Назад до шкіл: коли і як це станеться в Україні

4 травня український уряд оголосив, що карантин у країні триватиме до 22 травня, а Міністерство освіти й науки повідомило, що українські школи до кінця навчального року вже не відкриються й мають закінчити його дистанційно.

Це повідомлення дещо відсунуло в часі для освітніх управлінців гостре питання, як готувати школи до повернення учнів. Однак, деякі представники місцевої влади активно цим займаються. Зокрема, Київ уже підготував проєкт регламенту відновлення освітнього процесу в закладах освіти міста Києва та режиму їх роботи після зняття карантинних обмежень. Наразі документ проходить затвердження відповідними службами.

За інформацією “Нової української школи”, він містить докладний алгоритм дій керівників закладів, вчителів, вихователів, технічного персоналу щодо таких заходів:

• Підготовка до відновлення освітнього процесу в приміщеннях закладів освіти;
• Розподіл обов’язків із забезпечення умов для відновлення освітнього процесу в закладах освіти м. Києва;
• Заходи щодо підготовки установ до повернення учасників освітнього процесу;
• Порядок збору інформації щодо стану здоров’я вихованців/учнів/студентів та працівників закладів освіти;
• Регламент роботи закладів освіти після відновлення освітнього процесу;
• Прийом вихованців/учнів/студентів до закладів освіти;
• Обов’язкові заходи під час освітнього процесу після зняття карантинних обмежень;
• Правила дезінфекції приміщень закладів освіти;
• Рекомендації щодо дій у разі виявлення хворого в закладі освіти під час освітнього процесу.

Завтра, 7 травня, директорка департаменту освіти КМДА Олена Фіданян проведе пряму трансляцію на фб-сторінці НУШ, де обіцяє докладніше розказати про плани Києва щодо повернення освітньої системи до роботи.

ОНОВЛЕНО. дивіться запис трансляції з Оленою Фіданян

Тим часом є можливість поглянути на досвід інших країн, які або раніше, ніж Україна, запровадили обмеження через пандемію коронавірусу і вже почали з них виходити, або ж від самого початку залишали школи чи садки частково відкритими. Досвід надзвичайно різний, але в ньому в будь-якому разі висвітлюються ключові елементи нової організації системи освіти.

СОЦІАЛЬНЕ ДИСТАНЦІЮВАННЯ, ДЕЗІНФЕКЦІЯ ТА СВІЖЕ ПОВІТРЯ

Під час повернення до шкіл соціальне дистанціювання (обмеження кількості дітей у приміщеннях та відстань між ними) є одним із ключових чинників. Данія й Норвегія розділили класи на групи по 15 осіб. Австрія натомість оголосила, що із середини травня частина класів приходитимуть у школу лише з понеділка до середи, а інша частина – у четвер і п’ятницю. Наступного тижня – вони міняються, пише Європейська правда.

Данія першою в Європі відкрила садки й початкові школи, встановивши умови соціальної дистанції – має бути 6 метрів на одну дитину. Водночас, у садках заборонили іграшки, які не миються, а персонал зобов’язали дезінфікувати поверхні двічі на день та пильнувати, аби діти мили руки. Також передбачено, що діти мають більше часу проводити на свіжому повітрі.

Німеччина на початку травня дозволила повернутися до класів учням лише випускних 12-х (13-х) та 9-х класів. Вони готуються до випускних іспитів і складатимуть їх пізніше. Щодо інших класів федеральні землі мають право самі ухвалювати рішення, але Конференція міністрів освіти федеральних земель дійшла згоди: усі учні мають хоча б частково й за різним розкладом повернутися до шкіл до початку літніх канікул – за дотримання умов дистанціювання, гігієнічних та дезінфікувальних заходів.

Отже, соціальне дистанціювання, гігієнічні заходи й дезінфекція є ключовими спільними передумовами, які забезпечують у всіх країнах, незалежно від особливостей чи порядку повернення дітей у школи. Також у всіх країнах говорять про необхідність збереження елементів дистанційного навчання.

Міжнародні експерти визнають: немає рішення, яке б пасувало всім однаково. Однак, консультанти проєкту “Ефективні освітні середовища” ОЕСР у своїй статті “Як ми відкриватимемо школи після пандемії коронавірусу” припускають, що саме соціальне дистанціювання – фізична відстань між дітьми в класі та кількість дітей одночасно в школі – відіграватимуть найважливішу роль. Адже потрібно чесно визнати: діти, особливо молодші школярі, дотримуються гігієнічних вимог значно менш прискіпливо і свідомо, ніж дорослі.

Джерело: oecdedutoday.com

Для України й українських шкіл дотримання вимог соціального дистанціювання, відстань між партами у 2 метри, розведення маршрутів дітей – значний виклик. Особливо у великих містах, де школи часто перевовнені і працюють в умовах значного перевищення проєктної й розрахункової наповнюваності. У Києві, обласних центрах та передмістях повсюдно порушується пряма законодавча норма про не більше 30-ти осіб в одному класі. Площа класів у типових українських школах – від 45 до 60 квадратних метри. Це означає, що класи необхідно ділити або робити гнучкий розклад початку занять.

В одному з обласних центрів “Новій українській школі” розповіли, що департамент освіти розглядає варіант розведення початку занять, щоб уникнути скупчення дітей: молодші класи починатимуть уроки о 8-ій, середні – о 8:45, старші – о 9:30. В іншому місті проводять роботу з директорами шкіл, щоби ті були готові відкрити всі наявні запасні виходи зі шкіл (які часто, попри протипожежні вимоги, зачинені чи ба більше – захаращені).

Також освітні управлінці обговорюють непопулярне, але в умовах пандемії рятівне рішення – нарешті жорстко контролювати набір не більше 30-ти дітей в один клас (що прямо передбачено Законом “Про повну загальну середню освіту”) й поширити практику другої зміни.

Проте представники департаментів уникають офіційних коментарів – чекають рекомендацій від Міністерства охорони здоров’я, відповідального за боротьбу та профілактику наслідків пандемії. Ділити класи, обмежувати пересування, користування спортивними залами чи лабораторіями освітяни хотіли б, маючи чіткі правила.

Крім цього, науковці з великою ймовірністю припускають повторні спалахи COVID-19 восени і відповідно – ймовірність запровадження нових карантинних обмежень. Це означає для шкіл необхідність бути готовими знову перейти на дистанційне навчання. Отже, керівники й засновники шкіл мають подбати про забезпечення вчителів відповідними технічними засобами й підвищенням кваліфікації тих педагогів, які цього потребують. За правильної організації останнє можна зробити силами більш просунутих учителів прямо на робочому місці.

Якщо новий карантин станеться в листопаді, уже ніхто не матиме підстав говорити, що це сталося зненацька, як у березні 2020-го. Усі були попереджені – життя вже не буде таким, як до пандемії. Як сказав прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте, “починається друга фаза – співжиття з вірусом. У її основі буде відповідальна поведінка кожного”. І шансів впоратися з викликом буде більше в тих, хто завчасно розпочне підготовку до життя в цій новій реальності.

На момент підготовки статті українське Міністерство охорони здоров’я та Держпродспоживслужба ще не оприлюднили рекомендацій для шкіл щодо виходу з карантину. У МОН сайту НУШ повідомили, що чекають від МОЗ офіційних рекомендацій, щоб опрацювати їх спільно й за потреби адаптувати для всіх типів закладів освіти.

Іванна Коберник, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – zurijeta, Depositphotos

Публікація підготовлена за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні. Фонд Фрідріха Науманна за Свободу – фонд ліберальної політики, що сприяє зміцненню свободи та гідності людини в усіх сферах суспільства. Детальніше за посиланням.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber