаслідок викидів CO2“, – каже директор Genius Olympiad Ukraine Євген Кудрявець.
То чому ж саме ваші учні мають узяти участь в Олімпіаді геніїв і що їм дасть цей досвід?
Мета Олімпіади геніїв – розвивати екообізнаність дітей, допомагати їм створювати та просувати свої соціально важливі проєкти. Турбота про довкілля захована й у назві олімпіади, оскільки GENIUS – це абревіатура від “Global Environmental Issues and Us”, що перекладається як “глобальні екологічні проблеми та ми”.
Під час підготовки до конкурсу діти розвивають креативність, допитливість, аналітичне мислення, навички швидкого розв’язання проблем, адаптивність і стійкість. Тут кожен і кожна обирає цікаву для себе екотему, проводить власне дослідження, створює розробку, програму, винахід або витвір мистецтва та презентує його журі.
Унікальність Олімпіади геніїв у тому, що тут можуть реалізуватися діти з різними талантами. Свої проєкти створюють ті, хто має хист як до обчислювальних, інженерних і прикладних, так і до природничих, гуманітарних і суспільних наук, а також до мистецтва. Єдина спільна вимога – екологічне спрямування проєкту, яке можна реалізувати в таких 7 тематичних секціях:
✔️ Наука
✔️ Робототехніка
✔️ Креативне письмо
✔️ Музика
✔️ Короткометражний фільм
✔️ Мистецтво
✔️ Бізнес
До категорії “Наука” подають інноваційні проєкти, які поліпшують якість довкілля, зберігають екологію та біорізноманіття, допомагають ефективно використовувати невідновлювані природні ресурси, ініціюють зміни в соціумі.
Цьогоріч у категорії “Наука” українські учасники здобули 1 срібну, 5 бронзових медалей і 11 спеціальних нагород.
Зокрема, школярка з Тернопільщини Яна Грицишин отримала бронзову медаль за проєкт, у якому дослідила, як гідроелектростанції (ГЕС) впливають на двостулкових молюсків, що мешкають у воді. Її робота допоможе в майбутньому вимірювати екотоксичність ділянок ГЕС. А полтавчанка Олександра Балицька отримала спеціальну нагороду за застосунок “Карта рослин-алергенів”. У програмі люди з алергією можуть побачити, де поблизу ростуть небезпечні для них рослини.
Наступна категорія – “Робототехніка”, до якої учасники можуть подавати власні розробки – багатофункціональних роботів, створених на такому програмному забезпеченні, як LEGO, TETRIX або VEX. За умовами змагання, розробки випробовуватимуть на міцність під час місії Genie Forester.
У категорію “Креативне письмо” подають есе, поезії або короткі розповіді, де діти діляться власним досвідом, спогадами чи спостереженнями, пов’язаними з екологічними проблемами.
Наприклад, цього року школяр із Сумщини Мирослав Бур написав есе про майбутнє людства й екологічні проблеми та виборов срібну медаль. А вихованець Славутського ліцею Максим Пушкар написав есе “Пластик сьогодні – користь життя або самознищення людства?”, у якому розвинув думку про те, як важливо мінімізувати кількість пластику в повсякденні. За роботу хлопець отримав почесну нагороду.
У категорії “Музика” виконують соло чи гуртом авторські пісні, які допомагають зрозуміти екопроблеми світу та мотивують долучитися до їхнього розв’язання.
У категорії “Короткометражний фільм” те саме можна зробити за допомогою відео. Тут школярі випробовують свої режисерські, сценаристські та операторські здібності.
До категорії “Мистецтво” подають на розгляд фотографії, дизайн постерів або твори в змішаній техніці, які комунікують глобальні екологічні проблеми. У 2021 році українська школярка Аліна Любаєва здобула срібну медаль за свій фотопроєкт “НІ – пустелі з ПЕТ-пляшок”, у якому зобразила масштабність проблеми засмічення планети пластиком.
А категорія “Бізнес” приймає бізнес-плани соціально відповідальних підприємств або інвестиційні пропозиції, які просувають екологічні цінності та виводять на ринок екологічно чисті продукти й послуги.
Олімпіада геніїв – це можливість для дитини здобути навички та знання, що допоможуть реалізуватися у винахідництві. Тут учасники проходять усі етапи перетворення ідеї на повноцінний проєкт: проводять експерименти та дослідження, створюють ілюстрації, креслення, графіки, роблять макети винаходів, програмують і знімають відео.
Також вони розвивають свої презентаційні навички, оскільки захищають фінальні роботи перед міжнародним журі. Діти отримують фаховий зворотний зв’язок і навіть пропозиції щодо співпраці! Як наслідок ідеї перетворюються на сучасні та нагальні технічні рішення, винаходи, розробки, застосунки, системи тощо.
Маємо показову історію української школярки з Херсона Вікторії Панченко, яка цьогоріч виборола бронзову медаль на Олімпіаді геніїв. Дівчина винайшла спеціальне біоплато, яке очищує водойму без механічного втручання в екосистему. Конструкцію понтонного типу встановлюють на мілинах, де росте рогіз, і біоплато площею в 10 квадратних метрів очищує 1 кубометр забрудненої води на день.
Ідея винаходу виникла в дівчини випадково: родина Вікторії сплавлялася байдарками та помітила, що вода в плавнях, де росте очерет і рогіз, чиста, на відміну від решти річки. 3 роки потому ідея втілилася в справжній винахід, із яким дівчина отримала не просто бронзову медаль, а ще й 15 тисяч доларів стипендії на навчання. До того ж розробкою вже зацікавилися українські компанії – пропонують дівчині та її родині співпрацю.
Завдяки олімпіаді діти не просто трансформують свої ідеї в реальні проєкти, а й отримують можливість перетворити їх на справжні стартапи.
Як приклад можна розглянути згаданий на початку кейс Валентина Фречки, школяра із Закарпатської області, який винайшов спосіб виготовлення паперу з опалого листя.
Валентин став золотим призером на Олімпіаді геніїв 2018 року. А починалося все з того, що хлопець тестував технологію на кухні свого будинку та використовував замість професійної сушарки звичайну духовку.
Згодом зі своєю розробкою Валентин брав участь у багатьох конкурсах: Всеукраїнській і Міжнародній олімпіаді з екології, Міжнародному конкурсі ICYS, Міжнародній олімпіаді з наукових розробок I-FEST і врешті на Олімпіаді геніїв. Після перемоги ідеєю хлопця зацікавилися українські компанії, зокрема Житомирський картонний комбінат, і юний винахідник випробовув свою технологію на промисловому обладнанні.
Опісля хлопець почав перетворювати розробку на справжній бізнес-проєкт. У травні 2019 року отримав патент на технологію, а у вересні фіналізував формулу маси для виробництва паперу в промислових масштабах. У 2020 році Валентин Фречка заснував бренд “Re-Leaf” і компанію, яка вже виробляє тонни паперу в екоспосіб.
Нині проєкт має перспективи масштабування та зростання: окрім паперу, Валентин планує виготовляти ще упаковку для яєць. До слова, за свої здобутки хлопець уже потрапив до списку Forbes “30 до 30”!
Олімпіада геніїв – це можливість для дитини долучитися до творення змін в екосфері. Учасники розробляють проєкти, що вже зараз можуть модернізувати промисловість, зберегти природні ресурси, подбати про альтернативні джерела енергії, вплинути на погляди інших.
Це допомагає дітям відчувати себе свідомими громадянами, які дбають про свої селище, місто, країну та планету загалом.
Україна має серйозні екологічні виклики. Один із них – забруднення річок, озер і підземних вод через викиди підприємств, замулення та заростання водойм. Згідно з даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, щороку зі стічними рідинами у водні об’єкти потрапляють приблизно 2 млн тонн шкідливих речовин. За інформацією Центральної геофізичної лабораторії Гідрометеорологічної служби України, у 2019 році виявили шість випадків екстремально високого забруднення поверхневих вод.
За статистикою Асоціації міст України, наша держава покриває свої потреби в енергоспоживанні орієнтовно на 66%, імпортує приблизно 60% необхідного обсягу природного газу та 82% сирої нафти й нафтопродуктів. Саме тому на часі шукати альтернативні джерела енергії та шляхи її видобутку.
У цьому знову-таки можуть допомогти проєкти учасників Олімпіади геніїв. Наприклад, цього року учениця Політехнічного ліцею НТУУ “КПІ” Олена Коваленко винайшла джерело енергії, яке перетворює коливання гілок дерев на змінний електричний струм, а вихованець Славутського ліцею Владислав Петров створив скімер – пристрій, що очищує водну поверхню від сміття за допомогою сонячної енергії.
Згідно зі звітом організації “America succeeds”, важливими навичками для успішної кар’єри є креативність, критичне мислення, вміння комунікувати та співпрацювати, а також стійкість духу, мисленнєве зростання та лідерство.
Олімпіада є середовищем, у якому ці навички можна отримати. Ту ж навичку креативності допоможе розвинути робота над проєктом, коли дитина шукає нове розв’язання екопроблеми.
Водночас в учасників, які подають групові проєкти, поліпшуються навички комунікації, оскільки є можливість зрозуміти, як воно – зважати на думку партнера й домовлятися. А під час фінального етапу змагань усі діти знайомляться з однодумцями, науковцями, членами журі з різних країн.
Врешті олімпіада навчає лідерства. Кожен учасник має презентувати свою ідею так, аби отримати від журі найвищу оцінку, а від присутніх інвесторів пропозиції співпраці 🙂
Завдяки олімпіаді учасники розвиваються в дослідницькій діяльності та отримують мотивацію будувати кар’єру в науковій і творчій сферах. Підготовка власного проєкту посилює захоплення технічними та природничими науками, екологією, музикою, письменництвом та іншими галузями. Тобто олімпіада – це ще і профорієнтаційний майданчик.
Зареєструватися на національний добір можуть учні 8–11 класів, які досягли 13-річного віку та мають екопроєкти в межах конкурсних категорій. Їм потрібно вибрати один із трьох шляхів реєстрації.
Перший – отримати екоперепустку одразу на національний фінал олімпіади. Екоперепустки надають проєктам освітні організації, школи чи педагоги, які мають афіліацію від організатора GENIUS Olympiad Ukraine – Малої академії наук.
Будь-яка школа, позашкільна установа, освітня громадська організація чи особисто педагог можуть подати заявку на афіліацію. У разі успішного її проходження вони отримують право самостійно добирати найкращі проєкти в межах свого закладу й виділеної квоти.
Наприклад, кожна школа, яка пройшла афіліацію, отримує за квотою 8 гарантованих місць і може проводити внутрішній конкурс проєктів у 7 категоріях олімпіади. Припустимо, учні школи подали на внутрішній конкурс 50 проєктів, 8 найліпших за результатами конкурсу потрапляють одразу у фінал олімпіади. Решту 42 проєкти школа може також подати до організатора GENIUS Olympiad Ukraine, але вони мають пройти добір національного журі й лиш у разі високої оцінки також потраплять у фінал.
Другий – подати проєкт самостійно в межах індивідуальної реєстрації. У такому разі проєкт проходить добір національного журі й лише після нього потрапляє (або ж не потрапляє) до національного фіналу.
Третій – отримати рекомендацію до участі в олімпіаді як спецприз на всеукраїнському конкурсі чи турнірі, який проводить НЦ “МАНУ”.
Отримати афіліацію – означає підтвердити свою спроможність подавати наукові, дослідницькі чи мистецькі проєкти високої якості.
Освітні заклади отримують від організаторів екоперепустки на олімпіаду та розподіляють їх між вихованцями, що мають найкращі проєкти. Так діти отримують право на участь у національному доборі в межах квоти.
Афілійовані заклади отримують офіційний статус “Школа Олімпіади геніїв”, право на пролонгований термін подачі проєктів, адміністративну й технічну підтримку від організаторів GENIUS Olympiad Ukraine.
Для освітян афіліація – також можливість розвинутися професійно. Наукові керівники та вчителі можуть пройти систему тренінгів, отримати статус і спеціальний знак “Тренер Олімпіади геніїв”.
Більше інформації про афіліацію, умови й етапи участі шукайте на офіційному сайті GENIUS Olympiad Ukraine або пишіть запитання на пошту команди олімпіади: [email protected]
Елеонора Чорноморченко, спеціально для “Нової української школи”
Усі фото надані МОН
Обговорення