“На атолі Воронєж виросла перша пальма”: ідеї для уроків географії на тему “Якби на місці росії був океан”

Ідею для уроків географії з теми “Якби на місці росії був океан” редакції підказала сучасна українська література. У харківської поетки Дар’ї Зоріної є верлібр, у якому авторка обмірковує цю ідею:

особливо мені подобається північноазіатський океан

монгольські діти збирають крабів під час відливу

на серфінг спотах казахстанського узбережжя високий сезон

у білоруські порти заходять траулери з тунцем

у районі московського жолоба знов зафіксовано вулканічну активність

на атолі воронєж виросла перша пальма із часів ядерних випробувань

і від харкова менше ста кілометрів

до готелів першої лінії

З повним текстом можна ознайомитися за посиланням [застерігаємо, що він містить ненормативну лексику – ред.].

У новому матеріалі “НУШ” разом з експертами спробували поміркувати на тему, як вплинула би на клімат і економіку України умовна поява океану на місці росії – а також запропонували завдання на цю тему для уроків географії. Сподіваємося, такі уроки матимуть і навчальний, і своєрідний терапевтичний ефект.

Нагадаємо, що раніше ми аналізували, як російсько-українська війна вплинула на шкільні програми з географії.

КОЛИ МОЖНА ПОГОВОРИТИ ПРО ОКЕАН НА МІСЦІ РОСІЇ: КЛАСИ Й ТЕМИ

Учителька географії Алла Євтушенко радить обговорити “океанізацію” російської федерації в таких класах та в межах таких тем:

• 6 клас – коли вивчаємо всі відомі об’єкти номенклатури, а також у темі “Держави світу”, коли говоримо про найбільші за площею і чисельністю населення держави світу та держави-сусідки України на політичній мапі;
• 7 клас – під час вивчення Євразії та океанів;
• 8 клас – у темах:

1. “Україна на політичній карті Європи й світу” (позначаємо країни-сусідки, оцінюємо фізико-географічне, економіко-географічне, політико-географічне розташування України);
2. “Формування території України. Адміністративно-територіальний устрій України” (територіальні зміни кордонів України з XX ст.);
3. “Рельєф, клімат, води суходолу” (маємо з росією спільні об’єкти та процеси);
4. “Населення України та світу”;

• 9 клас – учні й учениці аналізують секторальну модель економіки України та порівнюють її з іншими державами;
• 10 клас – у темі “Країни Європи” є окрема тема “росія. Місце країни у світі та регіоні. Модель економічного розвитку, що визначає місце країни в міжнародному поділі праці. Демографічні процеси. Система розселення. Характерні риси просторової організації господарства. Мілітаризація економіки”;
• 11 клас – оскільки цей курс переважно на повторення, говоримо про росію в тих самих темах, що й у попередні роки.

“ЩО БУДЕ, ЯКЩО…”: ГІПОТЕТИЧНІ СЦЕНАРІЇ, КОНТУРНІ КАРТИ, ІНТЕГРАЦІЯ ПРЕДМЕТІВ

• Почати опрацювання теми можна із контурної карти.

Редакція “НУШ” свідчить із власного досвіду: сам процес замальовування росії рівним синім кольором приносить неабияку втіху. Але вже на цьому етапі можемо поставити низку питань, які активізують знання учнівства з історії XX століття (отже, це завдання найкраще підходить для 11-х класів), наприклад:

1. Чи потрібно робити озеро на місці Калінінградської області – чи варто “віддати” її якійсь державі? Якщо так, то якій? Цей кейс – нагода зануритися в історію регіону, з’ясувати, яким було його корінне населення і на якому етапі росії вдалося загарбати територію. З іншого боку, якщо на місці області виникне велетенське озеро – який вплив на клімат регіону матиме водяне дзеркало такої площі?

2. Аналогічно можна опрацювати питання Республіки Карелія – якою могла би бути доля цієї території, якби її не було “океанізовано”?

3. Позаяк 7 жовтня 2022 року Україна визнала південні Курильські острови територією Японії, котру окупувала російська федерація, можна було би докладніше розглянути питання доцільності долучення всього архіпелагу до Північноазійського океану (?).

До речі, Північноазійський океан – це робоча назва. Саме питання назви може стати темою для обговорення на уроці – з умовою, що ця назва має бути географічно мотивована.

☝ Алла Євтушенко акцентує, що під час роботи із контурною картою слід дотримуватися таких рекомендацій:

• використовувати різні кольори та позначки для різних об’єктів;
• акуратно писати назви та підписувати позначки;
• використовувати легенду для пояснення умовних позначок;
• зберігати контурну карту після виконання завдання, щоб можна було до неї повернутися пізніше.

Учителька географії пропонує такі завдання для роботи з контурною картою:

1. Уявіть, що зникнення росії відкрило новий морський шлях, який з’єднує Північну Європу з Азією. Намалюйте на карті маршрут нового судноплавного маршруту, який би ви хотіли прокласти.

Поміркуйте над такими питаннями:

• Які країни отримають найбільшу вигоду від цього нового маршруту? Чому?
• Які нові порти, на вашу думку, потрібно буде побудувати? Або які порти ви плануєте сполучити?
• Які товари, ймовірно, перевозитимуть цим маршрутом?

2. Океан, що замінив росію, таїть у собі безліч нерозвіданих таємниць.

Поміркуйте над такими питаннями:

• Які наукові дослідження можна було б провести в цьому новому океані?
• Як дослідити глибини океану та підводний світ? Спробуйте спрогнозувати поширення жителів підводного світу, створіть умовні позначення.

3. З часом унаслідок тектонічної активності з дна нового океану можуть піднятися нові острови. Намалюйте на карті контури цих островів та дайте їм назви.

Поміркуйте над такими питаннями:

• Який клімат буде на цих островах?
• Які рослини та тварини там житимуть?
• Хто першим дослідить ці нові землі?

Учитель географії Сергій Самоліченко пропонує ще одне завдання для роботи в 8 класі:

• Розгляньте таблицю “Протяжність кордонів України”. Поява океану на місці росії додасть Україні 1 974 км морського кордону, а отже, зумовить розбудову портових міст, розвиток морського – “найдешевшого” – виду транспорту, розвиток пляжного туризму тощо.

Підручник “Географія” для 8 класу, с. 56, автори – В. М. Бойко, І. Л. Дітчук, Л. Б. Заставецька

Поміркуйте над таким питанням:

Проаналізуйте прикордонні міста на сході України й встановіть, де саме можна побудувати нові порти на березі океану.

Учителька географії Тетяна Копійка додає проблемні питання (і гіпотетичні відповіді на них), які могли би стати темою для обговорення на уроці “Океан на місці росії” – ці питання переважно зосереджені на тому, який вплив це матиме саме на Україну:

1. Що буде із Дніпром (річкою), якщо на місці росії буде океан? Адже витоки річки – на території сучасної російської федерації.

Можлива відповідь: Дніпро залишиться на місці, крім затопленого верхів’я, адже живлення опадами не зміниться, тож вода з дощів і снігів стікатиме в Дніпро так само.

2. Яким буде клімат в Україні, якщо на північному сході з’явиться водяне дзеркало такої величини (до речі, одним із завдань може бути обрахунок його площі)?

Можлива відповідь: якщо конфігурація берегової лінії зміститься до наших східних кордонів, то на сході, найімовірніше, буде мусонний клімат: збільшиться кількість опадів улітку, замість степів виростуть перемінно-вологі ліси, як на Сахаліні.

3. Як зміниться господарювання в Україні у зв’язку із появою океану на північному сході?

Можлива відповідь: оскільки клімат стане вологішим, то спеціалізація рослинництва теж дещо зміниться (змістяться на південь посіви льону, жита й подібних культур). Мореплавство на сході скоротить шлях до Казахстану, Центральної Азії. Зникне Каспійське море. Енергетика ніяк не зміниться, бо від берегової лінії вона не залежить. Можливо, посиляться вітри, тому вітрову енергію можна буде використовувати ширше.

У зв’язку із цим питанням можна розглядати будь-які аспекти господарювання, які спадуть на думку учителю/ці й школярам/кам.

4. Яким має бути цей океан, щоб українці й українки не замерзли від холодних течій?

Можлива відповідь: від течій не замерзнемо, хоч є варіант холодної течії на сході, яка висушуватиме клімат узбережжя, але ж мусон влітку компенсує втрату вологи.

ДЛЯ СТАРШИХ І ТВОРЧИХ: СИТУАТИВНІ ЗАДАЧІ ДЛЯ ПРОСУНУТОГО РІВНЯ

Під час підготовки матеріалу ми звернулися до науковиці, кандидатки технічних наук, доцентки Інни Тимченко – заступниці Голови Миколаївської філії Національного екологічного центру України. Вона склала декілька ситуативних задач, які підійдуть і для тих підлітків, які поглиблено цікавляться географією та екологією, і можуть зацікавити тих, хто раніше не виявляв великого інтересу до предмета.

✅ Задача 1. Поглинання CO2

Умова:

Відомо, що океан поглинає приблизно 30 % CO2, який виділяється в результаті діяльності людини, і це складає 100 000 – 200 000 т CO2 на день, або від 2 до 12 г CO2 на 1 кв.м площі океану залежно від багатьох чинників. Це відбувається завдяки фітопланктону – морським зеленим водоростям, які живуть в океані. Цей процес – частина циклу вуглекислого газу, він відіграє важливу роль у пом’якшенні глобального потепління.

За статистичними даними на 2020 рік, в Україні зареєстровано 7,5 млн автівок, які викидають CO2 в процесі експлуатації. Приблизно одна автівка на 1 л палива викидає 2,5 кг CO2.

Відомо, що площа росії складає 17 100 000 км².

Завдання:

Визначити, якби замість росії був океан, яку максимальну кількість CO2 він зміг би поглинати за умови, що середнє використання палива однією українською автівкою складає 10 л/день, а океан поглинає 12 г CO2 на 1 кв. м.

Чи достатньо буде площі уявного океану для поглинання всіх викидів CO2 автотранспортом України?

✅ Задача 2. Клімат Луганщини

Умова:

Відомо, що клімат Луганської області помірно континентальний із відчутними посухами. Середня температура найтеплішого місяця (червня) +21 °C, а найхолоднішого (січня) −7 °C. Вітри переважно східні й південно-східні, а кількість опадів складає в середньому 400–500 мм на рік. Дощі часто випадають у вигляді короткочасних злив.

Завдання:

Подумайте, як змінився би клімат Луганської області за умови, що замість росії був би океан і

1) переважали теплі течії;

2) переважали б холодні течії.

Які течії в цьому випадку позитивно вплинули б на розвиток сільського господарства Луганщини й чому?

✅ Задача 3. Блакитна економіка

Умова:

Відомо, що блакитна економіка (blue economy) – це діяльність, де використання морських та океанічних ресурсів мінімально впливає на довкілля, при отриманні прибутку враховує попередження негативних кліматичних змін, збереження морського та океанського просторів.

Цікавими напрямами блакитної економіки та блакитного бізнесу є розвиток аквакультури та морського туризму.

Завдання:

Якщо замість росії буде океан, визначте, як міг би розвиватися блакитний бізнес в областях, які межують із росією?

Вигадайте цікаві стартапи для морського туризму в одній з областей, яка межує з росією. Подумайте, які б види аквакультури можна було б вирощувати на кордоні з росією.

✅ Задача 4. Енергетика: офшорні вітропарки

Умова:

Одним із перспективних напрямів блакитної економіки у світі є морські (офшорні) вітропарки. Це вітроелектростанції, які встановлюють безпосередньо в морі та океані. Завдяки вітровому потенціалу цих акваторій такі вітропарки є дуже потужними й можуть замінити традиційні джерела енергії, такі як мазут, вугілля, природний газ та ядерне паливо.

Нині найбільш потужним вітрогенератором є вітрогенератор нідерландської компанії GE Renewable Energy, який встановлений у порту Роттердама Haliade-X і має потужність 12 МВт.

Відомо, що Старобешівська теплоелектростанція в Донецькій області до окупації росією мала потужність 2300 МВт, а саме 3 турбіни по 100 МВт і 10 по 200 МВт. Її основним паливом був антрацитовий штиб і природний газ, розпалювальним – мазут.

Завдання:

Уявіть, що замість росії був би океан, і визначте, яку кількість вітрогенераторів нідерландської компанії GE Renewable Energy потужністю 12 МВт треба було б встановити, щоб замінити потужності Старобешівської теплоелектростанції.

Скільки домогосподарств можна було б забезпечити електроенергією та наскільки можна було б зменшити викиди CO2, за умови, що вітрогенератор Haliade-X на рік повинен виробляти приблизно 67 ГВт/год енергії, достатньої для енергопостачання понад 16 тис. домогосподарств, а також за умови, що завдяки одному генератору вдасться запобігти викиду в атмосферу понад 42 тис. тонн CO2.

Список питань, завдань і задач до теми, ясна річ, можна доповнювати, розширювати, а відповіді – дискутувати, будуючи свої гіпотези й обґрунтовуючи їх. Сподіваємося, що це принесе й користь, і задоволення всім учасникам та учасницям диспуту.

Ірина Пасько, аналітикиня “Нової української школи”

Титульне зображення: ГО “Смарт освіта”