Теми статті: вчителям, навчаємось разом, освітнім управлінцям, підручники, ПрямуємоРазом
13 Липня 2021
4 451
0
Сучасні, практично зорієнтовані, цікаві, не перенавантажені – як зробити такими шкільні підручники. Вчителі, вчителі-методисти, науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти, які пройшли шість місяців навчання, готові фахово та незалежно оцінювати проєкти підручників та навчально-методичних матеріалів до них.
“Нова українська школа” записала головне з вебінару “Науково-методична експертиза освітніх матеріалів для закладів загальної середньої освіти” від Фінського проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС, що фінансується Міністерством закордонних справ Фінляндії та Європейським Союзом.
У статті йдеться про:
Дискурс-аналіз освітнього контенту стосується всіх різновидів експертиз.
“Дискурс – це насамперед мовлення, занурене в конкретне соціокультурне середовище, у певні обставини життя”, – каже експертка третього кластеру Фінського проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС Тетяна Харламова.
Часто автори підручників не можуть позбутися застарілого дискурсу і транслюють його в освітні матеріали. Експертка наводить приклад підручників 90-х років незалежної України, коли більшість персонажів ходили у вишиванках і жили в хатах під стріхами.
І досі в багатьох підручниках є контент, присвячений релігійним святам і обрядам однієї конфесії – православної.
“Тобто в багатонаціональній країні ми використовуємо одну форму дискурсу – православної християнської культури”, – наголошує Тетяна Харламова й наводить приклад ще одного застарілого дискурсу з підручника:
“Усе живе росте, дихає, живиться, дає потомство і вмирає. Але тільки людина вміє думати, розмовляти, працювати”. Це застарілий дискурс, адже науково доведено, що тварини мають свої способи комунікації і кооперації.
Ще один приклад:
“Завдання: прочитай, визнач жанр твору.
Про книги в бібліотеці
День добігав до вечора. У бібліотеці ставало зовсім тихо.
Тільки ще сонечко краєм промінчиків заглядало на полиці, де лежало багато книг. Та раптом, не втримавшись від розмов, одна маленька книжечка прошепотіла іншій:
– Ти знаєш, мене вже так довго ніхто не відвідував! Мабуть, я стаю нікому не цікавою… А так хотілося б ще дарувати хороший настрій читачам!
Уважно вислухавши, інша книжечка відповіла:
– Не одна ти сумуєш! До мене теж рідко приходять читачі, але я сподіваюся і чекаю, що вони до нас повернуться. От уяви на мить, якщо на деякий час не стане інтернету, модних мобільних телефонів, до кого тоді діти будуть звертатися про допомогу? Звичайно, прийдуть до нас у бібліотеку. Просто зараз такий час, що ми відпочиваємо.
– Ой, як ти мудро розмірковуєш!
Книги ще довго шепотіли між собою, заспокоюючи одна одну…”
“Навіть уявити сьогодні, що не працюватиме інтернет – це ціла катастрофа. Насправді автор вважає, що коли були тільки книги, не було інтернету й мобільних телефонів, це був більш гармонійний світ. Тобто книги, чекають часу Ч”, – зазначає Тетяна Харламова.
Окрім того, візуальний дискурс підручників НУШ і досі містить персонажів радянських мультфільмів (Незнайка, Мальвіна, Чебурашка), зображення школярів, які сидять в архаїчному театрі, художників, які мають одяг 19 століття.
“Видно, що автор підручника тяжіє до світу своєї юності”, – каже Тетяна.
За її словами, сучасні малюнки й зображення свідчать про те, що автор застосовує сучасні підходи до візуалізації, а отже – розмовляє сучасною мовою.
Під час експертизи підручників фахівчиня радить застосовувати логічну матрицю дискурс-аналізу:
Науково-методична експертиза передбачає аналіз таких аспектів:
У Фінляндії автор підручника є одночасно письменником і педагогом. Він думає про те, як підручник будуть використовувати в класі, як його зміст відповідає віку та рівню знань учнів, які наукові поняття є необхідними, корисними та значущими, каже очільник проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС Яркко Лампіселкя.
“Мова підручника має бути зрозумілою. Повинно бути достатньо малюнків та схем. Автор підручника розуміє різницю між “повинен знати” й “цікаво знати””, – додає Яркко.
Розробляючи зміст, фінські автори підручників враховують те, що учні мають:
Також автори підручників мають враховувати, що для вимірювання знань у фінських школах застосовують такі підходи:
Підручники передусім повинні бути наближеними до життя дитини й розвивати пізнавальні навички. Водночас підручник не може бути єдиним джерелом для проведення уроку.
“Підручник – це лише один із інструментів для вчителя. Учитель має розуміти, що в нього є багато можливостей для викладання й не боятися застосовувати їх”.
Ольга Головіна, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – photography33, Depositphotos
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.
Обговорення