Навчання через музику: чому вона має бути не тільки на окремих уроках

Спів, ритм, танці. Концентрація, дрібна моторика, тренування для мозку. Музика розвиває і надихає. То чому ж тоді у школах урок музики лише раз на тиждень? З таким підходом не погоджуються деякі українські і фінські спеціалісти, які вважають, що музика має бути загальним елементом навчання.

Як впливає музика на наш мозок, чому батькам не завадило б займатися нею разом з дітьми та на які теми складають реп учні початкової школи Фінляндії, дізнавалася журналістка “Нової української школи”.

ОСОБИСТІСТЬ ПЕДАГОГА

Регіна Кейріс, колишня викладачка класу скрипки київської дитячої музичної школи №27. Понад 30 років працює з дітьми

“Діти за своєю природою емоційні. Є активні: усіх на вуха поставлять, не знають, як проявити емоції. А є спокійні, такі собі тихоні. Але це не означає, що ця дитина нічого не відчуває. Тому музика – це інструмент, через який діти вчаться висловлювати свої емоції”.

Відкрити, захопити, надихнути – важлива особистість педагога. Пані Регіна розповідає, що її онука ходить займатися хоровим співом, і її викладачка так вміє залучити всіх дітей, що співають усі – навіть ті, у кого немає слуху. Співають і складні програми. Жодна дитина, яка приходить на заняття, не залишається осторонь і навіть тоді, як колектив виступає на публіці.

В Україні не розвинена культура хорового співу, порівняно з європейськими країнами. Більше року пані Регіна мешкає у Швеції. Каже, що там дуже популярні аматорські хори. А коли була в Латвії, її вразив звичайний шкільний хор: “Ми отримали колосальне задоволення. У Латвії також багато співають студенти, військові, медики”.

Музика у навчанні та навчання через музику

Музика – це той інструмент, через який діти вчаться висловлювати свої емоції. Фото: автор – monkeybusiness, Depositphotos

Хоча нині в Україні набуває більшої популярності викладання музики японськоо скрипаля і педагога за методом Сіньїті Судзукі. Ця методика музичного розвитку дітей полягає в тому, що дитину з раннього віку оточує музика. Її навчають на слух повторювати ноти, музичні фрази, а потім й цілі твори на музичному інструменті. Дитина вже в два роки може грати на скрипці прості п’єси. Така робота вимагає неабиякої підготовки викладачів.

“Дитина вчиться разом з батьками. У цьому теж є свій сенс. Батьки не просто сидять на уроці. Вони беруть активну участь у навчанні і грі разом з дітьми. Було б непогано таку систему ввести в наших закладах освіти”.

МОЗОК І МУЗИКА

Заняття музикою прискорюють розвиток дитячого мозку. Особливо тих зон, що відповідають за мовлення, навички читання і спілкування. Такі дані дворічного дослідження, яке проводив Інститут мозку та творчості Університету Південної Каліфорнії (Brain and Creativity Institute (BCI) at the University of Southern California).

У дослідженні взяли участь 37 дітей із непривілейованого району Лос-Анджелеса віком 6-7 років. 30 дітей щотижня мали 7 годин занять музикою в місцевому молодіжному оркестрі, 11 дітей зарахували до футбольної секції, решта не були залучені до жодних занять.

Дослідники порівнювали три групи, відстежуючи електричну активність мозку, проводячи поведінкове тестування та слідкуючи за змінами за допомогою сканування мозку.

Результати показали, що слухові системи дітей, які займалися музикою, розвинулися значно краще, ніж в учасників двох інших груп. Музика дає стимул для звукової обробки. А це важливо для навичок читання, розвитку мови та успішного спілкування.

Музика має сильний вплив на мозок і на організм, тому що в її основі – ритмічна структура. “У нас в організмі є багато систем, які ритмічно працюють – серце, дихальні і мозкові хвилі. Тому музика безумовно взаємодіє з ритмічними процесами людини”, – каже доцентка кафедри фізіології людини і тварин КНУ ім. Шевченка, кандидатка біологічних наук, лекторка “Beehiveor Academy” Вікторія Кравченко.

Люди співали завжди – колискові, обрядові, релігійні пісні. “Коли люди всі разом роблять щось, наприклад, співають, це допомагає їм у прямому сенсі вийти на одну хвилю. Коли ми співаємо в хорі, через певний час у всіх учасників синхронізуються коливання мозку. Це означає, що люди добре починають взаємодіяти і розуміти одне одного. Це потужний об’єднавчий інструмент”.

Мозок швидко вловлює нав’язаний ритм. Він здатен змінювати частоту коливань, а отже – змінюється функціональний стан людини. “Коли дитина чує колискову, то швидше втихомириться. Барабани нам можуть допомогти, коли треба скинути напругу”.

Мозок здатен передбачати. Саме тому більшості людей подобається популярна музика. Вона дуже передбачувана. “Коли мозок вловлює закономірність, активуються певні зони, де виділяється нейромедіатор дофамін і ми відчуваємо буквально задоволення”.

Нова музика – це велика, але необхідна робота для мозку. “Коли ми маємо достатньо сил і енергії, коли ми не втомлені – мозок любить щось новеньке. Якщо ж ми втомлені, то нам хочеться послухати знайоме”.

Слухати непросту музику – джаз, класику – це як читати складний філософський трактат. Це робота для мозку – вловити незрозумілі ходи, смисли, натяки. “Таке слухання вимагає взаємодії різних зон мозку між собою. Чим складніша мелодія, тим більше зон мозку задіяно. Витрачається більше енергії. Однак, це корисно, оскільки сприяє встановленню нових зв’язків у мозку”.

ГРА НА МУЗИЧНИХ ІНСТРУМЕНТАХ

Під час гри на музичному інструменті задіяні різні ділянки мозку, які між собою активно взаємодіють. “Ми залучаємо зір – дивимось ноти, слух – слухаємо те, що граємо. При цьому задіяна дрібна моторика”, – каже Вікторія Кравченко.

Це дуже складна робота для мозку. “Коли ви регулярно це робите, у вас посилюється connectivity (зв’язаність) різних ділянок мозку. І чим більша в людини ця зв’язаність, тим більше білої речовини (відростки, що з’єднують різні нейрони) формується. Люди, які мають такий мозок, ефективнші у вирішенні різноманітних задач – математичних, творчих, нестандартних”.

Музика у навчанні та навчання через музику

Заняття музикою прискорюють розвиток дитячого мозку. Особливо тих зон, що відповідають за мовлення, навички читання і спілкування. Фото: автор – prometeus, Depositphotos

Цей ефект триває багато років, навіть коли ви припинили займатися музикою. “Це стосується не тільки музики. Танці, які вимагають координації рухів, коли задіяні слух і зір – теж мають вплив на характер міжнейрональних контактів”.

Почати займатися музикою можна в будь-якому віці. “Співати в хорі, грати на музичних інструментах – ці заняття позитивно впливають на створення когнітивного резерву і дають мозку чимало роботи”.

МУЗИКА В ШКОЛІ

Діти приходять зранку до школи в різних станах. У кожного індивідуальний рівень активації. Є заряджені. А є ті, хто потребує більше часу, щоб розворушитися. Голосна і надто збуджувальна музика може одних переактивувати, а інших привести в комфортний стан.

Коли діти приходять збудженими після уроків фізкультури, можна їх заспокоїти повільною мелодією.

На уроках музики діти будуть нудитися, якщо їм нецікаво. “Можна спочатку розбирати з дітьми приклади сучасної музики. Є музика весела і сумна, лади мажор і мінор. А потім місточками переходити до історії музики, її стилів, композиторів”, – каже Вікторія Кравченко.

Діти самі мають бути активними на уроках музики. Вони можуть відбивати ритм, співати разом, влаштовувати флешмоби і челенджі, пов’язані з музикою.

Музичний педагог має бути цікавий і собі, і дітям, каже Регіна Кейріс. “Він повинен готуватися до кожного уроку. Уроки не мають повторюватися. Для маленьких дітей важлива народна музика. На жаль, у нас майже немає дитячих пісень. Є проблеми з репертуаром”.

За словами Регіни, у молодших класах можна активно застосовувати орф-педагогіку. Її автор, Карл Орф, німецький композитор і педагог, запропонував створювати музику разом з дітьми під час музикування. На заняттях юні музиканти не лише грають на інструментах, але й співають, танцюють і вчаться акомпанувати.

“Бубен, дзвіночки, горішки, пляшечки. Можна стукати, відбивати ритм, вигадати певні рухи. Музика пов’язана зі словами, то її можна обговорювати; з рухами – то можна танцювати; з діями – можна реалізувати спільний проект; шумовими ефектами – відтворити звуки дощу, протягу…”. Діти в такий спосіб вчаться бути розкутішими.

Старші діти можуть виконувати джазові твори. Педагог має шукати ці репертуари, можна звертатися до професійних педагогів, викладачів.

“Зараз набагато більше можливостей вивчати і викладати музику. Цікаво повинно бути викладачу. Якщо йому нецікаво, то в дитини не з’явиться інтерес“.

МИ САМІ ПИШЕМО МУЗИКУ

Фінська вчителька музики, викладач школи підготовки вчителів Віккі Сарі Мухонен свою докторську роботу присвятила важливості музики в навчанні.

“Через музику ми вчимося пізнавати світ, стаємо цілісними. Також музика може об’єднувати людей. У спільній роботі важливо бачити, чути та відчувати тих, хто поряд. А ще музика здатна залишати спогади на все життя”.

Сарі легше назвати, що вони не роблять на заняттях музикою, ніж перерахувати все, чим наповнені уроки.

“Важливо творити, чути, відчувати, робити, грати на інструментах, співати, складати музику, аранжувати, висловлювати думки, танцювати, рухатись, а також знати… Але в центрі уваги – співпрацювати та переживати життя через музику”.

Не можна засвоїти музику через лекції і конспекти, каже Сарі. Викладачка переконана, що музика робить нас активнішими. Особливо коли йдеться не лише про прослуховування музики, а й активне залучення дітей до творчого процесу – писати мелодії пісень, вигадувати тексти під них, намагатися відтворити музику в танці. “Кожен може творити ритми, звуки, мелодії, пісні, музичні твори”.

Музика у навчанні та навчання через музику

Музичний педагог має бути цікавий і собі, і дітям. Фото: автор – pressmaster, Depositphotos

У початковій школі (у Фінляндії це 1-6 класи) зазвичай на музику відведено 1-2 години на тиждень. Здебільшого, класоводи самі проводять уроки музики, інтегруючи предмети.

У своєму класі я використовую музику щодня. Зранку ми починаємо заняття зі співу. Інколи я плескаю з певним ритмом, коли хочу привернути увагу класу. Ми створюємо свої пісні й пишемо реп на теми, які вивчаємо, оскільки в нас мультидисциплінарне навчання. Наприклад, у нас була тема “чиста вода”. Під час написання пісні ми ще раз повторювали матеріал. А головне – це було весело і креативно”.

На питання, що вона робить, щоб привити дітям любов до музики, Сарі відповідає: “Дуже важливо, щоб викладач сам цікавився і жив музикою, тоді легко заохочувати інших. Я структурую уроки таким чином, щоб у нас залишався час для заохочення. Я стежу за тим, щоб кожен в міру свого хисту і інтересів був залучений до створення музики. Тут важливі віра і приклади”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Віккі Сарі Мухонен розповіла журналістці “Нової української школи” про свій досвід під час тренінгу в межах проекту “Фінська підтримка реформи української школи”

Титульне фото: автор – photographee.eu, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення